Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Методичні ігри для урізноманітнення уроків природничого циклу
»
Взяти участь Всі події

Посібник для вчителя "Цікавинки на уроках математики в початкових класах".

Математика

Для кого: 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас

19.01.2020

1136

60

0

Опис документу:
Посібник можна використовувати на уроках математики з метою розвитку у школярів уважності, спостережливості, ініціативи; щоб викликати інтерес до роботи. З його допомогою встановлюємо на уроці оперативний і ефективний зворотній зв'язок, який дозволяє своєчасно контролювати процес оволодіння учнями знаннями і вміннями. Виконуючи усні вправи, учні початкових класів не тільки вдосконалюють обчислювальні навички, вони закріплюють теоретичний матеріал тренують увагу, підвищують мовну культуру.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Відділ освіти виконавчого комітету Роменської міської ради

Роменська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

ім. П. І. Калнишевського Роменської ради Сумської області

Н. В. Андрусенко

Цікавинки на уроках математики в початкових класах

Посібник для вчителя

Вступ………………………………………………………………………………….4

1. Знаходження значень математичних виразів………………………………...….6

2. Порівняння математичних виразів……………………………………………..11

3. Розв’язування рівнянь…………………………………………………………...12

4. Розв’язування задач……………………………………………………………...13

5.Математичні ігри…………………………………………………………………15

6. Дидактичні ігри………………………………………………………………......25

7. Математичні диктанти…………………………………………………………..26

8. Логічні завдання………………………………………………………………....29

9. Цікаві вправи і завдання………………………………………………………...32

10. Усні вправи геометричного змісту……………………………………………33

Список використаної літератури………………………………………………….34

ВСТУП

Усні обчислення є однією з ефективних форм організації колективної та індивідуальної роботи учнів на уроках математики. Вони розвивають у школярів уважність, спостережливість, ініціативу, викликають інтерес до роботи. За їх допомогою встановлюємо на уроці оперативний і ефективний зворотній зв'язок, який дозволяє своєчасно контролювати процес оволодіння учнями знаннями і вміннями. Виконуючи усні вправи, учні початкових класів не тільки вдосконалюють обчислювальні навички, вони закріплюють теоретичний матеріал тренують увагу, підвищують мовну культуру.

Головна мета усного обчислення — засвоєння таблиць арифметичних дій, формування обчислювальних навичок. Вони сприяють також формуванню у дітей вмінь і навичок розв'язувати задачі, розвитку уявлень про математичні поняття, засвоєнню математичної термінології, дають змогу спостерігати деякі математичні закономірності. Вправи з усних обчислень можна поєднувати з перевіркою домашніх завдань, закріпленням вивченого матеріалу, опитуванням учнів. Щоб навички усних обчислень постійно вдосконалювались, треба встановити правильне співвідношення в застосуванні усних і письмових прийомів обчислень. Виховуючи любов до усних вправ, вчитель допомагає учням активно працювати з навчальним матеріалом, пробуджує у них прагнення удосконалювати способи обчислень і розв’язування задач, менш раціональні замінювати досконалішими та економнішими.

Усні обчислення — специфічна самостійна частина уроку математики, але в доборі змісту завдань вона нерідко пов'язується з опитуванням чи підготовкою до сприймання нового матеріалу. Добір завдань для усних обчислень визначається темою уроку, метою закріплення та ліквідації прогалин у знаннях учнів, розвивальною метою навчання математики. Добираючи завдання для усних обчислень, варто використовувати той матеріал підручника, який з тих чи інших причин не застосовувався на попередніх уроках. У разі потреби цей матеріал адаптують до форм проведення усних обчислень.

Серед завдань для усних обчислень можна виділити завдання для засвоєння таблиць арифметичних дій; вправи на формування обчислювальних навичок; завдання на засвоєння питань теорії арифметичних дій; задачі; усі вправи з геометрії; завдання з логічним навантаженням. Для усних обчислень можна використати також вправи і задачі, опрацьовані на попередніх уроках: повторно знаходити значення виразів, повторно розв'язувати задачі чи тільки складати плани розв'язування задач; практикувати постановку додаткових запитань до завдань підручника, модифікацію завдань підручника (зміна числових даних, вимоги чи форми проведення). Під час повторного розв'язування задач учитель відводить час для обдумування, а потім пропонує повідомити план розв'язування кожної із задач чи саме розв'язання.

