Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Порядок передавання документів на зберігання до архіву закладу освіти
»
Взяти участь Всі події

Посібник "Формування здоров’язбережувальної технології"

Основи здоров'я

Для кого: 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас

03.01.2021

370

7

0

Опис документу:
В роботі висвітлено теоретичні засади формування здоров’язберігаючої компетентності учнів. Описано форми, методи роботи для формування здоров’язбережувальної компетентності. Також підібрано тексти диктантів та переказів для формування здоров’язбережувальної компетентності школярів. Систематизовані дидактичні фізкультхвилинки, завдання для пальчикової гімнастики, ігри за методикою «Навчання в русі» та кінезіологічні вправи.
Оберіть документ з архіву для перегляду:
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Плужнянська санаторна школа Хмельницької обласної ради

Автор: Кучерук Галина Іванівна, вчитель початкових класів Плужнянської санаторної школи Хмельницької обласної ради, спеціаліст вищої категорії

В роботі висвітлено теоретичні засади формування здоров’язберігаючої компетентності учнів. Описано досвід роботи щодо формування здоров’язберігаючої компетентності першокласників на основі впровадження здоров’язберігаючих технологій Описано форми, методи роботи для формування здоров’язбережувальної компетентності. Також підібрано тексти диктантів та переказів для формування здоров’язбережувальної компетентності школярів. Систематизовані дидактичні фізкультхвилинки, завдання для пальчикової гімнастики, ігри за методикою «Навчання в русі» та кінезіологічні вправи.

Для вчителів початкових класів

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................................. 3

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ

ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Формування здоров’язбережувального середовища першокласників як соціальна і педагогічна проблема…………………………………………. . 4

Поняття здоров’язбережувальної компетенції………………………….… 6

Педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності..8

Формування здоров‘язбережувальної компетентності першокласника

на міжпредметному рівні як засіб реалізації завдань Державного

стандарту нової української школи ……....…………………………………11

Розділ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧОЇ

КОМПЕТЕНТНОСТІ

Формування здоров’язберігаючої компетентності на уроках……………15

Формування здоров’язберігаючої компетентності засобами

впровадження здоров’язберігаючих технологій в зміст

навчальної діяльності………………………………………………… 18

Роль виховної діяльності для формування здорового способу

життя учнів початкових класів………………………………………………….22

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………… 25

ДОДАТКИ.............................................................................................................26

ВСТУП

Проблема збереження та формування здоров'я учнів в умовах сучасної соціально-екологічної ситуації досить актуальна. За даними досліджень, лише 10% випуcкників шкіл вважaються відносно здоровими, 40% мають різноманітні хронічні патології. У кожного другого школяра виявлено сполучення кількох хронічних захворювань. Спостерігається різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління; зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання дитячої смертності; пасивність, апатія та навіть агресивне ставлення до навчання.

Тому головним завданням у діяльності педагогів на сучасному етапі повинно бути збереження і зміцнення здоров’я дітей, формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя учасників освітнього процесу.

В.А.Сухомлинский у своїй книзі «Серце віддаю дітям» писав: «Досвід переконав нас у тому, що приблизно у 85% усіх невстигаючих учнів головна причина відставання у навчанні – поганий стан здоров’я, якесь нездужання або захворювання, найчастіше зовсім непомітне і таке, що можна вилікувати тільки спільними зусиллями матері, батька, лікаря та вчителя».[1, с. 279 с].

Особливо важливу роль в збереженні й зміцненні здоров’я дітей належить саме вчителю початкової школи, бо дитина цього віку інтенсивно розвивається, її організм ще формується і тому занадто чутливий до будь – яких несприятливих зовнішніх факторів.

Як допомогти дитині зберегти здоров'я, яке дане їй від народження? Як викликати у дітей бажання бути здоровими та постійно піклуватися про своє самопочуття, тобто як навчити дитину бути компетентною в питаннях збереження власного здоров'я?

Основи здоров’я  закладаються з дитинства, тож збереження, формування та зміцнення здоров’я кожної дитини є пріоритетним завданням суспільства, родини, навчального закладу. Для реалізації цього завдання особливо важливо сформувати у дитини відповідальне ставлення до власного здоров’я і знання про нього, здорові вподобання, інтереси, потреби та життєві звички.

         Майбутнє людини значною мірою залежить від стану всіх складових здоров’я (фізична, соціальна, психічна, духовна), від уміння берегти здоров’я і життя за будь-яких життєвих ситуацій. Звідси випливає важливе завдання сучасної школи – сформувати в учнів потребу цінувати власне здоров’я і життя як найвищу індивідуальну та соціальну цінність.

          Здоров’я є тією вершиною, на яку кожна людина сходить самостійно, тому будь-які прогалини у процесі формування в дитини відповідальності за власне здоров’я чи в пошуку ефективних шляхів його зміцнення можуть привести до втрати здоров’я покоління наших громадян.

         Одне з найважливіших завдань сучасної школи – навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров’я. 

        

Формування здоров’язбережувального навчального середовища

першокласників як соціальна і педагогічна проблема

Філософ Авіценна писав: «Головним скарбом життя є здоров’я, і щоб його зберегти, потрібно багато знати».

Найважливішим завданням сучасної шкільної освіти – є виховання здорового покоління, свідомого ставлення особистості до свого здоров’я та здоров’я оточуючих.

За словами О.Я.Савченко здоров’я учнів має стати обов’язковим критерієм якості шкільної освіти. О.Савченко зазначає, що «склалася неприпустима ситуація, коли з преси, телебачення діти щодня бачать те, що суперечить цінностям цивілізованого суспільства. Треба сказати відверто, що в цьому змаганні школа поки що залишилась без належної підтримки держави і суспільства. Проблеми здоров'я і здорового способу життя учнів та умови їх оптимізації стали предметом дослідження медиків, психологів, педагогів. Виявлено причини, які впливають на погіршення стану здоров’я дітей. Це:

- забрудненість навколишнього середовища, в якому протікає життя дітей;

- низька якість продуктів харчування, які насичені шкідливими добавками;

-психологічне напруження, що виникає внаслідок неефективної комунікації дітей із однолітками, батьками, родичами, учителями.

Кандидат педагогічних наук О.М. Ващенко узагальнив багаторічні дослідження та описав «шкільні» фактори ризику, які негативно впливають на здоров'я дітей. Зокрема це: стресова педагогічна тактика, інтенсифікація навчального процесу, невідповідність методик і технологій навчання віковим та функціональним можливостям школярів, перевищення норм навчального навантаження, невиконання елементарних фізіологічних та гігієнічних вимог до організації навчального процесу, неграмотність педагога та батьків у питаннях збереження та зміцнення здоров'я, недоліки в існуючій системі фізичного виховання; відсутність системи роботи з формування цінності здоров'я і здорового способу життя .Психологи виявили, що велика кількість учнів у процесі навчально-пізнавальної діяльності знаходиться у стані хронічної втоми та нервово-психічного виснаження. Дослідженнями психологів доведено, що педагогічні помилки та неправильні педагогічні технології негативно впливають на дитячу психіку, викликають низький рівень пізнавальної активності, нестійкість емоційної сфери, низький рівень мотивації навчальної діяльності, високий рівень тривожності, несформованість навичок.

Поняття здоров’язберігаючої компетентності

В основу здоров'язбережувального навчально-виховного процесу Державним стандартом покладено компетентнісний підхід як системоутворюючий фактор розвитку особистісних якостей учнів та формування позитивного ставлення до здоров'я людини. Відповідно до Державного стандарту: «компетентнісний підхід – спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна та предметна (галузева) компетентності; компетентність –це набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, яка складається зі знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізуватися на практиці». Науковці Н.Бібік, Л.Ващенко, О.Локшина поняття «здоров’язбережувальна компетентність» трактують як властивість особистості, спрямовану на збереження власного фізичного, соціального, психічного й духовного здоров’я, а також здоров’я інших людей; міжособистісну, міжкультурну та соціальну компетенції, що озброюють особистість знаннями про те, як бути здоровою для повноцінної активної участі в житті та соціумі, і ґрунтуються на особистісно зорієнтованому підході, формуючи культуру пошуку, культуру праці, захопленість, дослідницький стиль, упевненість, самостійність, ініціативність, творчість.

В Державному стандарті реалізуються здоров’язбережувальні підходи через соціальній і здоров’язбережувальну та фізкультурнуосвітню галузь, метою яких є формування здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури.

За Державним стандартом «для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

  • формування в учнів знань про здоров’я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, фізичну культуру, фізичні вправи, взаємозв’язок організму людини з природним і соціальним оточенням;

  • формування та розвиток навичок базових загальнорозвивальних рухових дій;

  • розвиток в учнів активної мотивації дбайливо ставитися до власного здоров'я і займатися фізичною культурою, удосконалювати фізичну, соціальну, психічну і духовну складові здоров’я;

  • виховання в учнів потреби у здоров'ї, що є важливою життєвою цінністю, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя;

  • розвиток умінь самостійно приймати рішення щодо власних вчинків;

  • набуття учнями власного здоров'язбережувального досвіду з урахуванням стану здоров'я; використання у повсякденному житті досвіду здоров'язбережувальної діяльності для власного здоров'я та здоров'я інших людей».

Аналіз Державного стандарту показав, що здоров’язбережувальна компетентність як ключова формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з урахуванням специфіки предметів і пізнавальних можливостей учнів початкових класів.

Педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності

Формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей у першу чергу залежить від реалізації комплексу відповідних педагогічних умов. 

Так, до зовнішньої складової педагогічних умов відносяться комплекс форм, методів, прийомів, засобів, а також зміст навчання; внутрішньою складовою вважається рівень мотивації, сформованість інтересу, потреб, ціннісних орієнтацій, ціннісного ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих.

Основними напрямами освітньої діяльності є:

– установка на цінність власного здоров’я і здоров’я оточуючих;

– надання знань про основи здоров’я і технології його збереження;

– створення умов для оволодіння дітьми способами поведінки, що зберігають здоров’я.

Педагогічні умови, які, , забезпечують ефективний вплив на формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей це:

1) формування мотивації на здоровий спосіб життя на основі ціннісного ставлення до здоров’я (вплив на мотиваційно-ціннісний компонент здоров’язбережувальної компетентності);

2) реалізація методики формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей (вплив на когнітивно-усвідомлюваний компонент здоров’язбережувальної компетентності);

3) організація предметно-просторового середовища для закріплення дітьми життєвих навичок, що сприяють фізичному, соціальному, психічному і духовному здоров’ю (вплив на діяльнісно-поведінковий компонент здоров’язбережувальної компетентності).

Виділені педагогічні умови перебувають у взаємозв’язку і взаємозалежності.

