Практичні заняття з навчальної дисципліни «Економіка підприємств галузі» є однією із форм навчання, які забезпечують розвиток виявлення умінь та навичок критичного осмислення проблем, набуття досвіду самостійного опрацювання навчального матеріалу, пошукової роботи, набуття якостей, які стануть у нагоді в подальшому розвитку творчого професійного мислення, пізнавальної мотивації і професійного використання знань.
Згідно з навчальним планом при опануванні навчального матеріалу з навчальної дисципліни «Економіка підприємств галузі» здобувачі освіти повинні виконати дев’ятнадцять практичних робіт. Це практичні роботи, під час виконання яких здобувачі освіти виконують практичні завдання професійного спрямування:
оцінюють вихідну інформацію на вірогідність;
розраховують показники, що характеризують сутність явища та поставленого завдання;
інтерпретують отримані значення показників та оцінюють їх зміну;
оформляють висновки та пропозиції щодо підвищення економічної ефективності отриманих результатів.
Разом з тим практичні роботи з даної дисципліни покращують розуміння у здобувачів освіти причинно-наслідкових зв’язків в економічних явищах, закріпляють знання теоретичного курсу і надають навички практичного використання загальноприйнятих методів аналітичної обробки економічної інформації, інтерпретації отриманих результатів з економічної точки зору. Практичні роботи дають здобувачам освіти досвід дослідницької роботи, вчать абстрактному логічному мисленню, знайомлять з методами організації і обробки результатів виконання практичних робіт, вмінню виділяти і долати навчальні проблеми тощо.
Практична робота 1 «Форми суспільної організації виробництва» ставить за мету навчити здобувачів освіти розраховувати економічні показники суспільних форм організації виробництва – рівень спеціалізації, рівень концентрації, визначити економічну ефективність спеціалізації, визначити оптимальну схему кооперованих зв’язків між заводам. Робити висновки за отриманими даними.
Здобувачам освіти необхідно виконати наступні завдання:
Завдання
Завдання 1 (низький рівень, оцінка «задовільно»)
Завдання 1.1
Визначити рівень концентрації виробництва та зробити висновки
Завдання 1.2
Визначити коефіцієнт спеціалізації хімічних підприємств та зробити висновки
Завдання 2 (достатній рівень – оцінка «добре»)
Визначити економічну ефективність виготовлення продукції до та після спеціалізації
Завдання 3 (високий рівень – оцінка «відмінно»)
Визначити оптимальну схему кооперованих зв’язків між заводами.