Сам процес виконання усних обчислень за певної методики позитивно впливає на розумовий розвиток молодших школярів, оскільки він потребує виконання розумових операцій: аналізу і синтезу, конкретизації і абстрагування, порівняння, узагальнення. Щоб усвідомити особливості виконання усних обчислень, учні повинні усвідомити певні структурні етапи, алгоритм міркувань. Важливе значення при усвідомленні цього алгоритму мають спеціально розроблені моделі і схеми, які в наочній формі відображають істотні зв'язки між її об'єктами. Організація діяльності дітей з опорою на такі моделі дає можливість підвести їх до пізнання цих зв'язків.

При вмілому використанні усних вправ, вони можуть грати велику роль в підвищенні ефективності уроку. Основна умова при цьому — розглядаємо усні вправи не як додатковий матеріал і не як самоціль, а як органічну, необхідну частину уроку, без якої засвоєння знань і навичок буде протікати з великими труднощами, з великою затратою часу.

1.Знаходження значень математичних виразів.

Для вправ пропонуємо у тій або іншій формі математичний вираз, треба знайти його значення. Ці вправи мають багато варіантів. Можна пропонувати числові математичні вирази і буквені (вираз із змінною), при цьому буквам надають числових значень і визначають числове значення знайденого виразу.

Ці формулювання використовує не тільки вчитель, а й учні.

Вирази можуть бути на одну і більш як на одну дію. Вирази з кількома діями можуть містити дії одного ступеня або різних ступенів, наприклад: 47 + 24 - 56, 72 : 12 · 9, 400 – 70 · 4 тощо; можуть бути з дужками або без дужок: (90 - 42) : 3, 90 – 42 : 3.

Як і вирази на одну дію, вирази на кілька дій мають різне словесне формулювання, наприклад: від 90 відняти частку чисел 42 і 3; зменшуване 90, а від’ємник виражений часткою чисел 42 і 3 та ін.

Вирази можуть бути задані в різній області чисел: з одноцифровими числами (7 - 4), з двоцифровими (70 - 40, 72 - 48), з трицифровими (700 - 400, 720 - 480) і т.д., з абстрактними та іменованими числами (200 - 15, 2м –15см). Однак, як правило, прийоми усних обчислень повинні зводитися до дій над числами в межах 100. Так випадок віднімання чотирицифрових чисел 7200 - 4800 зводиться до віднімання двоцифрових чисел (72сот. - 48сот.), отже, його можна давати для усних обчислень.

Вираз можна дати у формі прикладу (усно або у вигляді запису): 7+2, 30 – 24 : 6, а можна дати і в інших формах, наприклад у формі таблиці:

У 1 класі для цієї мети можна використати цікаві фігури.

Завдання на знаходження значень виразів безпосередньо пов’язуємо з різними питаннями початкового курсу математики: з нумерацією, величинами, дробами тощо. Наприклад, знайти різницю найменшого трицифрового числа і найбільшого одноцифрового; знайти, скільки сантиметрів в 1/5м тощо.

Основне призначення вправ на знаходження значень виразів – виробити в учнів міцні обчислювальні навички. Водночас вправи на знаходження значень виразів сприяють і засвоєнню питань теорії арифметичних дій.

2. Порівняння математичних виразів.

Ці вправи мають варіанти. Можна взяти два вирази і встановити, чи рівні їхні значення, а якщо не рівні, то яке з них більше чи менше. Наприклад, треба порівняти вирази і замість зірочок поставити знак ,,>“, ,,<“ або ,,=“ :

При цьому знак відношення можна вибрати на основі або знаходження значень даних виразів і порівняння їх (20·8<18·10, оскільки 160 < 180), або застосування відповідних знань: переставної властивості додавання (6 + 4 = 4 + 6), зміни результатів дій залежно від зміни одного з компонентів (20 + 7 > 20 + 5) тощо. Можна запропонувати вправи, які вже мають знак відношення і один із виразів, а другий вираз треба скласти або доповнити. Наприклад, треба закінчити запис: 8 · (10 + 2) = 8 · 10 + …Можна пропонувати вправи на порівняння виразів із змінною, наприклад, замість зірочки треба поставити знак ,,>“, ,,<“ або ,,=“, наприклад: а – 17 х а - 12.Вирази в таких вправах можуть включати різний числовий матеріал: одноцифрові, двоцифрові, трицифрові числа і т. д.; абстрактні та іменовані числа. Вирази можуть бути з різними діями. Основне завдання таких вправ – сприяти засвоєнню теоретичних знань про арифметичні дії, їх властивості, рівності, нерівності тощо. Крім того, вправи на порівняння виразів допомагають і виробленню обчислювальних навичок

3. Розв’язування рівнянь.

