Позакласна робота Вистава "Королівство Математики"

Виховна робота

Для кого: 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас

31.08.2020

215

2

1

Опис документу:
Я, як учитель математики, та класний керівник стараюся зі своїми учнями (особливо 5 -7 класів) проводити виховні заходи, які сприяють знайомству з математикою у такий, трішки гуморестичний спосіб. Колективні творчі справи дуже здружують класний колетив.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

В пошуках королівства Математики

Дійові особи

Цар, Свита(2 придворних), Свинопас – Грицько, Микола, Королева королівства природознавства, Король королівства української мови, Король королівства англійської мови, Король королівства історії, Король королівства Світової літератури, Король королівства Математики, Король королівства Географії.

Цар і свита виходить

Цар. Ох-ох. Велике нещастя прийшло в наше тридев‘яте королівство. Ваш цар захворів на безсоння. А невиспаний я можу бути злий і жорстокий. Так що треба рятувати мою величність, а разом з тим і королівство від моєї люті.

Свита 1. А ви таблетки приймали від безсоння?

Цар. Приймав. Але в мене на таблетки алергія. Я стаю весь в прищах і чухаюся. Як тут заснеш?

Свита 2. А, може, чай якісь з трав попити?

Цар. Пив. Але чаї чогось мені погано на живіт впливають. А тут уже, самі розумієте, засипати ризиковано.

Свита 1. Є ще один народний метод. Потрібно баранів порахувати.

Цар. Баранів? А що, можна спробувати.

Свита 2. От лиш біда – в нашому королівстві баранів не вирощують.

Свита 1. а я бачив мультик, там хлопчик слоненят рахував. Можна й вам, ваша величносте, на слонах спробувати.

Цар. Де ти бачив слонів у наших широтах? Їх у нас точно не вирощують. А що в нас взагалі вирощують?

Свита 2. При палаці є велике стадо свиней.

Цар. О! Буду свиней рахувати. А скільки їх у мене?

Свита. Не знаєм.

Цар. А хто знає?

Свита 1. Певно, свинопас.

Свита 2. Точно, має знати.

Цар. Привести мені свинопаса.

(Заходить свинопас, кланяється)

Цар. Так, ану скажи мені, скільки в мене свиней?

Свинопас. Зараз. В мене все записано (дістає записник). Так, в минулому році Роза і манюня привели по 8 поросят, Красавка, Жужа і Хрюша по 9. Далі на бал королівський зарізали 4 свині, 1 породистого хряка ваша величність подарувала королю з восьмого королівства. Потім Аліса і Чорне вушко привели по 10 і ще по 3 поросяти, але в Аліси 1 порося здохло.

Цар. Стоп, стоп, сто! Якась нісенітниця. Я ж тебе ясно спитав: скільки свиней?

Свинопас. Так я ж і розказую – в мене все записано. Далі, 2 поросят від Чорного вушка вкрав вовк.

Цар. Ти нормально порахувати можеш? Що це за звіт – Чорне вушко привело 10 і 3 поросят?

Свинопас. І 2 вкрав вовк.

Цар. Нути що, додати не можеш 10+3=13, а мінус 2 буде 11. Що це в тебе за «фількіна грамота»? Чи ти зовсім безграмотний?

Свинопас. Чого це? Вмію писати, читати, рахувати. Правда, лише до 10.

Цар. Так, Ану давай сюди свою писанину (Бере, розгортає – вона така довга, дістає аж до землі).Ого-го! Так, що тут? Тещі на іменини цар підсунув 1 свиню. Собі на іменини зарізав 5 свиней. Крутий хвостик привела 10 і 4 поросят. Тьху. Та тут і за рік не впоратися! Як я це все порахую? Я то вчений, але оце і для мене не під силу. Що робити?

Свита 1. Треба математику вчити.

Свита 2. Ага. В книжках розумних відповідь на всі питання знайдуться .

Цар. А де ж їх узяти, ті книжки?

Свита 1. Треба гінця послати в країну Математики, хай королева книжки дасть.

Цар. Так свинопас, тебе як звати?

