Посібник "Дидактичний матеріал до теми «Іменник» у 6 класі"

Опис документу:
Посібник уміщує ретельно дібраний і належним чином систематизований дидактичний матеріал до теми «Іменник» у 6 класі. Поданий у посібнику дидактичний матеріал сприяє формуванню національної свідомості, моральних переконань, вихованню патріотизму. До книжки ввійшли тексти, присвячені питанням історії та культури, проблемам етики, естетики, екології. Для вчителів-словесників.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Упорядник

учитель української мови та літератури

вищої кваліфікаційної категорії

Вощанцівського НВК «СЗШ І-ІІ ст. –ДНЗ»

Озимко Галина Михайлівна

Посібник уміщує ретельно дібраний і належним чином систематизований дидактичний матеріал до теми «Іменник» у 6 класі.

Поданий у посібнику дидактичний матеріал сприяє формуванню національної свідомості, моральних переконань, вихованню патріотизму. До книжки ввійшли тексти, присвячені питанням історії та культури, проблемам етики, естетики, екології.

Для вчителів-словесників.

ПЕРЕДМОВА

Посібник уміщує найрізноманітніші матеріали, необхідні словесникові для навчання шестикласників під час вивчення теми «Іменник». У книжці подано систематизований за темами дидактичний матеріал, який учитель зможе використати як у процесі вивчення нового матеріалу, так і під час повторення та закріплення вивченого.

Дидактичний матеріал включає тексти й окремі речення, що відображають загальнолюдські духовні цінності, сприяють формуванню національної свідомості, вихованню патріотизму, розвиткові духовної та естетичної сфер особистості учня. Пропоновані тексти містять найважливіші відомості з народознавства, пов'язані з історією, культурою, звичаями й побутом українського народу, відомості з етики, естетики тощо.

Тексти та окремі речення дібрано з різних функціональних стилів мовлення.

Посібник укладено згідно з вимогами програми для середньої загальноосвітньої школи , відповідно до основних положень концепції мовної освіти в Україні та концепції навчання державної мови в школах України.

ЗМІСТ

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

ІМЕННИК

Іменник як частина мови: загальне значення , морфологічні ознаки , синтаксична роль_____________ .

Іменники, що означають назви істот і неістот. Загальні і власні назви ______________.

Велика буква і лапки у власних назвах______________ .

Рід іменників _____________.

Іменники спільного роду _______________.

Число іменників ______________.

Іменники, що мають форму тільки однини або тільки множини ______________.

Відмінки іменників ____________.

Кличний відмінок ____________.

Поділ іменників на відміни _____________.

Розбір іменника як частини мови ____________.

Відмінювання іменників першої відміни ____________.

Відмінювання іменників другої відміни _____________.

Відмінювання іменників третьої відміни ____________.

Відмінювання іменників четвертої відміни __________.

Особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки у множині __________.

Незмінювані іменники __________.

Основні способи творення іменників, найчастіше вживані суфікси ____________.

Не з іменниками ___________.

Букви е,и,і в суфіксах –ечок, -ечк, -ичок, -інн(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о) _____________.

Написання і відмінювання чоловічих та жіночих імен по батькові ___________.

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ.

ІМЕННИК

ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ:

ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ,

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ,

СИНТАКСИЧНА РОЛЬ.

І. Розгадати ребус.

  1. Прочитати. Серед поданих слів виписати іменники. Яке загальне значення є спільним для іменників? Дати визначення іменникові.

Читати, книга, цікавий, вгорі, школяр, біля, навчатися, старанно, знання.

  1. Вибірковий диктант. Виписати іменники. До кожного з них поставити питання. Визначити рід та число іменників.

І. Грамотній людині і в лісі світло, а неуку і посеред степу ніч. З давніх-давен це добре розуміли люди. “Чого в молодості навчишся, то на старість як знайдеш”,- казали діди своїм онукам.

ІІ. Як же проходило навчання в минулому? Дітлахів відправляли до школи після того, як закінчувалися всі сільськогосподарські роботи. На початку зими святкували день Святого Наума. Ця днина й вважалася найкращою для оволодіння грамотою. Саме цього дня щороку розпочиналася шкільна наука.

За В.Супруненком.

  1. Переписати, іменники підкреслити. В дужках після кожного з іменників позначити його рід, число, відмінок. Яким членом речення є кожен з іменників?

Уявіть, щоб рік навчальний ми починали серед зими. Інша річ під осінь починать, після літа - просто благодать. А колись уроки многотрудні норовили починать у грудні. Хай тепер у хлопчиків, дівчаток і не взимку навчання початок. Все ж ми просим, щоб Наум-пророк їх благословляв на перший крок.

Д.Білоус.

  1. Переписати прислів'я. Іменники підкреслити. Визначити рід, число, відмінок кожного з них. У вказаних учителем реченнях підкреслити члени речення, з'ясувавши синтаксичну роль іменників.

Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає. Не звання дає знання, а навпа ки. Де сила не візьме, там треба розумом надточити. Казав Наум: “Візьми на ум!” Не бажай синові багатства, а бажай розуму! На людей складайся, розуму ж тримайся. Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить. Пташка красна своїм пір’ям, а людина своїм знанням.

Народна творчість.

ІМЕННИКИ, ЩО ОЗНАЧАЮТЬ НАЗВИ ІСТОТ

І НЕІСТОТ (ПОВТОРЕННЯ).

ЗАГАЛЬНІ І ВЛАСНІ НАЗВИ.

ВЕЛИКА БУКВА І ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ

1. Знайди у тексті іменники. Запиши їх у два стовпчики.

ХТО ? ЩО?

Допиши у ці стовпчики по одному слову, дібраному самостійно.

Осінь! Тихі й невеселі

Дощовії дні стоять.

Рівним клином наді мною

В вирій лебеді летять.

Птахи, горді і красиві,

Знов лишають рідний край –

Вже спустошений і чорний

Помарнілий тихий рай.

2.Розподільний диктант. Іменники-назви істот та назви неістот записати в дві колонки.

Рослина, дерево, комаха, вечір, товариш, сусідка, палісад, подвір’я, цуценя, злива, побратим, Микола, секретар, комп’ютер, свято, Петренко, колега, родина, корова, злагода, дружина, рушник, дитинча.

3.Прочитати речення. Вказати іменники-власні назви. Пояснити їхнє написання.

Нема на світі України, немає другого Дніпра... (Т.Шевченко.) Ви питаєте, як у Веселе потрапить? Тут уже недалечко. За Вовчим горбом. (Д.Іванов.) Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України і Національному банку України.(З Конституції України.) Був я в Сосниці недавно, в тому В’юнищі зеленім, в тій селянській щедрій хаті, де Довженко народивсь. (М.Рильський.) Що розказував нам батько, не забуть до скону: про Покрову, Матір Божу, про святу ікону. (Д.Білоус.) Стримить огром, як Вавилонська вежа, із назвиськом цапиним “Казино”. (Б.Олійник.)

4.Переписати. Пояснити правопис географічних назв.

На Бенгалію з Києва треба їхати так. Як минете Мотовилівку, Васильків і Фастів, беріть не на Бердичів, а на Жмеринку. Потім вирушайте на Вапнярку, Роздільну й доїздіть до Одеси. З Одеси на Дарданелли, потім на Суецький канал, звідти вже не так далеко до Індії.

Як приїдете в Індію, питайте, як вам пройти на Брамапутру. Брамапутра – це річка в Бенгалії. Коли ви до неї доїдете, там недалечко тече річка Ганг. Між Брамапутрою й Гангом найбільше плодиться бенгальських тигрів. Отам їх і полюйте (Остап Вишня.)

5.Словниковий диктант.

Панас Якович Рудченко, Панас Мирний, річка Либідь, майдан Незалежності, Софійський майдан, бульвар Тараса Шевченка, Національна Опера, опера Семена Гулака-Артемовського “Запорожець за Дунаєм”, оповідання “Морозенко”, байка “Вовк та Ягня”, журнал “Соняшник”, газета «Освіта України», ліцей “Наукова зміна”, пароплав “Микола Кондратюк”.

6.Вибірковий диктант. Виписати іменники-власні назви, що пишуться з великої букви.

Голуба планета Земля стоїть у Галактики на краю.(Р.Росіцький.) Із пісні, пісні виросли Бетховен, Чайковський, Лисенко та Леонтович, Шопен із пісні виріс... (М.Рильський.) Пам’ятаєш, вишні доспівали, я тобі Сосюру цитував. (А.Камінчук.) Батьки мої, Параска і Лука, гучного слова не сказали зроду, не присягались в вірності народу, а працювали в полі до смерка. (В.Чуйко.) Все мені нагадує цикорій про Азовське море голубе. (О.Дробаха.)

7. 3-4 з поданих словосполучень (за власним вибором) увести до самостійно складених речень. Пояснити вживання великої букви та лапок.

День незалежності України, Національний університет імені Тараса Шевченка, романи Олеся Гончара, Закарпаття, гора Говерла, Чорне море, Черкаська область, фабрика “Любава”, стадіон “Динамо”, Андріївський узвіз, Апостол Андрій Первозванний.

8. Навчальний диктант.

