Практичний тренінг "Економічне виховання в родині "

Економіка

Для кого: Дошкільнята (5-6 років)

13.03.2020

537

31

0

Опис документу:
. Мета занять з економіки – повідомлення дітям знань з області фінансових категорій, формування уявлень про товар, як результат і продукт людської праці, морально-трудові якості особистості, вміння оцінювати річ, як товар і як предмет людських відносин, знайомство з різними видами реклами, історією походження грошей і т. д.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Основи економічної культури, як складова пізнавального розвитку дитини

Вікові можливості дитини Діти старшого дошкільного віку знайомі з назвами різних професій, але не зовсім точно усвідомлюють значення кожної з них; наприклад, недостатньо розуміють роботу менеджера, хоч це слово уже є у словниковому запасі. Діти розуміють призначення торгових закладів, стараються бути економними та ощадливими, але усвідомити правила економічної діяльності їм ще важко. Більшість дошкільників не знає, як поводитися з грішми, як їх витрачати економно. Діти осмислюють пов’язані з економікою риси: бережливість, ощадливість, працьовитість; починають формуватися навички раціональних дій. У дітей розвинені навички економного витрачання і використання матеріалів, бережливе ставлення до речей, іграшок, посібників.

Освітні завдання Формувати у дітей основи економічної культури. Вчити долати труднощі та життєві негаразди; виховувати наполегливість, компетентність. Формувати уявлення про товари й товарно- грошові відносини. Давати поняття, що таке товар, мета його існування, можливість його придбання. Вчити класифікувати товари. Формувати етичне поводження в торгових залах, виконувати роль покупця. Ознайомлювати з поняттям «ціна»; вчити порівнювати ціни: дешево – дорого. Давати змогу зрозуміти, що за гроші купують товари, грошима оплачують послуги. Розповідати дітям про мету реклами, джерела рекламування товарів і види реклами; вчити рекламувати товар. Розширювати знання про раціональне використання залишків продуктів харчування (з хліба можна виготовити грінки; крихти дати пташкам; з картоплі – картопляники: кістки віддати собакам; залишки від чаю використати як добриво для кімнатних рослин). Створювати ситуації для закріплення знань про правила економного використання електроенергії деякими приладами (холодильник, праска, телевізор, лампочка), збереження тепла, ощадливого використання електроенергії, води, газу заощаджує кошти сім’ї. Виховувати ощадливість. Уміння співвідносити свої бажання з можливостями. Вчити виокремлювати першочергові потреби, власні та потреби сім’ї, розуміти відмінність між словами «хочу» й «треба». Формувати уяву про культуру ділових стосунків. Уточнювати й розширювати знання дітей про одяг, взуття, зачіску ділової людини. Виховувати охайність. Вчити оцінювати вчинки людей, давати характеристику їхнім діям. Формувати розуміння вироблених правил , знати, що їх потрібно дотримувати, що є вчинки, за які люди несуть покарання у вигляді штрафуфіційний відділ Розкривати роль комп’ютеризації у веденні господарства. Дати елементарні уявлення про калькулятор. Підводити до висновку, що таке економіка, для чого вона потрібна.

Показники компетентності дитини: знає назви підприємств, особливості їх функціонування; має уявлення про товарно-грошові відносини, вміє здійснити покупку, класифікує товар; знає, для чого існують банки; професії людей, які працюють у банківській справі; уміє раціонально використовувати залишки продуктів харчування; знає і намагається економно використовувати електроенергію, воду, газ; вміє відокремлювати першочергові потреби сім’ї; розуміє доконечну потребу в дотриманні встановлених правил; знає, що комп’ютер та калькулятор допомагають у веденні сімейного господарства. Приклад дорослої людини у вихованні в дитини економічних знань дуже важливий. Тому проводяться Тижні економічних знань, Тижні енергозбереження тощо. Під час їх проведення участь беруть усі учасники навчально-виховного процесу, як дорослі, так і діти. Можна багато розповідати про ощадливість і не досягти певної мети, а можна наочно вимкнути зайве світло, перевірити надійність крану, утеплити вікна, а під час цих процесів пояснити дітям свої дії. І результат не завадить себе очікувати. Бажано залучити до цього і художнє слово, і літературні твори, і розгляд ілюстрацій на задану тему, і малювання, і перегляд відео - роликів з економічного виховання, і виготовлення заборонених знаків щодо попередження бережливого ставлення до природних ресурсів, і використання сюжетно- рольових ігор. Кожен вихователь в педагогічному арсеналі має безліч прийомів, щоб розвинути в дітях економічні здібності. Запити сьогодення орієнтують педагогів на системність щодо спрямованої активної роботи з формування економічної компетентності дошкільника. Тож побажаємо нашим спеціалістам успіху та творчості у вихованні в дітей основ економічної культури.

