Позакласний захід «Від подільського села до вершин науки»

Опис документу:
Розширювати кругозір учнів про відомих подільських вчених-математиків і фізиків, виховувати в учнів почуття патріотизму, любові до рідного краю, розвивати у них необхідність вивчати його історію, біографії її творців, прищеплювати любов до математичної науки. Прививати навички самостійного пошуку нових знань.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Позакласний захід

«Від подільського села до вершин науки»

(для учнів 10-11 класів)

Мета: Розширювати кругозір учнів про відомих подільських вчених-математиків і фізиків, виховувати в учнів почуття патріотизму, любові до рідного краю, розвивати у них необхідність вивчати його історію, біографії її творців, прищеплювати любов до математичної науки. Прививати навички самостійного пошуку нових знань.

Учитель: Між фізикою і математикою здавна існують тісні зв’язки. І тепер неможливо провести між ними демаркаційну лінію. Багато сучасних математичних розробок близько сусідить із фізикою. Тому сьогодні ми з вами згадаємо прізвища відомих математиків і фізиків – наших земляків, почуємо цікаві історичні факти про деяких з них. Вашій увазі пропонуються такі пункти:

1) Впізнайте вченого;

2) З життя подільських математиків;

3) Фізичний олімп;

4) Захоплення подільських вчених.

1. Впізнайте вченого

Прошу звернути вашу увагу на екран. На ньому розміщені під номерами портрети відомих математиків, наших славних подолян.

1 2 3 3 5

Ваша задача за моїм описом визначити про кого я веду мову. Приготувались? Почали!

1) Український математик. Народився 15 грудня 1804 року в місті Бар. Пізніше став членом Петербурзької Академії Наук та її віце-президентом. Особливе місце у науковій спадщині цього вченого займають праці з теорії ймовірностей. Винайшов планіметр, пантограф, прилад для додавання квадратів. У місті Бар на честь земляка названо одну із центральних вулиць. (Так, це Віктор Якович Буняковський).

2) Видатний український математик, талановитий педагог. Народився 6 березня 1896 року в селі Лісове Барського району (колишні Лісові Берлиці) в сім’ї священика. Під час своєї плідної науково-педагогічної діяльності в Київському політехнічному інституті він опублікував понад 80 праць, серед яких підручник з основ геометрії для університетів та педагогічних інститутів. (Це Олександр Степанович Смогоржевський).

3) Доктор педагогічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України. Народився 12 лютого 1932 року в селі Лютарівка Теофіпольського району Хмельницької області в родині селянина. У цьому році йому виповнилося 85 років. Став відомим методистом математики. (Це Никифор Миколайович Шунда).

4) Український математик, доктор фізико-математичних наук, професор, академік. Народився 18 грудня 1959 року в селі Бахтин Мурованокуриловецького району в сім'ї колгоспників. У 1979 році закінчив Немирівське педагогічне училище. З 1986 року працює на кафедрі вищої математики Київського Національного педагогічного університету імені Драгоманова. (Микола Вікторович Працьовитий).

5) Заслужений вчитель України, автор багатьох нестандартних задач. Народився 31 січня 1957 року в селі Мазурівка Чернівецького району. Випускник Вінницького державного педагогічного інституту ім. М. Островського. У цьому році йому виповнилося б 60 років. (В’ячеслав Андрійович Ясінський).

6) Відомий подільський математик, автор багатьох олімпіад них задач, вихователь неодноразових призерів Міжнародних учнівських олімпіад. Хто це? (В’ячеслав Ясінський).

7) Визначний український геометр, наш земляк, який створив у Київському політехнічному інституті школу конструктивної неевклідової геометрії. Завдяки роботам цього вченого теорія просторових уявлень геометрії Лобачевського набула прикладного застосування в космічну добу. Хто цей вчений? (Олександр Смогоржевський).

8) Підручник з арифметики цього відомого українського математика використовувався в більшості навчальних закладів Росії в ХІХ столітті і був одним з кращих свого часу. Нинішні дев’ятикласники при доведенні нерівностей також називають цього вченого. Хто це? (Віктор Буняковський).

