Посібник для вчителя."Виховне значення фразеологізмів"

Опис документу:
Головною сферою застосування фразеологізмів є мова художніх творів, розмовний стиль. Отже, працюючи з учнями, вчитель повинен приділяти певну увагу роботі з фразеологічними одиницями, з синонімічними відношеннями між ними. Робота ця має проводитись як на уроках літератури, так і на уроках мови

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Посібник для вчителя

Ковальчук Ганна Михайлівна

заклад ЗСО І-ІІІст.

м . Заставна Чернівецька обл.

Виховне значення фразеологізмів

  1. Фразеологічне багатство української мови.

З давніх - давен народ із покоління в покоління передавав усталені звороти – чудові перлини народної мудрості .Серед фразеологізмів можемо найти такі, що прийшли в українську мову ще із спільнослав’янської і давньоруськоїі засвоєні зовсім недавно.

 Немає такої ділянки , галузі життя, буття народу ,які б не характеризувались усталеними зворотами. У фразеологізмах виражаються явища розумової діяльності( ламати голову; сушити мозок; перебирати в пам’яті) , психічного стану ( бути на сьомому небі; сам не свій; руки опустити ; на дибки ставати), взаємин між людьми ( посадити в калюжу ; давати прочухана; носити камінь за пазухою ) ,стану людського організму (носом клювати ; зуб на зуб не попадає ),дається оцінка людей явищ ,дій (ні риба, ні м’ясо; на розум не багатий; як сніг на голову) та ін.

Серед українських фразеологізмів є традиційні формули – власне українські каламбури ( на городі бузина , а в Києві дядько ; трошки гречки , трошки проса . трошки взута , трошки боса),образні порівняння (старий ,як світ; чистий, як сльоза),доброзичливі побажання (великий рости; будь здорова ,як вода ,а багата ,як земля),припрошування (гостинно просимо; чим багаті, тим і раді),різні примовки ( скільки літ ,скільки зим) і т. ін

Велику цінність становлять прислів’я і приказки, які також належать до фразеології .Вони всебічно й багатогранно відтворюють різні сторони життя народу : возвеличують духовні цінності ,таврують ганебне , висміюють вади , висловлюють співчуття, поради , вчать ,наставляють і виховують людей.Наприклад: мир та лад- великий клад; правда кривду переважить; не місце красить людину ,а людина місце ;скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться .

Головною сферою застосування фразеологізмів є мова художніх творів, розмовний стиль. Отже, працюючи з учнями, вчитель повинен приділяти певну увагу роботі з фразеологічними одиницями, з синонімічними відношеннями між ними. Робота ця має провадитись як на уроках літератури, так і на уроках мови.

Спостереження над фразеологізмами в художній літературі показують, що найчастіше вони вступають у синонімічні відношення з дієсловами, рідше з прислівниками, прикметниками і зрідка з іменниками. При вивченні частин мови вчитель і повинен проводити вправи з фразеологізмами, пов'язуючи цю роботу з певним граматичним матеріалом (якими частинами мови виражаються, їх синтаксична роль).  

Структурно-граматична організація фразеологічних одиниць надзвичайно різноманітна. Проте слова в них пов’язані за правилами української граматики й усталені звороти мають структурні відповідники серед вільних сполучень слів. Наприклад : громада - великий чоловік і Надія - передова доярка або в серці похололо і в лісі потемніло.

За структурно-граматичним оформленням виділяють дві основні групи фразеологічних одиниць: фразеологічні одиниці , співвідносні із 1) словосполученням і 2) реченням.

Фразеологічні звороти , співвідносні з словосполученнями . можуть мати структуру як підрядного ,так і сурядного словосполучення , тобто такого , що складається із незалежних одне від одного слів.

