Практичні заняття з нормування праці є однією із форм навчання, які забезпечують розвиток виявлення умінь та навичок критичного осмислення проблем, набуття досвіду самостійного опрацювання навчального матеріалу, пошукової роботи, набуття якостей, які стануть у нагоді в подальшому розвитку творчого професійного мислення, пізнавальної мотивації і професійного використання знань.
Згідно з навчальним планом при опануванні навчального матеріалу дисципліни “Нормування праці” здобувачі освіти повинні виконати дванадцять практичних робіт. Це практичні роботи, під час виконання яких здобувачі освіти виконують практичні завдання професійного спрямування:
оцінюють вихідну інформацію на вірогідність;
розраховують показники, що характеризують сутність явища;
оцінюють зміну показників певного явища;
визначають вплив чинників на зміну результативного показника за допомогою індексів;
оформляють висновки та пропозиції щодо підвищення економічної ефективності результатів діяльності.
Разом з тим практичні роботи з даної дисципліни мають покращити розуміння у здобувачів освіти причинно-наслідкових зв’язків в економічних явищах, закріпити знання теоретичного курсу і надати навички практичного використання загальноприйнятих методів аналітичної обробки економічної інформації, інтерпретації отриманих результатів з економічної точки зору. Практичні роботи дають здобувачам освіти досвід дослідницької роботи, вчать абстрактному логічному мисленню, знайомлять з методами організації і обробки результатів виконання практичних робіт, вмінню виділяти і долати навчальні проблеми тощо.
Практична робота 4 Обробка даних хронометражного спостереження ставить за мету навчити здобувачів освіти обробляти дані хронометражного спостереження, визначати норму оперативної роботи, норму штучного часу і норму виробітку на восьмигодинну зміну.
Для здобувачів освіти пропонуються виконання наступного завдання з обробки і аналізу даних хронометражного спостереження:
по кожному хроноряду виключаються з подальшої обробки помилкові (дефектні) заміри, тобто заміри, які різко відрізняються за своїм значенням;
для оцінки хроноряду визначається фактичний коефіцієнт стійкості;
визначається загальна тривалість часу по замірам як їх сума;
визначається кількість замірів як їх сума;
визначається середня тривалість виконання кожного елементу операції;
визначається сума середніх замірів по всім елементам яка являє собою середній оперативний час операції;
визначається норма штучного часу;
визначається норма штучно-калькуляційного часу;
визначається норма партіонного часу;
визначається норма виробітку.
