Позакласний захід "Моя Батьківщина – рідна Україна."

Опис документу:
Поглибити і збагатити знання учнів про нашу незалежну Батьківщину. Розширити і уточнити знання про державні і народні символи України. Виховувати патріотичні почуття, повагу до державних символів, любов до Батьківщини.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Моя Батьківщина – рідна Україна.

(сценарій позакласного заходу)

Ведучий. Сьогодні ми з вами у нашій світлиці ведемо розмову про найдорожче для серця кожної людини – про Батьківщину. Зробимо ми це у форматі усного журналу «Україно, моя Україно!»

Ведуча. Розгортаймо першу сторінку нашого усного журналу – «Що таке Батьківщина?».

Що таке Батьківщина?
За віконцем калина,
тиха казка бабусі,
ніжна пісня матусі,
дужі руки у тата,
під тополями хата,
під вербою криниця,
в чистім полі пшениця.

1-й учень. Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт
І верби над ставом, й калина.
Моя Батьківщина — це мрії політ,
Це рідна моя Україна!

2-й учень.Моя Батьківщина — це наша сім’я,
Затишний куточок і хата.
Це мама, татусь, бабця, дідо і я,
Всі рідні і друзів багато.

3-й учень.Моя Батьківщина — це злагода й мир
Та небо бездонне й чудове.
Це пісня чарівна, що лине до зір,
Й дитинство моє світанкове.

4-й учень.Моя Батьківщина — ліси і поля.
Від них в нас і радість, і сила.
Це та найсвятіша і рідна земля,
Що кожного з нас народила.

6-й учень. У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов’ї.

7-й учень. І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні,
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.

8-й учень. На бІлому світі є різні країни.
А в них - і ліси,і лани…
Та тільки одна на землі Україна,
А ми - її доньки й сини
Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,
І квіти усюди ростуть…
Та тільки одну Батьківщину я маю,
Її  Україною звуть
.

Ведучий. Отже, діти, Батьківщина — це наш рідний край. Це земля, на якій народилися ми, наші батьки, де поховані наші предки. Батьківщина — це найдорожче, найсвітліше, найкраще місце на землі, все те, що ми найбільше любимо й шануємо своїм серцем.

Ведуча. Діти, погляньте на глобус. На ньому зображені океани і материки. На материках є багато різних держав і повсюди живуть люди. Людей на Землі багато і вони відрізняються між собою за кольором шкіри і розрізом очей, говорять різними мовами, у кожного народу своя культура і свій побут, свої пісні, танці та звичаї. І кожна людина має свою батьківщину, яку любить над усе на світі. А ми живемо в Україні й належимо до українського народу.

- А в якій частині світу розташована Україна?(Відповіді дітей.)

-    Ось подивіться на глобус, тут знаходиться наша Україна.(Показує.)

-    На глобусі вона маленька, тому краще перейдемо до географічної карти

і розглянемо її там.(Показує Україну на карті.)

Ведучий.  А тепер назвіть столицю нашої держави!

-         А яка найбільша річка протікає по території України? (Дніпро.)

-         Як називається столиця України? (Київ.)

-         А тепер назвіть найбільші міста в Україні. (Київ, Харків, Дніпропетровськ,

Донецьк.)

-         Погляньте на карту уважно. Тут є гори. Як вони називаються?

-         Отже, на заході України знаходяться гори… (Карпати).

-         А на півдні… (Кримські гори).

Ведучий.  А тепер на карті нашої великої Батьківщини знайдемо ту маленьку батьківщину, на якій живемо ми з вами.(Показує на карті.)

-    Кожна людина живе у своєму селі чи місті, й із цих малесеньких куточків складається наша велика Батьківщина, яка зветься Україною.

9-й учень. Я люблю кожну квіточку в полі
І струмок, що до річки біжить.
І високі, до неба, тополі
Й чисту-чисту небесну блакить.

І у синьому небі лелеки,
Й журавлину осінню печаль.
Й споришеві стежки, що далеко
Розійшлись по землі в синю даль.

У маленькі свої долоньки
Я промінчики сонця ловлю.
Україну мою, рідну неньку,
Я усім своїм серцем люблю.