Як усні вправи пропонують рівняння. Це насамперед найпростіші рівняння (х+2=10) і складніші (15·х- 9 = 51).

Рівняння можна пропонувати в різних формах, наприклад:

Призначення таких вправ – виробити вміння розв’язувати рівняння, допомогти учням засвоїти зв’язки між компонентами і результатами арифметичних дій, а також сприяти виробленню обчислювальних навичок.

4. Розв’язування задач.

Для усної роботи пропонують як прості, так і складені задачі. Мета цих вправ – виробити в учнів уміння розв’язувати задачі, допомогти засвоєнню теоретичних знань і виробленню обчислювальних навичок.

Під час роботи в школі учителі змінюють і доповнюють основні види усних вправ. Різноманітність вправ збуджує інтерес у дітей, активізує їхню розумову діяльність.

5. Математичні ігри.

У початкових класах методисти рекомендують якомога більше усних вправ проводити у формі гри. Розглянемо найпоширеніші математичні ігри.

Гра ,,Мовчанка“. Для гри беруть яку-небудь геометричну фігуру, у центрі якої і по контуру записують числа. Біля числа, розміщеного в центрі, ставлять знак однієї з арифметичних дій. Сталим є число, записане в центрі. Гру проводять так: учитель показує указкою на одне з чисел, записаних по контуру, а діти виконують зазначену дію цього числа з числом, записаним у центрі. Викликаний учень записує результат. Решта учнів підняттям руки сигналізує про допущену помилку. Всю роботу виконують мовчки.

Гру можна змінити: учитель показує на число, а діти мовчки показують результат на розрізних цифрах. Великий інтерес викликають у дітей красиво оформлені “мовчанки”, наприклад ,,Хто найкращий капітан чи космонавт»

Колові приклади

Це колові приклади. Гру проводять так: перший приклад беруть довільно (32 : 4), результат цього прикладу повинен бути першим компонентом наступного прикладу (8 + 16), результат цього прикладу буде першим компонентом прикладу (24 : 8) і т. д., результат останнього прикладу буде першим компонентом

Колові приклади можуть складати й самі учні.

Відгадування задуманих приладів. На дошці пишуть приклади. Вчитель називає відповідь одного з них (не першого), а учні повинні знайти задуманий учителем приклад за його відповіддю. У цьому разі учні розв’язують усі або майже всі приклади, щоб знайти потрібний. Можна змінити гру: викликати одного учня і повернути його обличчям до класу, а всім учням запропонувати розв’язати в думці (“задумати”) який-небудь приклад і назвати лише його відповідь; викликаний учень повинен назвати задуманий приклад. Роботу викликаного учня, якщо він розв’язав кілька прикладів, можна оцінити.

Магічні, або цікаві, квадрати. Це квадрати, які складаються з 9, 16, 25 кліток. У клітках мають бути записані такі числа, сума яких у всіх напрямах (рядках, стовпчиках і діагоналях) однакова. В одному випадку всі числа задані – квадрат заповнений (див. перший квадрат). Треба перевірити, чи є квадрат магічним. У другому випадку в квадраті не всі числа задані, але названо суму (див. другий квадрат). Треба заповнити квадрат. У третьому випадку і числа не всі задані і суму не названо, треба ще знайти цю суму і після цього заповнити квадрат (див. третій квадрат).

6

11

4

2

6

4

5

7

9

5

5

7

10

3

8

6

Сума 15

Гра ,,Лото“. Цю гру можна використати для закріплення знань табличного множення, а також табличного додавання. Складають картки самі учні під час вивчення і запам’ятовування таблиць множення. До них включають такі табличні результати, які входять до різних таблиць (16, 18, 24, 36), і їх часто учні плутають (54, 56), а також такі, що порівняно важко запам’ятовуються (27, 28, 42, 49, 63, 64, 72, 81).

Після вивчення таблиці множення 4 з усної лічби діти записують у зошитах відповіді прикладів: 2 · 8, 9 · 2, 4 · 6, 3 · 9, 4 · 9, 4 · 8, 4 · 7.