Економічне виховання дітей старшого дошкільного віку

Дошкільник і економіка – поняття зовсім не сумні, скажите ви... Гроші, супермаркет, реклама, чек.... Стикаються з цими словами наші діти? Тому знайомство малюка з економікою треба розпочинати якомога раніше, щоб дитина була готова до сучасного життя. Пропоную вашій увазі цікавий матеріал для розвитку економічного виховання дітей старшого дошкільного віку. Завдання: 1. Ознайомити дітей з правилами поведінки у різних ситуаціях, пов’язаних з економічними відносинами. 2. Спонукати дітей змінювати свою діяльність залежно від зміни умов і вимог. 3. Вчити контролювати себе та узгоджувати свої дії з діями інших людей. Налагодження контакту: 1. Сприяє сформованість базових особистісних якостей (самостійність, працелюбність, розсудливість, відповідальність). 2. Наявність вольових якостей (цілеспрямованість, наполегливість, рішучість, ініціативність, самовладання). 3. Інтелектуальні здібності дитини. Завдання вихователів: 1. Забезпечувати психологічну та соціальну адаптацію старших дошкільників до нових умов життя. 2. Виховувати такі особистісні якості дошкільнят, що так пов’язані з економічною діяльністю (працьовитість, ощадливість, бережливість, раціональність). 3. Формувати навички і звички, пов’язані із загальною вихованістю дітей та такі, що мають економічну основу (вчасно вимикати світло й економити воду, дотримуватися чистоти і порядку в приміщенні, утримувати в порядку власний одяг, взуття, іграшки, книжки тощо). 4. Розвивати творчі здібності та логічне мислення дітей. Спеціально-організовані заняття: - Інтегровані: логіко-математичний розвиток + мовленнєвий розвиток + художньо- естетичний розвиток; пізнавальний розвиток + фізичний розвиток + мовленнєвий розвиток. - Комбіновані. - Ігрові. - Сюжетно-ігрові тощо. А також під час спостереження, трудової діяльності, дидактичних, сюжетно-рольових, рухливих ігор. Реклама по телебаченню, купівля, продаж, розподіл сімейного бюджету – далеко не повний перелік того, з чим доводиться зустрічатися дитині щодня. Можливо, саме тому економічні процеси та поняття приваблюють малюків, і свої перші елементарні знання вони здобувають самостійно: з бесід з однолітками, перегляд телепередач, зі спостережень за батьками. На нашу думку, доцільним є нестільки засвоєння відірваних від реального життя сучасного дошкільника економічних знань, скільки забезпечення первинного економічного досвіду, формування якого починається тоді, коли дитина виконує самостійні дії, будує взаємодію з іншими суб’єктами соціальної дійсності і вже на цій основі засвоює певні знання та вміння. Отже, сформований первинний економічний досвід вказує на компетентність дитини в економічній галузі життєдіяльності. Що досвідченіша дитина, то легше їй орієнтуватися у повсякденному житті, стикаючись з елементами економічних відносин, проживаючи ситуації, що склалися та виконуючи різноманітні соціально- економічні ролі.

Актуальні питання Освітня робота здійснюється за розділами, до яких включено певні поняття: 1. Наші потреби. 2. Праця – багатство народу. 3. Ресурси, природні ресурси, блага. 4. Купівля, гроші, товар. 5. Ми – господарі.