Фразеологічні одиниці типу сурядних словосполучень – найчастіше поєднані сполучниками сурядності ( переважно єднальними ) повторювані повнозначні слова – іменники , прикметника . дієслова , прислівники. Наприклад : плоть і кров ; молодий та зелений ; ні живий ні мертвий ; і вашим і нашим ; ні се ні те; і днює і ночує ; ні кує ні меле ; рано чи пізно.

Фразеологізми типу підрядних словосполучень складаються, як і всі звичайні словосполучення, з головного (стрижневого) слова і одного чи кількох залежних слів або словосполучень. Наприклад : підносити до неба ;змінити гнів на милість ; тримати в чорному тілі.

Головним словом найчастіше буває іменник або дієслово. Фразеологічні одиниці , головним словом у яких є іменник , другим складником можуть мати узгоджений з ним прикметник , дієприкметник , порядковий числівник , займенник (морський вовк , дев’ятий вал , на всю губу ) , а також іменник у непрямому відмінку з прийменником чи без нього (гріш ціна .гра з вогнем , без сорому казка , птиця високого польоту ).

Досить поширені в українській мові фразеологічні одиниці – словосполучення , головним словом яких є дієслово . Залежним у них найчастіше виступають іменники в різних формах з пояснювальними словами і без них: не давати спуску; наробити шелесту; підносити до небес ; робити з мухи слона. Залежне слово може бути виражене прикметником у ролі іменника ,займенником , неозначеною формою дієслова ,прислівником : загнати на слизьке , давати прикурити , зводити нанівець .

Досить багата українська мова на фразеологізм типу порівняльних зворотів – різновиду приказок : як сир у маслі , як у містку дірка , як корова язиком злизала.

Фразеологічні одиниці , що мають форму речення ,можуть являти собою повідомлення , що й виступає реченням ,або називати певне явище і входити до складу речення як його член . Самостійними повідомленнями є прислів’я ,приказки , крилаті вислови та ін. Наприклад : згода дім будує , а незгода руйнує; бачили очі , що купували ; миру не ждуть – мир завойовують.

Фразеологічні одиниці типу речення , що входять до складу речення , виконуючи функцію певного члена . Наприклад : у нього грошей – кури не клюють.

У посібнику подано зразки вправ з орієнтовним виконанням. Учитель використовує їх на свій розсуд (пристосовує до певної теми, поєднує з тим або іншим видом роботи або проводить окремо).

З попереднього матеріалу учні знають, наскільки багатими є синонімічні відношення між дієсловами та фразеологічними зворотами.

Учитель зазначає, що до синонімічного ряду дієслова говорити відноситься й багато фразеологічних зворотів: розводити теревені; баляндраси точити; вистрілити на вітер; вихопитися, як Пилип з конопель; відрізати, як ножем; в один голос співати; в одну дудку грати; товкти воду в ступі; засипати, як горохом в бочку; зуби заговорювати; Лазаря співати; язиком молоти; нагородити три мішки гречаної вовни; переливати з пустого в порожнє; попасти пальцем у небо; розпустити язика; сіяти словами; цідити крізь зуби; язиком плескати; як у дзвони дзвонити; як пугою по воді.

Кожен з цих зворотів має свій синонім. Наприклад: точити, правити, розводити теревені - говорити несерйозно, багато зайвого.

ФРАЗЕОЛОГІ́ЗМ, у, ч., лінгв. Усталений зворот, стійке поєднання слів, що виступає в мові як єдиний, неподільний і цілісний за значенням вислів. При ознайомленні з листами Т. Г. Шевченка впадає в око наявність у них великої кількості народних фразеологізмів (Нар. тв. та етн., 2, 1968, 67); Багато різних думок висловлюється .. з приводу перекладу фразеологізмів, прислів’їв, приказок, ідіом. Треба, мені здається, перекладати їх відповідними виразами своєї мови, якщо вони не мають специфічного національного чи історичного характеру (Рильський, IX, 1962, 79)

  1. Словник фразеологізмів

A

  • А все-таки вона крутиться  вислів належить визначному італійському астрономові, фізику і механіку Галілею (1564-1642), який був притягнутий до суду інквізиції за визнання “єретичного” вчення Коперника про рух землі навколо сонця. Стоячи на колінах, Галілей змушений був присягти в тому, що він відмовляється від “єресі”. Легенда твердить, ніби після зречення Галілей, тупнувши ногою, вигукнув: “Все ж вона крутиться!”.
    Легендарний вислів Галілея вживається для позначення глибокої впевненості, переконаності в чомусь.