 Ведучий.   Відкриваємо другу сторінку усного журналу – «Державні символи України». Що ж воно таке – державні символи?

10-й учень. Ну хто ж цього не знає! Адже ми вчимося в школі й це відомо кожному школяреві. У нас, як і в кожної держави у світі, свій прапор – він синьо-жовтий (показує), свій герб – тризуб (показує), а також свій гімн – «Ще не вмерла Україна» (показує). І всі знають, що державний гімн треба слухати стоячи, на знак поваги до рідної Вітчизи.

11-й учень. Слова палкі, мелодія врочиста,

Державний гімн ми знаємо усі

Для кожного села, містечка, міста-

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь  священна,

Хай чують всі – і друзі, й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї лине світло навкруги.

12-й учень. Прапор – це кольорове полотнище, офіційна емблема держави. Прапор України – це стяг із двох смуг – блакитного і жовтого.

13-й учень. Прапор – це державний символ, 
Він є в кожної держави; 
Це для всіх ознака сили, 
Це для всіх ознака слави. 
Синьо-жовтий прапор маєм. 
Синє – небо, жовте – жито; 
Прапор свій оберігаєм, 
Він святиня; знають діти. 

14-й учень. Герб України – золотий тризуб на синьому тлі. Герб символізує мир, творчу працю, триєдність життя. Це батько, мати, дитина, які символізують собою силу, мудрість, любов.

15-й учень. Наш герб — тризуб, 
Це воля, слава й сила; 
Наш герб — тризуб. 
Недоля нас косила, 
Та ми зросли, ми є, 
Ми завжди будем, 
Добро і пісню несемо
Ми людям.

Ведуча. Перейдімо до третьої сторінки «Народні символи України». Кожен народ має народні символи. Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує даний народ. Народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках і рушниках. Народні символи – це наші святині.

Народні символи є рослинні і тваринні. До рослинних символів відносяться калина, верба, дуб, тополя, чорнобривці. Вони здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу.

16-й учень. Відгадайте загадку.

У вінку зеленолистім, 
У червоному намисті 
Видивляється у воду 
На свою хорошу вроду. (Калина)

(Діти виконують танок під пісню «Ой є в лузі калина»)

Ведучий. Про калину складено багато легенд.

Легенда про калину.

То було давним –давно . В одному селі жила дуже красива дівчинка , яку звали Калиною . Її любили люди за добре серце . Одного разу на село напали вороги . Жителі села встигли сховатися в байраку . Тільки Калинка лишилася в селі . Татари наказали дівчинці показати , де сховалися всі , щоб узяти людей у полон . Калинка завела загарбників у дрімучий ліс .
Зблиснула шабля , загинула хоробра дівчинка , але й вороги не знайшли вороття . Там , де розбризкалась дівоча кров , виросли калинові кущі .Укрилися кущі білим цвітом , а коли осипався цвіт , заблищали на кущі ягоди , а в кожній ягідці - зернятко , як маленьке сердечко .

17-й учень. А відгадайте ще й таку загадку.

Проливала дрібні сльози

Молода дівиця,

Полоскала довгі коси

У чистій водиці. (Верба)

Ведуча. Верба… Ну що з неї візьмеш? Груші на ній не ростуть. І не тільки груші, а, як свідчить підтекст народного прислів’я, на ній взагалі ніякі плоди не ростуть. Одне слово – верба, та й годі.

18-й учень. Але ж гляньте на неї ранньої весни, коли всі дерева ще стоять голі, а вона вже вкрита молодесенькими листочками – і не зможете відвести од верби очей, і в серце ваше увійде радість, бо відчуєте, що, нарешті, настала довгождана весна. Підійдіть до верби, коли вона зацвіте своїм запашним цвітом, послухайте діловий гул бджіл, які збирають перший пилок та нектар для свого розплоду.

19-й учень. Довга й гнучка вербова лозина мала й інше застосування – для виготовлення плетених виробів. І чого з неї тільки не плели! Кошики, корзини, тару для зерна, валізи, меблі, колиски, плоти, кучі для свиней, навіть хати, які потім обмазували глиною…

Ведучий. І тополю любили , і барвінок. А ще шанували грушу. Бо там діточки гралися, а старенькі відпочивали у затінку. Та є ще один народний символ – криниця. Це вічний символ життя, бо без води не можна прожити. А ще кажуть: «Не плюй у криницю, бо доведеться ще з неї води напитися».

