Ось короткий огляд матеріалу відео «Будуємо медіаімунітет»:
Медіатекст і прихований підтекст: Сучасний інформаційний потік є надзвичайно швидким і масовим, тому для захисту від нього критичне мислення життєво необхідне. Медіатекст — це ніколи не просто набір слів, а модель ситуації, пропущена через фільтри автора чи редактора (найголовніше — шукати «підтекст»).
Жанри: Новини проти аналітики: Новинна замітка працює як «фастфуд» (швидко відповідає на питання що, де, коли), тоді як аналітична стаття глибоко досліджує контекст, причини та наслідки й вимагає часу та експертів. Новини є «соціально сконструйованою реальністю», де гейткіпери (редактори, власники) свідомо обирають, які події висвітлювати.
Золоті стандарти новин: Об'єктивна новина повинна спиратися на 6 правил: баланс думок, оперативність, достовірність джерел, відокремлення фактів від емоцій та оцінок, точність і повноту інформації.
Анатомія маніпуляцій та «гачки»: Маніпулятори часто використовують правило «6С і 1Г» (скандали, сенсації, страх, секс, смерть, сміх і гроші), а також «велику брехню» та анонімні авторитети («британські вчені довели»). Маніпуляція працює поступово у три кроки: підсилення наявних поглядів, зміна оцінки та зміна фундаментальних життєвих установок. Класичний приклад жорсткого інформаційного контролю — затримка висвітлення аварії на ЧАЕС у 1986 році.
Практичні інструменти захисту: Медіаімунітет формується лише в активному діалозі та критичному аналізі, а не через ізоляцію. Потрібно звертати увагу на слова-маркери (наприклад, «абсолютний факт», «містяни обурені») та завжди пропускати інформацію крізь чек-лист із 5 запитань: Хто це написав? Якими страшилками чіпляють? Який світогляд транслюють? Кому це вигідно? Як це сприймуть інші?.