9) Основні наукові результати цього вченого відносяться до відносно молодої і швидко прогресуючої галузі сучасної математики, що має назву фрактальний аналіз. Методи фрактальної геометрії широко використовуються в різних галузях науки. В даний час спостерігається фрактальний бум у фізиці, хімії, біології та інших науках. Ім’я цього вченого? (Микола Працьовитий).

10) Відомий на Вінниччині математик-методист, автор багатьох посібників для студентів і вчителів математики, який очолював Вінницький державний педагогічний університет упродовж 27 років. Хто це? (Никифор Шунда).

11) Багато сил, здоров'я, дорогоцінного часу, натхненної праці витратив Михайло Пилипович Кравчук, щоб віднайти і плекати талановитих молодих людей, які потім стали відомими математиками, конструкторами, вченими. Важко сказати, як склалася б доля Сергія Корольова - академіка, конструктора ракетно-космічних систем, Архипа Люльки-академіка, конструктора авіаційних двигунів, якби на їхньому життєвому шляху не зустрівся такий мудрий учитель. Назвіть прізвище ще одного талановитого учня М.П. Кравчука - професора, автора багатьох праць з геометрії, у минулому сільського вчителя, якому Михайло Пилипович сказав: «... Одне я знаю напевно: вам треба вчитися. Волію бачити вас серед учасників мого наукового семінару.». Кому було адресоване це звернення? (Олександру Смогоржевському).

12) Назвіть відомого українського математика, нашого земляка, з яким Михайло Остроградський познайомився в Парижі і співробітничав протягом багатьох років. (Віктор Буняковський).

13) На честь цього подільського математика названо астероїд, відкритий 20 серпня 1977 року. Назвіть цього вченого. (Никифор Шунда).

14) Назвіть відомого українського математика, нашого земляка, який в молодості захоплювався поезією Байрона, перевів уривок з «Чайльд – Гарольда», і кілька віршів його були поміщені у журналах сорокових років ХІХ століття. (Віктор Буняковський).

2. З життя подільських математиків

Давайте познайомимося з іншими представниками подільських математиків.

Жилінський Євстафій

Народився у 1889 році в с. Куна Гайсинського повіту Подільської губернії, нині Гайсинського р-ну. Польський математик, магістр математичних наук (1914). Закінчив І Київську гімназію 1907 р., фізико-математичний факультет Київського університету св. Володимира (1911). 1916 р. мобілізований до російської армії. Закінчив військово-інженерну школу у Києві та електротехнічну в Петрограді (Санкт-Петербург). Працював на різних посадах у Польській університетській колегії, Українському державному університеті та Київському політехнічному інституті, Львівському університеті (1919-1946). У травні 1946 р. виїхав до Польщі. Наукові дослідження присвячені питанням алгебри, теорії чисел та логіки. Його науковий доробок складає більше 20 наукових праць і 6 підручників. Помер у 1954 році.

Рудницький В'ячеслав Броніславович

Народився 22 червня 1940 року в с. Долиняни Мурованокуриловецького району.

Закінчив механіко-математичний факультет Львівського державного університету ім. І.Я. Франка (1967). У Хмельницькому національному університеті пройшов шлях від асистента (1967), старшого викладача (1972), доцента (1976) до професора (1990), завідуючого кафедрою вищої математики та комп’ютерних застосувань (1982).

Основні наукові результати одержано в теорії контактної взаємодії деформованих твердих тіл з початковими (залишковими) напруженнями. Сформовано граничні умови, дана постановка задач, запропоновано наукову школу механіки контактної взаємодії тіл з початковими (залишковими) напруженнями.

Доктор математичних наук (1972), доктор технічних наук (1988). Заслужений працівник народної освіти України (1993), академік Академії наук вищої школи (1992), академік Міжнародної академії інформатизації (1997).

