В дитинстві Тарас найбільше любив слухати розповіді свого діда про гайдамаків, народних захисників. Після цих розповідей він грався в гайдамаків: рубав бур'яни лозиною, ніби панам голови стинав.
У дев'ять років віддали Тараса навчатися до дяка. Навчаючись, пишучи вірші в маленьку книжечку, хлопчик забував про злидні.