  • ангельске терпіння – безмірне і доброзичливе терпіння.

  • аж з медом та з маком – сказати щось облесливо, нещиро, удавано доброзичливо.

  • аж жижки сіпає – хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось.

  • аж волосся дибки стало – хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось

Б

  • бабця надвоє сказала; бабця надвоє ворожила – невідомо, що трапиться.

  • байдики бити – нічого не робити; лінуватися.

  • битися як горлиця – побиватися; переживати.

  • битися як птах у клітці – жити в скрутних (матеріальних) умовах.

  • блудити словами – говорити без потреби; говорити нісенітниці

  • брати на кпини – глузувати; кепкувати; насміхатись з когось.

В

  • ведмежа послуга – дуже сумнівна послуга

  • впадати в око (упадати…)  – зацікавлювати; подобатись.

  • вискочити як голий (козак, Кузьма) з маку (зневажл.)  – недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь.

  • втерти маку (часнику) – побити, суворо покарати кого-небудь.

  • вставляти палиці в колеса – перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось.

  • вибити з колії  – порушувати узвичаєний хід чого-небудь, чийсь спосіб життя. 2. Робити кого-небудь непрацездатним, неспроможним виконувати щось.

  • вибивати з голови – 1) позбутись якоїсь нав’язливої думки, перестати думати про когось, що-небудь. 2) примусити кого-небудь відмовитись від чогось.

  • ввести в оману – обдурити.

  • викинути з голови – забути.

Д

  • дати лад – впорядкувати, розібратись.

  • ділити шкуру невбитого ведмедя – розподіляти те, чого ще немає; розпоряджатися ще не досягнутим.
    до гробу – до самої смерті.

  • до певної міри – частково; трохи; все-таки.

  • до живця проймає – дуже хвилює, турбує, дошкуляє.

  • дуля з маком – вживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні.

  • дай Боже ноги, а чорт колеса – вживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись.

  • десята спиця в колесі – той, хто відіграє незначну роль у чомусь.

  • дрож сіпає – хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т. ін.

  • думки колесом заходили – хто-небудь втратив ясність, чіткість, послідовність мислення.

  • дірка без бублика – нічого.

  • де Макар телят не пас – далеко.

З

  • задати перцю з маком – дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою. Розправлятися з ким-небудь. Завдавати клопоту.

  • за мить – 1) дуже швидко; 2) через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь, щойно; 3) безпосередньо перед чим-небудь.

  • з ма́ком і з та́ком – і краще, і гірше; всіляко, по-різному.

  • закрутилося колесо – розпочалося що-небудь (про справу, діяльність і т. ін.).

  • зупинити колесо історії – зупинити закономірний хід історичного розвитку, вернутися до минулого.

  • за милу душу – охоче зробити.

  • заварити кашу – затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.

  • згущувати фарби – надзвичайно перебільшувати що-небудь.

  • зробити великі очі – здивуватися.

  • за холодну воду не братися – нічого не зробити.

Л

  • лиха доля – невдача

  • лебедя рубати – верзти дурниці, робити щось дурне

  • ловити ґав – бути неуважним

М

  • мастити салом п’яти – готуватися до втечі або втікати звідки-небудь; відступатися від чогось задуманого, організованого і т. ін.; боятися.

  • мастити словами – говорити (перев. нещиро) приємні речі; улещувати.

  • мозолити очі – набридати

Н

  • на всі заставки – зі всіх боків.

