Матеріал присвячений дослідженню постмодернізму як визначального літературного та мистецького явища межі XX–XXI століть. Автор пояснює, що цей напрям виник як реакція на духовну кризу та жахи світових воєн, замінивши віру в прогрес іронією, грою та зневірою. У тексті підкреслюються ключові риси постмодерністських творів, зокрема інтертекстуальність, використання цитат-масок та стирання кордонів між елітарною та масовою культурою.





