Відповіді вчитель перевіряє і записує на дошці, а діти – на раніше приготовлених картках (9см Х 15см) в різному порядку. Після вивчення таблиці множення 6 додають числа 42, 54, після множення 7 – 49, 63, 56, множення 8 – 64, 72, множення 9 – 81.Внаслідок такої роботи картка учня матиме вигляд:

16

24

72

32

54

56

42

64

27

63

28

49

36

81

18

Картки інших дітей відрізняються порядком чисел. Вдома кожний учень виготовляє 15 фішок (2см Х 2см) і нумерує їх від 1 до 15. Під час гри в кожного учня лежить картка і фішки з номерами від 1 до 15. Гру проводять у швидкому темпі. Вчитель називає приклад на табличне множення, діти обчислюють і затуляють фішками відповідні числа на картці. Учні, які добре знають таблицю, швидко затуляють фішками потрібні числа, і на момент закінчення гри будуть добрими обліковцями. Перевірку вчитель може провести в кінці або під час гри. Учитель запитує, яку відповідь дістали в 3, або в 1 або в 12 прикладах, оголошує правильну відповідь і з’ясовує помилки.

Є й інші ігри: ,,Кращий обліковець“, ,,Сходинка“, ,,Лабіринт“, ,,Математична естафета“, відгадування чисел, задуманих дітьми, тощо. Усі вони сприяють розвитку навичок усних обчислень. Вибираючи гру, вчитель повинен керуватися тим, що це не самоціль, що тільки та гра на уроці принесе користь, яка за короткий час дає можливість виконати найбільше число операцій і охопити всіх учнів.

1.Гра з м'ячем «Одне число стале». Вчитель ходить між партами з м'ячем. Учні знають, що їхнє завдання — віднімати число 210 від усіх чисел, які назве вчитель. Вчитель називає зменшуване: 350 і кидає м'яч одному з учнів. Учень ловить м'яч, усно віднімає і повертає м'яч учителю, називаючи відповідь: 140. Далі вчитель називає наступне зменшуване: 990 і кидає м'яч іншому учневі. Учень повертає м'яч з відповіддю: 780. Продовжуючи гру, вчитель називає такі зменшувані: 240,780,510,620,860,430.

2.Гра «Лабіринт».

а)Двері відкриває тільки число 4. Назвати маршрут лабіринту.

(Учні записують приклади з відповіддю 4 з кожних дверей.)

б). Допоможи білочці добратися до грибів.

в). Якою дорогою треба поїхати мотоциклістові, щоб доставити у штаб пакет?

г). Пройди по лабіринту так, щоб потрапивши до центру, у тебе буде сума 25.

ґ). Допоможи котику добратися до мишки по її слідах

3. Зразки ігор для усних обчислень.

Треба систематично перевіряти вміння і навички усних обчислень у дітей. Під час усної лічби спостерігаємо за роботою окремих учнів і враховуємо її, виставляючи поурочний бал.

4. Віршовані задачі сприяли розвитку кмітливості, творчої уяви, логічного мислення, активності учнів.

1. Купила в крамниці сестричка

Сім метрів шовкової стрічки.

Три метри мені віддала,

А скільки собі узяла?

2. Шість синів у діда Кіндрата —

І в кожного — рідна сестра.

Зможеш ти відгадати

Скільки дітей у діда Кіндрата?

3. Скільки фарб тут — не скажу,

Відгадай, не покажу.

Якщо три до них додать,

От тоді їх буде п'ять.

4. Бігла квочка до струмочка:

Спереду вісім курчаток,

Дев'ять курчаток позаду.

Скільки всіх бігло, ти можеш сказати?

5. Скільки яблук на столі?

Чотири лежало, одне упало,

А одне розрізали?

6. П'ять берізок, дві смерічки

Зеленіють біля річки.

Поряд з ними є ожина.

Скільки всіх дерев, скажи-но?

7. В'яже бабуся-лисиця

Трьом онукам рукавиці.

"Подарую вам, онуки,

Рукавичок по дві штуки,

Бережіть, не загубіть!"

Скільки всіх? Перелічіть! (6).

8. Налетіли горобці,

посідали на стовпці.

Сім, сімнадцять, без двох двадцять,

Семеро, троє, ще й малих двоє. (54).

9. Ти б зумів, якби схотів,

з трьох звичайних сірників зробити чотири?

10. В лелеки два глеки —

на 9 літрів і на 5 літрів.

Як з річки йому принести

4 літри води? (9 - 5 = 4).

6. Дидактичні ігри.

1) Гра "День і ніч". Учитель говорить; "Ніч" — учні кладуть голови на парти. В цей час вчитель називає приклад із таблиць множення чисел 2 і 3 та ділення на 2 і 3, тоді командує: "День!" Учні підводять голови, піднімають руки, один називає відповідь. Далі все повторюється.