  • на руку ковінька – пощастило.

  • на свою голову – мати проблеми.

  • не з маком – тяжко, погано, сутужно і т. ін.

  • накивати п’ятами – втекти.

  • нитка Аріадни – спосіб, що допомагає розв’язати якесь важке питання, вийти зі скрутного становища; порятунок.
    ні за цапову душу – даремно, марно.

  • нiде гольцi впасти – людно.

О

  • облизати макогона – зазнати невдачі; мовчки зносити образу.

  • обіймати поглядом – дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії. Бачити щось на широкому просторі.

П

  • пасти задніх – відставти.

  • перегнути палицю – переборщити.

  • передати куті меду – переборщити.

  • про що мова, про що йдеться – не варто подяки, дрібниця.

  • порости травою (терном, биллям і т. ін.) – давно перестати існувати; щезнути навіки, забутися.

  • пошитися (записатися, убратися) в дурні – зазнати невдачі.

  • просто неба опинитися – надворі.

  • прикусити язика – замовкнути.

  • пекти раків – червоніти.

  • п’яте через десяте – як-небудь.

C

  • світ за очі – далеко; щоб не бачити.

  • сісти на шию – робити щось за рахунок іншого, докучати.

  • сісти в калюжу – зазнати невдачі.

  • скоріш за все – найімовірніше.

  • сі́сти ма́ком – потрапити в скрутне становище, зазнати невдачі в чому-небудь.

  • сонне царство – напрочуд тихе місце, де нічого не відбувається.

  • сміятися на кутні – плакати.

  • сушити голову – важко думати над складною проблемою.

  • сім п’ятниць на тиждень – про тих, хто легко міняє свої рішення.

Х

  • хоч вовк траву їж – абсолютно байдуже, що буде.

  • хоч трава не рости – абсолютно байдуже.

  • хоч мак сій – дуже тихо.

  • хоч до рани прикладай – про добру людину.

  • хоч греблю гати – дуже багато.

Ц

  • цвісти як мак – бути у розквіті фізичних сил.

Щ

  • ще мак росте у голові – хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. (=молоко на губах не висохло).

Я

  • як стій    негайно.

  • як макогін на ночви – зовсім не схожий.

  • як виросте трава на помості – категоричне заперечення змісту зазначеного речення; ніколи.

  • як за гріш ма́ку – дуже багато.

  • як мак начетверо – вживається для підсилення зазначеного слова.

  • як мак процвітає – гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей).

  • як ма́ку – дуже багато.

  • як після маку – міцно, непробудно, дуже добре.

  • як медом мастити – говорити з кимось улесливо, нещиро і т. ін.

  • яблуку ніде впасти – людно.

  • як по писаному – не збиваючись.

3. Фразеологізми як засоби виховання підростаючого

Покоління

Вправи та завдання

Вправа 1. Прочитайте речення. Фразеологічні звороти замініть синонімами. Поясніть значення їх.

1. Я був малий і рідко докидав своє слівце про очерет, про став (Рил.). 2. А Петро такого викинув коника, що довелося червоніти за нього. 3. Вихопився, як Пилип з конопель (н. тв.). 4. Язиком клепати - не ціпом махати (н. т в.). 5. Нагородив три мішки гречаної вовни. 6. Пора й на роботу, а у нього все базі та базі.

Учні з допомогою вчителя пояснюють: докидав слівце - втручався в чиюсь розмову; викинув коника - витівка, якийсь грубий жарт, дотеп з відтінком прикрості, образи.

Учитель повинен докладніше пояснити зворот вихопився, як Пилип з конопель. «Був шляхтич родом з Конопель Сандомирського краю і звався Пилип. На якімсь сеймику він, не розібравши діла, устряв у річ без ладу, так, що усі, розсміявшись, стали один по одному питати: хто то, хто то? А сусіди Пилипа й кажуть: «to jest Filip». З того часу і пішов той Пилип у люди, та й до нас дійшов».