Перша педагогічна умова передбачає формування в дітей інтересу до проблеми збереження здоров’я, прагнення вести здоровий спосіб життя, усвідомлення необхідності здобуття знань щодо життєвих навичок, які сприяють фізичному, соціальному, психічному та духовному здоров’ю та їхньому формуванню.  Мотивація спрямовує й організовує поведінку дитини, надає особистісного змісту та значущості її здоров’язбережувальній діяльності, сприяє перетворенню зовнішньо сформульованих цілей щодо дотримання здорового способу життя у внутрішні потреби особистості. Позитивна мотивація є системою цінностей, які особистість усвідомлює і переводить в особистісні принципи, переконання, установки та зміст здоров’язбережувальної діяльності. За С. Рубінштейном, для того щоб особистість включилася в роботу, потрібно, щоб завдання, які перед нею поставлені, були не лише зрозумілі, а й внутрішньо прийняті, тобто, щоб вони набули значущості для особистості і знайшли відгук в її переживаннях.

Реалізацію цієї педагогічної умови забезпечують такі методи роботи: бесіди, пояснення, проблемно-ігрові завдання, спостереження, моделювання ситуацій, тести, мозковий штурм, аналіз життєвих ситуацій, вчинків.

Друга педагогічна умова передбачає набуття дітьми необхідних знань щодо збереження й зміцнення власного здоров’я, чинників, що сприяють здоровому способу життя, усвідомлення важливості його дотримання, оволодіння теоретичними основами життєвих навичок, що сприяють фізичному, соціальному, психічному і духовному здоров’ю. Основним теоретичним підґрунтям зазначеного є знання щодо:

– раціонального харчування, рухової активності, особистої гігієни, режиму діяльності та відпочинку (основи збереження фізичного здоров’я);

– ефективного спілкування, розуміння почуттів, потреб і проблем інших людей; уміння розв’язувати конфлікти; поведінки в умовах тиску і погроз; організації спільної діяльності (основи збереження соціального здоров’я);

– уміння усвідомлювати власну унікальність, позитивного ставлення до себе, інших людей; визначення суті проблем та причин її виникнення; уміння приймати оптимальні рішення, контролювати прояви гніву; мотивації успіху та тренування волі (основи збереження психічного й духовного здоров’я).

Реалізація зазначеної педагогічної умови можлива через застосування таких форм і методів організації навчально-виховного процесу: уроки «Основ здоров’я», валеологічні заняття, екскурсії, дидактичні ігри і вправи, індивідуальна робота, тренінги; бесіди, розповіді, читання науково-популярних і художніх творів, використання інтерактивних методів навчання.

Ця педагогічна умова забезпечує формування когнітивно-усвідомлюваного компонента здоров’язбережувальної компетентності. Когнітивно-усвідомлюваний компонент відображає систему знань, які необхідні особистості для вирішення проблеми власного здоров’язбереження, а такожвизначає обсяг знань, розуміння міжпредметних зв’язків.

Третя педагогічна умова передбачає застосування дітьми набутих знань, умінь і навичок здорового способу життя, тобто закріплення здоров’язбережувальних життєвих навичок в спеціально створеному предметно-просторовому середовищі. У такий спосіб діти мають можливість самостійно моделювати свою поведінку та свою діяльність, приймати рішення, діяти за внутрішнім переконанням, нести відповідальність за свої вчинки, набуваючи, таким чином, власного досвіду свідомого дотримання здорового способу життя. Вибір зазначеної педагогічної умови відповідає висновкам Б. Ананьєва, І. Беха, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна про те, що кожна особистість формується і проявляється в діяльності. Через предметно-просторове середовище забезпечуються умови для саморозвитку дітей, вільного вибору ними виду здоров’язбережувальної діяльності, закріплення життєвих навичок, що сприяють фізичному, соціальному, психічному і духовному здоров’ю.

Для реалізації третьої педагогічної умови використовуються здоров’язбережувальні технології, сюжетно-рольові ігри, досліди, практичні завдання, вправи, інсценізація ситуацій, розігрування пантомім на запропоновану тему, розваги, змагання, доручення.

Ця педагогічна умова забезпечує формування діяльнісно-поведінкового компонента здоров’язбережувальної компетентності. Діяльнісно-поведінковий компонент визначає здатність особистості застосовувати на практиці набуті знання, коригувати власну поведінку на основі проведеної рефлексії, управляти власними проявами емоцій, самостійно здійснювати вибір, приймати рішення у будь-якій ситуації, відмовлятися від примусу.

Реалізувавши у навчально-виховному процесі виокремлені педагогічні умови, можна забезпечити високу результативність формування здоров’язбережувальної компетентності першокласників.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Формування здоров’язберігаючої компетентності засобами впровадження здоров’язберігаючих технологій

Багаторічний досвід роботи показав, що для організації життєдіяльності молодших школярів із метою зміцнення та покращення їх здоров’я в сучасних умовах недостатньо лише виховання культури здоров’я та формування знань, необхідні додаткові заходи, які допоможуть у цьому.

Беру на озброєння поради О.Ващенка, який підкреслює, що формувати здоров’язбережувальну компетентність допомагає емоційний комфорт на уроці, розв’язання задач валеологічного змісту, проведення валеопауз, хвилин рухової активності, використання кольоротерапії, аромотерапія. Тому для вирішення цієї проблеми впроваджую у навчально-виховний процес здоров’язберігаючі технології, які науковці Ващенко О., Свириденко С. виокремити у такі групи:

здоров’язберігаючі технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу, відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;

оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;

технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами;

виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.

З досвіду роботи я пересвідчилась, що формувати здоров’язберігаючу компетентність, покращувати здоров’я учнів слід в системі, впроваджуючи в навчально-виховний процес одночасно здоров’язберігаючі, оздоровчі технології та технології навчання та виховання культури здоров’я.

Перша складова здоров’язберігаючого навчання - здоров'язберігаючі освітні технології. Для її реалізації підвищую мотиваційне поле уроку. Створюю на уроках умови для збереження здоров’я школярів. Тому з метою підвищення мотивації впроваджую в урок (на різних його етапах) ігрові технології. Адже ігрова діяльність цілком відповідає віковим особливостям першокласників, процес навчання для них стає цікавим, зрозумілим і не викликає стресів, а значить, матеріал уроку засвоюється краще. Крім того під час ігор діти рухаються, що допомагає вирішити проблему гіподинамії школярів. Ігри за методикою «Навчання в русі» діти люблять та, граючись, навчаються. (Додаток 3)

Гра за методикою «Навчання в русі» «Тижню, шикуйсь!» Для закріплення назв днів тижня вчитель роздає картки зі словами — назвами днів тижня. За коман­дою: «Тижню, шикуйсь!» діти виходять і стають у ря­док по порядку. Решта учнів читають назви.

З метою індивідуального підходу до навчання та виховання та для реалізації принципів посильності впроваджую технологію диференційованого навчання за методикою Логачевської. Це дозволяє знизити навчальне навантаження, уникнути стресів та підвищити рівень успішності учнів.

З метою активізації пізнавальної діяльності учнів та розвитку їх творчих здібностей включаю до навчально-виховного процесу навчальні казки, інтегровані уроки, нестандартні уроки. Використовую в своїй роботі особистісто зорієнтовану технологію М. П. Гузика, метою якої є не лише здобуття знань, вироблення умінь і навичок, а й формування компетентностей, в тому числі здоров’язберігаючої. Це навчання на основі успіху, це відмова від примушування, тут талановитою є кожна дитина. Тут учень стає суб'єктом діяльності на всіх етапах компетентнісного уроку.

Отже, технології рівнево-диференційованого навчання, ігрові технології, технології особистісто-орієнтованого навчання мають здоров’язберігаючу функцію, підвищують рівень пізнавальної активності, мотивації до навчання, сприяють якісному засвоєнню знань, розвитку творчості, знижують рівень тривожності, знімають психічну напругу.

Впровадження другої складової здоров’язберігаючого навчання - це використання в навчально-виховній роботі оздоровчих технологій, основне завдання яких, забезпечення на уроці оптимального рухового режиму. Навчальна робота у школі впродовж дня посту­пово стомлює дітей, знижує їхню увагу й працез­датність. Якщо в цей час ненадовго переключити увагу учнів на інший вид діяльності (наприклад, зап­ропонувати їм кілька фізичних вправ), то їхня пра­цездатність швидко відновиться. Для цього на уро­ках проводжу фізкультхвилинки, руханки, оздоровчі хвилинки, пальчикову гімнастику, релаксацію. Фізкультхвилинки проводжу безпосередньо на уроках в той час, коли відчую, що в більшості з дітей з'являються перші ознаки втоми. У комплекс фізкультурних хвилинок, що тривають 1—2 хв, включаю вправи, які залучають до роботи м'язи ту­луба, рук і ніг. Учні виконують вправи в класі, стоя­чи біля парти. Вправи фізкультпаузи добираю з урахуван­ням навчальної роботи, яка їм передувала. До складу комплексу входять: ходіння на місці з маханням руками; потягування з глибоким диханням; присідання; вправи для плечового пояса і рук; повороти й нахили тулуба; вправи з координації і на увагу та ін.

Комплекс будую так, що на перші три вправи фізичне навантаження поступово зростає, а з четвер­тої — знижується.

Практикую фізкультпаузи під музику для підвищення емоційності уроків. Фізхвилинки знімають втому, нормалізують увагу й активність, відновлюють сили, настрій, повертають почуття бадьорості й активності, підвищують дисципліну.

Практикую дидактичні фізкультхвилинки для забезпечення більш ґрунтованого засвоєння матеріалу з різних предметів і підвищення мотивації до навчання.

Чим більш розвинена дрібна моторика рук дитини, тим кращою буде її розумова діяльність у школі. За її вченням, здібності дітей — на кінчиках їх­ніх пальців. Тому щодня протя­гом 3—5 хвилин про­воджу пальчикову гімнастику, яка сприяє підготовці руки дитини до письма; запобігає письмовим спазмам, сприяє розвитку зорової та слухової уваги, терпінню, стимулює розвиток фантазії, та творчі здібності дитини. Починаю з розминки паль­ців рук — стиснення пальців у кулак і розслаблен­ня, по черзі обома руками: кулак — долоня — ребро (3-5 р.).

Пальчикова гімнастика — чудовий засіб для роз­витку мовлення дитини. Більшість вправ виконуємо зі словесним супроводом. (Додаток 5)

Кінезіологічні вправи, які я проводжу в класі стимулюють інтелектуальний розвиток і моторику дитини, покращують розумову діяльність, синхронізують роботу півкуль, сприяють поліпшенню запам'ятовування, підвищують стійкість уваги, полегшують процес читання і письма, підви­щують стійкість до стресів. Виконуючи кінезіологічні вправи з учнями, я помітила, що в багатьох дітей спостерігається значний прогрес у розвитку здібностей та умінні керувати своїми емоціями. Вправи для підвищення життєвого тонусу організму допомагають прокинутися і налаштуватися на роботу, активізують діяльність мозку. Вправи з перехресно-латеральними рухами налагоджують комунікативні зв'язки між півкулями й окремими ділянками головного мозку, створюють нові нейронні зв'язки і зміцнюють уже наявні (Додаток 6).