Ігрові вправи «У мене з’явилася скарбничка» Мета: розширити уявлення дітей про доходи і витрати: допомогти зрозуміти суть понять «заощадження», «накопичення». Виховувати бажання збирати гроші, щоб робити подарунки близьким. «Чарівна крамниця» Мета: розширити уявлення про те, що в житті важливі не тільки товари і послуги – найголовніше значення мають етичні цінності, які не можна ні купити, ні продати: їх можна тільки виховати. Матеріал: табличка з назвою крамниці «Чарівні покупки»; полиці, на яких розкладені гарно оформлені медальки «Щастя», Здоров’я», «Чуйність», «Доброта», «Вічливість» тощо. Зміст: педагог знайомить дітей з правилами гри і з тим, що продається в чарівній крамниці. Дитині, для того щоб купити обрану медальку, треба пригадати випадок із свого життя, із життя членів родини або епізоди з улюблених казок, мультиків, які б відповідали назві. Під час гри вихователь акцентує увагу дітей на етичних моментах, нагадуючи їм про добрі вчинки в групі, в дитячому садку. «У нас вдома телефон» Мета: розширити уявлення дітей про роль різних видів телефонів у житті сім’ї та суспільства. Звернути увагу на їхні переваги і недоліки. У зв’язку з цим формувати відповідне серйозне ставлення до користування телефоном. Матеріал: загадки, ігрові та справжні телефони (стаціонарний телефон, мобільний телефон); картинки із зображенням телефона- автомата в місті; описи ігрових ситуацій в конвертах. Зміст: гра «Добре – погано». Дівчатка кажуть, що телефон – це добре: можна викликати лікаря, міліцію, пожежних, поговорити з мамою, друзями. Хлопчики кажуть, що телефон – це погано: іноді будить уночі, відволікає від цікавих справ; довга розмова – це витрата часу (вже не пограєшся) і грошей (доводиться багато платити і мама вже не зможе купити щось приємне для сім’ї). Описи різних ситуацій із запитаннями: 1. Який телефон використовували звірі у вірші-казці К.Чуковського? 2. Захворіла бабуся. Слід терміново викликати лікаря. Телефон відключили (вчасно не встигли заплатити) або він несправний (вчасно не викликали майстра). Що робити? 3. Тато купив квитки в цирк та затримався на роботі. Він дуже квапився додому та забув мобільний телефон на робочому столі. Як татові швидше подзвонити додому, запросити всіх прийти на виставу? Наприкінці рекомендуємо виробити певні правила поводження з телефоном: не розмовляти довго, дотримуватися етикету, не забувати сплачувати за телефон. «Тиха гра» Мета: закріпити уявлення про те, скільки клопотів має матуся по дому. Уточнити, яку роботу вона повинна виконувати щодня. Звернути увагу дітей на те, що допомогти мамі можна різними способами: не розкидати своїх речей, допомогти принести посуд, а також не заважати, не відволікати маму від справ, тихенько гратися. Виховувати любов й пошану до мами. Казка й економіка «Хто ким працює» Мета: на прикладі казкових героїв закріпити й розширити уявлення про професії. Виховувати бажання пізнавати різноманітний світ професій, пошану до людини – трудівника. 7 «Хто і як працює» Мета: розширити уявлення про те, що в казці герої по різному здобувають багатство: одні трудяться, а інші прагнуть деколи непорядними справами отримати великі гроші. Виховувати повагу та прихильність до добрих і працелюбних героїв казок. Матеріал: казкові герої: Попелюшка, Буратіно, Кріт, Кіт у чоботях, Кривенька качечка, Золота рибка тощо. «Послуги і товари» Мета: закріпити відомості про те, що таке послуги і товари, показати, що вони зустрічаються не тільки в реальному житті, але й казках. Виховувати пошану до будь- якої праці. Матеріал: предметні, сюжетні картинки із зображенням праці – виготовлення товарів чи надання послуг – у казках: Червона Шапочка несе кошик із пиріжками, художник Тюбик малює картини, Кнопочка варить варення, лікар Айболить лікує, дідусь ловить неводом рибу, листоноша Пєчкін розносить листи; таблиці «Товари», «Послуги». «Кому яку справу відкрити» Мета: підвести дитину до розуміння того, що краще працює той, хто любить свою професію, схильний до неї, береться за свою справу. Виховувати серйозне ставлення до вибору професії. «Вінегрет» Мета: формувати вміння підкорятися чітким правилам гри, розвивати творчій підхід до виконання завдань. Забезпечувати дітям радість від процесу творчості й досягнутого результату (склали першу казку). Розвивати логіку, художню уяву. Матеріал: схема з малюнком – «Колобок» Хто? Колобок З ким? Їжачок Де? На узліссі Коли? Узимку Що роблять? Шукають друзів Для чого? Подружитися і пережити зиму! Наприклад, «Колобок зустрічається з їжачком. Вони граються на узліссі. Але взимку їм стало холодно й голодно. Вони вирушили на пошуки друзів. Для того, щоб подружитись і пережити зиму! Вони зустріли....(Закінчення казки у всіх дітей різне).

Я і планета Земля «Бюро добрих послуг» Мета: показати дітям, що навколо живе багато добрих людей, які можуть допомогти їм – спілкуватися, гратися, планувати свої справи та здійснювати їх. Виховувати впевненість в своїх силах, уміння й бажання звертатися по допомогу. «Подорожуємо світом» Мета: на основі казок розширити своє уявлення про різні країни. Розповісти, що в кожній країні люди розмовляють своєю мовою, мають власний герб, одяг, свою улюблену їжу. Виховувати допитливість та пошану до всіх країн планети Земля. Матеріал: карта світу, прапори 10 країн, копії валюти різних країн; казкові герої. «Космонавти» Мета: задовольнити потреби мрійників, охочих вирушити в інші світи. Навчити бути сміливими. Розширити уявлення дітей проте, що польоти в космос – це не проста розвага. Вони приносять величезну користь усім землянам: допомагають прогнозувати погоду, завдяки їм здійснюють наукові відкриття.