Ще головний герой поеми Гомера “Одіссея” під час мандрів послуговувався зоряною картою. Найкращими орієнтирами для нього були, мабуть, Велика й Мала Ведмедиці, що повертаються навколо Полярної зірки, неначе годинникові стрілки. За цими сузір’ями неважко зорієнтуватися не тільки в просторі, а й часі.

Перекладач Борис Тен зазначає, що в стародавній Греції Ведмедицю називали ще й Возом, бо збирання врожаю й перевезення його на великих возах провадилося в греків тоді, коли це сузір’я стоїть найвище.

У нашому народі говорили, що колись на такому возі чумаки перевозили сіль із Криму. Звідси українська назва сузір’я - Чумацький віз.

Впродовж століть українські селянки будили дітей до роботи словами: ”Вставай, дитино, вже Віз дишлом повернувся”. Фразеологізм перекинути воза означає, що скоро світатиме. (За В.Ужченком ,115 сл..)

РІД ІМЕННИКІВ (ПОВТОРЕННЯ).

ІМЕННИКИ СПІЛЬНОГО РОДУ

  1. Із прислів’їв записати лише іменники спільного роду.

    1. Соня та ледацюга – рідні брати

    2. Базіка наговорить – і в торбу не збереш

    3. Білоручки – дармоїди та недоучки.

  1. Прочитати іменники, визначити рід кожного з них. Чи змінюються іменники за родами?

Калина, кущ, перевесло, сніп, дитя, честь, товариство, небо, правда.

3. Прочитати. Визначити спільнокореневі слова. Якими частинами мови вони є? Визначити рід кожного з цих іменників. Назвати тварин, у яких особини різної статі називають неспільнокореневими іменниками (напр.: півень – курка).

Лис не спить, не спить лисиця, й лисеняткові не спиться. Перепілка воду просить, перепел їй воду носить. З бабачихою бабак не помиряться ніяк. Він працює до зорі, а вона лежить в норі. Павучиха з павуком павутину ткали і тихесенько ладком пісеньку співали. Лосенята, лось, лосиха в лісі ходять тихо-тихо. Та тихіше, аніж лосі, в темнім лісі ходить осінь (З творів Є.Гуцала.) Ішов індик з індичкою, ішов понад водичкою. А за ними – індичата, пасли їх малі дівчата. (В.Гринько.)

4. Переписати, додавши закінчення прикметників. Визначити рід кожного з іменників.

Гостр.. біль, прозор.. тюль, барабанн.. дріб, далек.. путь, широк.. степ, мал.. дівча, кмітлив.. хлоп’я.

5. Подані іменники чоловічого роду введіть у речення так, щоб в одному реченні кожен із них позначав особу чоловічої статі, а в другому — особу жіночої статі.

Інженер, декан, ректор, історик, мовознавець, лікар, суддя, завуч.

6.Прочитати словникові статті. Названі в них іменники ввести до самостійно складених словосполучень (речень).

ЗАЛ - ЗАЛА. Збігаються у значенні, але розрізняються походженням та вживанням. Слово чол. р. зал запозичене з німецької мови ( der Saal ), слово жін.р. зала - з французької ( la salle ). У сучасній українській мові чaстіше вживається варіант зал. Читальний зал. Актовий зал.

У художніх творах ХІХ і поч. ХХ ст. трапляється лише варіант зала. Ясна зала вся світлом палає. (Леся Українка.)

Зі словника-довідника з культури української мови.

7. Визначте рід поданих іменників. Вкажіть, на основі яких ознак він визначається.

Кора, сіль, стіл, зерно, батько, Дніпро, лоша, нероба, біль, пальто, мати, дівча, путь, піч, хата, Саша, Галя, голова, сирота, ім’я, теля, аташе, чоловік, жінка, дід, баба, робітник, робітниця, гусак, півень, курка, горобець, сокіл, риба.

8.Прочитати. Визначити рід кожного з іменників. Що ви можете сказати про рід виділених іменників?

У жирафа шия довга, довга, наче річка Волга. Де жираф таку дістав, чом нікому не продав? А собі б купив маленьку, щоб ковталося швиденько! Засміявся наш собака, як зустрів живого рака (Є.Гуцало.)

9. Від поданих іменників утворити іменники жіночого роду.

Киянин (киянка), львів’янин (львів’янка), вінничанин (вінничанка), чернігівець (чернігівка), полтавчанин (полтавчанка), німець (німкеня), англієць (англійка), індієць (індіанка), китаєць (китаянка), поет (поетеса), письменник (письменниця), ткач (ткаля), кравець (кравчиня), лев (левиця), перепел (перепілка), індик (індичка).

10.Визначити рід поданих іменників. Які з них можуть позначати осіб як чоловічої, так і жіночої статі? Які належать до чоловічого роду, але можуть позначати осіб і чоловічої і жіночої статі?

Фланель, магістраль, санаторій, тюль, полин, лікар, учитель, слюсар, учений, собака, нероба, каліка, плакса.

11. Гра «Одним словом»

Запишіть іменники спільного роду.

- Той (та), хто любить багато говорити. (Базіка)

- Той (та), хто цурається фізичної, чорної роботи. (Білоручка)

- Людина, неоднакова з кимось у певному відношенні. (Нерівня)

- Неслухняна дитина. (Неслух)

12. Вікторина

- Що треба зробити, щоб чорногуз став іменником подвійного роду? (Назвати його лелекою)

13. З-поміж поданих іменників виписати іменники спільного роду.

Рояль, майстер, староста, Левченко, професор, сердега, касир, листоноша, рукопис, невдаха, картопля, адреса, білоручка, роззява, фальш, нечупара, бригадир, заїка, задерика, фахівець, колега.

14. Визначити рід іменників, до кожного додавши прикметник-означення. Вказати іменники спільного роду.

Іванко, шатро, напис, суддя, ябеда, повидло, роззява, сіромаха, колосся.

15. Подані вирази замінити одним словом - іменником спільного роду.

Людина, яка пише лівою рукою. Той або та, що плаче без причини. Той або та, що любить довго спати. Людина винятково жадібна. Людина, яка багато теревенить, говорить без діла. Неохайна людина. Надзвичайно неуважна людина.

16. До поданих слів дібрати синоніми-іменники спільного роду.

Лівша (шульга), задирака (забіяка), гульвіса (гуляка).

17. Переписати прислів’я, на місці крапок вставляючи потрібні слова.

У нього щодня день святого ... . ... довариться в животі. ... - попова собака. Їде ... прямо голоблею в рот. З хати по нитці - ... свитина. Писа (-в,-ла) ..., не прочита читака.

Для довідок.

Нероби. Сироті. Невмивака. Роззява. Сіромі. Писака.

18. Прочитати вірш виділене слово розібрати як частину мови. Пояснити вживання великої літери.

Віз котивсь Чумацьким Шляхом -
Сіль чумак у Возі віз.
На нещастя, у невдахи
Поламалась в Возі вісь, -
Сіль розсипалась по шляху,
Колесо скотилось в ліс.

Валентин Бендюг.

19.Із прислів’їв записати лише іменники спільного роду.

Соня та ледацюга – рідні брати

Базіка наговорить – і в торбу не збереш

Білоручки – дармоїди та недоучки.

20. Диктант із коментуванням. Визначити іменники спільного роду.

Ой нелегко працювати, юні мої друзі, та не думайте, що легше жити ледацюзі! (В.Литвиненко.) Вереда вередував, всім покою не давав. (Г.Бойко.) Вихвалялась росомаха: «Я – велика розумаха» (Є.Гуцало.) Скільки в світі є базік, дуже бистрих на язик, та вже наша Катерина – це базіка із базік! (М.Пригара.) На перукарні вицвіла об’ява похмуро сповіщає білий світ: ”Коли йдете голитись до роззяви, то не забудьте скласти заповіт”. Одне ледащо сонцю докоряло: ”Ну хоч би раз ти до обід проспало...” (В.Симоненко.) Спи, малий не розумака, невмивака, невзувака. Буду тебе колихати, обнімати і співати (Є.Гуцало.) На кожній долоні написано: «Юра». Скажіть, вам не стрівся такий замазура? (М.Пригара.)

ЧИСЛО ІМЕННИКІВ (ПОВТОРЕННЯ).

ІМЕННИКИ, ЩО МАЮТЬ ФОРМУ

ТІЛЬКИ ОДНИНИ

АБО ТІЛЬКИ МНОЖИНИ

  1. Прочитати. Пояснити, чим відрізняються подані парами форми слів. Чи можна за допомогою форми числа іменників з'ясувати чи позначити конкретну кількість предметів?

Дерево - дерева. Будинок - будинки. Школяр - школярі. Людина - люди.

  1. Прочитати. Визначити число виділених іменників. Чи можна поставити їх у формі однини? Чому?

Замети скляться, готові сани, дорога прагне подорожан. (М.Рильський.) За ворітьми долина, в тій долині калина. (Нар.творч.) Сутінки вже зовсім посиніли. (В.Винниченко.) Налилося літо пахощами квітів, налилося літо сонячним теплом. (В.Ковалівська.) Я хочу пити сонячні настої, пізнать до краю радощі земні! (В.Симоненко.)

  1. До поданих слів дібрати антоніми-іменники, що вживаються тільки в формі множини.

Світанок (сутінки), свято (будні), сум (радощі).

  1. До поданих слів дібрати антоніми-іменники, що вживаються тільки у формі однини.