Язиком клепати - говорити несерйозно, жартівливо; нагородив три мішки гречаної вовни - наговорив багато дурниць, нісенітниць; базі та базі- говорити несерйозно, по-пустому про якісь дрібниці, нісенітниці.

На цих прикладах учні пересвідчаться, наскільки багатий синонімічний ряд дієслова говорити.

 

Вправа 2. Подані фразеологізми замініть синонімічними словами.

Байдики бити, ляси точити, показати на двері, розводити руками, зловити ґаву, дати драла.

Учні виконують: байдики бити - нічого не робити, байдикувати; ляси точити - вести пусті розмови, базікати; показати на двері - вигнати; розводити руками -  дивуватися; зловити гаву - прозівати; дати драла - втекти.

 

Вправа 3. Прочитайте речення. Знайдіть фразеологізми. Доберіть до них синоніми і запишіть їх.

1. - Ви не журіться, мамо. Я піду в найми. - Маланка прикусила язика. 2. Та саме в той момент, здіймаючи з мисника миску, Малайка скинулана нього оком. 3.  Вона стуляла cyxі губи і зняла очі до стелі. 4. На саму думку, що чужі стали б на перешкоді, пішли б проти громади, засвітилися її очі. 5. Маланка сховала руки під хвартухом і злісно блиска очима (М. Коцюбинський).

Учні добирають синоніми: замовкла, мимохідь глянула, глянула вгору, розізлилася, сердито дивиться.

Звертається увага на фразеологізми: скинула оком, зняла очі до стелі, злісно блиска очима. Всі вони об'єднані одним значенням (дивитися), але кожний із них має певний відтінок. Отже, між собою ці фразеологічні звороти вступають у синонімічні відношення.

 

Вправа 4. Подані слова і фразеологічні звороти згрупуйте в синонімічні ряди, поясніть їх значення.

Говорити; всипати гарячих; бігти; нагородити три мішки гречаної вовни; бити; дивитись; дати драла; теревенити; мотнутися; пуститися в мандри; не спускати з ока; полатати боки; засипати, як горохом в бочку; пасти очима; бачити; виписати аз і буки; дати березової каші; дати буханів; тягу дати; пронизувати очима.

Учні згруповують їх так:

Говорити - нагородити три мішки гречаної вовни, теревенити, засипати, як горохом в бочку.

Бити - всипати гарячих, полатати боки, дати березової каші, дати буханів, виписати аз і буки.

Бігти - дати драла, мотнутися, пуститися в мандри, тягу дати.

Дивитися - не спускати з ока, бачити, пасти очима, пронизувати очима.

 

Вправа 5. Прочитайте речення. Визначте в них фразеологічні звороти. Доберіть синоніми.

1. Одчиняє Чіпка або Грицько ворота в царині, тихо-помалу, посхилявши униз голови, потягли вівці шляхом (Мирн.). 2. У Чіпки аж мороз подрав по спині: він ніколи не чув такого дідового голосу (Мирн.). 3. Досить було Степанові перехопити чийсь погляд, як лихі очі кидались врозтіч (Ст.). 4. Свиридові така уже фортуна випала (Ст.). 5. На ній (Гафійці) лиця не було (Коцюб.). 6. Кавуниха зціпила зуби та все скоса поглядала на Нимидору (Н.-Лев.).

Потягли вівці шляхом - пішли тихо, повільно; мороз подрав по спині - перелякатися; перехопити погляд - глянути у вічі; очі кидались врозтіч - ховались; фортуна випала - пощастило; лиця не було - зблідла; зціпила зуби - замовкла.

 

Вправа 6. До поданих слів доберіть синонімічні фразеологізми.

Засоромитися, ледарювати, даремно ходити, мотатися, дивитися, лаяти, розгубитися, потурати.

Учні з допомогою вчителя або самі, з словників добирають синоніми чи фразеологізми.

