Повний звуковий аналіз слова.

Опис документу:
Запропонований нижче урок ілюструє особливості здійснення першокласниками взаємоконтролю й самоконтролю під час виконання повного звукового аналізу слова.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Запропонований нижче урок ілюструє особливості здійснення першокласниками взаємоконтролю й самоконтролю під час виконання повного звукового аналізу слова.

Тема. Повний звуковий аналіз слова.

Мета. Перевірити рівень сформованості вміння характеризувати звуки: приголосні – за дзвінкістю-глухістю і м’якістю-твердістю, голосні – за місцем наголосу. Формувати вміння працювати в парі.

Обладнання: малюнок-панорама «Звуковий ліс», індивідуальні картки трьох видів, демонстраційні картки, маркер, відзнаки «Знавці звукових моделей» (по кількості першокласників), порожній кошик.

Хід уроку

І. Створення навчальної ситуації.

У вересні на уроці художньої праці першокласники виготовили панораму «Звуковий ліс». Учитель показує на малюнок.

Малюнок

У.: Діти, що це таке?

Д.: Це наш Звуковий ліс.

У.: Сьогодні ми вирушимо ще в одну подорож по цьому лісові. Закрийте очі. Станьте звуковичками. Відкрийте очі.

Звуковички, скажіть, як ви вимовляєте звуки?

Д.: Чітко.

Правильно.

У.: Які ограни мовлення вам допомагають у цьому?

Д.: Язик.

Зуби, губи.

Голосові зв’язки. Ніс.

У.: Давайте їх потренуємо.

Діти хором читають напам’ять скоромовку, яку вивчили на попередньому уроці:

У долині жив удав.
Удавав, що він все знав.
Удавав, що все умів.
У траві хвостом вертів.
У.: Молодці, ви правильно, чітко навчилися вимовляти скоромовку. А

тепер скажіть, що це за стежка. (Учитель показує на дошці зразок завдання – графічного диктанту.)

Д.: Ми по ній підемо мандрувати

Вона нас приведе у Звуковий ліс.

Уч.: Хто хоче бути нашим командиром у дорозі? (Діти підводять руки.) Юрко, веди нас по цій стежині.

Юрко: Ставимо олівець в першу точку. Дві клітинки вниз. Дві клітинки направо. Дві клітинки вгору. Одна клітинка направо. Одна клітинка вниз. Одна клітинка направо. Одна клітинка вверх. Одна клітинка направо.

Таке коментування дій у процесі виконання завдання є прийомом здійснення поточного самоконтролю.

У.: Оцініть, як Юрко керував роботою класу. (Діти показують знак «+».)

У.: Як допомогти собі самостійно без помилок пройти далі?

Д.: Можна спочатку поставить точки.

Або диктувати собі, коли малюєш.

А я очами запам’ятовую і намагаюся так само малювати.

Учитель допомагає першокласникам відновити прийоми співвідношення власних дій зі зразком.

У.: Тоді йдіть далі по стежці самостійно. (Діти малюють за зразком.)

У.: Що потрібно зробити наприкінці роботи?

Д.: Знайти і обвести найкращі частини стежки.

У.: Правильно. Коли будете їх обводити, подумки похваліть себе за старанність! (Першокласники здійснюють самооцінку за критеріями «правильність» і «акуратність».)

У.: От ми й дісталися Звукового лісу. Що в ньому можна побачити? Кого можна зустріти?

Д.: Дерева, кущі.

– Птахів, звірів.

Інших звуковичків.

У.: Як ви гадаєте, що треба зробити в цьому завданні? (Учитель роздає учням картки, на яких пунктиром показані контури дерев.)

Д.: Требі пройти по пунктиру.

У.: Які секрети пунктиру ви знаєте?

Д.: Не можна нічого пропускати. Треба йти точно по пунктиру.

У.: Чи тільки на уроках навчання грамоти знадобляться нам секрети пунктиру?

Д.: Не тільки. Пунктир – наш помічник в математиці.

У.: Добре, тоді пройдіть по пунктиру самостійно. (Діти виконують завдання.)

У.: Хто зміг швидко і правильно рухатися по стежинці і по пунктиру? (Діти підводять руки.)

ІІ. Контроль і оцінка застосування способу дії.

Завдання 1.

У.: Послухайте, хто співає цю пісеньку: «А-а-а, о-о-о»?

Д.: Голосні звуки.

У.: Звуковички, заспівайте пісеньку голосних звуків.

Д. (хором): А-а, о-о, у-у, и-и, е-е, і-і.

У.: Молодці! Ви любите отримувати подарунки?

Д.: Так!

Уч.: А дарувати їх?

Д.: Любимо!

Уч.: Давайте зберемо дарунки для усіх жителів Звукового лісу. А ось і кошик для подарунків. Складемо туди слова, які починаються з цього звука. (Показує картку голосного звука. Підходить з кошиком до кожного першокласника. Діти називають свої слова, голосно інтонуючи перший голосний звук.)

Серед першокласників завжди знайдуться такі, що вміють читати. Вони, орієнтуючись на букву, можуть назвати слова, які починаються зі звука [й] і наступного голосного звука, що разом позначаються буквами я, ю, є, ї: яма, явір, юрба, їжак тощо, інтонуючи, не перший, а другий звук: й-а-а-ама. Тому учитель повинен попередити дітей, що вони повинні контролювати правильність добору слів однокласниками і не тільки знаходити помилки і виявляти їх причину (замість першого звука інтонується другий – голосний). Завдання ж вчителя – добитися від таких учнів правильного інтонування першого звука.

У.: (піднімає важкий кошик): Ой, як багато вийшло подарунків! Давайте поставимо кошик біля нашого Звукового лісу.

Уч.: Які секрети голосних звуків ви знаєте?

Д.: Їх шість в українській мові.

Вони дружать із наголосом – тримають молоточок в ручках.

  • А ще вони дружать зі складами.

  • Вони розрізняють слова.

У.: Із слів, які ви приготували для подарунків оберіть такі, в яких наголос

падає на перший склад.

Д.: армія, іній, озеро тощо.

У.: Визначте, якими звуками розрізняються слова миска – маска?

Д.: Голосними звуками [и] і [а]

У.: А слова вінок – віник чим відрізняються?

Д.: Звуками [о] і [и].

А ще наголосом: у слові вінок наголос на другому складі, а у слова віник – на першому.

Завдання 2.

У.: Діти, нас вже чекають приголосні звуки. Давайте зробимо розминку. Підведіться, будь ласка. (Учитель ділить першокласників на дві команди. Діти обирають капітанів команд.)

У.: Капітан першої команди кидає м’яч і називає гравцям своєї команди парний дзвінкий приголосний звук, а капітан іншої команди – парний глухий приголосний звук. Потім це завдання виконують інші представники груп. Якщо звук названо правильно, м’яч ловиться, неправильно – відбивається.

Граючи, діти роблять «пастки» один одному.

У.: У які «пастки» ви не попалися?

Д.: Коли замість приголосних «кидали» голосні звуки.

Коли були непарні приголосні.

У.: Не забули, що ви тепер є звуковичками. Підведіть руки, хто з вас вже впевнено розрізняє парні дзвінкі і глухі приголосні звуки. (Діти підводять руки.)

У.: Зараз ми це перевіримо. Здогадайтеся, яке завдання треба виконати? (Учитель роздає першокласникам картки, на яких зображені кит, тигр, листок, дятел, півень, білка, ґудзик, оса).

Д.: Треба поєднати «ниточками» різні малюнки зі зображеними.

У.: Як саме поєднати?

Д.: Поєднати предмети, назви яких починаються з пари приголосних за дзвінкістю-глухістю.

У.: Правильно. Як треба працювати, щоб все діти змогли пояснити свій вибір.

Д.: Парами.

У.: Як ми працюємо в парах?

Д.: Слухаємо один одного.

Говоримо по черзі.

Перевіряємо один одного тощо.

Учні відтворюють основні правила роботи в парі. Після парної роботи першокласники оцінять свою участь в ній.

Одна пара учнів виконує завдання за дошкою. При цьому діти по черзі опановують позиції «учителя» і «учня».

У. (звертається до пари, що працює біля дошки): Чи вийшло у вас уважно перевіряти один одного і почути іншу думку?

Д.: Так.

У.: Чи були проблеми, непорозуміння?

Д.: Ні, ми все робили дружно.

У.: Перевіримо, що у вас вийшло.

Д.: (біля дошки): У нас вийшли такі пари: «білка – півень», «кит – ґудзик», «дятел – тигр». А слова «листок» і «оса»– «пастки».

У.: Діти, покажіть знаком «пара», у кого такий самий результат? (Показують не всі діти.)

У.: Подивіться, не всі пари згодні. У вас по-іншому?

Д.: Є ще одна «пастка». В словах «дятел» і «тигр» перші звуки не є парами за дзвінкість – глухістю, тому що [д’] – мякий, а [т] – твердий.

У.: Усім зрозуміло? А тепер поясніть, чому ви віднесли слова «листок» і «оса» до «пасток»?

Д.: У першого звука слова «листок» нема глухої пари.

Слово «оса» починається з голосного.

У.: Усі згодні? А тепер, будь ласка, оцініть свою роботу в парі.

Діти оцінюють роботу за критеріями «правильність», «дружнє обговорення».

У.: Подивіться, ось і наші старі друзі – Тім и Том. У кого з них вдома є пірамідка? Кубики? Телевізор? Комп’ютер? Ліжко? Поясніть, чому ви так вважаєте.

Діти відповідають, орієнтуючись на якість першого приголосного звука.

У.: Скажіть, який секрет сховався у парі слів «лук» (зброя) і «люк»?

Д.: Там різні приголосні на початку слова: твердий и мякий.

У.: Доберіть до слів «лин», «лан», «тин» слова-пари. (Діти називають слова «лінь», «лань», «тінь».)

У.: Звуковички, що ви зробили зі словами, щоб вийшла пара?

Д.: Міняли, де це можна, твердий звук на його мяку пару.

У.: Отже, яку роботу можуть виконувати приголосні звуки?

Д.: Розрізняти слова.

У.: Підведіть руки, хто вже подружився з приголосними звуками і дізнався про їх секрети.

Завдання 3.

У.: Послухайте загадку і назвіть слово-відгадку.

Нижчі нього стіл та шафа,
Довга шия, це – 

Д. (хором): жирафа

У.: А тепер інша загадка:

Носить в «сумці» дітвору
Австралійське ... 

Д.: кенгуру.

У.: Визначте, яке з цих слів більше.

Завдання виконує діагностичну функцію – допомагає вчителю зрозуміти, чи розрізняють діти предмет і слово, яке його називає. Відповіді дітей на це запитання можуть бури різними. Одні скажуть що більшим є слово жирафа, бо вони орієнтувалися не на слово, а на предмет, названий цим словом. Інші учні, що орієнтувалися на кількість звуків у слові, назвуть інше слово – кенгуру.

У.: Хто може повторити завдання, яке я вам запропонувала?

Д.: Яке слово більше – жирафа чи кенгуру.

У.: Отже, про що йдеться: про слова чи про тварин?

Д.: Про слова.

У.: Підведіть руки, хто порівнював тварин, а не слова, що їх називають? Зрозуміли свою помилку?

Д.: Так.

У.: Що треба зробити, щоб не помилитися в порівнянні слів?

Д.: Скласти їх звукові моделі.

У.: Добре. Складіть їх самостійно.

Завдання виконується в зошитах і на дошці паралельно. Біля дошки працюють два учня. Модель конструюється по мірі визначення послідовності звуків у слові (у спосіб «інтонування») і їхньої якості, яка позначається відповідними значками.

У.: Я к ви себе контролювали, коли складали моделі слів?

Д.: Промовляв і слухав себе.

– Згадувала значки на позначення голосних і приголосних, дзвінких і глухих, твердих і м’яких.

Я теж це все робила, а потім прочитала слово за моделлю.

На даному уроці першокласники повинні контролювати процес виконання повного звукового аналізу слова, орієнтуватися на зразок здійснення такого аналізу слова.

У.: Порівняйте свої моделі з тими, які складені на дошці. Чи згодні ви з товаришами?

На дошці моделі слів «жирафа» і «кенгуру»:

.– О .– О – О – О .– – О .– О

Д.: У них все правильно.

У.: У якому слові більше звуків?

Д.: У слові «кенгуру».

У слова «жирафа» шість звуків, і у слова «кенгуру» – сім. А сім більше шести.

У.: Оцініть свою роботу.

Діти оцінюють роботу за кількома критеріями: «Звуки», «Склади», «Наголос», «Акуратність».

У.: Чого ви навчилися, подорожуючи по Звуковому лісу?

Д.: Визначати звуки в словах.

Ставити наголос.

Визначати і показувати склади.

Складати звукові моделі слів.

– Контролювати один одного.

У.: Сьогодні у нас незвичайний урок. Адже ми й раніше перевіряли, як ви знаходите склади в слові, визначаєте місце наголосу, які секрети звукових моделей знаєте. А тепер – сюрприз. Ті з вас, хто успішно виконали завдання, отримують спеціальну медаль «Знавець звукових моделей».

Для шестирічного учня дуже важливо отримувати матеріальне підтвердження свого просування в засвоєнні навчального матеріалу. Із цією метою можна використовувати спеціальні значки, медалі, грамоти.

Учитель роздає першокласникам медалі «Знавець звукових моделей».

ІІІ. Підсумкова рефлексія.

Кому було цікаво мандрувати по Звуковому лесу?

Хто з вас зрозумів, що вже «подружився» з різними звуками, вміє складати звукові моделі слів правильно і швидко?

Як можна назвати сьогоднішній урок?

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Акція «Методичне літо»
Призовий фонд 50 000 грн!
Взяти участь

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
0
міс.
2
2
дн.
1
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!