Вправи з релаксації - заспокоюють нервову систему, знімають напруження. Під час їх проведення особливо важливим є внутрішній спокій вчителя, темп вимови та забарвлення голосу. Такі вправи я часто проводжу під музичний супровід.

Наприклад, вправа «Літо»: Закрийте очі. Ви на лісовій галявині. Пройшов теплий дощик. На сонці виблискує чисте вмите листячко вільхи, берези, клена. На траві - срібні краплинки-росинки. Пахне літом! Як приємно дихати! Чути аромат трав і квітів. Дихайте глибоко, на повні груди.

Отже, такі оздоровчі вправи сприяють зміцненню здоров'я і підвищенню працездатності дітей, бо фізичний стан дитини і її здоров'я – це та база, на якій розвиваються всі її сили і можливості, в тому числі й розумові.

До третьої складової здоров’язберігаючого навчання відносяться технології навчання здоров’ю та виховання культури здоров’я, які частково реалізуються на уроках основ здоров’я. В залежності від психологічних особливостей дитини молодшого шкільного віку процес формування цих навичок та умінь потребує багаторазового повторення. Тому намагаюсь інтегрувати формування здоров’язберігаючої компетентності в зміст інших предметів, зокрема таких, як природознавство, фізична культура, образотворче мистецтво, літературне читання, трудове навчання, в уроки для сталого розвитку через «наскрізне навчання» та через різноманітні форми позакласної діяльності. В рамках місячника безпеки життєдіяльності в класі організовуємо виставку малюнків та плакатів на протипожежну та техногенну тематику. Практикую проведення інтегрованих уроків

Нижче наведено приклади вправ до уроку природознавства з теми "Рослини лісу". Щоб зацікавити дітей, складаю творчі завдання до нашої валеологічної теми.

Розгадай загадки і ти дізнаєшся, які лікарські рослини ростуть на нашому Поліссі:

Дуже скромна і тендітна, Серед квітів непримітна. Та якщо в руці пом’яти, То умить впізнаєш...

Фіолетові фіранки У світлиці та на ґанку. Фіолетові малята Весну люблять зустрічати.

Всі ці рослини не тільки прекрасні, а й дуже корисні. Вони можуть лікувати людину від різних хвороб.

Роль виховної діяльності для формування здорового способу життя школярів

Робота по формуванню здоров’язбережувальної компетенції не завершується в межах уроків, а продовжується і в позаурочний час.

Це класики, ігри зі скакалками чи м'ячами, які проводжу у формі зма­гання між бажаючими учнями, а решта дітей висту­пають у ролі глядачів чи судців. Виграють і гравці, й спостерігачі. Рухливі ігри та їх елементи допомагають органі­зувати і спрямувати в безпечне русло надмірну енер­гію активних дітей, знімають напруження в нерішучих і сором'язливих, примушують працювати мало­активних.

За роки моєї педагогічної діяльності накопичено певний досвід роботи для формування здоров’язберігаючої компетентності. Під час виховної діяльності використовую різноманітні форми роботи: бесіди-інструктажі на виховних годинах, класні збори, на які запрошуємо лікаря роз’яснювальної роботи щодо шкідливого впливу певних факторів на здоров'я та життя дітей. Намагаюсь у цікавій формі вивчити з учнями правила безпечної поведінки на дорогах, правила протипожежної безпеки. Практикую такі пізнавальні ігри: «Підбери знаки», «Світлофор-моргайко» ( зелений кружечок – учні тупають ніжками, червоний – тиша, жовтий – плескають в долоні), гра «Хто швидше збере світлофор», «Правильно-неправильно» Цікавою та пізнавальною формою роботи при вивченні правил дорожнього руху є рухливі ігри «Відгадай знак», «Естафета», «Світлофор», «Не плутай сигнали», «Володар перехресть», «Тихіше їдеш-далі будеш», «Дозволяється-забороняється» та інші. Впроваджую таку форму роботи, як обговорення дорожніх ситуацій. Діти аналізують їх, роблять правильні висновки, запам’ятовують їх. Наприклад:

Ситуація 1.

Хлопці, переходячи вулицю, розмовляють, ведуть за собою собаку на довгому мотузку.

Завдання. Проаналізуй ситуацію. Дай пораду хлопчикам.

Висновок: на дорозі буть уважним, собачку тримай біля ошийника.

Під час навчальних екскурсій ознайомлюю дітей з правилами поведінки на вулиці, обговорюємо ймовірні небезпеки, ознайомлюю учнів з будовою вулиці, з основними дорожніми знаками, дорожньою розміткою, особливостями руху транспорту і пішоходів на перехрестях та переходах. В класі діти малюють кожен свій маршрут «дім – школа».

Використовую вікторини, загадки, прислів’я, вірші, казки, впроваджуючи народні традиції здорового способу життя. Знайомлю з досвідом, традиціями харчування, звичаями та нормами поведінки, що склалися історично й передаються з покоління в покоління. Діти люблять грати в народні рухливі ігри. На заняттях валеологічного спрямування учні знайомляться з лікарськими рослинами рідного краю.

Вивчаючи емоційний стан школярів та рівень їх­ньої пізнавальної активності, намагаюсь створювати в колективі атмосферу емоційного комфор­ту, використовуючи елемент здоров’язберігаючої технології - кольоротерапії. Дослідити емоцій­ний стан дитини мені допомагає «Світлофор настрою»

Важливою умовою для формування здоров’язберігаючої компетентності є робота з батьками. На тематичних батьківських зборах завжди обговорюємо питання оздоровленя дітей: «Дитина і комп’ютер», «Радіація і здоров'я», «Все про шкідливі звички», «Гігієна – основа здорового способу життя», «Як організувати дозвілля дитини» «Що таке тривожність і як її подолати?»

ЛІТЕРАТУРА

  1. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям : вибр. тв. : В 5-ти т. / В.О. Сухомлинський – К. : Рад. шк., 1977. – Т. 3. – 279 с.

  2. Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти / О.Я. Савченко 2-ге вид.- К.: Грамота, 2013. – 504 с.

  3. Початкова школа – корінь шкільної освіти. Методична скарбничка [Електронний ресурс] /О.Я.Савченко. –Режим доступу:teacher.at.ua›Статті›19-1-0-615.

  4. Ващенко О.М. Організаційно-педагогічні особливості побудови здоров’язбережувального освітнього середовища [Електронний ресурс] /

  5. Ващенко О.М. - Режим доступу elibrary.kubg.edu.ua

  6. Конституція України: 1996. –К. : Право. – с.76.

  7. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. – К. : Шк. світ, 2001. –21 с.

  8. Концепція нової української школи

  9. Савченко О. Я. Виховний потенціал початкової освіти : наук.-метод. посіб. для вчителів і методистів початкового навчання /О.Я.Савченко. –К. : СПД «Цудзинович Т.», 2007. –204 с.

  10. Сухомлинський В.О. Здоров’я, здоров’я і ще раз здоров’я /В.О.Сухомлинський // Вибрані твори : у 5 т. /В.О.Сухомлинський. –К., 1976.–Т. 3 –С. 103–111.

  11. Державний стандарт початкової загальної освіти . 2018

  12. Формування здорового способу життя: Навч.посіб. для слухачів курсів підвищення кваліфікації, державних службовців/ О. Яременко, О.Вакуленко, Л.Жаліло, Н. Комарова та ін. – К., Український інститут соціальних досліджень, 2000 – 232 с.

  13. Підручник для 1-го кл. загальноосв. навч. закл. / І. Д. Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко. — К.: Видавництво «Алатон», 2012. — с. 70

  14. Ващенко О.М. Організація здоров`язберігаючої діяльності початкової школи /О.М. Ващенко, С.Свириденко //Початкова освіта. –2005. –№ 46.

  15. Валентина Анісімова. Система оздоровчих вправ// Початкова освіта. – 2009. - 39.

  16. Білецька Г.О., Гончаренко В.І. Дидактичні фізкультхвилинки на уроках природознавства // Учитель початкової школи. - 2015. - №7, с.39-41.

  17. Кравець А.О. Ігри для використання на уроках на основі методики навчання в русі // Початкова освіта. – 2009.- №39.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Тексти для контрольного списування, диктантів і переказів

ПРО ДИФТЕРІЮ

Дифтерія — тяжке заразне захворю­вання. Від неї вмирали тисячі дітей. Але вчені навчилися попереджувати дифтерію. Треба обов'язково робити щеплення. Прищеплені від дифтерії діти не за­хворіють.Якщо заболіло горло, піднялася тем­пература або просто погане самопо­чуття — не гаючись, викликайте лі­каря. {37 слів)

Слова для довідок: захворювання, по­переджувати, щеплення, са­мопочуття.

ХОЛЕРА - ПОРУЧ!

Холера - гостре кишкове захворю­вання. Джерелом інфекції служить тільки людина. Збудник холери по­трапляє тільки через рот. Дотримуйтесь правил особистої гігі­єни. Мийте овочі та фрукти. Не пий­те сирої води. Не займайтеся самолі­куванням.

Бережіть своє здоров'я! (35 слів)

ПРО СМАЧНУ ТА ЗДОРОВУ ЇЖУ

Вітаміни — джерело здоров'я. Бага­то 'їх у овочах та фруктах. Слід починати вживання їжі з ово­чевих закусок. Цукерки, шоколад, печиво руйну­ють зуби. Молоко — необхідна їжа. Пийте, діти, молоко! (32 слова)

Слова для довідок: руйнують, необ­хідна.

ПРО ПОЖЕЖУ

Пожежа сама по собі не виникає. Ба­гато пожеж виникають від дитячих пустощів з вогнем: ігор із сірниками, запальничками, розведення вогнищ біля споруд, у полі, в лісі.

(28 слів)

Слова ля довідок: пустощів, розве­дення.

ПРО ТУБЕРКУЛЬОЗ

Туберкульоз — тяжке інфекційне за­хворювання. Людина заражується, вдихаючи по­вітря та пил, вживаючи некип'ячене молоко. Туберкульоз вражає любий орган, частіше легені. Лікування цього захворювання дуже тривале. Дотримуйтесь правил особистої гі­гієни.

Не користуйтеся загальним посудом. Мийте овочі та фрукти. Більше всього хворих серед курців та наркоманів. Робіть щеплення. Загартовуйте ор­ганізм!

(47 слів)

ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ

Електрична енергія не має запаху, ко­льору, звуку, вона невидима.

Не грайтесь близько повітряних лі­ній електропередач. Не доторкуйтесь до провислих та обі­рваних проводів. Не підходьте ближче восьми метрів до обірваного проводу. Не запускайте паперового «змія» по­близу проводів.

(38 слів)

Слова для довідок: поблизу, електро­передач, ближче.

Для бесіди

Не можна проникати за огороджен­ня та всередину підстанцій, відчиня­ти дверці електричних щитків; про­бувати вкрасти електрообладнання, дроти, електрокабелі.