Скрипник Ігор Володимирович

Ігор Скрипник народився 13 листопада 1940 року в місті Жмеринка У 1959 році, закінчивши середню школу вступив на механіко-математичний факультет Львівського державного університету. Університетський курс освоїв за 3 роки і в 1962 році вступив до аспірантури на кафедру диференціальних рівнянь. У 1965 році, після закінчення аспірантури, захистив кандидатську дисертацію. Професійну діяльність Ігор Володимирович Скрипник почав в 1965 році асистентом, а потім доцентом (1966) в Львівському держуніверситеті.

Основне коло наукових інтересів Скрипника - теорія нелінійних диференціальних рівнянь в частинних похідних. Саме в ній ученим отримані видатні результати, які принесли йому визнання українських математиків і міжнародне визнання. Очолюючи до останнього часу відділ нелінійного аналізу Інституту та кафедру диференціальних рівнянь математичного факультету Донецького національного університету, І.В.Скрипник доклав багато зусиль до формування Донецької і, в цілому, Української математичної школи з теорії нелінійних диференціальних рівнянь в частинних похідних.

2 лютого 2005 р. Ігор Володимирович Скрипник раптово помер.

Керекеша Петро Володимирович

Народився 18 червня 1942 року в місті Козятин. Математик. Доктор фізико-математичних наук (2000), професор (2002). Закінчив Одеський університет (1964) Наукові дослідження присвячені питанням розв’язку змішаних крайових задач теорії пружності.

Помер 22 травня 2009 року.

Стоян Володимир Антонович

Відомий учений у галузі моделювання складних систем. Доктор фізико-математичних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2010 р.

Народився 15 вересня 1945 р. у с. Маньківка Бершадського р-ну. У 1963 р закінчив Красносільську СШ Бершадського р-ну Вінницької обл. з золотою медаллю, у 1969 р. - механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка. У 1969 – 1971 рр. навчався в аспірантурі механіко-математичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка.

Сфера наукових інтересів: математичне моделювання динаміки лінійно розподілених просторово-часових процесів в умовах неповноти даних про їх початково-крайовий стан; проблеми керування динамікою лінійно розподілених просторово-часових процесів в умовах неповноти даних про їх початково-крайовий стан; ідентифікаційні методи побудови лінійних, псевдолінійних та нелінійних моделей динаміки розподілених просторово-часових процесів; дослідження динаміки нелінійних просторово-часових систем; програмна реалізація методів математичного моделювання динаміки розподілених просторово-часових систем.

Сиваківський Богдан Ярославович

Народився 12 вересня 1947 р. в селі Пиківець Козятинського району. Від свого батька Ярослава Петровича Сиваківського він успадкував любов до поезії та творчості. З дитинства мав нахил до літератури та математики. Навчаючись у дев’ятому класі родина переїхала жити до Козятина, де Богдан Ярославович закінчив середню школу №1. Вищу освіту здобував на фізико-математичному факультеті Вінницького педінституту, пізніше закінчив аспірантуру при Київському педінституті ім. Горького. Працював учителем в школах Козятинщини. Подальшу викладацьку практику продовжив у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Михайла Коцюбинського. Працював головним редактором «Вісника Української Всесвітньої Координаційної Ради».

Творчість Богдана Ярославовича і світобачення нерозривно пов’язані з «відлигою» 60-х років. Ще учнем він переймався ідеями визвольного руху та національного відродження. І хоча брежнєвська задуха змусила до внутрішньої еміграції, вогонь надії не згасав. Богдана Сиваківського тривожить доля нинішнього й майбутніх поколінь, він замислюється над тим, куди поведуть їх «круті шляхи від хати», ностальгія за молодістю, за друзями, яких розвели дороги, за виплеканим у дитинстві світом тепла і родинного затишку пронизують цикл поезій «Переддень Вічності». В 1968 році опублікував перші вірші в місцевій газеті «Жовтневі зорі». Поетична творчість – це завжди продовження традицій. Поетичний світ Б. Сиваківського формувався під впливом Євгена Плужника, Василя Стуса. Адже поет тяжіє до інтелектуальної і водночас народної поетики, насиченої громадянськими мотивами. Перша збірка віршів «Народження добра» побачила світ в 1991 році, згодом друга і остання на сьогодні збірка поезій «Мій час» (2003 р.). В доробку поета є значні публіцистичні і наукові напрацювання. Є автором багатьох публікацій та дописувач низки часописів.