2) Гра "Рух — спокій". За командою вчителя: "Рух!" учні, сидячи за партами, змінюють положення рук, голови, тулуба, поки вчитель не скаже: " Спокій!" Діти завмирають у тих позах, в яких застала їх ця команда. Учитель зачитує приклад на множення числа 4 чи ділення на 4. Ідучи поміж рядами, він торкається одного з учнів. Учень дає відповідь. Вчитель відразу говорить: "Рух!" і все починається спочатку. Приклади вчитель називає не за порядком.

3) Гра "Хто швидше впише число?". На дошці зображено малюнок. Учні мовчки обчислюють "ланцюжок". Хто перший отримає відповідь, виходить до дошки і вписує її в останній кружечок.

7. Математичні диктанти.

Багато вчителів з метою обліку навичок обчислень успішно використовує математичні диктанти.

Для цього підбираємо кілька завдань різних видів вправ з вивченого матеріалу. На уроці вчитель називає кожне завдання 1-2 рази, а всі учні в звичайних або спеціальних зошитах для усної лічби записують відповіді. Під час перевірки, яку проводять на уроці або після уроків, з’ясовують помилки.

Математичний диктант часто використовують для навчання і тренування в обчисленнях, але іноді він може бути контрольним, і тоді роботу кожного учня оцінюють.

Контрольні роботи на перевірку навичок усних обчислень корисно проводити не рідше, як два рази в семестр. Їх проводять у формі математичного диктанту або за варіантами, тексти яких записують на дошці. Зміст контрольних робіт має відповідати програмі і включати раніше вивчений матеріал. Контрольні роботи на усні обчислення треба систематично проводити в різних класах.

Наведемо приклади контрольних вправ і завдань .

8. Логічні завдання.

Логічні задачі і завдання також сприяють розвитку мислення учнів у процесі експериментального дослідження.

1. Пасажир таксі їхав у село. Дорогою він зустрів 5 вантажних та 3 легкові автомобілі. Скільки всього машин прямувало до села? (1 машина – таксі).

2. Стоять 6 склянок, 3 з них з водою. Як треба розставити склянки, щоб порожня склянка та склянка з водою чергувалися? Умова — дозволяється переставляти лише одну склянку.

(Взяти другу склянку і перелити з неї воду у передостанню — порожню, а другу склянку, що спорожніла, поставити на місце).

3. Учні називають предмети, про які можна сказати «два» або «пара». За кожну правильну відповідь учневі жетончик.

4. Учитель показує кілька секунд картки малюнками груп різних предметів, ховає їх і пропонує пригадати, предметів 2, 3,4, 5.

5. Змагання між рядами: хто назве більше прислів’їв і приказок з числівником.

7. Вчитель пропонує відгадати, які числа, написані на картках, треба додати, щоб отримати 9. Діти називають різні числа. Перемагає той, хто правильно відгадає записані на картках паперу числа та назве інші пари чисел, сума яких дорівнює 9.

Дітям роздаються картки. На них написані відповіді на вирази, які зачитує учитель. Учень, у якого картка з відповіддю до цього прикладу, повинен встати і сказати відповідь.

9. Цікаві вправи і завдання.

10. Усні вправи геометричного змісту.

На етапі проведення усних обчислень варто практикувати усні вправи геометричного змісту. Таку роботу бажано проводити хоча б раз на тиждень. Організовуємо її, як правило, за наперед підготовленими таблицями. Здебільшого геометричні вправи мають комплексний характер.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Бантова М.О. Методика викладання математики в початкових класах. – К.: Вища школа, 1982. – 288 с.

  2. Богданович М.В. Методика вивчення нумерації і арифметичних дій у початковій школі. – К.: Освіта, 1991. – 336 с.

  3. Богданович М.Б. Методика розв’язування задач у початковій школі. – К.: Вища школа, 1990. – 183 с.

  4. Богданович М.Б., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: Навч. пос. – Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2001. – 368 с.

  5. Богданович М.В. Урок математики в початковій школі: Пос. для вчителя. – К.: Рад. школа, 1990. – 192 с.

  6. Друзь Б.Г. Додаткові творчі вправи з математики // Поч. шк. – 1976. - № 5. – С. 43 – 47.

  7. Захарова А.М. Розвивальне навчання математики в початковій школі // Психологія і педагогіка. – 2000. – №1. – С. 21-27.

  8. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 1997. – 416 с.

  9. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. – К.: Магістр-S, 1996. – 384

24

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.