ОТРУЙНІ ЯГОДИ

Вовче лико — це яскраво-червоні, а інколи жовті ягоди. Мають форму яйця. Пучками ліпляться на голім стовбурці. Вони дуже отруйні та смертельні для лю­дини.

Воронець — це продовгувата соко­вита ягода, чорна або червона. На лісових пасовиськах ними отрую­ється худоба.

Не зривай невідомих тобі ягід! Це не­безпечно для життя.

(47 слів)

Слова для довідок: отруюється, пасо­виськах.

ПРО ГРИБИ

Їстівні гриби: білий гриб, підберез­ник, маслюки, лисички та інші. Отруйні гриби: бліда поганка, помил­кові опеньки, мухомори. Ознаки отруєння грибами: болі в жи­воті, блювота, понос, слабкість, су­дороги. Частішими стали смертельні випадки. (30 слів)

У ШКОЛІ - БЕЗ ТРАВМ

Травми дуже часто забирають жит­тя дітей. Вони трапляються на уро­ках, перервах.

Олівці, ручки, кнопки, косинці, но­жиці можуть заподіяти травми. Дотор­кання до розетки, дротів може при­вести до нещасного випадку.

Під час перерв причиною травм мо­жуть стати «підніжки», кидання го­стрих речей,заняття на площадці без вчителя.

(44 слова)

БУДЬ ОБЕРЕЖНИМ!

У парку, на пляжі, на городі ще мо­жуть бути виявлені вибухонебезпеч­ні предмети. Не доторкуйтесь до них! Це загроза для життя. При їх виявленні негайно повідомте дорослих або міліцію.

(31 слово)

ОТРУЄННЯ ДИКИМИ РОСЛИНАМИ

Дикими ягодами можна отруїтися. В них містяться шкідливі речовини. Так з ягід бузини варять варення. Але сирі плоди у великій кількос­ті отруйні.

Лаванда, шавлія, чистотіл залиша­ють на шкірі опіки. Не можна залишати квіти на ніч у приміщенні. Вони погано вплива­ють на нервову систему.

(44 слова)

Додаток 2

Ігри за методикою «Навчання в русі»

Гра «Впіймай звук»

Тема уроку: Звук [ м ], позначення його буквами М м. Читання прямих складів з вивченими літерами.

Вчитель називає слова. Якщо в словах є звук [ м ], діти плескають в долоні. Якщо в слові немає такого звука, діти сідають на місце.

Слова для гри: Мурка, кицька, мама, тато, мак, мороз, замок, двері, мокрий.

Тема уроку: Звук [ и ], позначення його буквою и. Складання й моделювання речень.

Вийти до дошки дітям, в іменах яких є звук [ и ] і пояснити де він знаходиться (в середині, в кінці).

Гра «Крокуймо»

Діти стоять у шерензі обличчям до педагога.

І варіант. - Діти, я називатиму різні слова, а ви, почувши слово, яке пишеться з великої літери, робіть крок уперед, а з малої — стійте на місці.

Слова для гри: Оксана, дівчинка, Михайлик, хлопчик, хом'як, Джек, Дніпро, стіл, Київ, вулиця, Хрещатик.

ІІ варіант. - Робитимете крок уперед, зачувши слова, які означають дію.

Слова для гри: співати, крокувати, трава, малювати та інші.

Гра «Чарівний м'яч»

Учитель із м'ячем у руках стоїть у центрі кола, утвореного дітьми, і каже: «М'яч лови та споріднене слово до слова, що назву скажи».

Слова для гри: веселка, вітряк, весна, ластовиння, хмарно, соняшник, береза, жовтень, липень.

Гра «Веселі жабки»

Дітям, які стоять у шерензі, пропонується згадати слово із заданим звуком і кожному своє слово прострибати по горбочках (обручі). Скільки складів у слові - стільки горбочків «жабка» має прострибати.

Слова для гри: мак, мама, машина та інші.

Гра «Знаю»

Діти, починаючи з першої парти, лічать уголос. Кожен учень по порядку встає (попередній сідає), називаючи наступне число. Замість числа «5» учень, на якого воно випадає, повинен сказати: «Знаю», — і плеснути п'ять разів у долоні. А наступний знову починає лічбу з одиниці, і т. д. до останнього учня в класі. Говорити слово «знаю» і плескати в доло­ні можуть всі учні класу. Число «5» можна замінити будь-яким іншим.

Гра з м'ячем

Учитель вголос промовляє початок твердження, а учень, якому він кинув м'ячик, має продовжити. На­приклад: «Якщо в правій руці паличок на 3 більше, ніж у лівій, то у лівій...» тощо. Цю гру можна вико­ристовувати під час вивчення таблиць додавання та віднімання, для перевірки нових правил тощо.

Гра «Напиши цифру» (прописування цифр в пові­трі).

Учням пропонується завдання в повітрі написати певну цифру без допомоги рук (носом, плечима, ву­хом тощо).

Гра «Встав потрібний знак».

На дошці записані приклади, рівності чи нерів­ності. Діти з допомогою рухів руками ставлять знаки: >, < чи =, а також знаки + чи —.

Гра на знання геометричних фігур.

Учитель показує різні геометричні фігури, а діти сплескують у долоні стільки разів, скільки у фігури сторін, кутів, граней, тощо.

Гра «Збирання врожаю овочів».

У дітей на партах — зображення овочів. Учням про­понується дати відповіді на запитання: «Що виросло на городі? Як назвати все це одним словом?»

Далі потрібно зібрати урожай у кошики (у пер­ший — зображення овочів, назвами яких є двоскла­дові слова, у другий — трискладові). Діти виходять до дошки і кладуть свої малюнки по різних кошиках.

Завдання групам: слова буряки, огірочки перебуду­вати так, щоб вони мали два склади.

Додаткові запитання та завдання:

Назвати всі звуки в слові.

Скільки голосних звуків у слові?

Скільки приголосних звуків у слові?

Назва якого овоча з перелічених починається буквою, що позначає голосний звук?

Гра «Поділи слова на склади»

Учні об'єднуються в команди. На столі перед кож­ною командою лежать предметні малюнки. Діти ділять слова — назви зображених на них предметів на скла­ди і підходять до схем, закріплених на стінах у різних кінцях класу. Біля кожної схеми лежать малюнки, за якими команди складають речення, визначаючи кіль­кість слів у них. Перемагає та команда, яка швидше складе речення.

Гра «Спіймай своє слово»

У дітей на партах лежать картки з написаними на них словами.

Учитель читає вголос невелике оповідання. Учень повинен встати, почувши «своє» слово, й одразу сісти. Гра спрямована на розвиток уваги, кмітливості.

Гра «Відтвори слово».

Можна використовувати при роботі зі словами для запам'ятовування. Діти за допомогою рухів відтворю­ють запропоноване слово.

Гра «Живі цифри»

Учитель бере корони із цифрами. Відповівши пра­вильно на запитання чи виконавши завдання вчителя, учень отримує корону з певною цифрою.

Як називається ця цифра? (1)

Що це за цифра? (4.)

Плесніть у долоні ось скільки разів. (2.)

Хто знає назву цієї цифри? (5.)

Тупніть ніжками ось скільки разів. (3.)

Раз, два, три — кожна цифро, оживи!

Учні одягають корони із цифрами, виходять, ста­ють у ряд.

Цифри, слухай мій наказ:

Довго, цифри, не баріться,

По порядку розберіться!

Учні шикуються в порядку зростання чисел.

Цифра 3 — крок уперед!

Далі учні відповідають на запитання вчителя.

З яких чисел складається число З?

Пригадайте склад числа 4.

Парні числа — крок вперед.

Можна також розділити дітей на дві групи (парні й непарні) і дати їм завдання.

Гра «Передай слово сусідові»

Діти переказують текст, за сигналом учителя (сплеск) говорять: «Я передаю слово» (плескають у долоні).

Гра «Так чи не так?»

Учитель читає речення, а учні відповідають: «Так- так» і кивають головою, якщо таке речення було в тексті, і «Тік-так — це не так», якщо такого речення не зустрічалось у тексті. Гра проводиться після самос­тійного опрацювання тексту учнями.

Гра «Річечка»

Учні класу поділяються на два варіанти. Перший варіант готує запитання до тексту. А учні, що нале­жать до другого варіанта, відповідають, пересідаючи з парти на парту. Гра триває доти, поки всі діти ся­дуть на свої місця.

Гра «Не розірви ланцюжок»

Діти подають один одному руку і, тримаючись так, складають речення: Лимон — жовтий — лежить — на столі

Додаток 3

Дидактичні фізкультхвилинки

Ми, маленькі школярі, всі навшпиньки станемо, (Стають навшпиньки).

Підтягнемось, підростемо, до небес дістанемо. (Хитають руками вгорі).

Раз, два, три, раз, два, три — до небес дістанемо. (Тягнуться вгору).

Літо не близенько, (Нахиляються, випрямляють руки вперед).

Сонечко низенько. (Нахиляються, тягнуться до підлоги).

До школи будемо ходити, (Крокують на місці).

Природознавство будем вчити. (Стрибають на місці).

Раз, два, три, раз, два, три — будемо ходити, (Крокують на місці).

Раз, два, три, раз, два, три — природознавство вчити. (Стрибають на місці).

Тема "Осіння подорож у природу"

Квіти разом посадили, (Крокують на місці).

Поливали, доглядали, (Нахиляються, тягнуться пальчиками до підлоги).

Щоб на осінь наша клумба (Випрямляються, піднімають руки вгору).

Дуже гарний вигляд мала. (Обертають від зап'ястя кисті піднятих рук).

Бабине літо по саду блукає, (Крокують на місці, опускаючи й піднімаючи руки через сторони).

Бабине літо шукає плоди. (Повертають голову вліво-вправо

Ніжно дерева усі обіймає, Повертають голову і тулуб вліво-вправо).

Шепоче тихенько: "Природо, не спи!".

(Струшують кистями опущених рук).

Тема "Які зміни відбуваються в житті рослин восени?"

Прохолодна вже погода — (Розтирають долоньками руки від плечей до ліктя).

Осінь водить хороводи, (Розводять руки в сторони й тягнуться тулубом за руками по черзі вліво- вправо кілька разів).

Листя з клена обриває (Виконують колові оберти від зап'ястя кистями з розчепіреними пальцями

(Руки опускають донизу). З ним солодкими стануть грона. С Піднімаються навшпиньки, опускаються на повну ступню).

Тема "Що таке нежива природа?"

Ми дізнались — от дива! — Є природа нежива. (Крокують на місці, опускаючи й піднімаючи руки через сторони). Це і Сонце, і зірки, Й камінці біля ріки,

Стрибають на пальчиках, легко стріпуючи опущеними руками). І водиця, що у річці, У джерельцях та криницях, Роблять "хвильки" на рівні грудей кистями правої й лівої руки по черзі). Й ґрунт у нас попід ногами, Й хмари, що над головами, (Кілька разів піднімаються навшпиньки і плавно опускаються на п'яти). І повітря, що вдихаємо, Неживим чомусь вважаємо. (Роблять глибокий вдих (піднімають руки вгору через сторони) і видих (опускають)). Таж без цього — неживого — Жити нам було б незмога,

(Нахиляються донизу). Як і іншим всім створінням. В неживім — життя коріння! (Стають рівно, піднімають руки вгору через сторони, повільно опускають).

