Обидві поеми Т.Г. Шевченка є глибоким дослідженням жіночої долі в умовах суспільства, де жінка часто є безправною та беззахисною. Катерина та Ганна – це два різні типи жінок, які по-різному переживають трагедію зради та осуду. Їхні долі є свідченням сили жіночого духу та здатності до самопожертви заради кохання та дітей.
