і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Різне
  • Правила застосування норм МГП щодо розпізнавання осіб та об’єктів. Міжнародний правовий захист жертв війни, цивільних об’єктів, дітей та жінок

Правила застосування норм МГП щодо розпізнавання осіб та об’єктів. Міжнародний правовий захист жертв війни, цивільних об’єктів, дітей та жінок

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Заняття 2. Правила застосування норм МГП щодо розпізнавання осіб та об’єктів. Міжнародний правовий захист жертв війни, цивільних об’єктів, дітей та жінок

  1. Міжнародні розпізнавальні знаки

З метою розпізнавання осіб та об’єктів, які перебувають під захистом МГП, і для позначення мінних полів установлено правила, стандарти й порядок розпізнавання (позначення) та оповіщення. Розпізнавання (позначення) зазначених осіб та об’єктів здійснюють використанням посвідчення особи й особистого знака (розпізнавального медальйона), а також різноманітних розпізнавальних емблем, знаків і сигналів. Посвідчення особи, що підтверджує право його власника на захист, який надається МГП, і особистий знак (розпізнавальний медальйон) повинні бути в кожного військовослужбовця чи іншої особи, яка має право на статус військовополоненого, а також у військово-медичного й військово-духовного персоналу. У посвідченні зазначають прізвище, ім’я, по батькові, військове звання, посаду, дату народження тощо і виготовляють його дублікат. Рекомендований розмір посвідчення особи — 6,5 х 10 см.

Розпізнавальний медальйон (особистий знак) має містити необхідну інформацію (належність до збройних сил, військове звання, прізвище, ім’я, ідентифікаційний номер, групу крові та резус-фактор). Його роблять подвійним, тому що в разі смерті одна частина медальйона залишається на тілі військовослужбовця, а інша відправляється в тил для оформлення й реєстрації. Розпізнавальні емблеми Червоного Хреста та Червоного Півмісяця призначені для розпізнавання медичного й духовного персоналу, медичних формувань і санітарно-транспортних засобів (емблема Червоного Хреста на білому тлі), а також для розпізнавання міжнародних організацій Червоного Хреста. Розпізнавальну емблему (якщо можливо) наносять на плоску поверхню або на прапори, які видно з усіх напрямків і з якомога більшої відстані. Для кращого розпізнавання осіб і об’єктів, які перебувають під захистом МГП, міжнародні розпізнавальні емблеми (знаки) мають рекомендовані розміри й форму.

У нічний час або в умовах обмеженої видимості розпізнавальна емблема має освітлюватись або світитись; їх виготовляють з матеріалів, які дають змогу розрізняти емблему за допомогою технічних засобів виявлення. Міжнародний розпізнавальний знак цивільної оборони, який установлено статтею 66 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій 1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів і призначений для розпізнавання персоналу й об’єктів цивільної оборони, має вигляд рівнобедреного трикутника блакитного кольору на помаранчевому тлі

. Для позначення культурних цінностей також використовують символ Пакту Реріха, установлений статтею 3 Договору про захист установ, що служать цілям науки та мистецтва, а також історичних пам’яток (Пакт Реріха), який має вигляд кола червоного кольору з трьома червоними кулями в ньому та нанесений на прапор.

а

Міжнародний спеціальний знак особливо небезпечних об’єктів, який установлено статтею 56 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій 1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів і призначений для розпізнавання особливо небезпечних об’єктів, має вигляд трьох кругів яскраво-помаранчевого кольору однакового розміру, розташованих на одній осі; до того ж відстань між кожним кругом має становити один радіус. Розпізнавальним знаком парламентера та осіб, які його супроводжують, є білий прапор. Він свідчить про намір осіб, які його підняли, вступити в переговори з протилежною стороною, але не означає автоматичної капітуляції. Міжнародний знак позначення мінних полів і мінних районів призначений для забезпечення розпізнавання цивільним населенням мінних полів і районів, де встановлено наземні міни. Ці знаки встановлюють навколо мінного поля (району, у якому встановлено міни) на відстані, достатній для того, щоб цивільна особа, яка наближається до мінного поля (району, де встановлено міни), могла бачити його з будь-якого місця.

Санітарні (безпечні) зони або місцевості можуть позначатися знаком, який має вигляд прямокутника із зображенням скісних червоних смуг на білому тлі; він розташовується по периметру санітарної (безпечної) зони чи місцевості. Для позначення культових споруд, шпиталів і лікарень, історичних монументів, будівель культурного призначення та інших об’єктів, захищених від обстрілу з моря, використовують розпізнавальний знак захисту, установлений Гаазькою конвенцією 1907 р. про бомбардування морськими силами під час війни. Знак має вигляд прямокутника, розділеного по діагоналі на два трикутники (верхній – чорний, нижній – білий). Для розпізнавання медичних формувань і санітарно-транспортних засобів також використовують розпізнавальний світловий сигнал і радіосигнал, а також електронне розпізнавання. Світловий сигнал подають спалахом блакитного кольору (частота від 60 до 100 спалахів на хвилину) і використовують для розпізнавання санітарних літальних апаратів. Жоден інший літальний апарат не повинен використовувати цей сигнал.