Тема "Які об'єкти природні, а які рукотворні?"

Меблі, посуд, книги, Літаки й машини,

(Руки до плечей, колові оберти уперед). І будинки, й магазини — Люди все створили! (Руки до плечей, колові оберти назад). Пароплави, вітряки — повороти тулуба).

Нам об'єкти рукотворні (Нахиляються уперед).

Стануть у пригоді.

(Прогинаються назад). * * *

Природні об'єкти — дерева і квіти, (Піднімаються навшпиньки, тягнуться руками вгору).

Комахи і звірі, й птахи, й їхні діти, (Опускаються на ступню, руки вгорі, хитають ними праворуч-ліворуч).

Каміння й пісок, і вода

в різних станах, (Тягнуться догори, роблять вдих).

А отже, озера, річки й океани, (Опускаються вниз, роблять видих).

Дощ і веселка, сніг і повітря — (Руки на поясі, повороти тулуба вправо-вліво).

Усе це природні об'єкти, повірте! (Підстрибують на місці, сплескують руками над головою).

Тема "Як берегти природу?"

Вчимося ми старанно дуже, (Пальці стиснути в кулак, колові оберти від зап'ястя всередину). Бо до природи небайдужі. (Пальці стиснути в кулак, колові оберти від зап'ястя назовні). Моря і гори, і ліси — (Колові оберти від ліктя всередину). Усе в ній сповнене краси.

(Колові оберти від ліктя назовні). Та щоб її оберігати,

(Руки перед грудьми, розвороти тулуба вправо-вліво). Нам треба якнайбільше знати. (Стоячи на місці, руки на талії, виконують нахили тулуба вправо-вліво). Людина на Землі живе, (Відводять прямі руки якомога далі назад). Щоб захищати все живе. (Стають рівно).

Тема "Зимова подорож в природу"

Люта зимонька настала.

(По черзі згинають пальці). Снігурів до нас прислала.

(По черзі розгинають їх). Прилетіли снігурі, снігурі-богатирі.

(Стріпують кистями рук). В них голівки всі чорненькі, (Швидко стискають пальці в кулак). А краватки червоненькі.

(Розпрямляють пальці). Прилетіли, прилетіли,

(Махають руками, як крилами). І на кущ калини сіли.

(Руки кладуть на пояс).

Диво-ягоди клювали,

(Нахили голови вправо-вліво).

Про застуду забували. (Руки зчіплюють за спиною в "замок", виконують нахили вперед).

Раз, два, три — поклювали.

Тема "Якими бувають тварини"

Дикі та свійські бувають тварини. (Крокують).

Свійські залежать цілком від людини: (Стають навшпиньки, тягнуться догори).

Не вміють вони ні харчі здобувати, Нахиляються, випрямляють руки вперед).

Ні від небезпеки себе захищати. (Нахиляються, тягнуться до підлоги).

Дикі тварини живуть на просторах:

(Стають рівно, крокують).

В лісах і на луках, в річках і у горах. (Зупиняються, виконують нахили голови вліво-вправо).

їжу знаходять самі, просто неба (Нахили голови вперед-назад).

Сплять — їм турботи людської не треба. (Повороти голови вліво-вправо).

Цікаво, що мають рідню серед диких (Стають навшпиньки, тягнуться догори).

Всі свійські тварини — малі і великі. (Струшують кистями рук).

Додаток 4

Пальчикова гімнастика

1. Нумо пальчики маленькі

То стулять, то розтулять,

Щоб у зошитах рівненько

Гарні буквочки писать.

(Діти простягають руки вперед, стискають і розтискають кулачки. Повторюють кілька разів).

2. У корзинці маслючки –

Їх так люблять їжачки.

Щоб грибочки рахувати,

Треба пальчики згинати.

(Діти по черзі згинають пальці спочатку правої, а потім лівої руки. По закінченні вправи руки повинні бути стиснуті в кулачки. Повторюють вправу кілька разів).

3. Милі жабки-скрекотушки

Начепили капелюшки.

Жабки весело плигають,

Тільки бризкітки літають.

(Діти стискають ручки в кулачки і кладуть їх на парту пальцями вниз. Різко розпрамляючи пальці (руки ніби підстрибують над партою) і кладуть долоні на парту. Потім одразу ж різко стискають кулачки і знову кладуть їх на парту).

4. Дружно пальчики згинаєм,

Міцно кулачки стискаєм.

Раз, два, три, чотит, п’ять –

Починаєм розтискать.

(Діти простягають руки вперед, міцно – міцно стичкають пальці в кулачки, а потім розслабляють їх і розтискають. Повторюють вправу кілька разів).

5. Потомились, малючки?

Розтуляйте кулачки.

Пальчики розсунем ширше

І напружимо сильніше.

(Діти простягають руки вперед, розчепірюють пальці, напружують їх якомога сильніше, а потім розслабляють, опускають руки і легенько струшують їх. Повторюють віршик кілька разів)

6. Нумо пальці сплетемо,

Любі хлопчики й дівчатка,

Ну, а потім почнемо

Міцно-міцно їх стискати.

(Діти сплітають пальці, з’єднують долоні і міцно-міцно стискають їх. Потім опускають руки і легенько струшують їх. Повторюють вправу кілька разів)

7. «Двоє розмовляють» - стиснути руки в кулаки, великі пальці витягнуті вгору й зблизити.

8.«Стіл» - праву руку стиснути в кулак, на неї покласти горизонтальну ліву руку.

9.«Крісло» - праву руку стиснути в кулак, а ліву вертикально прикласти до неї.

10.«Ворота» - з’єднати кінчики середнього та безіменного пальців обох рук, великі пальці підняти вгору або сховати всередину.

11.«Пташки» - великий палець по черзі з’єднувати з іншими.

12.Забавлянка «Жменьки» (із силою по черзі учні стискають пальці обох рук в кулак):

П’ять гарненьких діточок

Заховались в кулачок.

Потім інші діточки

Поховались в кулачки.

Так вони по черзі грались,

Поки в жменькі поховались.

13.Забавлянка «Мир»: (усі п’ять пальців витягнуті і розведені – «посварились», потім всі пальці притиснуті один до одного – «помирились»):

Посварились - та одразу

Помирилися – і разом!

14.Забавлянка «Миємо руки» (наче миємо руки):

Узяли пахуче мило,

Добре руки з ним помили та інші.

15. Пальці стискаємо і розтискаємо, Мов пластилін розминаємо. Будемо вправу з вами кінчати, Буде тепер нам легше писати.

16.Руки в боки. Нахились вперед, Нахились назад, І направо, і наліво, Щоб нічого не боліло. Раз, два, три, чотири — Набираємося сили, Нахились, повернись, До товариша всміхнись.

17. Вечір — ранок

Цей пальчик хоче спати,

Цей пальчик — ліг у ліжко!

Цей пальчик придрімнув,

Цей пальчик вже заснув.

(По черзі загнути великим пальцем усі пальці.)

Встали пальчики. Ура!

Працювати вже пора.

(Розігнути всі пальці відразу.)

18. Забавлянка «Хованка»

Пальці в хованку всі грались

І гарненько поховались.

Ось так, ось так —

Всі гарненько поховались.

(Згинати і розгинати пальці обох рук.)

Додаток 5

Кінезіологічні вправи

Ніс-вухо

В. п. стоячи або сидячи. Лівою рукою взятися за кінчик носа, а правою за протилежне вухо. Одно­часно відпустити вухо і ніс, плеснути в долоні й змі­нити положення рук "з точністю до навпаки".

Коліно-лікоть

В. п. стоячи. Підняти й зігнути ліву ногу в коліні, лік­тем правої руки торкнутися коліна лівої ноги. Зро­бити те саме, змінивши ногу і руку. Повторити вправу 8-10 разів.

Вправи для поліпшення вербальної пам'яті та уваги покращують кровопостачання мозку.

Шляпа, що думає

В. п. сидячи або стоячи. М'яко розправити і розтяг­нути руками краєчка вух догори — назовні від верх­ньої частини до мочки (5 разів). Помасажувати ді­лянку за вухом згори донизу (5 разів).

Вправи, які синхронізують роботу півкуль го­ловного мозку, підвищують ефективність роботи всього мозку, поліпшують запам'ятовування, під­вищують увагу, активізуючи процеси письма і чи­тання.

Кулак. Ребро. Долоня

В. п. сидячи, руки лежать на столі. Послідовно змі­нити три положення руки: стиснути долоню в кулак, поставити ребром і покласти долонею вниз на пло­щину стола. Виконати вправу для правої руки, потім для лівої, насамкінець двома руками одночасно. По­вторити 8-10 разів.

Лезгинка

В. п. сидячи, пальці лівої руки зібрані в кулак, поверну­тий пальцями до себе, вели­кий палець спрямований убік. Прямою долонею правої руки в горизонтальному положенні торкнутися мізинця лівої. Після цього одночасно змінити поло­ження правої й лівої рук.

Дзеркальне малювання

В. п. стоячи (для малю­вання на дошці) або сидячи (на папері). Взяти в обидві руки по шматочку крейди або по олівцю й одночасно двома руками малювати дзеркально симетричні малюнки, літери, цифри.

Вправи для подолання стресових ситуацій до­помагають залучити дітей у будь-який процес, пе­ремкнути увагу і повноцінно сприймати інформацію. Активізують взаємодію в системі "інтелект — тіло".

Медуза

В. п. сидячи. Робити плавні рухи руками, насліду­ючи медузу, що плаває у воді. Вправу варто викону­вати під спокійну музику.

Гачки

В. п. стоячи або сидячи. Зручно схрестити щико­лотки ніг. Витягнути руки вперед, схрестивши долоні одна до одної, зчепивши пальці в замок, вивернути руки всередину на рівні грудей так, щоб лікті були на­правлені донизу.

Блискавка

В. п. стоячи або сидячи. Провести рукою вздовж переднього серединного меридіана від нижньої губи до лобової кістки й у зворотному напрямку ("розстібаючи-застібаючи блискавку"), а потім уздовж зад­нього серединного меридіана — від сьомого шийного хребця до куприка. Виконати рухи вниз кілька разів, закінчити рухом угору.

Вправи для зняття напруження м'язів тіла до­помагають збалансувати всю систему "інтелект — тіло", стимулюють і відновлюють нервову систему.

Слон

В. п. стоячи, розслаблена поза, коліна зігнуті. На­хиливши голову до плеча, витягнути руку вперед від цього плеча, як хобот. Рука малює "ліниву вісімку" (див. нижче), починаючи від центру зорового поля і проти годинникової стрілки, очі стежать за рухом кінчиків пальців. Вправу виконати 3-5 разів і змінити руку і нахил голови.