Засоромитися - опустити очі; ледарювати - байдики бити, баглаї бити; даремно ходити - походеньки справляти; рип за рипом, пороги оббивати; мотатися - товктися, як Марко по пеклі; дивиться - дивиться аж молоко кисне (сердито); дивиться, як кіт на сало (зажерливо, пожадливо, захоплено); глянути, як п'ятак дати (гнівно); лаяти - гризти голову; розгубитися - бути ні в сих ні в тих; потурати - гладити по голівці.

Фразеологізми-синоніми, з якими учні ще не зустрічались, дає вчитель. До запропонованих слів можуть добиратися і ті фразеологізми, з якими вже проводилась робота.

Далі учні повинні вибрати фразеологічні звороти з художньої літератури, записати їх і підібрати синоніми (слова або фразеологічні словосполучення).

 

 

Вправа 7. У поданих реченнях визначте фразеологізми, поясніть їх значення, добираючи слова-синоніми.

1. Микола зачепився ногою за вал, дав сторчака в пшеницю й тільки через те не достав отамана дрючком по спині (Н.-Лев.). 2. Багато тоді накивало п'ятами й одиноких і цілими сім'ями. Тоді й поговірку зложили: мандрівочка - рідна тіточка (Мирн.). 3. Чи не думає він його на глузи піднімати? (Фp.). 4. Про людське око він трусонув Степана, дав йому запотилишника (Ст.). 5. Отак ти нас, чоловіче, пошив у дурні.

Учні виписують фразеологізми, добирають до них синоніми.

Дав сторчака - впав; накивав п'ятами - утік; на глузи піднімати - насміхатися; дав запотиличника - ударив; пошив у дурні - обдурив.

Прислівники та прикметники порівняно з дієсловами в меншій мірі вступають у синонімічні відношення з фразеологізмами. Але й тут є чимало матеріалу для роботи з учнями.

 

Вправа 8. Прочитайте речення. Визначте фразеологічні словосполучення. Поясніть їх, добираючи слова-синоніми.

1. Навколо була пітьма хоч в око стрель. 2. Новина ця з'явилася, як сніг на голову. 3. Галя, пообідавши на швидку руку, подалася знову до ферми (Куч.). 4. Працював молодий бригадир не за страх, а за совість. 5. За одним присідом твору не напишеш. 6. А хлопці все літо жили душа в душу.

Хоч в око стрель - темно; як сніг на голову - раптово; на швидку руку - наспіх; не за страх, а за совість - чесно; за одним присідом - швидко; душа в душу - дружно.

 

Вправа 9. У поданих реченнях визначте фразеологізми. Поясніть їх значення, добираючи синоніми. Скажіть, які частини мови вступають у синонімічні відношення з фразеологізмами в даних реченнях.

1. Вода ж біжить... Ще більш прорвала; Хомі й за вухом не свербить (Гл.). 2. Ліниво всі встали, ліниво ступаєм з ноги на ногу й несемо обережно додому спокій (Коцюб.). 3. Вона стояла над душею в Мотрі, наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду (Н.-Лев.). 4. Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре, не здобувши нового добра (Л. Укр.). 5. Батько новонародженого був просто на сьомому небі, що в життя приходить ще один Мамайчук (Гонч.). 6. Еней від неї одступався. Поки зайшов через поріг, а далі аж не оглянувся, з двора в собачу ристь побіг (Котл.). 7. Дідона зараз одгадала, чому сумує пан Еней, і все на ус собі мотала (Котл.). 8. Я зустрічав людей, що дуже багато - як то кажуть, бачили світу - а нічого до пуття не вміли розповісти (Рил.).

Учні виписують фразеологічні словосполучення, добирають до них синоніми, визначають, якими частинами мови є ці синоніми,

За вухом не свербить - байдуже, прислівник; з ноги на ногу - повільно, прислівник; не братися і за холодну воду - ледарювати, дієслово; спалив кораблі - рішучий крок, іменник з прикметником; на сьомому небі - щасливий; в собачу ристь (побігти) - швидко, прислівник; на ус мотати - запам'ятовувати, дієслово; до пуття - як слід, до ладу, прислівник.