Свинопас. Грицько.

Цар. Грицьку, даю тобі завдання – іди в країну Математику і принеси мені розумні книжки. Треба свині точно порахувати, бо інакше я не засну. На тобі грошей на дорогу, іди собі.

(Іде. Зустрічає короля, що сидить за партою, на парті книги.)

Грицько. О! Якесь королівство. Куди я попав?

Король. Це королівство української мови і літератури.

Грицько. Ой, а мені в Математику треба за розумними книжками.

Король. Що?! То це ти вважаєш мої книжки дурними?

Грицько. Ой, ні-ні, я так не казав. Просто мені не такі книжки треба.

Король. Та ти що? Ти нічого не розумієш. Мої книги – то найцінніший скарб, бо мова – то душа людини. Якщо ти не знаєш мови, то ти не любиш і не поважаєш рідну землю. А як цікаво її вивчати! От візьми, почитай, побачиш, що я був правий. Це ось книжки з української мови, а це з літератури. Ти поринеш в чарівний багатющий світ нашої співучої мови і зрозумієш, що вона – твоє найбільше багатство.

(Гриць бере книги. Іде.)

Гриць. Оце попав! Куди ж мені скільки книжок? Так і пупа можна надірвати. Може, й справді почитати трохи? (Іде. Зустрічає Миколу з тачкою.)

О! Привіт. Ти хто?

Микола. Я Микола (зітхає)

Гриць. А я Грицько. Ти чого такий сумний?

Микола. Та от не знаю, що мені робити в житті. Тато лишив нам з братом спадщину, а на у нього аж 8, то мені лиш ця тачка дісталася. Куди мені з нею? Тачкою не наїсишся, а я такий голодний, що цілу свиню б з‘їв.

Гриць. Я тобі допоможу! Іди до мене на роботу. Ти мені на тачці книжки повезеш, а я тобі платитиму. В мене гроші є. Їжі купиш досхочу.

Микола. Ого! Я згоден! Клади. Нащо тобі ця макулатура?

Грицько. Ти що? Це ж книжки – найцінніший скарб! Я вже давно мандрую, то всі їх уже перечитав. Дуже багато цікавого дізнався. Українську мову і літературу я тепер дуже добре знаю. Але шукаю я Математику. А он якесь королівство видно може, це те, що я шукаю? Пішли, Миколо.

(Ідуть. Парта, книги, король чи королева)

Грицько. Що це за країна?

Королева. Це – країна Природознавства.

Микола. Тю. Що тут знати в тій природі? Живи собі і радій.

Королева. Ти неправий. Наш світ багатий на флору і фауну, і моя наука все це вивчає.

Микола. А я й слів таких не знаю, і голова мене від цього не болить.

Королева. Навчатися – це дуже цікаво.

Микола. А по мені, без цього можна обійтися. Мені головне, щоб живіт був повний. А у вас поїсти щось є?

Грицько. Цить, Миколо. Ваша величносте, не ображайтеся на нього, до науки в нього ні нахилу, ні здібностей нема. А от я б повчився вашого природознавства.

Королева. Дуже добре. Ось тобі книги. Прочитаєш, зрозумієш, що моя наука – найголовніша, бо всі ми – частина живої природи, і маємо все про неї знати. Ну, всього, звичайно, ще не дослідили, але те, що науці вже відомо, ти дізнаєшся з моїх книг.

Грицько. Дякую вам.

Королева. Перед тим, як іти, зайдіть на кухню, вас там добре нагодують.

Микола. О! Це діло! І моє вам дякую.

(Ідуть)

Микола. І як ти можеш стільки вчити? Вже й природознавство все перечитав дорогою.

Грицько. О, он знову якесь королівство. Може, ми врешті до Математики потрапили?

(Знову – король)

Грицько. Добрий день. А куди ми прийшли?

Король. Гуд монін! Ви в королівстві Англійської мови. ДУ ю спік інгліш?

Обидва. Що?

Король. Все з вами ясно. Ви вважаєте, що знання іноземних мов необов‘язкове?

Микола. Я по-англійски з пиріжками не балакаю.