Енергетичне позіхання

В. п. сидячи. Широко від­крити рот і намагатися по­зіхнути, при цьому натиску­ючи кінчиками пальців на на­тягнутий суглоб, що з'єднує верхню і нижню щелепи. По­вторити 5-8 разів.

Пишемо плечем

В. п. сидячи або стоячи. Написати літеру плечовим суглобом. Ця вправа знімає втому з шийного та грудного від­ділів хребта, які несуть най­більше статичне наванта­ження під час тривалого сидіння.

Вправи для активізації творчих здібностей стимулюють розумову діл ьність дітей, спонукають до пошуку нових, цікавих, нестан­дартних рішень під час розв'язання проблеми.

Згинання п'яти

В. п. сидячи. Покласти щиколотку однієї ноги на ко­ліно іншої. Знайти руками напружені місця у м'язах литки і, притримуючи їх, згинати й розгинати стопу. Повторити те саме для іншої ноги.

"Ліниві вісімки"

В. п. стоячи або сидячи. Витягнути руки вперед, зі­гнути в лікті, підняти великий палець на рівень пере­нісся, писати вісімки в горизонтальному полі зліва на­право, справа наліво, згори донизу. Стежити за рухом великого пальця тільки очима. Повторити 8-10 разів.

Додаток 6

Фізкультхвилинки та фізкультпаузи

Щоб зняти втому під час занять, які вимагають зосередженості, посидючості, проводимо фізкультхвилинки з вихідних положень стоячи і сидячи. Ось деякі з вправ:

1. «Піаністи».

Приготуйте ваші руки –

Чарівні хай зринуть звуки.

Звуки Баха, звуки Ліста…

Уявіть: ви – піаністи.

Ваші пальці мов спішать,

Бо по клавішах біжать.

Раз і два, і три підряд,

Тільки з музикою в лад.

Діти, сидячи на стільцях,імітують гру на піаніно.

2. «Пятка – носок».

Покажіть мені, малята,

І свої носочки, й п’яти.

Ще і ще разок – дружніше,

Веселіше, веселіше!

Вгору, вниз мигають пяти –

І прудкі ж у нас малята!

А тепер хай трішки

Відпочинуть ніжки.

Діти, сидячи, виставляють пятки і носки ніг.

3. «Ножиці».

Ніжки вгору підніміть

Ще й носочки відтягніть.

І немов би у танку,

Потанцюйте нашвидку.

Ніжки легко нас несуть,

Наче ножиці стрижуть.

Діти, сидячи, виконують ногами схресні рухи.

  1. «Весело».

Кружить лікоть, як весло,

Як мотора завело.

Швидше, швидше,

Не спиняйтесь,

За рукою нахиляйтесь.

Діти, стоячи, роблять колові рухи руками.

Додаток 7

Руханки з віршованим супроводом

Провідною діяльністю дитини, де виявляється її творчість, є гра. Вона значною мірою забезпечує розвиток творчих здібностей школярів. Діти грають тому, що їм подобається сам ігровий процес. Отож ми, дорослі, маємо використовувати цю природну потребу малюків і залучати їх до різноманітних форм ігрової діяльності.

Яєчко

(За казкою «Курочка Ряба»)

  • Курка Ряба по подвірю

Ніжками ступає.

(Діти тупотять ногами).

І з утіхи, що знеслася,

Крилами махає.

(Змахують руками і вдаряють ними по стегнах).

  • Дід яєчко бив, бив –

Не розбив.

Баба била, била – не розбила.

(Присідають, правим кулаком стукають по лівому.)

Тож поклали на поличку

(Підводяться).

Це яєчко невеличке.

(Показують розмір долонями).

  • А маленьке Мишенятко

(Показують висоту на рівні стопи).

Шкоду учинило.

Ай-я-яй, ай-я-яй!

(Похитують головою).

Яєчко розбило.

  • Дід присів та й плаче.

(Присідають, імітуючи плач).

Плаче собі й баба.

А в гнізді вже знову

Їхня курка Ряба.

(Присідають).

  • - Ось нове яєчко,

(Підводяться).

Ось вам непросте,

(Простягають руки перед собою зведеними долонями догори).

Та не плачте, діду й бабо:

Воно золоте.

  • Ви потанцюйте,

(Злегка стрибають, плескаючи в долоні).

Ви покружляйте,

Серце журливе

Так звеселяйте.

(Кружляють на місці, плескаючи в долоні).

Лісова пригода

(За казкою «Рукавичка»)

  • Кучугури намела

В лісі зимонька-зима.

(Діти показують висоту на рівні свого зросту).

Треба це нам памятати –

Ноги вище піднімати.

(Йдуть, високо піднімаючи ноги).

  • Дід Остап через кущі

Важко так ступає.

(Імітують високе переступання).

Цуценятко поряд з ним

Весело стрибає.

(Стрибають).

  • - Що за диво? – каже Мишка.

(Піднімають руки вгору, потім розпросторюють їх).

Хто згубив тут рукавичку?

То для мене буде хижка –

І тепленька, й невеличка.

(Притискають кулачки до грудей).

Я швидесенько стрибну –

(Стрибають уперед).

В рукавичку цю шугну.

(Зупиняються).

  • Ква-ква-ква – Де не візьмись,

Жабка застрибала. –

(Стрибають на місці).

Ненароком я собі

Хатку тут придбала.

(Плескають у долоні).

  • - Ой пустіть у рукавичку! –

Просить зайчик невеличкий. –

(Показують вишину на рівні колін).

Довгі вушка маю,

(Показують руками «вушка» над головою).

Весело стрибаю,

(Стрибають на місці, тримаючи руки біля грудей).

Стриб, стриб, стриб у рукавичку!

(Стрибають уперед).

  • Ось біжить Кабан-іклан.

(Біжать).

Хоче в рукавичку.

Вже повнісінька тріщить –

(Тупають ногами).

Вона ж невеличка.

(Показують висоту на рівні стопи).

  • Суне бурий тут Ведмідь.

(Поважно йдуть, тупаючи ногами).

Вліз у рукавичку.

(Рухаються вперед нахильці).

Тріснула вона по швах –

(Тупають ногами).

Сама ж невеличка.

(Показують висоту на рівні стопи).

  • І розбіглись хто куди

Злякані звірята.

(Біжать урозтіч).

Бо почули, що біжить

Цуценя завзяте.

  • Песик стриб туди-сюди,

(Стрибають).

Зирк униз – а там лежить

(Опускають голову, дивляться вниз).

Те, що він шукає:

Згуба невеличка –

Дідова рукавичка.

(Плескають в долоні).

Утікач-невдаха

(За казкою «Колобок»)

  • Жив на світі Колобок,

Румяненький мав бочок.

(Рухають правою рукою від грудей до стегон).

Він від баби і від діда

З підвіконня втік без сліду.

(Біжать убік).

  • На стежині стрівся Зайчиу,

Довговухий по стрибайчик.

(Стрибають на місці).

Колобок йому співає

І в долоньки вибиває.

(Притупуючи ногами, плескають у долоні).

  • Ось по лісі Вовк іде –

Не ховається ніде.

(Йдуть уперед).

Колобкові весело,

(Стрибають на місці).

Він в долоньки плескає.

(Плескають у долоні).

  • Суне бурий звір-набрідь –

Клишоногий пан Ведмідь.

(Ідуть первальцем).

Колобкові весело,

(Кружляють у колі).

Він в долоньки плескає.

(Плескає у долоні)

  • А руда Лисичка,

Хитра «жалібника»,

Колобка вхопила

(Імітують руками хапання).

Та й швиденька зїла.

(Скрушно хитають головою).

  • Тож не слід ніколи, діти,

У лісок самим ходити.

(Наварюють пальцем).

По стежині поспішаймо,

До садочка повертаймось.

(Ідуть уперед)

Дружна сімейка

(За казкою «Вовк та семеро козенят»)

  • Прокинулось ясне Сонце,

(Діти потягуються, потім простягають руки вперед).

Стало чарувати,

(Роблять руками колові рухи).

Промінці свої тепленькі

Землі дарувати.

(Плавно рухають руками згори донизу).

  • Обігріло ніжні квіти,

(Обіймають себе за плечі).

А деревам – віти.

(Піднімають угору руки й розводять їх).

Зазирнуло Сонце в хатку:

(Повертають голову, ніби зазирають у віконце).

Чи сплять козенятка?

  • Всі семеро спали

(Підклавши долоні під вухо, нахиляють голову).

Маму дожидали.

Їм Сонечко любе

(Піднімають руки вгору й усміхаються).

Щічки лоскотало.

(Торкають пальцями обличчя).

  • Вони з боку на бік

(Лягають на живіт).

Повернулись.

(Перевертаються на спину).

Ніжки вгору,

(Піднімають ноги).

Ніжки вниз –

(Опускають ноги)

І знову заснули.

(Заплющивши очі підводяться).

  • А тим часом Коза-мама

Паслась на галяві.

(Ступають кілька кроків).

Жувала смачну травичку,

(Імітують жування).

Пила свіжу водичку.

(Нахилившись, зачерпують руками «воду» й удають, що пють).

  • Аж ось наші козенята

Встали всі, радіють.

(Потягуються, плескають у долоні, всміхаються).

Одягаються,

(Імітують вдягання).

Стрибають,

(Стрибають на місці).

Руки й личко миють.

(Імітують умивання).

  • Зубки чистять швиденько

(Імітують чищення зубів).

І біжать на ганок.

(Біжать уперед).

Бо мама їх любенько

Кличе на сніданок.

(Плескають у долоні).

  • А вже потім козенята –

(Показують висоту на рівні колін).

Так їм гарно жити!

(Підстрибуючи, плескають у долоні).

На травичці край дороги

(Рухають рукою правобіч).

Лягли відпочити.

(Лягають на підлогу).

  • Бо вже не бояться

(Змахують руками та ногами, підводяться).

Злого Вовчиська.

(Розчепірюють пальці).

Раз, два, три, чотири –

(Крокують на місці).

Дуже добре жити в мирі,

І рости, й радіти

(Піднімають руки вгору, стрибають).

Мамі (руки вперед),

Сонцю (руки вгору),

Квітам (руки донизу).

Народні ігри

Народні рухливі ігри походять від давніх ритуальних традицій. Вони передавалися з покоління в покоління, набирали розважального змісту, наслідувалися дітьми і ставали для них не лише забавкою, а й веселою школою життя. Народні ігри є важливим засобом різнобічного розвитку дошкільнят, адже характерна особливість народних ігор – комплексний вплив на організм та на особистість дитини. Такі ігри допомагають одночасно здійснювати фізичне, розумове, моральне, естетичне та трудове виховання дитини, розвивати її емоційну сферу, формувати національну свідомість, повагу до звичаїв та традицій рідного народу. Залучення вихованців до народних ігор дає педагогові змогу уточнити уявлення дітей про навколишній світ, розширити їхній кругозір. У ході ігор розвивається мова дітей, збагачується їхній словник, закріплюється вміння граматично правильно будувати речення, адже більшість ігор супроводжується піснями, віршами. Промовляння лічилок, які передують чи не кожній рухливій грі, та й самі ігри сприяють формуванню елементарних математичих уявлень та вмінь.