 

Вправа 10. До поданих фразеологізмів української мова, користуючись словником, доберіть відповідники з російської мови і зіставте їх.

Бити байдики; товкти воду в ступі; дивитися крізь пальці; як з гуся вода; бути не в своїй тарілці; вилетіло з голови; збити з пантелику; ні богу свічка ні чорту - кочерга.

Бити байдики – бити баклуши; товкти воду в ступі - толочь воду в ступе; дивитися крізь пальці - смотреть сквозь пальцы; як з гуся вода - как с гуся вода; бути не в своїй тарілці - быть не в своей тарелке; вилетіло з голови - вылетело из головы; збити з пантелику - сбить с толку; ні богу свічка ні чорту кочерга - ни то ни сё; ни богу свечка ни черту кочерга; ни пава ни ворона.

 

Вправа 11. З байок Л. І. Глібова виберіть 10 фразеологічних зворотів і поясніть їх шляхом добору синонімів.

Вправа 12. Поясніть значення таких фразеологізмів:

Продавати витрішки (без діла дивитись на щось); дати гарбуза (відмовити); ні кола ні двора (немає нічого); при зачинених дверях (таємно); наставити вуха (слухати); підкласти свиню (зробити підлість); вивести на сухе (довести правду); намозолити очі (набриднути); набити оскому (приїстися); прикусити язика (замовкнути); мороз пішов по спині (злякався); сиділи, набравши в рот води (мовчки); хоч з мосту та в воду (безвихідь); покласти зуби на полицю (голодувати); стук-грюк, аби з рук (абияк); хто в ліс, хто по дрова (різнобій); розбити глек (посваритися); як в око вліпив (точно сказав); як кіт наплакав (дуже мало); благословляється на світ (світає); пекти раків (червоніти), зайці в голові (дурниці); дати по потилиці (вдарити).

 

Вправа 13. Спишіть речення. Поясніть значення фразеологізмів.

1. Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіця груші на вербі (Л.  Укр.). 2. Мотря і гарна, і трохи бриклива, і в неї серце з перцем (Н.-Лев.). 3. Нарешті всі чомусь зійшлися на тій думці, що його мішком з-за рогу вдарено і перестали звертати на нього увагу (Г. Тютюнник). 4. Андрія взяло за живе. Він теж хотів, щоб його слухали, почули все його життя (Коцюб.). 5. Відповідь хоч і сподобалась Мотрі, та все одно вона засумнівалася, чи старий, як це він уміє, не передав куті меду (Ст.). 6. А чи так багато глузду в тому, що вона ось поїде оббивати пороги в медичний (Гонч.). 7. Кожухи, свити погубили, із голоду в кулак трубили, така нам лучилась пеня (Котл.).

Дуба смаленого правити - видумувати; серце з перцем - зла; мішком з-за рогу прибитий - нерозумний; взяти за живе - розсердитися, передати куті меду - перебільшити; оббивати пороги - набридати, марно ходити; трубити в кулак - нужду терпіти.

Виконання вправ з лексичними синонімами - невід'ємна частина роботи з розвитку мови учнів, яка сприяє збагаченню й урізноманітненню лексики. Від наявності синонімів в активному вжитку великою мірою залежать точність, правильність, гнучкість та інші позитивні якості мови учнів, ступінь їх мовної культури. Адже висока культура мови вимагає тонкого розуміння окремих значень слів і форм сучасної літературної мови. І це закономірно, бо високий рівень мовної культури свідчить про загальний розвиток, освіченість людини і є передумовою успішного оволодівання основами наук.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Креативний менеджмент в умовах змін (на прикладі управління закладами позашкільної освіти)»
Просіна Ольга Володимирівна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.