Грицько. Ні-ні, що ви. Я впевнений, що ваша наука цікава і потрібна.

Король. А то! От зустрінеш ти іноземця, як ти з ним порозумієшся? А англійською мовою спілкується півсвіту.

Микола. Подумаєш! А я, може в другій половині живу.

Король. А ти в любій стороні знайдеш спільну мову з людьми якщо знатимеш англійську. Ось тобі мої книги. Бачу, до навчання ти схильний. А тобі, хлопче, напечуть в дорогу в моїй кухні неангломовних пирогів.

Микола. О, дякую. Я з горохом люблю.

Грицько. Дякуємо вам.

(Ідуть)

Микола. Ох і важка вже ця тачка. А ти вже, бачу, спікаєш, як справжній англієць

Грицько. А ти вже бачу, злопав усі пироги.

Микола. А ти спробував би такий тягар голодним турляти? Тобі легше, прочитав та й носиш в голові собі легенько, а я пупа надриваю. О! Бачиш, знов кудись прийшли.

(Король, парта, книги).

Грицько. Здрастуйте. В яке королівство ми попали?

Король. Я король королівства історії.

Микола. Хе! Теж мені наука. Її навіть мій тато добре знав, хоча в школі й дня не був. Він такі історії розказував, що всі лопали зо сміху.

Король. Історія – це наука про минулі часи, а не якісь анекдоти! І моя наука – найголовніша, бо немає майбутнього той народ, який не знає свого минулого!

Грицько. А дасте мені ваші книги? Я б залюбки почитав.

Микола. А я б залюбки поїв.

Король. Вас нагодують в моїй королівській кухні. А книги я подарую з радістю, я щасливий, що ви зацікавилися моєю наукою.

Грицько. Дякуємо. (Ідуть).

Микола. Ходимо, ходимо, ти вже купу всього навчився, а Математики так і не знайшли.

Грицько Он знову якесь королівство. Ходімо. Де це ми?

(Король сидить за партою, на якій багато книг)

Королева. Ви у королівстві Світової літератури.

Микола. Ой, Грицю, хоч тут не набирай тих книжок, в нас уже такі є.

Грицько. Тихо. В нас українські книжки, а тут – світові!

Королева. Світова література – це дуже цікавий предмет. Ви знаєте, скільки у світі бестселерів?

Грицько і Микола (разом): А що це таке?

Королева. Це такі книги, які читають мільйони людей. А пишуть їх класики – письменники, твори яких залишаються з нами навіки і читати їх цікаво і захоплююче. В Світовій літературі є книги на будь-який смак: і романтика, і пригоди, і детективи, і казки. Ось візьміть, почитайте. Тут лише маленька частинка творів, а їх є ой як багато. Я певна, що вам настільки сподобається, що ви будете брати в бібліотеці й інші книги. До побачення.

Микола. Яке до побачення? А поїсти?

Королева. Зайдете на кухню, вас там нагодують.

Грицько. До побачення.

(Ідуть)

Микола. Грицю, в нас уже повна тачка. Що будемо робити? Он знову якесь королівство.

Грицько. В яке королівство ми потрапили?

Король. Математика.

Обидва. Ура! Знайшли таки!

Грицько. Я так довго вас шукав. Справа в тому, що я не можу порахувати свині, які я пасу. Треба математику вчити.

Король. Нема питань! Ось тобі книги. Моя наука складна, але дуже цікава і потрібна. Без розрахунків ні туди, ані сюди. Ви згодні зі мною, що – математика найголовніша?

Микола. Я згоден! Бо краще з‘їсти стільки вареників, як пальців на двох руках, ніж на одній. А якщо добавити ще стільки, як на ногах, отоді я вже наїмся.

Грицько. Дякуємо вам. З радістю прочитаю ваші книги.

Король. Тоді не тільки свиней , а що завгодно зможеш порахувати. Зайдете на мою кухню вам там вареників наварять. Скільки, як пальців на руках і ногах. А їх 20, а у вас двох 40. Це ж елементарно, хлопці.