Гармонійний різнобічний розвиток юної особистості не можливий без забезпечення її повноцінного фізичного розвитку і міцного здоров’я . Для

цього потрібно створити всі умови і спонукати дітей до рухливих ігор і розваг, до турботи про здоровя своє та близьких людей - це основне завдання дорослих.

Медитаційні ігри

В основі медитації лежить контроль над власною увагою, тому під час ігор-медитацій діти вчаться певний проміжок часу зосереджувати увагу на якомусь предметі або процесі. Це важливо для самоорганізації та зібраності. Медитацією треба займатися у будь-який зручний час, але не раніше, ніж через годину після їжі. Психологічні тренінги, якими є ігри-медитації, забезпечують стан врівноваженості й душевного спокою, налаштовуючи дитину на цікаву для неї роботу.

Ігри-медитації бувають різні за характером і сюжетом. Доцільно використовувати вправи-медитації перед сном.

Масажування

Масаж – це засіб терморегуляції, тактильний подразник, а також заспокійливий засіб для зняття втоми.

- масаж вушних раковин використовують для загартування горла та порожнини рота, бо в вушних раковинах знаходяться рефлекторні зони мигдаликів і порожнини рота;

- масаж пальців рук;

- епізодичний самомасаж для поліпшення носового дихання, масаж очей, масаж потилиці допомагає у роботі з дітьми;

Заохочення

Заохочення – схвалення позитивних дій і вчинків з метою спонукання вихованців до їх повторення. Полягає в тому, що відчуття задоволення, радості, зумовлені громадським визнанням зусиль, старань, досягнень зміцнює впевненість у своїх силах, викликає приплив енергії, піднесений настрій, готовність до роботи, забезпечує хороше самопочуття. Серед основних видів заохочення виділяють: схвалення, похвала, нагорода, важливе доручення, авансування особистості.

Додаток 8

Українські дитячі народні ігри

«ПОДОЛЯНКА»

Діти водять хоровод, а один, що стоїть, у колі, робить рухи, що відповідають змісту пісні.

Десь там, десь там подолянка була,

Десь там, десь там молоденька була.

Отут вона впала,

До землі припала.

Устань, устань, подоляночко,

Промий очки, як скляночки,

Та візьмися в бочки,

Та поскавчи скочки.

Скачи, скачи понад бродом,

Як рибонька попід льодом.

Візьми собі панну, которую крайню,

Візьми собі панича, котрого крайнича.

Той, що посередині, вибирає когось з кола замість себе, і гра продовжується.

«ДРІБУ, ДРІБУ, ДРІБУШЕЧКИ» ( І варіант)

Двоє дітей беруться за руки і, швидко обертаючись, приговорюють :

Дрібу, дрібу, дрібушечки,

Наїлася петрушечки.

Гей, гей, до води, наїлася лободи. Двічі

Дрібу, дрібу, дрібушечки,

Наїлися галушечки,

А від води пішки,наїлися лемішки Двічі

«ДРІБУШЕЧКИ» ( ІІ варіант)

Двоє гравців беруться за руки, зближують ноги, а все тіло нахиляється назад. Починають швидко крутитися то вліво, то вправо, приспівуючи :

Дрібу, дрібу, дрібушечки,

Наїлися петрушечки.

Наївшися лободи,

Гуля-ля з біди.

«КВОЧКА»

«Шуліка» сидить, порпаючись у землі. «Квочка» з «курчатами», що тримаються одне за одного, підходить до нього.

  • Що ти робиш?

  • Пічку палю.

  • Нащо тобі пічка?

  • Запалити вогник.

  • Нащо тобі вогник?

  • Приставити горщик.

  • Нащо тобі горщик?

  • На окріпчик.

  • Нащо тобі окріпчик?

  • Твоїм дітям очі випарювати.

  • Нащо, за що?

  • Щоб не лізли в городчик.

  • Позакладай, то й не будуть.

  • Я закладаю, а вони лізуть.

  • Закладай ломаччям, хворостом, вилами, рогачами, мисником, ложками.

  • Я закладаю, а вони лізуть.

Кидається на «курчат»

  • Гай, гай, гай! Квок!..Квок!..Квок!..

Спіймавши «курча», «шуліка» одводить його до себе і знов кидається. Переловивши всіх, «шуліка» стає «квочкою».

« ПАНАС» (І варіант)

Одному з дітей зав’язують хусткою очі, ставлять його біля порога й говорять:

Панас, Панас!

Не лови нас.

На тобі коробочку груш,

Та мене не воруш.

По цьому розбігаються. Якщо «Панас» когось піймає, міняється з ним ролями.

«ПАНАС «(ІІ варіант)

Грають всі діти. За бажанням хтось стає Панасом, йому завязують очі хустиною, виводять на середину площі і звертаються до нього з такими

словами :

  • Панасе, Панасе! На чому стоїш?

  • На камені.

  • Що продаєш?

  • Квас.

  • Лови курей, та не нас.

Панас починає ловити. Кого з граючих спіймає, той стане Панасом.

«ВОРОТА»

В цю веселу українську гру гралися ще ваші дідусі й прабабусі.

Станьте в коло, міцно візьміться за руки, а хтось один хай вийде на середину, бо йому бути за козачка.

Підступить козачок до котроїсь із пар у колі й питає :

  • А чиї це ворота?

  • «Юрчикові» й «Богданчикові», - кажуть йому.

  • Впустіть мене

  • Ні, не впустимо.

Ходить козачок від «воріт до воріт» і все проситься, щоб його впустили. Ба ні, не впускають. Тоді він з вигуком :

  • Бий товкачику, бий! Ворота розбий! – як розженеться та всією вагою геп на зчеплені руки. Хто не втримав козачка, мусить наздогнати його. А хто наздогнав – сам стає козачком.

«ХТО ШВИДШЕ НАПОЇТЬ КОНЯ»

Діти стоять в двох колонках на відстані 10-15 м від «колодязя». По сигналу ведучі біжать до «колодязя», зачерпують воду у маленьке відерце і швидко повертаються назад до коня, виливають воду у відро. Далі гра продовжується поки одне з відер не заповниться до країв водою.

«НІЖКИ, НІЖКИ»

Слова гри підказують зміст і характер дій : біг, стрибки, подив.

Ніжки, ніжки бігли по доріжці,

Полем, лісочком,

Стрибали по пеньочках.

Прибігли на лужок –

Загубили чобіток. Ой!

Вигукнувши : «Ой!» - діти показують мімікою, які вони здивовані.

«СІРИЙ ВОВК»

Вибирають «вовка», він згорбившись, сідає, взявшись під щоку на горбику і мовчить. Діти не чіпають його, а рвуть біля нього траву і промовляють:

Я рву, я рву горішечки,

Не боюся вовка анітрішечки.

По цім слові діти схоплюються, кидають на вовка нащипану травичку і тікають. Вовк собі біжить за ними, хоче вхопити котрогось. Кого вхопить , той стає вовком, гра продовжується.

«БОРЩ»

Діти встромляють у коло палиці. Один стає у середину кола, а інші – кожен біля своєї палиці. Той, що всередині, підходить до кожного і просить : - Дай борщу! Йому дають будь-що – паличку, папірець. Після того, як він усіх обійде, всі швидко міняються місцями, причому він також намагається зайняти місце біля палиці. Тоді гравець, який залишився без місця, іде в коло, і гра продовжується.

«СЕРЕДИНКА»

Креслять коло. Усі гравці стають у коло і перекидаються мячем. Хто не впіймає мяч – іде в коло. Можна замість того, щоб перекидатися мячем, мірятися, і тоді в коло іде нижній чи верхній, залежно від домовленості.

Гравці, котрі перекидаються мячем, влучають у того, хто в колі. Хто промахнеться, той іде в коло, і гра продовжується.

«БАРАН»

Грають двоє або троє, зрідка більше.. Біля стінки кидають м’яч об землю з такою силою, щоб він, відскочивши від неї, ударився об стінку, і тоді його ловлять. Ловлять однією або двома руками. Перший з гравців ловить доти, доки не промахнеться. Тоді передає м’яч іншому. Коли м’яч обійде усіх гравців, перший знову кидає його і веде рахунок упійманим м’ячам з того числа, на якому йому вперше не пощастило. Хто перший дорахує до того умовленого числа на початку гри, той виграв.

«ШИЛО»

Діти стають тісним колом докупи головами, а один ходить навколо і за спиною котрогось кидає на землю хустину – «шило». Гравець повинен вхопити її, оббігти з нею і стати на місце. Хто лишився без місця, той носитиме «шило». Якщо прогавив, хустинка лежить, а він не бачить, то гравець, який кинув, обійшовши круг, піднімає хустинку і бє нею неуважного по спині. Бючи, обходить круг, стає на його місце, а той іде носити шило.

«ЛИСИЦЯ І ЗАЄЦЬ»

Діти стають попарно в різних кінцях майданчика обличчям одне до одного, узявшись за руки. Одного вибирають зайцем, другого – лисицею. Заєць ховається від лисиці, поспішає до якоїсь пари і стає спиною до одного з гравців. Той стає зайцем і тікає, так само хоче стати в середину іншої пари. Тим часом лисиця намагається його впіймати. Впійманий стає лисицею, а лисиця зайцем, гра продовжується.

«ДІДУСЬ МАКАР»

Одного з дітей обирають дідусем Макаром, який повинен вгадати, що вони робитимуть. Діти відходять від нього, загадують яку-небудь роботу: шити, рвати ягоди, танцювати… Загадавши, підходять до дідуся і кажуть :

  • Здрастуй, дідусю Макаре!

  • Здрастуйте, милі діти. Де були? Що робили?

Діти відповідають: - На городі, або в садочку , в кімнаті. І показують, що вони робили. Коли дідусь вгадає, всі тікають, а він їх ловить і кого впіймає, той стає дідусем. А коли він не вгадає, діти кажуть, що робити, і теж тікають, а він ловить.

«ГРЕЧКА»

Всі діти беруться за руки, і кожен одну ногу тримає рукою. Зоставшись на доній нозі, починають скакати в один бік, приспівуючи :

Ой чук, гречки,

Чорнії овечки,

А я гречки намелю,

Гречаників напечу.

Великодні народні ігри

ГРА «НАВБИТКИ»

Один тримає в руці крашанку, носком догори, а другий бє носком свого яйця. Потім бє другий по кушці, тобто по протилежному кінці. Чия крашанка розібється з обох кінців, той програв і віддає свою крашанку тому, хто виграв.

ГРА « В КОТКА»

З похилого місця з перепоною внизу з перепоно внизу котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера. Правила: хто частіше попадає, той більше виграє.

ГРА « В КИДКА»

Один з партнерів кладе дві крашанки на такій відстані одна від одної, щоб поміж ними не могло прокотитися яйце ; другий партнер стає на відстані одного сажня і кидає свою крашанку ; якщо він попадає одночасно в обидві – виграв, а якщо попадає в одне, або не попадає в жодне – програв.

