Ліричний герой
суб’єкт висловлювання в ліричному творі, своєрідний персонаж лірики. «Ліричний герой» — це образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів. Ліричний герой не обов’язково тотожний з автором. Через нього автор або передає власні почуття, або ж просто відображає певні переживання.
Діапазон лірики — широкий.
Усе, що хвилює, радує чи засмучує поета, може бути предметом ліричного переживання. Характерна особливість ліричного твору — лаконізм. Думки, почуття, хвилювання та події в ліричному творі спресовані, сконденсовані, вони більш узагальнені, ніж в епосі. Ліричні твори мають здебільшого віршову форму. Ліричні твори в прозі трапляються рідко (вірші в прозі Лесі Українки «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами»). Ліричні твори майже завжди безсюжетні, викликають у читача емоції, збуджують думку, навіюють певний настрій. У деяких ліричних творах є конфлікт між ліричним героєм і оточенням, він сповнює ліричний твір драматизмом («Сонце заходить» Т. Шевченка, «Каменярі» І. Франка).