Економічна зарядка - Лисичка-сестричка спекла торт для друзів. Вона розрізала його на шість частин. Одна частина залишилася. Скільки гостей запросила господиня? - Запасла горіхів білка Повний віз, повний віз Купував горіхи в білки Увесь ліс, увесь ліс. Зайчик – побігайчик прибігав Горішки у лапочку купував, А лисичка хвостиком крутила І в хустинку ласощів прикупила. Причвалав ведмідь: «Пих-пих», Накупив горіхів міх. 8 Актуальні питання Скільки покупців прийшло до білочки? - Наф-Наф побудував міцні хатинки для всіх героїв казки «Рукавичка». Скільки хатинок вийшло? - Ти, та я, та ми з тобою. Скільки нас усього? - У п’яти малят п’ять пар рукавичок. Скільки всього рукавичок у дітей? - Чотири хлопчика і одна дівчинка зліпили по одному сніговику. Скільки морквин для носа й вуглинок для очей принесла їм вихователька? - Матуся дала Ігорю на купівлю машинки 6 гривень. Хлопчик на розпродажі купив іграшку за 4 гривні. Скільки гривень принесе Ігор мамі?

Економічні ситуації - Родина готується до ювелею бабусі. Назви, які мають відбутися витрати. Яка твоя участь? А які прибутки від цього свята? - Тато пропонує зробити вибір – піти тільки в одну з трьох крамниць: «Іграшки», «Спорттовари», «Зоомагазин». Що обереш ти? Чому? - Дідусь розбив окуляри. Він не може читати. Що робити? - Дівчинка загубила ляльку під час прогулянки. Як їй допомогти? - Один хлопчик каже про себе: «Я впав у калюжу, зате...» Допоможи йому закінчити речення. - У комірчині перегоріла лампочка. Тато тільки ввечері повернеться з роботи, знайти банку з полуничним варенням треба терміново. Якими будуть твої дії? - Батьки тільки завтра одержать зарплатню. А дівчинка вередує бо саме зараз бажає цукерок. Що ти їй порадиш? - Якби в тебе була скатертина-самобранка, чим би ти її наповнив за допомогою чарівної палички: 1 – цукерками, 2 – ласощами для бідних, 3 – ліками й лікувальними травами для старих і хворих людей? Поясни свій вибір. - Тобі наснився сон: ти опинився в «Казці про рибака й рибку». Що ж ти попросиш, якщо станеш старим? А щоб ти сам попросив у золотої рибки? - Тобі відомо, яким активним, завзятим є Кіт у чоботях. А як би він зміг допомогти Сестричці Оленці, Гидкому каченяті, Снігурочці? - Одного разу Буратіно почув, як на лавці, сумно зіщулившись, плаче Білосніжка. «Що з тобою сталося?» - спитав він. «Мені ніхто не зможе допомогти», - відповіла дівчинка. Як допомогти Білосніжці? - Козенята обирали подарунок матусі – козі. Їм сподобалися дві коробки з однаковими цукерками. Одна з коробок була яскравою, гарною, з бантиком. Але коштувала вона дорожче за непоказну коробку з такими самими цукерками. Яку коробку куплять козенята, чому? - Одна дівчинка каже хлопчикові: «Я дам тобі помалювати фломастерами, а ти дай мені свій велосипед покататись». Але хлопчик не погодився. Чому цей обмін був не потрібний? - Мама попросила Катрусю полити квіти. Катруся загралася й забула. Мама прийшла ввечері й засмутилася. Як учинить Катруся – продовжуватиме гратися, промовчить і почекає, поки квіти поллє мама, чи збігає по воду, поллє квіти і вибачиться? - Уявіть собі, що на один лише деньочок завітала лінь в садочок. Що, малята, станеться в групі цього дня? - Одного дня Іванко залишився вдома сам. Спочатку він дуже боявся. А потім став малювати свій страх, співати веселі пісеньки й танцювати. А що зробив би ти на місці Іванка? - Уся сім’я вирушила за покупками до крамниці. Купили новий телевізор, мамі – шубу, доньці – ляльку. Повернулися додому, а там виключили світло за несплату. Що потрібно було зробити раніше? - Одного разу діти, ідучи на екскурсію, побачили жебрака. Він сидів навпочіпки, а перед ним стояла тарілка з дрібними грошима. Катруся подарувала жебракові своє яблуко, Петрик – цукерку, Настя сказала «Добридень!». А ось Миколка зневажливо відвернувся. Чий вчинок тобі найбільш сподобався? А як учинив би ти? - Разом із друзями з дитячого садка ви приїхали до сиріт у дитячий будинок і побачили там дітей різних рас: китайців, африканців, а також українців. До кого ви підійдете із своїми подарунками? 9 - Карлсон привіз Малюкові варення, Цибуліно – піццу й лазанью, а Попелюшці смачний соус. Якою українською їжею ви пригостите своїх улюблених героїв? - До працівника «Бюро добрих послуг» звернувся громадянин. Він загубив адресу друга, а чуже місто знає погано. Які дані має повідомити цей громадянин? - Поблизу твого будинка є дві школи. До першої збираються йти двоє твоїх друзів, до другої ніхто з твоїх друзів не піде. До якої школи підеш ти? Поясни свій вибір. - Чи є справжніми друзями Кіт Леопольд і миші, Том і Джері, тварини з казки «Рукавичка», Лисичка і Журавель, Котик і Півник? Так чи ні? Поясни.