Обидва. Дякуємо.

(Ідуть)

Микола. Ну де ж це твоє тридев‘яте царство?

Грицько. Здається, ми заблукали. Он знову якесь королівство видно. Ходім.

(Королева, книги, глобус).

Грицько. Куди ми попали?

Королева. Це – королівство Географії, найголовнішої науки в світі.

Грицько. Ми заблукали. Як нам повернутися в тридев‘яте королівство?

Королева. Дивися. Бачиш глобус? Це модель нашої Землі. Якої вона форми?

Грицько. Кругла.

Микола (облизується). Як каву! Ням-ням.

Королева. Ось ви ішли звідси і дійшли сюди. Питаннячко – навіщо вам стільки повертатися, якщо швидше потрапите додому, коли ітимете вперед?

Грицько. Точно! а я б до цього не додумався!

Королева. Без моєї науки ви б точно додому не потрапили. Так що дякуйте моїй цікавій і важливій Географії. Дам вам свої книжки, почитайте, відкрийте для себе наш неймовірний світ. А тебе, хлопче, пригощу кавунами. Зайдете на кухню.

(Ідуть)

Грицько. От, Миколо, скільки я всього навчився. А ще ж скільки інших наук є в світі, в королівства яких ми не потрапили! От прийду додому, буду й далі навчатися, бо прокинулося в мене велика жага до знань.

Микола. А в мене жага до молочка. Цілий жбан би випив.

Грицько. Тебе лиш їжа й хвилює.

Микола. Ну, не всім дано вченими бути. Комусь дорога до знань, а комусь і свині пасти треба.

Грицько. А я свого роду й не цураюся. Але я вивчився і доведу, що й свинопас може бути грамотний.

Микола. А от скажи – яка все таки наука найголовніша? А то ті королі кожен своє вихваляють.

Грицько. Я зрозумів, Миколо, що всі науки без винятку важливі. Але зараз для мене головне – Математика, бо моя місія – порахувати королівські свині. Ой, а он і наше тридев‘яте королівство! Ура, ми вже майже дома.

(біжить вперед Микола з тачкою відстає)

Микола. Ти куди урвав? Гей, почекай, я ж гружоний, я ж тебе не дожену!

(Цар сидить і дивиться в записник)

Цар. Так. На Новий рік зарізали 4 свині, народилося 8 у Рябки і 10 і 2 ага, це значить 12, у Чухоні. О-ох! Горе мені, горе! Ну як же ж їх порахувати? О, Грицю? Дорогенький, де ж тебе так довго носило? Я вже замучився весь. Ти книги дістав?

Грицько. Дістав. І вивчив їх, і свиней порахував.

Цар. А як ти їх без записника порахував?

Грицько. Тю, нащо він мені? Я своїх підопічних особисто кожну в рило і по імені знаю. Їх у вас 548.

Цар. Вау! 548! Порахував! Сам! Ти диви, який ти розумний.

Грицько. Я, ваша величність, вивчив дуже багато наук. Але вважаю, ще більше залишилося невивченого.

Цар. Ну якщо ти такий вчений, то негоже тобі свинопасом бути. Призначаю тебе головним королівським мудрецем.

Грицько. Дякую! Оце так – з свинопаса у мудреці. Правду кажуть, знання це велика сила.

Король. Але от біда, а хто ж мені свині пастиме?

(Іде захеканий Микола з тачкою)

Микола. Ху-х. Ледве наздогнав. Видохся весь (падає)

Гриць. Миколо, друже! Що з тобою? Води, дайте води.

Микола (знеможено) І сало.

Цар. О! Ось і свинопас знайшовся. Буде тобі і сало, і м‘ясо (Сідає на трон)

(Гриць і свита рятують Миколу Ставлять на ноги, метушаться біля нього, раптом – храп. А це цар звернувся на троні калачиком, спить, похрапує, плямкає і бурмоче – 548 свиней, 548 свиней )

Всі. Наш цар нарешті заснув. Тихо. Тс-с-с.

(Фінальна пісня)

Виступ учителя математики про важливість наук, а також математики

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.