Позакласний захід-презентація до Дня української писемності та мови.

Опис документу:
МЕТА, Поглибити знання учнів про виникнення писемності, історію та розвиток української мови, труднощі, які здолала українська мова на шляху до отримання статусу державної; розкрити необхідність мови в житті людини. Розвивати комунікативну компетентність учнів, уміння та навички виразного читання творів. Виховувати почуття національної гідності, поваги до народу, його історії, любові до рідної української мови.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

5

Позакласний захід-презентація

до Дня української писемності та мови

«Українська мова – серця мого основа»

Слайд 1

Доброго дня, шановні друзі! 9 листопада в нашій країні святкується День української писемності та мови.

Слайд 2

Саме в цей день в Україні проводиться Всеукраїнський конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

Слайд 3

Ведуча 1. "Я був, є і залишатимусь українцем", - завжди наголошував Петро Яцик, живучи далеко від України, по той бік океану, в Канаді. Друзі називали його диваком і химерником.

Він першим виступив з пропозицією проведення в Україні мовного конкурсу серед молоді. Цю ідею підтримала Ліга українських меценатів і перший Міжнародний конкурс знавців української мови було проведено у 2000 році. За рішенням Ліги українських меценатів конкурсу було присвоєно ім'я Петра Яцика, а його дочка Надія стала почесним головою конкурсу.

Слайд 4

Учениця (читає вірш):

О слово рідне! Мудре і прадавнє,
Ти виросло з могутньої землі!
Тебе Валуєви жорстоко розпинали,
А ти возносилось і не корилось – ні!


О слово рідне! Подарунок мами!
І пісня ніжна, і розрада нам!
Я всім на світі поділюся з вами,
Та слова рідного нікому не віддам.

Слайд 5

Ведуча 2. Говорячи про розвиток української писемності, слід згадати, що розвиток української літератури відбувався за рахунок надбань слов'янської писемності. Саме тому слід обов'язково згадати про діяльність засновників слов'янської азбуки - братів Кирила, Мефодія та українського літописця Нестора.

Слайд 6-7

Ведуча 1: До історії культури і релігії візантійські греко-болгари Кирило і Мефодій увійшли як церковні діячі, справжні просвітителі, подвижники і святі апостоли. Кирило створив азбуку, що мала 38 букв і назвав її кирилицею.

Слайд 8

Ведуча 2: Кирилиця — слов'янська азбука, за іменем її творця вживалася протягом сотень років, є основою сучасної азбуки всіх слов'янських народів. Нею написані «Повість минулих літ», «Слово о полку Ігоревім» та інші твори Київської Русі.

Слайд 9

Ведуча 1:

Як ви розумієте , не можна говорити про День української писемності, не згадавши відомі літературні пам´ятки : «Повість минулих літ», «Велесову книгу», «Ізборник Святослава», «Київські літописи» та інше. Старі літописи не дійшли до нас в оригіналах, а збереглися в копіях або переробках. У 1113 році з'явилася славнозвісна праця печерського Нестора "Повість временних літ".

Слайд 10

Ведуча 2:

Нестора часто називають літописцем. Це так, він справді вів літопис, але правильніше його називати письменником та істориком. Не просто першим професійним істориком Русі, а батьком усієї нашої історії.

Слайд 11

Ведуча 1:

Хіба можна уявити сучасну літературу без безцінних творів Григорія Сковороди та Івана Вишенського , без «Енеїди» Котляревського та поем Тараса Шевченка, без волелюбних віршів Лесі Українки та патріотичних творів Івана Франка. Сучасна українська літературна мова пов'язується з конкретною датою – виданням "Енеїди" 1798 року. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою.

Слайд 12

Ведуча 2:

Ще одна дата – 1840 рік, коли вперше видано «Кобзар» Т.Г.Шевченка. – можна вважати доленосною: з того часу українська літературна мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку і нормативної стабілізації. На цьому шляху були і перепони, і заборони, і кров та сльози найкращих синів і доньок України.