Член Національної Спілки журналістів України, Лауреат Міжнародного конкурсу документальної прози (2001, Варшава), редактор «Вісника Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР), інформаційного видання світового українства.

Бедратюк Леонід Петрович

Доктор фізико-математичних наук. Завідувач кафедри Програмної інженерії Хмельницького національного університету.

Народився в 2 січня 1965 році в с. Знаменівка Мурованокуриловецького району. Випускник 1981 року СЗШ с. Михайлівці. В 1989 році з відзнакою закінчив математичний факультет Чернівецького державного університету. В 1995 році закінчив аспірантуру кафедри вищої алгебри Московського державного університету ім. Ломоносова. Кандидатська дисертація "Симетричні інваріанти модулярних алгебр Лі" науковий керівник чл.-корр. РАН, проф. Кострикін О.І. захищена 15 грудня 1995 року. Докторська дисертація "Класична теорія інваріантів та локально нільпотентні диференціювання" за спеціальністю 01.01.06 - "Алгебра та теорія чисел" захищена 28 лютого 2012 року в Інституті математики НАН України.

Л. П. Бедратюк – член журі Всеукраїнських олімпіад юних математиків. У 2017 році його задача пропонувалася на 4-му етапі олімпіади.

Бурилко Олександр Андрійович

Народився 15 березня 1971 року в селищі Муровані Курилівці в сім’ї вчителів. Після закінчення школи в 1989 році він вступив на механіко – математичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, який закінчив в 1994 році. Потім з 1994 по 1997 роки навчався в аспірантурі Інституту математики Національної Академії Наук України. З 1997 року працює науковим співробітником відділу диференціальних рівнянь та теорії коливань Інституту математики Національної Академії Наук України. Науковий ступінь – кандидат фізико – математичних наук з 1998 року.

Старший науковий співробітник Інституту математики Національної Академії Наук України. Займається математичними моделями, які описують різні природні процеси у фізиці, біології, медицині, зокрема нейронні процеси.

Кухар Людмила Олександрівна

Народилась 23 березня 1984 р. в смт. Муровані Курилівці. З 1991 р. – навчалася в загальноосвітній школі, яку у 2000 році закінчила з відзнакою. З 2000 по 2005 рік навчання в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова за спеціальністю «Математика». По закінченню здобула кваліфікацію «Учитель математики та інформатики». 2003 – 2005 рр. – вчитель математики та інформатики Ліцею політики, економіки, права та іноземних мов. 2005 – 2008 рр. – викладач кафедри медичної інформатики та комп’ютерних технологій навчання Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. 2008 – 2009 рр. – старший викладач кафедри інформаційних технологій Київської державної академії водного транспорту імені П. Конашевича-Сагайдачного. З 2009 р. – аспірантура НПУ імені М.П. Драгоманова за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. 2010 – 2012 р. – старший викладач кафедри інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій Державної академії житлово-комунального господарства. З 2012 р. – старший викладач кафедри комп'ютерної інженерії НПУ імені М.П. Драгоманова, за сумісництвом – асистент кафедри архітектури Інституту аеропортів Національного авіаційного університету.

2013 р. – стажування в США за програмою «Відкритий світ», що фінансується Конгресом США. Для студентів інформатичних, фізико-математичних спеціальностей та студентів спеціальності «Освітні вимірювання» читає курси «Основи конструювання тестів», «Класичні тестові моделі та їх застосування»,«Архітектура комп'ютера та конфігурування комп'ютерних систем», «Соціальна інформатика», «Нові інформаційні технології», «Використання обчислювальної техніки в навчальному процесі» та ін.

3. Фізичний олімп

В уявленні багатьох, математики – це «сухарі», занурені у свою науку й ні чим іншим не цікавляться. Це не так. Математика невичерпна і многогранна, її особливості різноманітні і привабливі. Одного покоряє її логічна структура, іншого її абстрактний метод, третій цінить в ній велику користь, єдність особливостей математики, а четвертий – її красу.

Зараз ми з вами згадаємо прізвища відомих фізиків – наших земляків, почуємо цікаві історичні факти про деяких з них.

1) Завойський Євген Костянтинович – видатний фізик-експериментатор. Народився 28 вересня 1907 року в місті Могилів-Подільському. Відомий як першовідкривач нового фундаментального явища - електронного парамагнітного резонансу. Це призвело до видатних успіхів у фізиці магнітних явищ, фізики твердого тіла, фізики рідин, неорганічної хімії, мінералогії, біології, медицині та інших науках. На основі цього явища створений, наприклад, квантовий парамагнітний підсилювач, що використовується для здійснення космічної телекомунікації.

Помер 9 жовтня 1976 року.

2) Дехтяр Ілля Якович – народився 10 березня 1912 року в селі Пліскове Погребищенського району. Основні напрямки наукової діяльності стосуються дослідження впливу реальної структури металів і сплавів на їх електронні властивості та дифузію. Вивчав електронну будову дефектів кристалічної гратки у металах та напівпровідниках методом електронно-позитронної анігіляції. Вивчав адсорбції лужних елементів на поверхні тугоплавких металів з метою розробки оптимальних матеріалів для електродів термоемісійних перетворювачів (ТЕП) теплової енергії безпосередньо в електричну.

Помер 21 вересня 1985 року.

3) Бабуха Григорій Лукич – народився 4 лютого 1917 року в селі Красненьке Іллінецького району. Напрями наукової роботи: теоретичні і експериментальні дослідження тепломасообміну та гідродинаміки двофазних неізотермічних систем, розроблення методів і пристроїв для теплової обробки дисперсійних матеріалів відповідно до потреб промисловості, зокрема виробництва клінкеру, агломерату й металургійного коксу. Помер 17 лютого 1973 року.

4) Носолюк Василь Микитович – народився 10 травня 1917 року в селі Ріпища Славутського району на Хмельниччині. З 1965 р. В. Носолюк перейшов на роботу у Вінницький державний педагогічний інститут імені М.Островського, у якому і завершив свою трудову діяльність у 2009 р., однак уже у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Його наукові інтереси базувались в галузі діелектриків і напівпровідників. У створеній ним науковій лабораторії вивчались релаксаційні процеси у твердих полімерах. За результатами досліджень розроблений метод вимірювання електричної і магнітної сталих. У співпраці з ученими-медиками В.М.Носолюк з учнями дослідували вплив магнітного поля на електрокінетичні властивості крові, проводились вимірювання реологічних властивостей. Під керівництвом Носолюка В.Н., отримано ряд авторських свідоцтв, зокрема на вимірювальний перетворювач температури і комірку для вимірювання діелектричної проникності крові.

5) Бушок Григорій Федорович народився 16 листопада 1917 року в селі Денисівка Білогірського району Хмельницької області. Досліджував вміст радону в питних водах колодязів, в’язко-пружні властивості полімерів.

6) Будкер Андрій Михайлович – видатний фізик, автор численних відкриттів в області фізики плазми і фізики прискорювачів. Займався теорією керування уран-графітовими атомними реакторами.

Народився 1 травня 1918 року в селі Мурафа на Шаргородщині. Він був сиротою, його мати – безграмотна сільська жінка.

Помер 4 липня 1977 року.

7) Гринішин Семен Григорович – народився 16 лютого 1920 року в селі Ялтушків Барського району. Учасник першого і наступних випробувань ядерної і термоядерної зброї. Брав участь в роботах з космічної розвідки.

8) Дудко Данило Андрійович - народився 28 липня 1921 року в селі Попелюхи Мурованокуриловецького району. Вчений в галузі зварювання і матеріалознавства, заслужений діяч науки і техніки України. Помер 2 лютого 2009 року.

Вчений багато зробив для розширення технічних можливостей дугового зварювання під флюсом. Невеличкий колектив, очолюваний Борисом Євгеновичем Патоном, розробив шлангове напівавтоматичне зварювання, зручне для роботи в умовах монтажу з допомогою легкої портативної апаратури. У 50-х роках Данило Андрійович бере участь у наукових дослідженнях та вдосконаленні технологій і обладнання для дугового зварювання, зокрема у створенні принципово нового способу дугового зварювання у вуглекислому газі. Водночас Д. А. Дудко бере участь у роботах із зварювання у ракетобудуванні, електроніці, енергетиці та ряді інших галузей промисловості. За його участю вперше у світі розробляються обладнання і технології плазмового зварювання на змінному струмі (з допомогою якого виготовляються конструкції з високоміцних алюмінієвих сплавів), мікроплазмове дугове зварювання. Увінчалися вагомим результатом розпочаті у відділі, очолюваному Д. А. Дудком, дослідження із створення двох з трьох технологій, випробуваних у космосі в 1969 р. на установці «Вулкан».

У 1970—1990 рр. під керівництвом вченого виконуються актуальні для електроніки, приладобудування та ряду інших галузей техніки роботи щодо нанесення покриттів як на метали, так і на органічні та неорганічні матеріали. Серед них — методи детонаційного нанесення покриттів і плазмово-дугове напилювання. У ті ж роки Д. А. Дудко розвиває дослідження з магнітно-імпульсного зварювання, холодного зварювання, плазмової обробки.

9) Копецький Чеслав Васильович – народився 1 березня 1932 року в селі Носиківка Шаргородського району. Фахівець у галузі металознавства та технології високочистих металів та сплавів, оброблення неорганічних матеріалів.. Розробив метод електронно-променевого зонного плавлення тугоплавких металів високої чистоти.

Помер 27 січня 1988 року.

10) Борисюк Анатолій Олексійович – народився 5 серпня 1932 року в місті Бар. Фахівець у галузі оптико-електронної апаратури та ергономіки приладобудування. Основні напрями наукової діяльності: розробка оптичних приладів військового призначення, зокрема створення теоретичних основ і конструкцій базового ряду уніфікованих багатофункціональних авіаційних прицілів нового покоління. Під його керівництвом створено новий вид високоефективного авіаційного обладнання – нашоломні системи цілевказування. Помер у 2016 році.

11) Гнатенко Юрій Павлович народився 3 травня 1942 року в селі Комсомольське Козятинського району. Досліджує енергетичну структуру та динаміку елементарних збуджень у напівпровідникових кристалах з урахуванням їх реальної структури (дефектів, домішкових атомів тощо).

12) Купчишин Анатолій Іванович народився 10 листопада 1945 року в селі Слобода-Мурафська Шаргородського району. Фізик-експериментатор, відомий вчений в області ядерної фізики, радіаційної фізики твердого тіла і космосу.

13) Копитчук Микола Борисович народився 2 січня 1947 року в селі Стара Мурафа Шаргородського району. Фахівець у галузі інформатики. Розробник і керівник впровадження у серійне виробництво цифрових вимірювальних приладів для тензометрії, а також проектів систем керування для чорної металургії, атомної енергетики та паливно-енергетичного комплексу. Очолюваний ним колектив брав участь у розробленні програмного забезпечення наземного комплексу космічної системи «Буран» (1983–88 рр.)

14) Гопич Петро Михайлович – народився 17 лютого 1947 року в селі Комарівці Барського району. Досліджує атомні ядра, ядерні реакції, радіоактивний розпад; розробляє методи ядерних випромінювань та аналізу отриманих даних.

15) Венгер Євген Федорович – народився 19 квітня 1947 року в селі Підлісівка Ямпільського району. Відомий український вчений в галузі фізико-технічних і фізико-технологічних основ сенсорної та функціональної електроніки, мікро- й оптоелектроніки. Вищу освіту отримав у Вінницькому державному педагогічному інституті за спеціальністю «фізика». Інститут напівпровідників (нині Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України) став місцем, де Євген Федорович аспірантом розпочав свій творчий шлях до світових вершин науки. Тут він захистив кандидатську, а згодом — докторську дисертації і з 1990 р. очолює відділення технологій і матеріалів сенсорної техніки. Є.Ф. Венгер — провідний фахівець у галузі фізичних явищ у шарувато-однорідних та багатофазних напівпровідникових структурах, що є базовими компонентами сучасного електронного приладобудування. Його роботи з вивчення властивостей поверхневих і хвилеводних поляритонів у напівпровідникових шаруватих системах та гетероструктурах знайшли практичне втілення у техніці напівпровідників і стали основою нового напряму — поляритонної оптоелектроніки. Створення міждисциплінарних інтелектуальних продуктів — це головний напрям наукових досліджень Євгена Федоровича, що вперше започаткований ним в Україні й успішно розвивається за його участю. Так, у рамках проекту Європейського Космічного Агентства разом з ГАО НАН України створено пересувну станцію моніторингу озону та парникових газів; розроблено сенсорну систему параметричного моніторингу технологічних режимів у топках котлоагрегатів, інфрачервоний радіометр для безконтактного вимірювання температури; розроблено мультибіосенсорні масиви та виготовлено на їх базі прилади нового покоління, зокрема такі, як «електронний ніс» та «електронний язик».

16) Заболотний Володимир Федорович народився 11 лютого 1951 року в селі Городківка Крижопільського району у відомій не лише на Вінниччині, а й далеко за її межами родині Заболотних (є нащадком по батьківській лінії академіка Данила Заболотного).

Володимир Федорович – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри фізики і методики навчання фізики, астрономії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Під його керівництвом утворена науково-методична школа, науковий колектив якої чотири рази (2006, 2007, 2008, 2014 рр.) виборював призи Вінницької облдержадміністрації в рамках реалізації програми розвитку інформаційних, телекомунікаційних та інноваційних технологій навчання фізики. За його участю підготовлено і випущено у світ мультимедійні посібники навчального призначення (Фізика-7, Фізика-8, Фізика-9, астрономія) для супроводження уроків фізики і астрономії в загальноосвітніх навчальних закладах. Переможець Національного проекту «Відкритий світ» у номінації «Фізика-7»

4. Захоплення подільських вчених

Великий математичний талант нерідко поєднується с виявленням творчого інтересу до поезії. Нам відомо не мало вчених-математиків, фізиків, які писали вірші.

Обдарований почуттям витонченого, математик Віктор Буняковський в молодості захоплювався поезією Байрона і кілька віршів були поміщені ним у журналах сорокових років ХІХ століття.

Геометр Олександр Смогоржевський був людиною найрізноманітніших інтересів. Він віддавав своє дозвілля поезії, живопису, шахам. Опубліковано понад 100 його шахових задач. Написав книгу спогадів «Камінці з мозаїки мого життя».

Фізик Анатолій Купчишин є членом спілки письменників Казахстану. За цикл віршів він нагороджений золотою Єсенінською медаллю і орденом Маяковського. Він є автором 26-ти поетичних збірників. Ним написано більше чотирьох з половиною тисяч віршів і пісень. Також захоплювався шахами.

Математик Богдан Сиваківський є поетом, публіцистом, перекладачем, журналістом. Він член Національної Спілки журналістів України. Творчість Богдана Ярославовича і світобачення нерозривно пов’язані з «відлигою» 60-х років. Ще учнем він переймався ідеями визвольного руху та національного відродження. В 1968 році опублікував перші вірші в місцевій газеті «Жовтневі зорі». Перша збірка віршів «Народження добра» побачила світ в 1991 році, згодом друга і остання на сьогодні збірка поезій «Мій час» (2003 р.). В доробку поета є значні публіцистичні і наукові напрацювання. Богдан Ярославович – автор багатьох публікацій та дописувач низки часописів.

Професор математики Микола Працьовитий у вільний час пише вірші, гуморески, грає в баскетбол, грає на гітарі, гарно співає. Вся сім’я ходить на відпочинок до спортзалу.

Математику і музику іноді розводять до різних полюсів людського знання. Проте мости між математикою і музикою ніколи не були розведеними, бо не можна відділити людський інтелект від емоцій. Скільки музичних творів написано за всю історію людства! А всі вони не що інше, як чергування семи нот. І холодні формули математики не ізольовані від гарячого випромінювання людських почуттів.