Дидактичні ігри «Я вмію сам» Мета: звернути увагу кожної дитини на те, як добре бути самостійним. Націлити дошкільника на подальший розвиток самостійності. «Зламана іграшка» Мета: підкреслити, що всі іграшки купити неможливо, тому необхідно любити й берегти ті, що вже є. Підводити дитину до розуміння того, що іграшку треба лікувати. Матеріал: зламані ігршки, інвентар, за допомогою якого можна організувати «Іграшкову лікарню»: клей, ножиці, маленький цвях, молоток тощо. Зміст: запитання до дітей: «У хлопчика зламалися його улюблені іграшки. Що робити? Як допомогти?» - Викинути всі поламані іграшки? - Віднести в темну комору, нехай собі там лежать? - Гратися з поламаними іграшками? - Попросити батьків відремонтувати їх? - Подарувати іншим дітям? - Попросити маму й тата купити нові? - Організувати «Іграшкову лікарню» і разом з дорослими «полікувати» поламані іграшки? «Сімейні доходи і витрати» Мета: закріпити, розширити знання дітей про сімейні доходи і витрати. Особливу увагу звернути на невеликі, але цінні доходи пенсіонерів, студентів, дітей. Виховувати тактовне ставлення одне до одного незалежно від рівня доходів, а також вдумливе ставлення до витрат, ощадливість. «Чарівне люстерко» Мета: навчити дітей знаходити правильний вихід із різних ситуацій. Закріплювати знання про професії, ціни, рекламу, товари та послуги. Виховувати обачність, бажання брати активну участь у розв’язанні суперечливих питань. Матеріал: казкове люстерко, ілюстрації різних випадків із казок, записи різноманітної музики – сумної, веселої, тривожної. Зміст: вихователь показує дітям чарівне люстерко й нагадує, що воно каже тільки правду. «У казках, як і в реальному житті, трапляються різні випадки. Деколи герої не знають, як учинити правильно. Зараз я вам буду розповідати про різні ситуації, а ви допомагатимете знаходити вихід. Якщо ви зможете допомогти, то чарівне люстерко ввімкне веселу музику. Якщо ви відповісте неправильно, буде чутно тривожну або сумну мелодію». Перший випадок. Прийшла якось мачуха додому, а там такий безлад! Обід не готовий, посуд не вимито, город не полито. Попелюшка захворіла і лежить у ліжку. Стала мачуха і думає, кого ж вилаяти – хвору Попелюшку чи рідну дочку? Хто наведе лад у хаті? Другий випадок. Ведмедиця з казки «Троє ведмедів» продавала на ринку мед. На зароблені гроші вона хотіла купити малини для свого ведмежати. А ведмідь із казки «Маша і ведмідь» якраз продав малину, щоб купити Маші липового меду. Покупців на ринку майже не було, торгівля йшла погано. Засумували продавці. Що потрібно зробити, щоб усі в цій ситуації залишилися задоволеними? Третій випадок. Дід із бабою із казки «Солом’яний бичок» виростили яблука. Восени їх почали продавати по 2 гривні за кг. Узимку ціна дійшла до п’яти гривень але прийшли люті морози і покупці стали рідко ходити на ринок. А яблука почали замерзати. Що потрібно зробити дідові й бабі, щоб продати яблука та купити гостинців онуці? 10 Четвертий випадок. Герої казки «Рукавичка» проводять свої дні по-різному. Лисиця складає казки, ведмідь пече хліб, а кабан будує житло. Але трудівники взяли відпустку й поїхали відпочивати до моря. Що робити? Без чиєї праці стало найважче? Який вихід із такого становища? П’ятий випадок. Мишенята з казки «Колосок» почали, нарешті, трудитись, але по-різному. Перше мишеня за день зібрало 1 кошик горіхів, а друге за цей же час – аж два кошики. Чому так трапилося? Хто з двох заробив більше? Як навчити перше мишеня працювати більше?