Слайд 13

Учитель:

«Ну що б здавалося слова…»

Слайд 14-15

Ведуча 1:

Шлях розвитку нашої мови – це тернистий шлях боротьби. Від часів царизму наша мова витримала 48 заборон! Подібного не знає історія жодної мови та жодної держави. Але рідна мова — вистояла! Тепер вона — державна мова, а Україна та її культура святкують сьогодні своє відродження.

1.О, мово рідна !

Ти все стерпіла й ожила,

Тебе топтала нечисть «рідна»,

На посміховисько вела.

2. Тебе міняли щогодини,

На мак , на джинси, самогон,

А ти стояла, мов калина,

Біля поламаних церков…

3 Неначе Фенікс , воскресала.

І знов знімалася у вись.

І дітям все своїм прощала,

Які від тебе відреклись..

Слайд 16

Читець:

(Із глибини сцени виходить читець із запаленою свічкою і читає "Молитву" (Ольги Яворської)

Молитва

Гріховний світ вирує неспроста,
Підступний Демон, що керує нами,
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Христа.
О, Господи! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні,
І до спасіння всіх нас поведи!
О, Господи! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серце неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.
Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав,
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке колись Шевченко покохав.
Ти все знесла: насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лже-людей,
Та сповнена любові і відваги
З-за ґрат летіла птахом до людей.
Ти – наш вогонь на темнім полі битви,
Невинна кров, пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.

Слайд 17

Ведуча 2: Статус мови міжнаціонального спілкування в державі розглядається як чинник повнокровного розвитку духовних сил українського народу. Послухаємо, як прекрасно звучить українська мова.

Слайд 18

Читець 2:

«Мова» Самійленко
Діамант дорогий на дорозі лежав, -

Тим великим шляхом люд усякий минав,

І ніхто не пізнав діаманта того

Йшло багато людей і топтали його.

Але раз тим шляхом хтось чудовий ішов,

І в пилу на шляху діамант він знайшов.

Камінець дорогий він одразу пізнав,

І додому приніс, і гарненько, як знав,

Обробив, обточив дивний той камінець,

І уставив його у коштовний вінець.

Сталось диво тоді: камінець засіяв,

І промінням ясним всіх людей здивував.

І палючим огнем кольористо блищить,

І проміння його усім очі сліпить.

Так в пилу на шляху наша мова була,

І мислива рука її з пилу взяла.

Полюбила її, обробила її,

Положила на ню усі сили свої,

І в народний вінець, як в оправу, ввела,

І, як зорю ясну, вище хмар піднесла,

І на злість ворогам засіяла вона,

Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.

І сіятиме вік, поки сонце стоїть,

І лихим ворогам буде очі сліпить.

Хай же ті вороги поніміють скоріш,

Наша ж мова сія щогодини ясніш!

Хай коштовним добром вона буде у нас,

Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас,

Щоб, поглянувши сам па створіння своє,

Він побожно сказав: «Відкіля нам сіє?!»

Слайд 19

Ведуча 1. Говорити треба правильно, бо перед кожним із нас стоїть відповідальне завдання - зберегти надбання наших предків, усе зробити для збагачення духовного потенціалу нації, щоб відродилась і розквітла Україна, щоб усміхнулася доля нашого народу.

Учень читає вірш М.Рильського «Мова».

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає -

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово - це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

Слайд 20

Ведуча 2: Я переконана, що немає жодного справжнього українця, який би не був зачарований мелодійністю і душевністю української народної пісні.

(Учні співають українську народну пісню "При долині кущ калини")

Слайд 21

Ведуча 1: Ми сподіваємося , що ви не забудете вислів Кирила, який сказав : «Душа, що не знає літер, то - мертва душа!» А мова – це історична пам’ять, невичерпна духовна й культурна скарбниця, живий нерозривний зв’язок єднання тисячолітнього минулого з сучасністю і майбутнім українського народу.

Слайд 22

Ведуча 2: Тож бережіть свою рідну мову – вдосконалюйте своє мислення!

Слайд 23

Ведуча 1. А закінчимо наше свято піснею "Молитва за мову" (музика і слова Тараса Петриненко).

Слайд 24

Учитель:

«Дякуємо за увагу!»

5

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інтернет-ресурси для опитування і тестування»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.