  1. Міжнародний правовий захист жертв війни та цивільних об’єктів.

Захист дітей і жінок в МГП Під час збройних конфліктів цивільне населення перебуває під захистом МГП, згідно з нормами якого забороняється:

перетворювати цивільне населення на об’єкти нападу;

використовувати його для захисту певних пунктів або районів від нападу противника (зокрема, для захисту військових об’єктів);

здійснювати напади невибіркового характеру.

Цивільних осіб, яких підозрюють в участі в збройному конфлікті, затримують і передають правоохоронним органам. До моменту передачі забезпечують їхню охорону від можливого зазіхання на фізичну недоторканність. Забороняється знищувати, вивозити або приводити в несправність об’єкти, необхідні для виживання цивільного населення (запаси продуктів харчування; сільськогосподарські райони, у яких виробляють продукти харчування; посіви, худобу; споруди, призначені для постачання питної води та збереження її запасів; іригаційні споруди тощо), якщо вони не використовуються в інтересах військових частин (підрозділів) противника або для прямої підтримки їх бойових дій.

Знищення, вивезення або приведення в несправність таких об’єктів не має призводити до голоду та вимушеного виїзду цивільного населення. Водночас такі дії допускаються в інтересах оборони своєї національної території від вторгнення противника в разі військової необхідності. Жертви збройних конфліктів, медичний і духовний персонал противника користуються повагою і перебувають під захистом МГП, якщо вони утримуються від будь-яких ворожих дій стосовно збройних сил. Особливу увагу в МГП приділено жінкам і дітям, зокрема передбачено їх захист від зґвалтування, примусу до проституції та будь-яких інших непристойних зазіхань.

  1. Запобігання порушенню норм МГП

Повага до міжнародного гуманітарного права полягає в підтриманні порядку та дисципліни під час організації бою. Про безпосередній вплив права свідчить об’єктивно закономірне запровадження МГП у правила організації бою. Обов’язок командирів – забезпечити дотримання та врахування вимог МГП під час постановки бойових завдань підлеглим. Командир повинен подавати особистий приклад у дотриманні норм МГП та забезпечувати неухильне виконання їх усіма підлеглими військовослужбовцями, а також припиняти серйозні порушення норм МГП і притягати до відповідальності осіб, які їх вчинили.

Під час проведення гуманітарних операцій командири повинні створювати умови, які дадуть змогу Міжнародному Комітету Червоного Хреста, а також національним товариствам Червоного Хреста (Червоного Півмісяця) виконувати гуманітарні функції щодо надання допомоги жертвам бою. За неухильного виконання вимог МГП можна сподіватися, що кожен військовослужбовець ЗС України умітиме опановувати себе та стримувати інших від порушень під час організації бою, що сприятиме поліпшенню стану законності й правопорядку у військах.

Висновок Усвідомлення світовою громадськістю необхідності обмеження насилля під час збройних конфліктів зумовило створення системи міжнародного правового захисту цивільного населення та цивільних об’єктів. Для розпізнавання осіб і об’єктів, які перебувають під захистом МГП, установлено правила, стандарти й порядок розпізнавання (позначення) осіб та об’єктів. Командири всіх ступенів зобов’язані виховувати особовий склад у дусі гуманізму, спираючись на загальновизнані принципи та норми МГП.

Запам’ятайте! Розпізнавальні документи, знаки та емблеми: посвідчення особи й особистий знак; розпізнавальні емблеми; міжнародний розпізнавальний знак цивільної оборони; розпізнавальний знак культурних цінностей; міжнародний спеціальний знак особливо небезпечних об’єктів; білий прапор парламентера; міжнародний знак для позначення наземних мінних полів; інші розпізнавальні знаки та сигнали.

Перевіряємо себе

1. Назвіть основні міжнародні розпізнавальні знаки.

2. Опишіть, який вигляд має міжнародний спеціальний знак особливо небезпечних об’єктів.

3. Чому розпізнавальний медальйон роблять подвійним?

4. Назвіть знаки, які використовують для розпізнавання медичних формувань і санітарно-транспортних засобів.

5. Як Міжнародне гуманітарне право регулює питання захисту жінок і дітей?

6. Поміркуйте, як запобігти порушенням норм МГП.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Стратегії профілактики та вчасного реагування на прояви суїцидальної поведінки неповнолітніх»
Мельничук Вікторія Олексіївна
36 годин
590 грн
295 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти