Пошуки втраченого шляху (Данте. «Божественна комедія». Частина перша. «Пекло»).

Світова література, 8 клас

________

УРОК № ___

Тема. Пошуки втраченого шляху (Данте. «Божественна комедія». Частина перша. «Пекло»).

Мета: ознайомити учнів зі змістом поеми Данте; розкрити різні аспекти сприйняття твору; розвивати навички аналізу тексту, переказу, виразного читання, логічного мислення, зв’язного мовлення; виховувати інтерес до культурної спадщини людства.

ХІД УРОКУ

А я чого піду? Хто пустить в мирі?

Ніякий не Еней, не Павел я,

На цю я честь не варт ні в якій мірі.

Данте. «Божественна комедія»

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда на повторення.

— Подумайте, у чому полягає трагізм особистого життя Данте?

— Яку роль у його житті відіграла зустріч з Беатріче?

— Які риси нового світогляду виявилися у творчості Данте?

— Що таке терцина?

— Хто був першим біографом Данте? Яка його роль у творчій історії поеми «Бо­жественна комедія»?

— Чому твір Данте називається комедією?

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА УРОКУ

III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Уявна подорож ліричного героя загробним світомЛіричний герой твору вже з першої частини починає свою уявну подорож загроб­ним світом. Перед читачем постає не реальна людина, а дух, котрий летить у потойбіч­ний світ. Протягом своєї подорожі він зустрічає інших духів людей, які жили колись. Причому серед них є як історичні постаті, так і вигадані. Але це не середньовічне «ви­діння» у традиційному розумінні. Данте, використовуючи досить популярний жанр, вкладає в нього зовсім інший зміст. Поет зображає мандри душі, маючи на меті по­казати моральний стан окремої людини і людства взагалі.

Головний герой твору проходить пекло, чистилище і рай. Така тричленність пое­ми має свій глибокий смисл. Пекло — це час гріха й минулого, чистилище — час ка­яття і вибору, рай — час праведності та вічного майбутнього.

2. Виразне читання учнями або вчителем першої пісні поеми.

Переклад Є. Дроб’язка.

3. Бесіда за прочитаним.

— Як ви розумієте перші рядки твору? (Тривалість людського існування за часів Данте вимірювалась сімдесятьма роками. Отже, півшляху — це 35 років. Тобто події відбуваються у 1300 році, адже поет народився у травні 1265-го. Саме цього року Дан­те поринув у політичну боротьбу, що весь час точилася у Флоренції. Він був обраний у числі десяти пріорів, котрі стояли на чолі уряду. На цій посаді поет виявив неабия­кі дипломатичні здібності, беручи активну участь у діяльності посольств Флорентій­ської республіки до сусідніх правителів, зокрема до папи Боніфація VIII.

— Знаючи те, що Данте давав чотири тлумачення своєї поеми, спробуйте розкрити зміст першої пісні — вступу. (Буквальний зміст такий: автор заблукав у темному лісі, де шлях йому заступили страшні звірі, але на порятунок з’явився його улюблений великий римський поет Верґілій, котрий обіцяв показати правильну дорогу. Алего­ричне тлумачення: автор розгубився серед партійних чвар у Флоренції, які винесли його на вершину політичного життя, а незабаром примусять тікати з рідного міста. Шлях йому перепинають лютий і підступний леопард (політичні супротивники), жор­стокий лев (король Франції), зажерлива худа вовчиця (римське папство). На поряту­нок приходить оспівувач слави Римської імперії, проголошувач єдиної всесвітньої держави. В третьому, моральному тлумаченні, дія відбувається в людській душі, ото­ченій гріхами й поганими пристрастями. Їй протистоїть Верґілій як уособлення іде­алу громадянських чеснот. Філософський зміст: пошук духовних ідеалів, прагнення морального очищення людства.)

— На вашу думку, що означає образ похмурого густого лісу? (Це символ папсь­кого Риму.)

— Як слід розуміти слова: «Бо сонність так оволоділа мною, що з певної дорогои я зійшов»? (Під сонністю слід розуміти втрату моральних орієнтирів, які призводять до того, що людина збивається з істинного шляху.)

— Які людські вади й спокуси уособлюють собою хижаки? (Гордість (лев), кори­столюбство (вовчиця), любострастя (леопард).)

— Що уособлює пагорб? («Я опинивсь під пагорба стіною…» Пагорб, котрий під­нісся над лісом гріхів і помилок, є уособленням доброчесності, через яку можна під­нестися до Бога. Це моральна мета кожної людини. Пагорб недаремно осяяний соняч ­ним промінням, «що надає людині свіжих сил». Сонце є втіленням Істини.)

— Чому дія починається вночі? («Всю ніч, коли блукав між страховиння…» Ніч, морок є уособленням темних сил, вад, гріхів, що в них поринули як окремі люди, так і людство взагалі. Окрім того, морок є ще й символом незнання.)

— Коли відбувається дія твору? («Пора буяла навкруги квітнева…»)

4. Робота з ілюстрацією Г. Доре «Данте у темному лісі».

— Знайдіть у тексті слова, які відповідають зображеному на малюнку. («Я тра­пив у похмурий ліс густий…», «Ліс листатий…, суворий, дикий».)

— Як художник підкреслює втрату ліричним героєм істинного шляху? (Покручені коріння дерев, чагарі, пітьма, морок, який оповив усе. Ледь видніється маленька сте ­жина, але герой не бачить її. Це теж символічно, адже він втратив вірний шлях.)

— Яким є вираз обличчя поета? (Поет охоплений жахом, сторожко озирається навкруги.)

5. Інсценізація «Зустріч поета з Верґілієм».

6. Бесіда за питаннями.

— З якими словами поет звернувся до духа, що зустрівся на його шляху? («Вря­туй! — була мольба моя єдина,— Байдуже, чи людина ти чи дух!» Слід зазначити, що в епоху Середньовіччя Верґілій мав легендарну славу мудрого чародія і передвісника християнства. До речі, латиною «діва» — «virgo». Чи не звідси походить середньовіч­на форма написання імені славетного поета «Вірґілій» замість античного «Верґілій».)

— Як герой здогадався, що перед ним Верґілій? (Зачитати уривок від слів «Не людина; був людина…» до слів «А Іліон упав в огні та димі».)

— Як поет виразив свою пошану до давньоримського поета? («О світло й честь усіх співців земних, Ти зваж на захват мій, на шанування Твоїх безсмертних творів видатних. Ти вчитель мій, моє уґрунтування, У тебе я знайшов на все життя Той гарний стиль, що дав мені визнання.»)

— Як можна розтлумачити такі слова з поеми: «Надія на Хорта є…»? (Данте натякає на майбутнього рятівника Італії від зажерливого папства Кангреде делла Скала (cane — італійською мовою «пес», «собака»), при дворі якого жив сам поет і в особі якого він хотів бачити свого рятівника.)

— А як можна розтлумачити такі слова Верґілія: «Хай буде інший шлях тобі прикметний…»? (Тобто перед тим, як подолати вовчицю і зійти на пагорб спасіння, Данте мусить пройти три царства мертвих.)

— Згадайте, у якому творі Верґілій описав пекло. (У VI книзі «Енеїди».)

— Як слід розуміти слова: «Хай браму бачу я з Петром святим…»? (Герої підійшли до чистилища, браму якого охороняв ангел, намісник апостола Петра.)

7. Проблемне запитання.

— Подумайте, яке символічне значення має образ Верґілія у творі? (Образ Верґілія символізує не просто мудрість, а й велич мистецтва, його духовну силу та вплив на людей. Окрім того, Верґілій, як відомо, оспівував в «Енеїді» велич і міць Риму, ідею національного єднання, про яке мріяв і Данте. Митець, ідучи за Божественною мудрістю, втіленням котрої є давньогрецький поет, має очиститися, усвідомити, які перешкоди стоять на шляху до неї і здолати їх.)

8. Робота з епіграфом.

— Виразно прочитайте епіграф.

— Як слід розуміти слова епіграфа? (Герой розуміє, що він не герой, не святий, а звичайна грішна людина. Тому й виникають його сумніви.)

9. Бесіда за прочитаним.

— Чим пояснити появу духу Беатріче в другій пісні? (Як відомо, ім’я Беатріче перекладається «та, що дарує благодать». Беатріче дарує поетові любов, що є найви­щою благодаттю. І саме любов має очистити душу ліричного героя.)

— Як автор зображує пекло? (Це величезна кругла прірва, що звужується до цен ­тру землі. На її колах розташовані грішники, засуджені на вічні муки.)

— Скільки кіл має пекло? (Дев’ять.)

— Схарактеризуйте кожне з кіл. (У першому колі пребувають нехрещені немов­лята і доброчесні християни, у другому — порушники шлюбної вірності, у третьому — ненажери, у четвертому — скнари і марнотратники, у п’ятому — нудні та гнівні, у шостому — єретики, у сьомому — насильники різних видів (над собою, над майном, над ближнім тощо), у восьмому — ошуканці, лицеміри, хабарники, злодії, спокусни­ки, фальшивомонетники, у дев’ятому — зрадники.)

• Який гріх, на думку Данте, найстрашніший? (Зрада.)

— Як ви вважаєте, чи може поет звернути з цього страшного шляху? (Ні, адже раз ступивши на нього, він мусить пройти все до кінця, тобто пізнати всю глибину гріха. Без цього не можна осягнути Істину.)

— Кого зустрічає Данте на своєму шляху? (І сучасників, і літературних героїв, й історичних персонажів. Серед них прекрасна Єлена, Франческа де Раміні, її коха­ний Паоло, поет Бертран де Борн, Дідона, Семіраміда, граф Уголіно, Брут, Іуда, Кас­сій та інші.)

— Про що згадують усі грішники? (Про земне життя. Причому ставлення самого поета до нього не є негативним. Це свідчить про зародження на сторінках поеми но­вого гуманістичного світогляду.)

10. Переказ тексту.

— Розкажіть історію життя одного з тих героїв, яких Данте зустрів у пеклі.

11. Творче завдання.

— Визначте композицію першої частини. (Експозиція — блукання героя в густо­му, темному лісі. Зав’язка — зустріч героя з хижаками. Розвиток дії — Верґілій при­ходить на допомогу поетові і пропонує йому пройти свій шлях. Кульмінація — готов­ність головного героя пройти всі випробування. Розв’язка — подорож у загробний світ.)

12. Коментар учителя.

Подорож Данте Після пекла Данте потрапляє до Чистилища, яке знаходиться у Південній півкулі й оточене з усіх боків океаном. Чистилище має Передчистилище і Земний Рай (вони становлять два кола). Саме Чистилище поет уявляє у вигляді гори з сімома тераса­ми. На них знаходяться грішники, що спокутують свою провину і сподіваються на прощення.

У Передчистилищі чекають свого очищення душі померлих, які не примирилися із церквою, а також ті, що померли не своєю смертю. У першому колі Чистилища че­кають своєї участі пихаті, у другому — заздрісні, у третьому — гнівливі, у четвертому — ледачі, у п’ятому — скнари, у шостому — зажерливі, у сьомому — перелюбники.

На сторінках другої частини Данте різко засуджує у своїх оцінках усіх тих, хто, користуючись високим саном і становищем, жив недостойним життям. Політичні діячі, правителі міст, навіть римські папи носять на своєму чолі літеру «Г» (гріх). Невідступно переслідують поета думки про його нещасну батьківщину. У VI пісні чи­таємо: Рабо Італіє! Скорбот житло, Судно без стерника під хуртовину! Не владарка земель — блудниць кубло!

***

А в тебе колотнеча здійнялась

Між городянами над всяку міру,

І вкруг стіна за ровом зіп’ялась.

Поглянь по берегах морського ширу,

Злощасна, і на себе зір зведи,

— Чи є куток, який радів би миру?

(Переклад Є. Дроб’язка)

У Земному Раю Данте знову з’являється видіння Беатріче, яке тут буде його су­проводжувати. Поява Беатріче символізувала очищення героя від усіх земних гріхів.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

— У чому полягає особливість жанру «видіння» в поемі Данте?

— Чому поет вирішив здійснити таку незвичну мандрівку?

— Що символізували Рай, Чистилище, Пекло у творі?

— З якою метою автор вводить у поему образ Верґілія?

— Чому душі людей мають пройти Чистилище?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти план першої частини поеми. Прочитати третю частину поеми «Боже­ственної комедії» («Рай»).