Легенда про криницю.

Напали на нашу землю вороги, спалили село, отруїли криниці. Залишилися тільки кілька стареньких хат. В одній хаті жила жінка з двома дітками. Не знали вони, що вода в криниці отруєна. Вийшла з хати дівчинка Наталочка. Була вона дуже красива, мала довгі коси, на шийці носила намисто з коралів. Набрала дівчинка в відро води та й напилася. Але не змогла отрута вбити дівчинку. Сталося диво. Перетворилася Наталочка на красивіший кущ, а її намисто на червоні ягоди. З того часу коло криниці і росте калина. Вийшов з хати хлопчик Іванко. А був він стрункий та вродливий, носив сірий полотняний одяг. Напився хлопчик води та й перетворився на журавлика. З того часу воду з криниць дістають «журавлі». Вийшла з хати мати. Побачила яке лихо сталося з дітьми, — завмерла з горя і посивіла та й перетворилася в сріблясту вербу. З того часу біля криниць стоїть срібляста вербичка — мати коло своєї доньки-калини та синочка-журавля. Всі разом вона зберігають криницю від забруднення.

20-й учень. Вишневий і яблуневий цвіт – символи материнської любові.

Ружа, мальва, півонія – символ віри, надії, любові.

Безсмертник – здоров’я дарує.

Ромашка людям приносить доброту, ніжність і здоров’я.

21-й учень. Немає України без білої хати і чоробривців, які милують око до морозів. Вважалося,що чорнобривці допомагали від головного болю. Ці квіти символ дитинства, рідної хати.

22-й учень. Символом сили і довголіття вважався дуб. Матері своїм синам на сорочці вишивали дубове листя і жолуді, щоб син був міцним і сильним. У дубовому лісі добре себе почувають люди, які страждають на серцеві захворювання.

Ведуча. А чи запам’ятали ви символи –рослини, зараз перевіримо за допомогою кросворда «Рослини»

Ведуча. Перегорнемо наступну сторінку. І вона нам говорить про тваринні символи України. Найулюбленішими символами вважаються птахи. Відгадуючи загадки, ви дізнаєтеся які саме.

Хто гнізда свого не має,

Яйця іншим підкидає.

Та у лісі в холодку

Все кує "ку-ку!","ку-ку!" (Зозуля)

Які ноги, такий ніс,

По болоту скрізь,

Хату на хаті має,

Жабам рахунок знає. (Лелека)

У саду все тьох та тьох,

Та іще так дзвінко…

Що за співаки тії?

То співають… (Солов’ї)

Швидко скрізь цей літає,
Безліч мошок поїдає,
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує. (
Ластівка)

 Символом суму за рідним краєм вважаються журавлі.

Ведучий. У нашому усному журналі неперегорнутою залишилася одна сторінка. Зараз ми її перегортаємо і останніми ми розглянемо не менш важливі народні обереги.

23-й учень. Народні обереги - це такі речі, які давали людині, щоб вони оберігали її у далекій дорозі і кожного дня у побуті, бо вважалося, що річ, зроблена добрими руками і з добрими думками, мала магічну силу, яка захищала людину від дурного погляду, від кулі в бою.

24-й учень. Оберегами були, як правило, вишиті рушники, сорочки, мішечки для тютюну. І до нашого часу збереглася традиція дарувати оберіг. Мати, проводжаючи дитину у дорогу, дарує вишитий рушник. Такий рушник стелять під ноги молодим, щоб довгою і щасливою була їхня життєва стежка.

25-й учень. А ще обереги – це ікони. Їх освячують в храмі і вішають у хаті.

Обереги мої українські,

Ви прийшли з давнини в майбуття.

Рушники й сорочки материнські

Поруч з нами ідуть у життя.

Ведучий. Ось і підійшла до кінця наша зустріч. Чи сподобалося вам працювати в ній? Молодці.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ХІМІЇ залишилося:
0
4
міс.
2
6
дн.
0
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!