ГРА « ХОВАНКИ»

Кладуть кілька шапок, під одну з них крашанку; хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграє, а не відгадає – програв.

ГРА «ДІСТАВАЛКИ»

Кладуть яйце на землю. У десяти кроках від нього стоїть один з партнерів, що хоче виграти яйце. Йому зав’язують очі хусткою. З зав’язаними очима він відміряє 10 кроків, розв’язує очі і має дістати до яйця, не сходячи з місця. Якщо дістане – виграв, якщо не дістав – програв.

ГРА « ПРОКОТИ В ВОРІТЦЯ»

Партнери перед початком гри кладуть у шапку по одній крашанці, потім на рівній ділянці ставлять ворітця із вербових гілочок, розміром в три крашанки. Відходять від ворітець на три кроки і стараються прокотити свої крашанки у ворітця. Виграє той, хто перший прокотить свою крашанку через ворітця, він же забирає крашанки із шапки. Така ж гра «ЗАКОТИ В ЯМКУ», де замість ворітець викопують ямку, в яку треба закотити крашанки.

ГРА «ПОКРУТИ ЯЙЦЕ»

Учасники гри по команді розкручують крашанки, чия крашанка довше крутиться, той виграє і забирає обидві крашанки.

Додаток 9

Валеологічний тренінг «Їжте на здоров'я!»

Мета. Формувати здоров'язбережувальну компетентність, знайомити учнів зі значенням харчування для здоров'я людини; вчити вибирати корисну їжу, пояснити значення вітамінів для організму людини.

Розвивати пам’ять, увагу, мислення, навички аналізувати, пізнавальні здібності, самостійність.

Виховувати бажання дотримуватись правильного харчування; дбати про своє здоров'я.

Обладнання і матеріали.

● презентація ;

● уривок з мультфільму» Вінні-Пух в гостях у кролика»;

● кошик «Здоров'я»; ● корони з написами вітамінів;

● яблучка-смайлики; ●малюнки із зображенням продуктів харчування;

● телеграми-загадки із зображенням відгадок-овочів;

●мікрофон;

● приказки і прислів'я про їжу і здоров'я;

Хід заняття

І. Вступна частина.

1. Привітання

Вчитель. Доброго здоров'я вам, любі діти!

Учні. Доброго здоров'я!

Вчитель. Рада вас вітати! Щастя та здоров'я всім хочу побажати.

Привітання-побажання гостям:

Учні. Здоров’я – це сила,

здоров’я - це клас!

здоров’я бажаєм для вас і для нас.

Вчитель. Діти, сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну прекрасну, в країну чудову,

У ній ми відкриємо тайну здоров'я.

2. Девіз заняття:

Хто здоровий, той не плаче,

Жде його в житті удача.

Він уміє працювати,

Вчитись і відпочивати.

Вчитель. Посміхніться один одному, щоб нам було приємно працювати.

3. Огляд лікаря Айболита

Лікар Айболит. Стривайте,стривайте!

Я повинен вас оглянути,

Чи готові ви до уроку.

Попрошу всіх встати і виконати мої команди:

Всі вдихайте…(вдих через ніс)

Видихайте… (видих ротом)

Все в порядку спочивайте…

Дружно руки піднімайте…(піднімають)

Все прекрасно…(опускають)

Нахиліться, розігніться…(нахиляються,розгинаються)

Станьте прямо, усміхніться…

Я вас огляну…(під загальний сміх міряє

учню температуру великим термометром) -36,6˚.

-Так, я оглядом задоволений,

Бо і ніхто з дітей не хворий.

Всі веселі. Всі здорові. До заняття всі готові?!

4. Інтерактивна гра «Мікрофон»

Вчитель. Давайте згадаємо, що означає слово здоров'я і які його ознаки:

▲ добрий апетит; ▲ здоров'я – це коли не хворієш;

▲ нічого не болить;

▲ хороший сон, міцний сон;

▲ веселий настрій, смієшся;

▲ добре вчишся;

▲ граєшся з одноклассниками, бігаєш;

▲ нормальна температура тіла;

▲ людина життєрадісна, у неї світлі думки.

4. Очікування

Діти отримують вирізані яблучка, пишуть на них кожен своє ім’я і який настрій вони очікують на кінець заняття (малюють смайлик). Піднімаються зі своїх місць і закріплюють яблучка навколо кошика з надписом «Здоров’я».

ІІ. Основна частина

1. Інтерактивна гра «Мозковий штурм»

Проблемне запитання.

▲ Для чого треба їсти?

▲Для чого щодня людина вживає їжу?

□ щоб жити;

□ щоб бут здоровим;

□ щоб була сила працювати, вчитися;

□ щоб рости.

2. Розповідь вчителя « Їжа – джерело енергії»

 Вчитель. Вранці, ви, діти, пили чай, чайник нагріли. Після уроків прийшли додому. До чайника- а він прохолов. Чому?

Температура кухні і всіх предметів, які знаходяться в ній, нижча за температуру чайника з чаєм. Гарячий чайник віддає своє тепло і тому через деякий час вистигає.

Температура тіла людини 36,6˚-37˚,а температура всього, що нас оточує – землі, повітря, води, рослин, предметів – значно нижча і людина теж віддає своє тепло оточуючому світу. Якби людський організм охолонув на кілька градусів нижче нормальної температури, він би помер. Але цього не відбувається тому, що у людини підтримується постійна температура тіла завдяки їжі. Їжа потрібна нашому організму як паливо.

Не попливе рікою пароплав, не поїде автомобіль, не здійметься вгору космічний корабель, не приїде до хворого « Швидка допомога», якщо двигун не отримає пального.

Щоб рости, вчити уроки, працювати, бігати, стрибати, сміятися, спати - необхідна енергія (сила).

Звідки береться в людини ця енергія? Вона виробляється організмом людини з їжі, яка надходить. Їжа потрібна і як будівельний матеріал. Щоб рости необхідно їсти.

3. Мозковий штурм. Чи можна їсти все, що захочеться і скільки захочеться?

● їсти різноманітну їжу; ● молочні продукти;

● їсти корисну їжу; ●їсти фрукти та овочі; ●не переїдати.

4. Уривок з мультфільму «Вінні-Пух в гостях у кролика»

(коли ведмежа застрягло у виході з нори. Закінчується словами кролика: «Це все тому,що хтось дуже багато їсть!»)

( культура поведінки в гостях)

5. Оцінка ситуації

Вчитель. Чому з Вінні-Пухом трапилась така неприємна історія? (Харчувався надміру)

. Давньогрецький філософ Сократ говорив: «Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо, щоб жити».Тому для того, щоб їжа не стала ворогом, харчуватися треба помірно і правильно. А ось Вінні Пух схоже нічого не знає про корисну їжу.

 6. Робота в групах . Практична робота

Вчитель. Допоможемо Вінні–Пуху розібратися, яка їжа є корисною і пояснимо свій вибір.

3 групи: «Яблучка», «Груші», «Апельсинки»

І група «Яблучка» - вибрати корисну для здоров'я їжу,яку треба їсти щодня; (овочі, фрукти, молоко, каші);

ІІ група «Груші» - вибрати корисну їжу,але яку треба їсти потроху

( сир, м'ясо, яйця, рибу);

ІІІ група «Апельсинки» - вибрати їжу, яка шкодить здоров'ю.

(тістечка, торти, цекурки, чіпси, хот-доги)

7. Руханка

Вчитель. А тепер ми уявимо себе потягом, що їде у країну Здоров’я.  Візьмемо один одного за плечі. Поїхали … Глибоко вдихнули носом, а тепер – як гуде паровоз? Всі разом – ту-у-у-у-у!

8. Розповідь про вітаміни

Вчитель. Для нормального росту і розвитку організму необхідні особливі речовини, які дістали назву «вітаміни» . Слово вітаміни походить від латинського слова «vita – «життя»). Якщо вітамінів не вистачає,то людина хворіє. Вони є в свіжих овочах і фруктах.Вчені назвали їх за алфавтом( А,В,С,В,…)

Вітамінки розкажуть самі про себе, а ви, діти, уважно послухайте.

(Заздалегідь підготовані учні розповідають про вітаміни.)

Вітамінка А. Якщо ви хочете вирости, мати гарну шкіру, рум’яні щічки та добрий зір, звертайтеся до мене. Я товаришую з морквою, помідором, абрикосом, петрушкою, гарбузом, зеленою цибулею та кропом.

Вітамінка В. Якщо ви хочете зростати сильними, веселими ,добре вчитися, мати добрий апетит, я вам допоможу. А товариші мої — це картопля, капуста, горох, буряк, редис, яблука, квасоля.

Вітамінка С. Якщо ви хочете мати міцне здоров’я, бути завжди здоровими,не хворіти, я стану вам у пригоді. Мої друзі — лимон, апельсин, чорна смородина, цибуля ,часник, полуниця, малина.

Вітамінка D. Я дуже потрібний тим, хто хоче швидко рости, мати гарну статуру та міцні зуби. Я маю для вас корисні подарунки — це молоко, яйця, сир, вершкове масло. 

Вчитель. Якщо ви помітили, то найбільше всього вітамінів міститься в овочах і фруктах.

11. Вправа «Комора здоров’я». Смачні загадки з бабусиної грядки

Вчитель

.

(З іншого боку телеграми зображений овоч. Після того, як діти відгадали загадку, картинка показується дітям).

Телеграма 1       

Кожен знає, ця дівиця

На городі – мов цариця.

Коси довгі, кучеряві,

Та ще й платтячко яскраве.

Я смачна і вітамінна,

І не гірше апельсина.

Той, хто мене поважає,

До ста років доживає. (Морква)

Телеграма 2

Ой, розхвалилася, дивіться!

Ти не схожа на царицю!

Я від тебе красивіший:

Червоніший і товстіший.

У борщі я головний,

Борщ без мене не смачний!  (Буряк)

Телеграма 3

Я – смачний, кругленький,

Маю щічки червоненькі.

До смаку я в кожній страві.

Роблять соки і приправи.

Соус, борщик і салат

Люди з радістю їдять.  (Помідор)

Телеграма 4

А на мене нарікають,

Що до сліз я допікаю.

Вибачте, та я не винна,

Бо я лікарська рослина.

Соком з медом почастую

І здоров’я подарую. (Цибуля)

ІІІ. Заключна частина

1. Релаксійна пауза

Вчитель. Сядьте рівненько, руки долоньками догори. Заплющіть очі, відчуйте, як у тіло через долоньки надходить космічна ернергія, ви набираєтеся нових сил.

Опустіть руки, розплющіть очі, усміхніться, збережіть настрій і бадьорість якомога довше.

2. Завершення тренінгу

(Промовляючи очікування, діти складають яблука у кошик).

3. Прощання

Всі діти беруться за руки і промовляють:

«Будьмо здорові! Бажаємо успіху! Бережіть себе!»

18

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.