Гамір (тиша), хвилювання (спокій), честь (ганьба), холод (спека).

  1. Розподільний диктант. У першу колонку записати іменники, що вживаються тільки в формі однини, у другу - ті, що вживаються тільки в формі множини.

Пахощі, врода, Київ, Карпати, Черкаси, ворота, сміливість, окуляри, граблі, гіпс, мед, вила, бджільництво, ножиці, дріжджі, золото, Піренеї, хімія, консерви, шахи, сміливість, Дніпро, перець, малювання, вечорниці.

  1. Пояснювальний диктант. Вказати іменники, що вживаються тільки в формі множини, та іменники, що вживаються тільки в однині.

Хіба не любов усе єднає, як ворожість усе руйнує? (Г.Сковорода.) Ледь чутно мішається запах осінніх фіалок до свіжих пахощів молодої трави. (Наталена Королева.) Червоніє сосна, ніби кована мідь. (Д.Павличко.) Коли ти не коваль, то і кліщів не погань. Який гість, така йому честь. Так до діла, як свиня штани наділа. (Нар.творч.)

7. Відгадай загадки. Що ти знаєш про ці іменники?

- По сінях то так, то сяк, а в хату ніяк. (Двері)

- Книжки читаю, а грамоти не знаю. (Окуляри)

- Дві дощечки – дві сестри, несуть мене з гори. (Лижі)

- Пливуть пливушки, позадирали вгору вушки. (Сани)

8.Від поданих слів утворити іменники, що означають збірні поняття. Визначити рід збірних іменників. Троє з них увести до самостійно складених речень.

Колоски, корені, листки, камені, товариші, козаки, ворони, жінки, студенти, родичі.

9.Вибірковий диктант Виписати збірні іменники.

В вікні моїм похмурий день висить, як сіре павутиння, а у душі горить проміння і повно згуків і пісень. (С.Черкасенко.) У степу пахло медами і кавуновим огудинням. (І.Цюпа.) На осокорах над нами поселились граки хмаровинням. (С.Павленко.) В високій ширяє орел далині, і птаство щебече безжурні пісні. (Б.Грінченко.) Висипала на вулицю дітвора і збудила тишу криком та дзвінким сміхом. (М.Коцюбинський.) Сіяла мак, а вродило одне маковиння. (А.Листопад.) Щосуботи по роботі не сидиться паруботі. (Л. Костенко.) Полює кіт у хаті на мишву, бере він також участь в обороні. (М.Доленго.)

10.Записати іменники в дві колонки: 1) іменники, що вживаються тільки в однині; 2) іменники, що вживаються лише в множині.

Радощі, пестощі, врода, пахощі, Київ, Дніпро, Карпати, ворота, груди, хід, сміливість, граблі, окуляри, чорнило, білило, коноплі, масло, гіпс, мед, сходи, сани, сіни, ясла, вила, ножиці, милість, малювання.

11.Поділіть на відміни і групи подані іменники і запишіть їх у формі орудного відмінка однини.

Межа, коліща, теля, груша, староста, Хома, круча, ім'я, рілля, Ілля, слива, слава, рідня, Саша, іржа, школяр, ювіляр, лікар, гусляр, командир, тренер, море, сонце, комар, пейзаж, кобзар, плащ, радість, печаль, вуаль, пам'ять, паморозь, нехворощ.

ВІДМІНКИ ІМЕННИКІВ (ПОВТОРЕННЯ).

КЛИЧНИЙ ВІДМІНОК

  1. Подані іменники поставити у формі родового відмінка однини; закінчення підкреслити.

Батьківщи́на – Батьківщи́ни; сила, фарба, Микола, дівчина, земля, яблуня, рілля, лінія, надія, межа, площа, груша.

  1. Подані іменники поставити у формі орудного відмінка однини; закінчення підкреслити. Обґрунтувати написання.

Вода́ – водо́ю; стіна, сосна, книга, школа, друкарня, вишня, доля, мрія, сім’я, дача, вежа, миша, втеча.

  1. Подані іменники поставити у формі орудного відмінка множини.

Шапка – шапками; рука, нога, машина, чайка, риба, дача, лінія, надія, земля, вежа, листоноша, стеля, тесля.

4. Самодиктант- фантазія

Яке ім’я ти хочеш мати? Чому? Запиши пестливі форми цього імені, постав їх у кличному відмінку.

5. Інтервю

Постав імена та по батькові всіх учителів, котрі тебе навчають, у кличному відмінку. Запиши питання, яке б ти хотів задати кожному з них. Запиши очікувану відповідь. Спробуй задати ці питання насправді. Чи добре ти знаєш своїх учителів?

6.Прочитати. Визначити відмінок іменника лис у кожному з речень. Коли вживається кличний відмінок?

Лис зустрів у лісі лиса.

Лис із лисом обнялися.

- Здрастуй, лисе!

- Здрастуй, лисе! –

Й знову звірі обнялися.

- Ти не лисий?

- Я не лисий…

- Так чому ти звешся лисом?

Розійшлися та й гадали:

І чому їх так назвали?

Є.Гуцало.

7.Переписати, розкриваючи дужки та ставлячи іменники в потрібній формі. Визначити відмінки іменників.

По діброві вітер виє, гуляє по (поле), край дороги гне (тополя) до самого долу. Попрощалось ясне сонце з чорною (земля), виступає круглий місяць з (сестра) (зоря). Тече вода з-під (явір) яром на (долина). Пишається над (вода) червона калина.

З творів Т.Шевченка.

8.Провідміняти іменники калина, народ, серце.

9.Пояснювальний диктант. Підкреслити іменники, визначити відмінок кожного з них.

Сонце пробило у хмарах над байраком вузеньку ополонку, яскравим променем стрельнуло на левади. (Григір Тютюнник.) Сонце шанували і літні люди, і діти. Із сонцем було пов’язано чимало повір’їв та казок. Дітлахи називали сонечком комашку. Вони садажали її на долоню й запитували: ”Сонечку, сонечку! Скажи, чи далеко вечір?” (В.Супруненко.)

10. Спиши уривок з вірша поетеси Євгенії Гончаренко, змінюючи слова, що стоять у дужках.

Туман вставав над милою (Десна),

мла повивала свіжим (холодок).

Уже не пахло гарно під (сосна),

лелеки не гуляли за (садком).

І пасучись, мовчали чорні коні,

стихало вдень клепання від коси.

І знов акації, дуби безмовні,

гукали до прощальної краси.

11.Вибірковий диктант. Виписати іменники, вжиті в формі кличного відмінка.

Дивися - в кличнім простім відмінку:

Ой не стелися, зелен барвінку...”

Одвертий кличний - немов дитинний,

музичний, зичний та ще й гостинний.

Звертання щире, душевне, щедре -

Василю, Павле, Іване, Петре.

І так сердечно і так ласкаво -

Наталю, Лесю а чи Любаво!

До зборів, сходки відкрито й радо -

чи товариство а чи громадо.

А найсвятіше душі приємле -

моя Вкраїно, кохана земле,

ти, сивий Дніпре, і ти, Дунаю,-

миліших серцю звертань не знаю.

Д.Білоус.

12.Подані іменники поставити у формі кличного відмінка. 2-3 з них ввести до самостійно складених речень із звертаннями.

Матуся, Вітчизна, батько, Дніпро, брат, край, серце, місто.

13.Переписати речення, подані в дужках іменники ставлячи у формі кличного відмінка. Розставити розділові знаки. Пояснити вживання розділових знаків у реченнях зі звертаннями. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

Величаєм тебе (мама) в ту святочну днину за твій труд і за старання пильні без упину. (Іванна Блажкевич.) У далеку і курну дорогу напути мене (матінка) ти...(П.Усенко.) Співай (ненька) тихесенько як давно співала коли мене (моя неня) до сну колисала. (Уляна Кравченко.)

14. Диктант із коментуванням. Вказати іменники, ужиті у формі кличного відмінка.

Зоре моя вечірняя, зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою. Ой зозуле, зозуленько, нащо ти кувала? (Т.Шевченко.) Спи, моя дитино золота, спи, моя тривого кароока. (М.Вінграновський.) На світанку сину нашептала мати: ”Під Чумацьким шляхом козаченьки сплять. Встань, моя дитино, через Україну, через нашу хату вже качки летять”. (М.Ткач.)

15.Поставте у формі родового відмінка однини подані іменники.

Херсон, Харків, листопад, займенник, гіпс, граніт, сир, оркестр, барвінок, Крим, байрак, Дніпро, Буг, Дунай, прогрес, альбом, женр, роман, живопис, вітер, цукор, мороз, землетрус, камінь, апарат, Донбас, Дмитро, долар, бузок, чай, гараж.

16.Поставте іменники у формі кличного відмінка, складіть із ними речення.

Матуся, друг, учитель, товариш, лейтенант, красуня, кінь, душа,Олег, Марія.

17. Гра-розминка «Один за одним – усі разом»

Учитель називає слово (іменник) у називному відмінку; перший учень ставить його в родовому відмінку, другий – у давальному і т.д.

ПОДІЛ ІМЕННИКІВ НА ВІДМІНИ.

РОЗБІР ІМЕННИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ

  1. Подані іменники поставити у формі Р.в. одн., О.в. одн. та М.в. множ. Чи однаковими будуть відмінкові закінчення? Пригадати з курсу початкової школи, чому менники поділяються на відміни. Визначити, до якої відміни належить кожен з іменників.