Фізик Анатолій Купчишин не тільки вчений і педагог, але й поет, музикант і бард, має музичну освіту. Він є керівником музикально-поетичної групи «Едельвейс». Виступав більше 100 разів із концертами в Казахстані і за рубежем, які не можуть не хвилювати людину. Особливо якщо він співає під гітару, як кажуть, «вживу». Як поет-бард підкорив студентську молодь в Дентондському університеті (штат Техас) і зруйнував стереотип вченого-педанта. Написав більше 2 тисяч пісень. Крім фізики і математики А. Купчишин ще в студентські роки з першого курсу активно займався спортом – легкою атлетикою, що дозволяло йому бути весь час у формі. Він майстер спорту. Неодноразовий чемпіон Універсіад Середньої Азії і Казахстану, Уралу, Сибіру, Далекого Сходу в десятиборстві, в бігу на 100 метрів і в естафеті 4х100 метрів. А. Купчишин щоденно обливався водою із криниці. Він гармонійно поєднував заняття спортом і наукою. Його життя – яскравий приклад розумного підходу до використання вільного часу, що є запорукою повноцінного збагачення тіла і душі.

Математик В’ячеслав Ясінський був учасником інститутського хору під керуванням М. Плашкевича, ансамблю народних інструментів, де грав на козо басі. А ще ансамбль гітаристів тріо «Дубки», в якому виступав студент В. Ясінський, мав шалене захоплення у дівчат.

Фізик Володимир Заболотний входив до складу студентського ансамблю, оскільки володіє кількома музичними інструментами (баян, гітара, домбра, контрабас, орган).

Математик Микола Працьовитий грає на гітарі, гарно співає.

Крім математики професор Никифор Шунда тривалий час був членом збірної Вінницької області з бігу на довгі дистанції. Був рекордсменом Вінницької області з бігу на 30 км, учасником естафети Олімпійського вогню у 1980 році. У 1994 році його нагородили сертифікатом Міжнародного Олімпійського комітету за активну роботу у розбудові Олімпійського руху в Україні.

Микола Працьовитий і Володимир Заболотний в студентські роки успішно грали в баскетбол. Команда В. Заболотного на Чемпіонаті України серед педвузів здобула бронзові медалі.

Заключне слово вчителя

Математика – це не лише формули і теореми, а ще і ті люди, які нею займаються, ті люди, які вкладають всю душу в її розвиток. І ніяк не можна, кажучи про математику, не згадати про тих, хто їй присвятив все життя.

2017-й рік щедрий на ювілеї. Чи то сімка – щасливе число, чи то просто так співпало, але в цьому році є що і кого відзначати! В списку пам’ятних дат – імена людей, які залишили свій слід в історії більше 100 років тому, а також ті, чиїми руками вона пишеться в наші дні. Це – 110 років видатному фізику-експериментатору Євгену Костянтиновичу Завойському, 105 років фізику Іллі Яковичу Дехтяру, 100 років фізикам Григорію Лукичу Бабусі, Григорію Федоровичу Бушку і Василю Микитовичу Носолюку, 85 років математику Никифору Миколайовичу Шунді та фізикам Чеславу Васильовичу Копецькому і Анатолію Олексійовичу Борисюку, 75 років математику Петру Володимировичу Керекеші і фізику Юрію Павловичу Гнатенку, 70 років математику і поету Богдану Ярославовичу Сиваківському та фізикам Миколі Борисовичу Копитчуку, Петру Михайловичу Гопичу і Євгену Федоровичу Венгеру, 60 років математику В’ячеславу Андрійовичу Ясінському.

Їх імена не можна забувати. Ці люди віддали своє життя науці – заради нас, заради своїх нащадків. Отже, наш борг – пам’ятати їх і продовжувати їх справу. І може саме наші «математичні богатирі», які присутні в цьому залі, стануть видатними вченими, які досягнуть нових математичних вершин.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФІЗИКИ залишилося:
0
3
міс.
2
9
дн.
2
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!