Питання, творчі завдання - Скільки «коштують» мамина домашня праця, сварка через дрібниці, образи, веселий настрій? - Чи можуть твої речі, книжки, іграшки ображатися на тебе? - Як організувати куточок загублених речей? - Батьки відмовилися купити тобі нову іграшку. Як ти вчиниш? - Чи ти хочеш, щоб на день народження тобі подарували щось конкретне. Чи нехай буде сюрприз? - Чим відрізняється просте яєчко від золотого? Чому плакали дід і баба? Хто і чому найдобріший у казці «Курочка Ряба»? - Чи можна назвати щедрими двох жадібних ведмежат, якщо вони все ж таки віддали майже весь сир лисиці? - Чому Наф-Наф і Нуф-Нуф побудували собі неміцні хатинки? - У давнину, коли хотіли подякувати кому- небудь за добру справу, казали «Спаси вас Бог!» Пізніше цей вираз перетворився на коротке «спасибі!» У народі кажуть: «Свого спасибі не шкодуй!» Кому з героїв казок ти хочеш сказати «спасибі»? - Чи буває в Баби-Яги гарний настрій? Як перетворити її на Бабуську-Ягуську? - Попелюшка і принц готуються до весілля. Кого вони обов’язково запросять на своє свято? А кому на весіллі не бувати? - Чому на землі багато професій? Скільки професій може опанувати людина? А чи може трапитися так, що художник не вміє малювати, двірник не вміє підмітати, продавець не любить рахувати й зважувати товар? - Чи трапляються з тобою такі моменти, коли батьки просять допомогти їм у прибиранні, а ти відмовляєшся, бо друзі кличуть тебе гратись або по телевізору показують цікавий мультфільм? - Чи є люди, з якими не тільки дружити, але й знайомитися не варто? Які ознаки в поведінці таких людей насторожують? - Чого ти не бажаєш нікому? Чому? - Назви 4-5 способів, за допомогою яких ти можеш радувати свою сім’ю, виховательку, друзів. - Які подарунки іноді одержують герої в казках? (килим-літак, пів-царства, скатертина-самобранка, горщик каші). Чи можна ці подарунки назвати доходом? - Коли дружба допомагає? Чи буває так, що дружба іноді заважає? - Скільки коштує добре слово? - Який корисний винахід хотів би зробити ти? Що він принесе людям? Чи залишиш ти цим свій слід на Землі? - Щоб ти хотів зробити для всього будинку, в якому живе багато людей? - Чому так важливо вміти «вгадувати» настрій іншої людини? - Як би ви відзначили День літньої людини? - Чи хотіли б ви мати друга з іншої країни? З якої? Як почати здійснювати це бажання? Щоб навчити дитину економити, подай приклад, ПОЧНИ З СЕБЕ!

Чи потрібні дитині кишенькові гроші? Кишенькові гроші – гроші, що видаються дитині на її дрібні розходи. Доки в нашому суспільстві існують грошові відносини, необхідно привчати малечу до розумних витрат. Діти одержують такий досвід, щось купуючи й витрачаючи кишенькові гроші. Вже 9-10-річним дітям дають гроші на сніданки, зошити, олівці та інше шкільне приладдя, на відвідання катка, театру, кіно тощо. Дитина сама планує свої витрати й вирішує, що важливіше купити, а від яких покупок варто утриматися. Батьки допомагають їй, уникаючи дріб’язкової опіки. А. С. Макаренко пише: «… потрібно так давати дітям гроші, щоб вони могли витрачати куди хочуть – юридично, а насправді, щоб на кожному кроці гальмували своє бажання. Тільки за таких умов кишенькові гроші принесуть користь.» Не варто давати дітям гроші понад потреби. Зайві гроші в недосвідчених руках заважають вихованню скромності, бережливості й інших позитивних якостей. В деяких сім’ях батьки дозволяють дітям мати скарбнички. Досвід показує, що скарбничка розвиває у дітей дух накопичення: прагнучи її наповнити, дитина починає економити, розмірковувати яким шляхом можна заробити гроші. І, найголовніше, починає замислюватися про вигідне використання цих грошей. Не варто рахувати кожну копійку, витрачену дитиною. Вона повинна знати, що до неї ставляться з довірою, що в розумному і можливому їй відмови не буде. Постійні обмеження розвивають у дитини підвищений інтерес до грошей, довіра цей інтерес гасить. Найголовніше – дитина повинна розуміти, що гроші здобуваються працею, і знати їм ціну. Повчальним для дітей є приклад старших. Якщо діти бачать, що гроші, які заробили батько й мати, витрачаються на потреби всієї сім’ї, що кожен член родини думає не стільки про себе, скільки про інших, що витрати здійснюються продумано, цілеспрямовано, у них виробляється гальмування, про яке говорив А.С. Макаренко, й розвиваються хороші риси характеру.

Що робити, якщо ви хочете навчити дитину розумно ставитися до грошей? Перед тим, як давати поради своїй дитині, чесно признайтеся собі: чи вмієте ви самі розумно розпоряджатися своїми фінансами. Якщо ні, то навчання поки що починати не варто. Якщо ви радите одне, а самі на практиці чините інше, то нічого хорошого не вийде. Видавайте дитині певну суму коштів на деякий час. При цьому можна порадити, як ними краще розпорядитися. Одну частину на поточні витрати, другу – на майбутнє. З’ясуйте, на якій підставі дитина отримує гроші: тільки тому, що вона член сім’ї, чи це пов’язано з її роботою, обов’язками по дому. В західній сімейній практиці, наприклад, розповсюджений другий варіант. Нам ближчий перший. В будь-якому випадку внесіть ясність, так як гіршим є третій варіант, коли дають гроші тому, що люблять, а потім вимагають за це винести сміттєве відро.

Чи варти дітям знати про сімейний бюджет? В деяких сім’ях батьки прагнуть звільнити дітей від всіляких житейських турбот і таким чином створити їм щасливе, безпечне дитинство. Батьки залишають дітей у невіданні стосовно матеріальних можливостей сім’ї й тієї повсякденної праці дорослих, яка забезпечує сімейне благополуччя. Діти не знають ціни грошам, стають непомірно вимогливими, егоїстичними, неспроможними переживати труднощі. Тому доцільно залучати дітей до складання сімейного бюджету, до планування доходів і витрат. Яким буде в цьому місяці загальний заробіток, скільки доведеться сплатити за квартиру, за комунальні послуги, витратити на харчування, що придбати? Готуючи дітей до життя, ми повинні поступово привчати їх жити за коштами, найкращим чином витрачати гроші, знати їм ціну, берегти трудову копійку.

Економічне виховання в родині

Як часто дитина вимовляє слова: «Я хочу!»? «Дуже часто», підтверджують батьки. Найчастіше це відбувається тоді, коли справа стосується розваг, солодощів, іграшок. Але отримати все миттєво можливо не завжди: іноді з етичних міркувань, іноді з причини тимчасового безгрошів’я. Тоді дитина може образитися, голосно кричати чи довго плакати. Як правильно вчинити батькам в подібній ситуації; більше того – як це пов'язано з економікою? Основи економічних знань діти отримують на спеціальних заняттях у дитячому садку. Мета занять з економіки – повідомлення дітям знань з області фінансових категорій, формування уявлень про товар, як результат і продукт людської праці, морально-трудові якості особистості, вміння оцінювати річ, як товар і як предмет людських відносин, знайомство з різними видами реклами, історією походження грошей і т. д. На заняття діти «купують», «продають», «міняють», «працюють» - але все це лише гра, яка закріплює досвід, отриманий в сім'ї. Родина – реальне економічне середовище, в якому живе дитина, де вона постійно включається в життєві ситуації: стикається зі справжніми грошима, рекламою, ходить з батьками в магазин, бере участь в процесах купівлі- продажу і т. п. Зрозуміло, що об'єднання двох форм економічного виховання: вдома і в дитячому садку, двох аспектів поведінки дітей – умовного і реального, може дати позитивний результат в області їх економічного виховання і розвитку. Робота з економічного виховання дошкільнят неможлива без участі батьків, їхньої зацікавленості, розуміння важливості проблеми. Особистий соціальний, а тим більше економічний, досвід дітей суттєво обмежений, тому завдання батьків – створити такі виховні ситуації, які сприяли б збагаченню морально-економічного досвіду, формуванню морально-економічних звичок. Кілька практичних порад батькам, які прагнуть виховати соціально-адаптованих до сучасних економічних умов дітей: Розповідайте дітям про свою роботу. Діти не зможуть усвідомити зв'язок між працею і грошима, якщо не будуть знати, ким працюють їхні батьки, як заробляють засоби для існування. Робота повинна не тільки подобатися, вона повинна «годувати». Не приховуйте від дітей своє матеріальне становище. Дитині немає необхідності вникати у всі нонсенси сімейного бюджету, але вона повинна знати про матеріальне становище сім'ї; дитині потрібно пояснити, куди йдуть гроші, навчіть її порівнювати бажання з можливостями, миритися з деякими обмеженнями. Не привчайте дітей до надмірностей. Коли дитина мало не щодня отримує від Вас подарунки і ні в чому не знає відмови, вона дуже швидко звикає до цього, її запити зростають. Подумайте про майбутнє. Навчіть малюка обмежувати себе. Формуйте у дітей розумні потреби. Слухаючи дитячі «Я хочу!», частіше запитуйте: «А навіщо тобі це?». Діти повинні прагнути задовольнити свої потреби, в тому числі і матеріальні, (наприклад, покупки); разом з тим їм навіть корисно засмучуватися через неможливість здійснити своє бажання. Отримуючи все на першу вимогу, вони можуть перейти межу розумного. Вчіть дітей ощадливості. Не залишайте без уваги зіпсовані предмети, зламані іграшки, розірвані книги. Покажіть дитині, як іх можна полагодити. 17 Сторінка вчителя-логопеда Якщо малюк буде бачити вашу турботу про продовження терміну служби оточуючих його предметів, він навчиться берегти не тільки свої, але і чужі речі. Ваша байдужість призведе до зворотнього результату. Допоможіть дітям усвідомити вартість речей. З раннього віку діти повинні усвідомлювати вартість речей, якими користуються: іграшки, книги, одяг і т. д. Малюки не повинні звикати до того, що все, що ламається, автоматично замінюється новим. В кожній речі дитина повинна бачити цінність, яку хтось створив своєю працею, а батьки підкріпили її своєю роботою, тобто купили на зароблені гроші.

Економічні хвилинки

Шановні батьки! Пограйте з дітьми в сюжетно – рольові ігри, наприклад в «Магазин». Така гра відноситься до розряду найбільш легко організованих і зрозумілих дітям. Відомо, що дитина легше всього засвоює нові знання в грі, а по мірі дорослішання для гри дитині потрібні партнери. Сама ж гра вже включає в себе не просто оперування предметами та іграшками, а передбачає розумову діяльність. Під час гри в «магазин» у дитини утворюються і закріплюються зв'язки між товаром і грошима, необхідними для його придбання. В якості грошей можна використовувати самостійно виготовлені або реальні дрібні гроші. «Товаром» можуть послужити будь- які домашні речі чи іграшки. Під час гри: - тренуйте навички лічби і математичні дії; - продовжуйте вчити розв'язувати прості задачі на додавання і віднімання; - закріплювати знання про вартість речей; - активізуйте в мові дітей слова: товар, ціна, гроші, витрати, дорожче, дешевше, зарплатня, бюджет, вигода, інформація, продукція.

Економічний словничок

. Мета: поповнити словник дітей новими словами, що позначають економічні явища, й вчити застосовувати їх на практиці. Асортимент – набір різних видів продукції на підприємстві продукції, товарів (на складі, в магазині) або пропонованих послуг. Бартер – прямий обмін товарів і послуг на інші без використання грошей. Валюта – грошова одиниця будь -якої країни. Гроші – універсальний і зручний засіб обміну. (товар – гроші – товар). Дефіцит – нестача, брак чого - небудь. Доходи – гроші, які отримала сім'я або окрема людина. Заробітна плата – форма оплати праці найманих працівників, ціна роботи по виробництву товарів і послуг. Витрати – кошти, вкладені в яку-небудь справу або у виробництво того або іншого товару. Оптова торгівля – купівля та продаж засобів виробництва та продуктів споживання великими партіями з метою їх подальшого використання у виробничому процесі або для продажу. Покупець – людина, який купує товар. Споживання – використання чого-небудь для задоволення потреб. Продавець – людина, яка продає різні товари. Розпродаж – торгівля товарами сезонного попиту за зниженими цінами. Витрати – гроші, які необхідно витратити на придбання потрібних товарів. Реклама – цілеспрямований розподіл відомостей (інформації) про споживчих властивості товарів або послуги з метою їх продажу. Ринок – обмін товарами та послугами між продавцем і покупцем, щоб кожен міг отримати бажане. Товар – продукт праці, вироблений для продажу. Ціна – грошове вираження вартості товарів або послуги.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.