Сестра, батько, край, любов, маля.

  1. Розподільний диктант. Подані іменники записати в чотири колонки за відмінами.

Країна, джміль, сіль, звичка, олія, радість, мати, теля, стеля, ім’я, ягня, кошеня, староста, плащ, дівча, місце, зелень, водій, скатерть, круча, гордість, вікно, щеня, собача, знання, плем’я.

  1. Вибірковий диктант. Виписати іменники, ставлячи їх у початковій формі. Визначити, до якої відміни належить кожен з них. У іменниках І та ІІ відмін визначити групу. У виписаних словах визначити орфограми.

З усіх утрат найтяжчою є втрата часу. Все минає, а любов зостається. Добра старість - нагорода гарної юності. Пізнаєш істину - ввійде тоді у кров твою сонце. (Г.Сковорода.) Зрозуміти людину – значить подивитися на світ її очима. (В.Черняк.) Душа болить, сором пече, совість мучить, докори сумління не дають спокою, але людина все стерпить (В.Чемерис.) Пам'ятай, що пам'ять і совість за тобою бредуть, як тінь. (В.Коротич.) Добре ім’я - найкраще багатство. Плохеньке порося і влітку мерзне. Забули воли, як телятами були. Хвалилася сова совенятами. (Нар. творч.)

4. Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Іменники підкреслити, визначити відміну і, де можливо, групу кожного з них. З’ясувати відмінок, виділити закінчення. Виділені іменники розібрати як частини мови.

Ненависть ро..дуває сварки й суп..речки, любов пр..зводить до злагоди. Не сварися з чоловіком без пр..чини, якщо він зла не заподіяв. Слухай, д..тя, батьківське повчання: відкинь лукавство від себе і неправду ві..дали. Пр..йми мою науку, а не срібло, бо краще знан..я, ніж золото добірне. Кожна праця пр..носить користь, пуста балаканина в..де до голоду.

З Біблії.

ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ПЕРШОЇ ВІДМІНИ

  1. З-поміж поданих іменників виписати іменники І відміни. Пояснити підстави поділу іменників на відміни. У виписаних іменниках визначити групу.

Осінь, урожай, перемога, сяйво, мужність, боротьба, мати, дитя, земля, межа.

  1. Розподільний диктант. Диктовані іменники записати в дві колонки за групами. Чому іменники І відміни поділено на групи? Виділені іменники провідміняти.

Країна, суша, пошана, яблуня, пороша, риба, зоря, груша, гуща, білизна, сажа, пісня, мелодія, музика, казка, галоша, лінія, праця, листоноша, лампа, Микита, діжа, течія, Оксана.

  1. Переписати речення, розкриваючи дужки та ставлячи іменники в потрібній формі. Визначити відміну, групу, відмінок кожного з таких іменників.

До (булава) треба (голова). Дурний язик (голова) не приятель. Треба нахилитись, щоб з (криниця) води напитись. Щоб (риба) їсти, треба в (вода) лізти. Інший торочить, як (дратва) строчить. Гарно пише, та (брехня) дише. Дивиться (лисиця), а думає вовком. Куди кінь з копитом, туди й рак з (клешня). Наговорила: на (осика) кислиці, а на (верба) груші. Рідна земля і в (жменя) гріє.

Народна творчість.

  1. Подані словосполучення поставити у формі О.в.одн. На місці крапок уставити пропущені букви.

Гл..бока ріка, ч..рвона вишня, в..сока круча, юнацька мрія, мудра голова, зворушлива пісня, ц..нтральна площа, бе..помічна миша, свіжа їжа, вродлива дівчина, лаг..дна матуся, зв..тяжна армія, цікава задача, згуртована родина, дружна сім’я, в..села вдача, затишна оселя, ва..ка ноша, чорна рілля, наступна станція, ч..тка лінія, непер..можна армія.

  1. Поставити іменники у формі Д.в.одн. та М.в.одн. Підкреслити букви, що позначають звуки, які чергуються.

Пасіка, рука, нога, дорога, думка, муха, паска (хліб), затока, стежка, книга, смерека, Одарка, Ївга, Маринка.

  1. Переписати, подані в дужках іменники ставлячи в потрібній формі. Пояснити чергування приголосних.

І. В (тайга) блукав я і в пустині. (М.Доленго.) Махну рукою сизокрилій (птаха). (А.Глущак.) Люблю (загроза), (небезпека) у вічі глянути. (М.Доленго.)

ІІ. На (підлога) пшениця не зійде. Що в (ріка), то ще не в (рука). І короткий хвіст (муха) не подобається. У нього друзів, як горобців у (стріха).

Народна творчість.

  1. Дібрати й записати по 5 чоловічих імен, що є іменниками І відміни. Поставити їх у формі кличного відмінка.

Для довідок.

Микола, Сава, Вакула, Ілля, Лука, Микита, Олекса, Сила, Хома, Ярема.

  1. Дібрати й записати по 5 жіночих імен-складних іменників, що належать до І відміни. Поставити їх у формі кличного відмінка.

Для довідок.

Богдана, Богуслава, Вірослава, Дзвенислава, Зореслава, Любомира, Мечислава, Милослава, Радислава, Світозара.

  1. Навчальний диктант. Підкреслити іменники І відміни, визначити відмінок кожного, виділити закінчення. Виділені іменники розібрати як частину мови.

Леся була щедро обдарована від природи. Мала талант до вивчення мов, почувала себе вільно і в стихії музики. Це вона написала перший у нас підручник з історії для своїх сестер. Вона роками збирала українські народні пісні. Фантазія зваблювала Лесю в таємничий світ легенд та казок, в нічну тишу повитих місячним маревом озер, де багата уява вигледжувала русалок та мавок... (За О.Гончаром, 60 сл.)

ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ДРУГОЇ ВІДМІНИ

  1. Прочитати речення. Вказати іменники, визначити відміну кожного. Виписати іменники ІІ відміни, поставивши їх у початковій формі. Визначити, до якої групи належить кожний з іменників.

Український народ називає Тараса Шевченка Прометеєм. Так, дійсно, як Прометей, він був прикутий до скелі неволі й безправ'я. Як про невмируще серце Прометея з поеми “Кавказ” сьогодні ми можемо сказати про Шевченкову поезію, про слово його.

За О.Гончаром.

  1. Розподільний диктант. Записати іменники ІІ відміни в три колонки за групами. Виділені іменники провідміняти.

Поет, батько, край, син, місто, село, вчитель, прізвище, гай, плащ, плече, Дніпро, ключ, серце, щастя, знання, трактор, обличчя, хлопець, парубок, воїн, прислів’я.

  1. Подані іменники поставити у формі Р.в. одн.

Кілограм, пісок, майдан, прізвище, список, Київ, Рим, Китай, Дунай, Іран, Амур, тиждень, рік, жовтень, гопак, вальс, коридор, хлор, степ, ліс, яр, біль, сум, живопис, рукопис.

  1. Подані іменники поставити у формі О.в.одн.

Брат, Київ, Миколаїв, Саратов, Ржищів, кінь, день, сніг, вітер, вітровій, ніж, плащ, змій, плід, хвощ, слухач, борщ, марш.

  1. Подані іменники поставити у формі Д.в.одн. (утворити можливі паралельні форми).

Батько, дитятко, побратим, село, селище, озеро, письменник, сон, край, мудрець, камінь, плач, вуж, серце, знання, обличчя,

  1. Диктант із коментуванням. Звернути увагу на можливі паралельні форми Д.в..

Великому кораблеві - велика дорога. Всякому овочу свій час. Язиком вихати - не ціпом махати. Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує. Засип правду хоч золотом, затопчи її болотом, а вона наверх виплине. Звабиш калачем - не одженеш і бичем. Нащо пугачеві дзеркало, коли він і так гарний. Хто із ступою, а я з товкачем.

Народна творчість.

  1. Подані іменники записати за групами.

Папір, мур, книгар, лижвяр, стовбур, гектар, лікар, комар, звір, кулінар, арф'яр, Макар, абажур, цегляр, календар, Ігор, твір, Лазар, Назар, сир, жир, сухар, маляр, кобзар, снігур, кустар, мушкетер, бір, воротар, кухар, скляр, вугляр, токар, дар, нашатир, пазур, партер, різьбяр, мебляр, псалтир, пухир.

  1. Іменники поставити у формі О.в.одн.

Кобзар, слюсар, ювелір, бригадир, комар, гусляр, школяр, долар, якір, пластир, комісар, буксир, єгер, ювіляр, цар, цебер, простір, човняр, футляр, екземпляр, снігур, радар, цезар, циркуляр, перукар, фарфор, шапкар, чинбар, щофер, щур, крамар, кушнір, молочар, пасажир, пурпур, свинар, трейлер, тягар, цвинтар, чинбар, бджоляр.

  1. Самодиктант. Пригадати й записати 8-10 іменників другої відміни на р, що означають рід заняття або професію людини. Поставити іменники у формі Д.в.одн.

  1. Переписати, уставляючи замість крапок пропущені літери.

Сопілка - вівчар..ві втіха. Так хочеться працювати, як свекр..ві пелюшки прати. Добрим товар..м хвалитись не треба.. Біда з поганим дзигар..м: одне показує, а інше б’є.

Народна творчість.

  1. Переписати, подані в дужках слова ставлячи в потрібній формі.

Комар і пихатому (цар) на носі грає. Хто дивиться (звір), тому не йми віри Лев - цар (звірі), та боїться (комарі).

  1. Пояснити значення фразеологізмів сотворити (повергнути) кумира; честь мундира; за одним ранжиром (під один ранжир). Ввести фразеологізми до самостійно складених речень (усно).

ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ТРЕТЬОЇ ВІДМІНИ

  1. Вибірковий диктант. Виписати іменники ІІІ відміни, поставивши їх у початковій формі.

Чиста совість є правдивою та єдиною радістю.(Ф.Прокопович.)
Гордість – велика рушійна сила, рідна сестра високого почуття відповідальності. (М.Рильський. ) Нікчемність – рідна сестра підлості. (В.Сухомлинський.)
Люблю я любов’ю, що раптом зростає, що кропиться кров’ю, веселкою грає... (П.Тичина.) У драмі людській небагато дій: дитинство, юність, молодість і старість. (Ліна Костенко.) Набивати собі ціну змушує почуття неповноцінності. (М.Левицький.)

  1. Провідміняти іменники даль, повість, любов, мати.

  1. Подані іменники поставити у формі О.в.одн.

Мідь, радість, ніч, сіль, піч, сталь, скатерть, радість, блакить, швидкість, якість, верф, любов, кров, сповідь.

  1. Словниковий диктант.

Осінню, постаттю, вірністю, честю, Січчю, пам’яттю, відданістю, кіновар’ю, кров’ю, міццю, постаттю, творчістю, вдумливістю.

  1. Переписати, ставлячи подані в дужках іменники у потрібній формі. Визначити їх відмінки.

І. Зустріч з (велич) робить нас скромнішими (Григір Тютюнник.) У кого серце (мудрість) багате, тому глибини всякі перейти. (А.Малишко.) Обличчя відсвічувало українською (лагідність) і (шляхетність). (І.Борозна.) Вираз (гордість), (упевненість) в своїй (могутність) й силі був розлитий на його смаглявому й похмурому обличчі. (В.Розковшенко.)

ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЧЕТВЕРТОЇ ВІДМІНИ

  1. Пригадай відміну

Як називаються малята цих птахів і тварин. (За кодом 32112212 – порядкова буква слова-відгадки назве відміну).

- Свійська водоплавна птиця. (Каченя)

- Цар звірів. (Левеня)

- Великий хижак із родини котячих. (Тигреня)

- Страшний, злющий персонаж багатьох казок. (Вовченя)

- Птах, один з персонажів байки І.Крилова. (Лебеденя)

- Цар птахів. (Орля)

- Корова. (Теля)

- Назва якого птаха суголосна з ім’ям дівчини. (Галченя)

  1. Прочитати, вказати іменники ІV відміни. Визначити відмінок та число кожного, вказати закінчення.

І. Я розумію вас, звірята і рослини. (Б.І.Антонич.) Без тебе, сонце, жити неможливо ні пташці, ні найменшому звіряті. (М.Василенко.) Поприбігають вітренята з поля. (П.Засенко). Мужицькі сани, запряжені косматими коненятами, тяглися до міста по безмежних снігових полях. (І.Франко.)

  1. Провідміняти іменники ім’я, орля, дитинча.

  1. Переписати прислів’я, замість крапок уставляючи іменники ІV відміни. Визначити відмінок, число кожного.

Пишається, як ... в попелі. Пнеться, як жаба до ... . Де вже нашому ... та вовка піймати! І хліб пекти, й по ... йти, коли б мені, Господи, Василя знайти! Ой гвалт, сама в хаті, не дам ради й ... . Забули воли, як ... були. Наше щастя, як в тієї курки, що ... водить. Охляв, як ... в дощ. Розуміється, як ... на пирогах. Ходить, як корова за ... . Заспівав, як ... у тину. Зле, як зінське ... . Гарно, як ... в мішку.

Народна творчість.

Для довідок.

Кошеня. Гусяти. Теляті. Телята. Кошеняті. Телятами. Качата. Щеня. Теля. Телям. Порося. Щеня. Теляті.

  1. Подані слова поставити у формі Р., Д., О.,М. в. одн.

Дівча, немовля, хлоп’я, ім’я, пташеня.

  1. Переписати, розкриваючи дужки, ставлячи іменники в потрібній формі. Вказати можливі паралельні форми. Записати з них ту, що відповідає звучанню поезії.

Мені тринадцятий минало. Я пас (ягнята) за селом. (Т.Шевченко.) Лелеки пестять (лелечата) до часу повного змужніння (Д.Кремінь.) І ти прощай! Твого (ім’я) не вимовлю ніколи я... (І.Франко.) У довгої лози пасли хлопці кози, а дівчата (козенята) та й померзли в ноженята. (Нар. творч.)

  1. Переписати, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові знаки. Вказати можливі паралельні відмінкові форми іменників ІV відміни.

Паслися (телята) в городі а баба грядки полола. Вовк зайшов туди і мав око на (телята) сперся на пліт і зібрався перескочити в город. Баба побачила його і гукнула. Вовк, буцім він на (телята) і гадки не мав, каже Пек тобі Через (телята) не можна і в город подивитися.

За Я.Головацьким.

  1. Пояснювальний диктант. Підкреслити іменники, визначити відміну кожного з них.

Кожне плем’я мало князя, князь судив, водив на бій, першим був він у відвазі і у мідрості своїй. (Олександр Олесь.) Добували козачата у шляхти гармати. Помолодшала старенька козацькая мати. (П.Куліш.) Цілюще зілля нам на допомогу зелені рученята простягло. (М.Доленго.) У куточку копанки розпласталось чорненьке жабеня з жовтогарячим черевцем і застигло. (В.Винниченко.) Дорідні кавунихи кавунят погрітися поклали на осонні, самі ж також вляглися напівсонні, поміж собою стиха гомонять. (Г.Савчук.) Пасуться на луках телята, у очі нам дивиться пес, вбирає нас сонце парчею, співає пташиний конгрес. (Олександр Олесь.) Бубоніла діду баба: ”Ой не дмухай на кульбабу, бо з кульбаби полетять сто малих кульбабенят”. (Нар. творч.)

  1. Диктант із коментуванням. Визначити іменники ІV відміни. Один з них розібрати як частину мови.

Під веселим небом золотого дня доганя метелика раде хлопченя... І накрив долоньками двоє криленят: “Похвалюсь метеликом я поміж хлоп’ят! Ой, такий гарнюсінький, ой, такий чудний!” І подав метелик голосочок свій:”Добрий мій кумеднику, дороге хлоп’я! Ходиш ти травичкою, і літаю я... Я не можу, любий, жить без висоти...” Посміхнувся хлопчик і сказав: ”Лети!”

О.Яровий.

  1. Самостійна робота. Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Підкреслити іменники, позначити відміну й відмінок кожного. Виділені іменники розібрати як частину мови.

У місячній пов..ні утопилися ліси. Пер..досінній сум т..че по тихих стовбурах і затікає жовт..зною у листя, міддю в жолуддя, огнем у горобину. І гіркістю горобини, і вогкістю гр..бовищ, і терпкістю хвої, і бродінням опалого листу пахне тепер лісова з..мля. У доброму напівсні вона виб..ває з-під кореня то боровика, то красноголовця, то рижика, то бабку. Хай побавляться дрібнята під місяцем, бо під сонцем люди не дадуть.

За М.Стельмахом.

ОСОБЛИВОСТІ ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ,

ЩО ВЖИВАЮТЬСЯ ТІЛЬКИ В МНОЖИНІ

  1. Прочитати. Вказати іменники, що вживаються тільки в формі множини. Чи належать вони до котроїсь із відмін? Чим це пояснити?

Виміняв сліпий у глухого дзеркало на цимбали. Не хоче курка на вечорниці, та несуть. Пані на всі сани, тільки хвіст волочиться. Хату обдирає, а сіни лагодить. Не до жартів рибі, коли її за зябра гаком зачепили. Де ви бачили граблі, щоб від себе гребли? “Не по вас, гуси, я йду, а водиці напиться!”- каже лисиця. Восени і курчата курми будуть. Полюби мене так, а з грошима в’язне дяк. Штовхни стіл - ножиці обізвуться. Були коралі, та пішли далі, були перли, та ся стерли. Розумний, як Соломонові штани.

Народна творчість.

  1. Відгадати загадки, записати іменники-відгадки. Що спільного мають ці іменники? Провідміняти їх.

Що то за віз, що ходить без коліс? Ходять.ходять, а в хату не заходять. Хто трьома зубами сіно їсть? Що за верхівець: сам сидить верхи, а ноги за вухами? Лежу - одна нога, іду - вже дві, а на ногах стою, то дві голови.

Народна творчість.

Відгадки.

Сани, двері, вила, окуляри, ножиці.

  1. Записати речення, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки та поставлені у потрібній формі іменники. Один з іменників провідміняйте.

… – це словесний хабар. (Д.Арсенич.) Грубе слово як… знищує приязнь (Є. Рєзникова.) Голуба мрія - це світла далечінь крізь рожеві … . (Г.Малкин.) Давай зустрінемось в …, тут казка ще живее, повір! Тут ріки стрімко витікають і ніжно туляться до гір. (В.Шкурган) У казино зустречают по одежці, проводжають без . (О.Мінченков.)

Довідка. Лестощі. Окуляри. Ножиці. Карпати. Штани.

  1. Подані іменники поставити у формі Р., О., М. відмінків.

Іменини, ласощі, вибори, Карпати, Кордильєри, Чернівці, коноплі, перила, хитрощі, ковзани, криси (поля капелюха), мощі, хащі, канікули, шахи, нарди, ясна.

  1. Переписати, розкриваючи дужки та ставлячи іменники в потрібній формі. Визначити відмінки іменників, що вживаються тільки в множині.

І. Наливайся земними силами, вдосталь (радощі) зачерпни. В (груди) набубнявіла тривога, тиха й мовчазна, як динаміт. Каміння клацало зубами в (жорна), жувало жовті зерна на друзки. Зі мною говорять могили (уста) колишніх людей, і їх нерозтрачені сили пливуть до моїх (груди).

В.Симоненко.

ІІ. Не йдуть ясла за волами, але воли за (ясла). Незваному гостю місце за (двері). По хаті ходить, а (двері) не знайде. За дев’ятими (двері) гавкнеш. Слава на (ворота) не висить. Почастую отим чаєм, що (ворота) підпираєм. В лісі був, а (дрова) не бачив. (Ночви) моря не перепливеш. Той же Савка та на інших (санки). У нього (гроші), як у жаби пір’я. Це ще (вила) по воді писано.

Народна творчість.

НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ

1. Лінгвістична задача

Яку тему ілюструє поданий текст? Яка за своїм типом буде дана помилка? Запишіть текст правильно, щоб вийшов вірш. Визначте відмінок, у якому вживаються незмінювані іменники.

Ми з Шевчучкою Іриною ходили до кіна. Із різними тваринами знайомило воно. На понів ми дивилися, сміялися з шимпанзе. А в сумочці вмістилось у кенгуру, що це? Найбільш я захопилася тим мудрим какадом. Як жаль, що фільм скінчився. Я завтра ще піду!

2. Лінгво-географічний диктант

Чи знаєте ви географію? Вставте потрібні закінчення. Поясніть, як визначається рід таких незмінюваних іменників.

Повноводн… Конго; багатолюдн… Токіо; казков… Лімпопо; мальовнич… Біоко; величн… Кіліманджаро; приморськ…Поті; глибок… Хуанхе; японськ… Хонсю.

3. Кросвордний диктант з граматичним завданням

Запишіть потрібні слова, узгодьте їх з прикметниками та введіть у складні речення.

- Окреме відділення у вагоні. (Купе).

- Страва з дрібно нарізаного м’яса, тушкованого з овочами. (Рагу).

- Ансамбль з трьох виконавців. (Тріо).

- Звертання до заміжніх жінок у Франції. (Мадам).

- Найменша пташка у світі. (Колібрі).

- Місто в Канаді, де поставлено пам’ятник Шевченку. (Торонто).

- Автор роману «Три мушкетери». (Дюма).

4. Фізкультхвилинка

Якщо у реченнях є граматична помилка, підніміть руки вгору, якщо ні – витягніть їх уперед.

Не страшна зима: в мене

Новий теплий є кашне.

Нам сподобавсь над усе

Ця кмітлива шимпанзе.

Заговорить до ладу

Це розумне какаду

На столі лежить досьє

На старенького мосьє

Хуанхе широке знаєм

Протікає у Кита

5. Переписати, на місці крапок уставляючи іменник метро. Чи відмінюється цей іменник?

І поїзд ... гуркотів по мосту, щоб знов під землею летіти. Як не милуватися київським ... ? І Київ радісно шумить над шахтами ... До Хрещатика ми дісталися ... .

6. Провідміняти словосполучення Оксана Іваненко, швидке болеро, тепле пальто.

7. Вибірковий диктант. Виписати незмінні іменники, за потреби з’ясувавши їхнє лексичне значення за словником. 2-3 з виписаних іменників ввести до самостійно складених речень (усно).

Земля змінила незбагненно швидко зелене кімоно на золоте. (О.Пресіч.) Осипалося зоряне шоу, іскрометне, як ясний шлях. (Р.Скиба.) Що то голуб, що то галка! Какаду – жива шпаргалка! Хто що скаже, прочитає – все вона запам’ятає. (Д.Білоус.) Кореспонденти прагнуть інтерв’ю. (Ліна Костенко.) В світі звірів відсутній долар, там не знають про євро і гривні (П.Осадчук.)

  1. Переписати, розкриваючи дужки, ставлячи поданий у них іменник в потрібній формі.

Небесні барви колихають душу і входять в дім на комірі (пальто). (П.Вольвач.) Марив я... Як давно це було... Що вернусь у (пальто) і у шляпі з гомінливого міста в село... (В.Сосюра.) Тільки часом у многоголоссі , в суєті поїздів і авто спалахне твоє біле волосся, сірі очі і каре (пальто). (В.Симоненко.) З вітальні чувся галас, у передпокої були навалені гори (пальта). (І.Полтавець.)

  1. Які кольори позначаються незмінними іменниками хакі, бордо, беж, маренго? Ввести іменники до самостійно складених речень.

  1. Скласти висловлювання про сучасну українську пісню (4-5 речень), використовуючи подані імена та прізвища у непрямих відмінках.

Таїсія Повалій, Ірина Білик, Анастасія Прихдько, Ніна Матвієнко.

  1. Від поданих складних найменувань утворити відповідні скорочення. 3-4 з них увести до самостійно складених речень у непрямих відмінках.

Організація Об’єднаних Націй (ООН), електронно-обчислювальна машина (ЕОМ), неопізнаний літаючий об’єкт (НЛО), синдром набутого імуно-дефіциту (СНІД), районний відділ народної освіти (райвно), вищий учбовий заклад (вуз), Театр юного глядача (ТЮГ).

  1. Визначивши рід кожного з поданих іменників, дібрати до нього означення. Лексичне значення слів за потреби з’ясувати за словником.

Наприклад: желе - яблучне желе.

1.Борнео (зелений). 2. Гобі (піщана).3.Кіото (півторамільйонне). 4. Душанбе (сонячне). 5. Па-де-Кале (судноплавна).6. ЕОМ (застаріла).7. Ківі (безкрилий). 8. Івасі (свіжа). 9. Кольрабі (смачна). 10. Лібрето (змістовне). 11. Палермо (гостинне).12. Конферансьє (дотепний). 13. Капрі (сонячний). 14. Вето (суворе). 15. Галіфе (широкі).

  1. Переписати речення, вибираючи з дужок потрібні суфікси та закінчення.

Перу здобу(-в,-ла, -ло) незалежність 1821 року. У 1980 році Зімбабве ста(-в, -ла, -ло) членом ООН. Монтевідео розташова (-ний, -на, не) на березі затоки Ла-Плата. У туристів у сього світу викликає зачарування мальовнич (-ий, -а, -е) Монте-Карло.

Із словника.

  1. Ознайомитися зі словниковими статтями. Ввести подані в них слова у самостійно складені речення (усно).

МІССІСІПІ, невідм. 1. Ж. Назва річки. Глибиководна Міссісіпі. 2. ч. Назва штату на півдні США. Рівнинний Міссісіпі.

МІССУРІ, невідм. 1. Ж. Назва річки. Каламутна Міссурі. 2. С. Назва плато. Рівнинне Міссурі. 3. ч. Назва штату у Центральній частині США. Густона селений Міссурі.

Словник-довідник з культури української мови.

  1. Записати незмінні іменники, що відповідають поданим значенням. З'ясувати походження кожного із слів. До якого словника слід для цього звернутися?

1.Витвір мініатюрної японської скульптури, різьблена фігурка з кістки або дерева. 2. Духовний наставник, учитель; голова релігійної спільноти. 3. Член мафії. 4. Засоби масової інформації. 5.Тост, виголошений у відповідь. 6. Група спеціалістів, яка вирішує питання про присудження премій та нагород на конкурсах, змаганнях.

Для довідок.

1. Нецке. 2. Гуру. 3. Мафіозі. 4.Мас-медіа. 5. Алаверди. 6. Журі.

  1. Розкрити значення фразеологізмів зберігати інкогніто, потерпіти фіаско. Ввести фразеологізми до самостійно складених речень.

  1. Ознайомитися зі словниковими статями. Яким чином позначено в них омонімію слів та багатозначність слів? Ввести омоніми до самостійно складених речень.

ФІЛЕ І, невідм.,с. 1.Вирізка яловичини. 2. Спресовані бруском і заморожені шматки риби, очищені від кісток.

ФІЛЕ ІІ, невідм.,с. 1.Ажурне в’язання. 2. Вишивка на сітчастій тканині.

  1. Навчальний диктант.

Тече й тече в глибину століть загадкова дорога історії. Чому нас так манить та дорога?

Свою історію має кожна людина, рід, село, місто. Кожен топче свою стежку. Разом з’єднані ті стежки становлять історичний шлях народу.

Наш український народ свою дорогу не згубив. Він пройшов через тяжкі випробування, проте зберіг своє ім’я, свою гідність та честь.

Історія нашого народу героїчна. Не завжди дорога його була широкою. Він падав і знову підіймався, він боровся, оборонявся. Він будував фортеці й міста, орав свої ниви, творив дивовижний світ казок, пісень та легенд.

Найпершою ознакою культури й розуму людини та суспільства є відчуття історії власного народу. (За В.Шевчуком,101 сл.)

19. Гра «Найрозумніший»

Учитель читає тлумачення певних понять, а учні відгадують слова. За кожну відгадку учень отримує одну умовну позначку. Виграє гравець, що отримав найбільшу кількість позначок.

1. Група спеціалістів, яка присуджує премії та нагороди на змаганнях (журі).

2. Назва деяких контор, відділів, установ (бюро).

3. Спільна валюта Європейського союзу, запроваджена від 1 січня 1999 року (євро).

4. Шоколадне дерево (какао).

5. Транспортне виробниче підприємство, яке забезпечує експлуатацію та ремонт вагонів, тролейбусів (депо).

6. Європейське економічне співтовариство (ЄЕС).

7. Пустеля в Центральній Азії (Гобі).

8. Мистецтво відтворення на екрані зображень, які створюють враження живої дійсності (кіно).

9. Легковий автомобіль із лічильником, що відзначає відстань і оплату за проїзд (таксі).

10. Столиця Мексики (Мехіко).

11. Улюблене заняття на дозвіллі (хобі).

12. Щит зі світловими показниками на стадіоні (табло).

ОСНОВНІ СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ,

НАЙЧАСТІШЕ ВЖИВАНІ СУФІКСИ

1. Визначити, від якого слова і яким способом утворено кожний з поданих іменників.

Розмова, прийти, березень, вогнище, деревце, подорожник, підліток, синь, блакить, хлібороб, землемір.

2. Розподільний диктант. Іменники записати в дві колонки: у першу - зі значенням зменшеності, пестливості, у другу - зі значенням згрубілості, збільшеності. Яким способом і від яких слів утворено ці слова? Виділити суфікси.

Дівчинонька, дівчисько, дівчатко, дівулище, горішище, горішок, горішечок, горішисько, очиці, очища, очиська, очка.

3. Вибірковий диктант. Виписати іменники зі значенням збільшеності, згрубілості та зі значенням зменшеності, пестливості. Розібрати ці слова за будовою, визначити спосіб їх творення.

І. В гаю вітрик в шепотінні не знає зажури. (П.Плитка-Горицвіт.) Зріла пісня в гаях солов’їна, вітерець пелюстки рвав з калин... (М.Барчук.) Це ще не вітер, тільки вітреня листків осик тихесенько торкнулось... (І.Шарапов.) А вітрище всюди свище - дерево гойда! (А.Крат.) Я підходжу... Аж тут - отакенна гадючище! (Панас Мирний.) Ой колись я мав коняку, мав коняку-розбишаку. (О.Афанасьєв-Чужбинський.) Є у степу трави много, нагребемо, постелимо, бур’янище під бочище, кулачище в головище. (Нар.творч.)

ІІ. Лютий котище мишку шукав, виліз на горище і там заблукав (В.Бендюг). А втім Лис в бігу хвостисько по піску проволочив. (І.Франко.) Аж тут цаписько бородатий, що ліг на моріжку поспати, від гамору схопивсь на ноги і войовничо випнув роги. (А.Григорук.) Молоденьке, в дві цяточки, сонечко у моє залетіло віконечко. (В.Бендюг.)

4. Від поданих іменників утворити назви малих за розміром тварин та назви дитинчат тварин. Виділити словотворчі суфікси.

Заєць, білка, кішка, собака, лев, крокодил.

5. Від поданих іменників утворити слова зі значенням збільшеності, згрубілості, зневаги.

Слон, лев, собака, бегемот, динозавр.

6. Відповідно до поданих лексичних значень записати іменники, що означають назви осіб за їхньою діяльністю. Дібрати слова із твірною основою, визначити спосіб творення, виділити словотворчі суфікси.

Той, хто грає на кобзі. Той, хто лікує. Той, хто працює на токарному верстаті. Той, хто працює в бібліотеці. Той, хто грає на бандурі. Той, хто працює на тракторі, комбайні. Той, хто навчає у школі. Той, хто грає на скрипці. Той, хто будує. Той, хто працює на підйомному крані. Той, хто доглядає за садом. Той, хто водить поїзди. Той, хто працює в магазині.

7. Від поданих слів утворити іменники, що означають назви осіб за професією чи заняттям. Виділити словотворчі суфікси.

Керувати, працювати, робота, служба, перекладати, танцювати, співати, ліра, наука, вантажити, діяти, спостерігати, поширювати, камінь.

8. Від поданих слів утворити іменники, що означають осіб жіночої статі. Яким способом їх утворено?

Киянин, львів’янин, одесит, мешканець, письменник, вихователь, учитель, актор.

9. Навчальний диктант. Визначити спосіб творення виділених іменників.

Я не боюсь за Україну вмерти, та хай вона для правнуків живе! (С.Пушик.) Підняли ми знамена прадавні - синь небесна, колосся пшениці... (М.Барчук.) Меч Святослава прокладав путі для мудрості ясної Ярослава. (В.Симоненко.) Розвивайся, сухий дубе, завтра мороз буде! Убирайся, козаченьку, завтра поход буде! (Нар. творч.) І у Великдень вільна та ясна воскресне в своїй славі Україна! (Д.Горішній.)

НЕ З ІМЕННИКАМИ

1. Словниковий диктант.

Немовля, неук, невіглас, недуга, незабудка, ненависть, невдаха, нездара, нетерплячка, неподобство, недорід, недоліт, недооцінка, недовіра.

2. Пояснивши написання поданих іменників, дібрати до кожного з них синонім.

Неволя, недоля, неспокій, недруг, нелад, неписьменний, неповага, неприязнь, небилиця.

3. Самодиктант. Дібрати й записати по 5 іменників, які без не не вживаються.

Для довідок.

Небіж, нежить, неборак, невід, неділя, недбальство, нечупара.

4. Розподільний диктант. Іменники з префіксами не-, недо- записати в дві колонки.

Недокрів’я, недоліток, недоля, незручність, недопущення, необачність, неохайність, недотепа, непорядок, нелюд, недолюдок, недосвіт, недоїдок, недобір, неістотний, ненажера, незнання.

5. Вибірковий диктант. Виписати іменники з не, пояснити їхнє написання.

У нас нема зерна неправди за собою. (Т.Шевченко.) Любов із ненавистю дружби не має. (П.Могила.) І золота клітка для пташки - неволя. У нероби завжди неврожай. Нестатки гонять з хатки. Де незгода, там часто шкода. Недосіл на столі, а пересіл на спині. Не до поросят свині, як свиня в огні. (Нар.творч.)

6. Усно пояснити значення кожного з поданих фразеологізмів. Пояснити написання іменників з не. З 2-3 фразеологізмами скласти та записати речення.

Ускочити як риба в невід; єгипетська неволя; по сім неділь на тиждень справляти; потрапити в неласку; не хлібом єдиним живе людина; впасти в непам’ять; не життя, а казка; не києм, то палицею; не ликом шитий.

7. До поданих фразеологізмів дібрати фразеологізми-синоніми. Пояснити написання іменників з не.

Нетеча несе (лиха година несе); не рівня (не пара); не смішки (не жарт); нетерплячка бере (згоряти від нетерпіння); не ясла до коней ходять (не прийшла гора до Магомета, то прийшов Магомет до гори).

8. Переписати, розкриваючи дужки.

Ситий голодному (не)товариш. От тобі хомут і дуга - я тобі більше (не)слуга. (Не)пиво диво, а слово. Людину б’ють (не)дрючками, а словами. На вовка (не)слава, а овець їсть Сава. (Не)краса красить, а розум. Якби ж такі статки, як (не)достатки.

Народна творчість.

9. Попереджувальний диктант.

І як це райдуга на воду ковзнулась у таку негоду. (М.Доленго.) Був день, коли ніхто не плаче, був ясний день, як немовля. (Д.Павличко.) Осіння негода за вікном глухо шуміла вербами, дощ стікав по шибках. (О.Гончар.) По небу не хмари, а клоччя білої з сірим бавовни. (П.Карманський.) У жовтні гріє не піч, а ціп. Вчи коня не батогом, а вівсом. (Нар. творч.) На столику світить недогарок свічки, над книжкою я у думках. (О.Маковей.) Мене так ранили і неуцтво, й байдужість, лихі слова і дріб’язковість дум. (Л.Забашта.) Хто взяв олівець? Знаю, що мені не потрібний той недогризок куций, і знаю, що від того, чи знайду олівець, залежить мій спокій. (М.Коцюбинський.)

БУКВИ Е, И, І В СУФІКСАХ -ЕЧОК, - ЕЧК-,

-ИЧОК, -ІНН(Я)-, -ЕНН(Я)-, -ИНН(Я)-, -ИВ(О), -ЕВ(О)

1. Зробити звуковий запис поданих слів. Прочитати слова, додержуючи орфоепічних норм. Чи чітко вимовляються голосні звуки у суфіксах?

Книжечка, стежечка, коник, коничок, горличка, кухличок, пряник, стрічечка, полковник.

2. Від поданих слів утворити іменники з суфіксами -ичк-, -ичок-, -ечок-.

Вареник, варениця, молодиця, коржик, кутик, котик, кішка, дощик, горщик, гачок, гаплик, пшениця, свтлиця, черевик, халамидник, суниця, спідниця, колісниця, крамниця, снопик, ведмедик, віник, хрещеник, племінник, племінниця, телиця, ратиця, стражник, вулик, дійниця, чарівниця, серпик, чорнильниця.

3. Від диктованих слів утворити іменники з суфіксами -ичк- або -ечк-, записуючи їх відповідно в дві колонки.

Слово, верба, рукавиця, донька, вершник, рушник, вода, коса, роса, доріжка, паляниця, дрібниця.

  1. Переписати, вставляючи на місці крапок пропущені букви.

Намист..чко, уміш..чка, рот..чок, носов..чок, жуч..чок, обруч..чка, ки..чок (від кийок), кисл..чка, пензл..чок, кот..чок.

5. Попереджувальний диктант.

Виорем нивочку довгеньку, посієм гречечку чорненьку. А з тієї гречки чорні вершечки, а із того проса русая коса. (Нар.творч.) Маленька квіточка гвоздичка процвіла і з листя в'ялого голівку підвела. (Олена Пчілка.) Гей у полі на роздоллі там високі дві тополі, і капличка, і криничка, і долина невеличка. (О.Маковей.) Назустріч сонцеві в димку тонкім вогню блиснула смужечка багряна.(Леся Українка.) Пастушок ловить очима білі хмари, що з своїх краєчків обтрушують та й обтрушують на поле нитки бабиного літа. (М.Стельмах.) Струмок серед гаю, як стрічечка. На квітці метелик, як свічечка. (П.Тичина.) Навіть із будяка добудуть бджолята медвяну росичку. (О.Гончар.) Високі крислаті верби зеленою банею наросли над вуличкою. (М.Коцюбинський.) Замерзло поле скрізь, рілля, стерня, трава сніжечком біленьким припала.(Є.Гребінка.)

6. Від основ поданих дієслів утворити іменники, що означають опредмечені дії. До іменників, утворених від виділених слів, дібрати антоніми, записати їх. Зробити звуковий запис іменників, вимовити їх, додержуючи правил орфоепії. Вказати орфограму. Виділити в іменниках словотворчі суфікси.

Визволяти, досягати, творити, підносити, зменшувати, перевезти.

7. Словниковий диктант. Виділити в словах словотворчі суфікси. 2-3 іменники ввести до самостійно складених речень.

Лушпиння, цибулиння, квасолиння, огудиння, цибулиння, картоплиння, баговиння.

8. Диктант із коментуванням.

Вже й сонце зійшло, соняшники повернули до тезка голови, вже й на гарбузинні розгорнулися жовті п’ятикутні зорі... (Ю.Яновський.) І чому тепер не осіння пора, коли гарбузи б’ють прямо об землю, а потім з їхніх золотистих пазух вибирають слизьке насіння? (М.Стельмах.) Тут усе захарастив болиголов і лопушиння... (Ю.Яновський.) Ноги огудиння приросли до поля, приросли до хати, вплелися у тин. (Я.Лесів.) Муха з хати павука прогнала, павутиння приватизувала! (В.Ортинський.) Хто пам’ята своє коріння, тому моє благословіння. (О.Білаш.)

9. Вибірковий диктант. Виписати іменники з суфіксом -ив-.

Маруся підійшла до дівчини й почала з нею розмову, яка від починків і прядива перейшла поступово до справ цікавіших. (П.Куліш.) Поглядає циган ласо, сміється, бурмоче: “Закупив би все печиво - кишеня не хоче”. (Л.Глібов.) Тепер вона бачила в печі в’юнкий вогонь, що паливо жер, а все ж вмирав з голоду... (М.Коцюбинський.) Пахне спекою, полем і жнивом. (М.Левицький.) Добриво в полі - врожай у коморі. (Нар.творч.)

10. Пояснювальний диктант.

І хай би геть пішло за вітром зелене марево незгод. (М.Доленго.) І знов уже над містом вечори плетуть, прядуть осіннє прядиво... (Д.Фальківський.) Химерна гра моїх думок, мов промінь місяця неясний, мов тихе сяєво зірок крізь яблунь цвіт весняний, рясний... (Христина Алчевська.) Я дивлюся на кучеряві мітли садка, які весь час пробують вхопити в своє чорне гіллясте плетиво головешку місяця, а він виривається з полону і йде низько по небу разом із нами повз дерева. (В.Захарченко.) В далекім полі тануть журавлі, як видиво навіки неповторне. (А.Малишко.) Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом. (Григорій Тютюнник.)

НАПИСАННЯ І ВІДМІНЮВАННЯ ЧОЛОВІЧИХ

ТА ЖІНОЧИХ ІМЕН ПО БАТЬКОВІ

1. Прочитати. Визначити імена по батькові, з’ясувати їхні відмінки. Від яких імен їх утворено? За допомогою яких суфіксів?

Степане Костьовичу, мене звуть Андрій Назарович. (В.Гужва Чоловік звався Сергієм Миколайовичем і працював у сусідньому відділі (Р.Радутний.) Доброго вечора, Едуарде Генріховичу! (В.Фольварочний.) Вожаті Андрій Ігорович та Алла Іванівна так строго наказували мовчати і так суворо насаджували тишу, що невдовзі повмовкали і найкрикливіші. (М.Павленко.) .) За хвилину Одарка (Петро) вбігає розгублена (Остап Вишня.) Мамо, стало холодно, надворі зима, а в Кота Котовича рукавиць нема (Є.Гуцало.)

2.Записати подані прізвища діячів української історії та культури, додаючи дібрані з довідок імена по батькові. В іменах по батькові виділити суфікси.

Хмельницький, Мазепа, Полуботок, Шевченко, Лисенко, Пимоненко, Кобилянська, Кальченко, Яблонська, Костенко.

Для довідок.

Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький, Іван Степанович Мазепа, Павло Леонтійович Полуботок, Тарас Григорович Шевченко, Микола Віталійович Лисенко, Микола Корнійович Пимоненко, Ольга Юліанівна Кобилянська, Галина Никифорівна Кальченко, Тетяна Нилівна Яблонська, Ліна Василівна Костенко.

3. Переписати, від поданих у дужках імен утворюючи імена по батькові.

Ярослав (Степан), Михайло (Федір), Іван (Василь), Сергій (Микола), Ольга (Роман), Тетяна (Гордій), Ярослава (Юрій), Олена (Микола), Олекса (Мефодій), Олександр (Ігор), Вірослава ( Януарій ), Овер’ян (Лев), Мар’яна (Варфоломій), Інокентій (Лукаш).

Для довідок.

Львович і Левович.

4. Утворити і записати імена по батькові брата й сестри, батька яких звуть

Андрій, Геннадій, Марко, В’ячеслав, Сава, Лука, Гервасій, Еміль, Іов, Кузьма, Хома, Лазар, Памво, Франко.

Для довідок.

Савич або Савович, Савівна; Лукич, Луківна; Кузьмич або Кузьмович, Кузьмівна; Хомич, або Хомович, Хомівна; Памвович, Памвівна; Франкович, Франківна.

5. Переписати речення, розставляючи розділові знаки. Від поданих у дужках імен утворити по батькові.

Сміх, дорогий Хомо (Хома), є дошкульна зброя, а до зброї треба розумно братися (Є.Гуцало.) Своїм листом, Зінаїдо Андріївно, ви мене розворушили (Остап Вишня.) З глибини квартири виплив Борис (Христанф) у спортивному костюмі капцях на босу ногу. Проходьте щебетала Євгенія (Опанас). (В.Гужва.)

Довідка. Хомович.

6. Провідміняти подані імена по батькові. Чи належать імена по батькові до певної відміни? Відмінюючи, виділяти суфікси та закінчення.

Михайло Панасович, Олесь Терентійович, Лариса Лук’янівна, Таїсія Миколаївна.

7. Переписати, ставлячи імена по батькові в потрібній формі. Визначити їх відмінки, виділити закінчення та суфікси.

Коли я чую проголошене (Порфирій Корнійович) Івановим гасло:”Іди й займай своє місце у природі”, я сприймаю це як перегук з думками (Григорій Савич) Сковороди. (І.Кравченко.) До портьє підійшов пан і спитав з явним чужоземним акцентом: ”Скажіть, будь ласка, чи нема телеграми або листа (Пантелеймон Олександрович) Кулішу? (О.Іваненко.) “Що ж, (Павло Трохимович),- сказав директор.- Беру тебе під свою відповідальність. Будеш у нас відмінником”. (Григір Тютюнник.)

8. Переписати, ставлячи вказані в дужках імена по батькові в потрібній формі. Утворені словосполучення ввести до самостійно складених речень. Записані імена по батькові вчителів поставити у формі кличного відмінка (усно).

Подякувати (ім’я по батькові директора школи). Прийти на консультацію до (ім’я по батькові вчителя математики). Переказати (ім’я по батькові вчителя історії). Привітатися з (ім’я по батькові вчителя географії). З’ясувати в (ім’я по батькові вчителя обслуговуючої праці). Допомогти (ім’я по батькові вчителя фізкультури).

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
3
міс.
0
6
дн.
1
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!