Теми та питання, висвітлені в цій презентації (за підручником А. Галімов, 2026)
Масонство на українських землях (с. 47–48):
Поширення масонського руху через Польщу та Росію, створення лож у Києві, Одесі, Житомирі, Полтаві, Кам'янці-Подільському тощо.
Діяльність відомих осередків: ложі «Любов до істини» в Полтаві (за участю Івана Котляревського) та «З’єднані слов’яни» в Києві.
Прагнення масонів до морального вдосконалення, розв'язання соціальних питань (зокрема викуп із кріпацтва актора Михайла Щепкіна) та поступовий перехід до обговорення політичних змін.
Російський опозиційний рух декабристів (с. 48–49):
Створення та діяльність таємних організацій офіцерів: «Залізні персні» (Кам’янець-Подільський), «Південне товариство» (Тульчин, під керівництвом П. Пестеля) та «Товариство об’єднаних слов’ян» (Новоград-Волинський).
Порівняння проєктів перебудови імперії («Руська правда» П. Пестеля передбачала унітарну республіку, а програма «Північного товариства» — федеративну конституційну монархію) та відсутність у них ідеї окремої української державності.
Перебіг і поразка повстання Чернігівського піхотного полку на Київщині (грудень 1825 — січень 1826 р.).
Польське (Листопадове) повстання 1830–1831 рр. (с. 49–51):
Спроба відродження Речі Посполитої під гаслом «За нашу і вашу свободу» та поширення виступу на Правобережну Україну.
Причини незалучення українського селянства, яке сприйняло повстання як чужу «панську справу».
Формування царським урядом малоросійських козацьких полків на Полтавщині й Чернігівщині для протидії повсталим.
Наслідки та реакція царського уряду (с. 51–52):
Посилення політики русифікації на Правобережжі: переведення судочинства й освіти на російську мову, закриття польського Кременецького ліцею та відкриття Університету Святого Володимира в Києві (1834 р.).
Масове «розборання шляхти» (позбавлення маєтків і дворянських прав понад 60 тис. польських шляхтичів).
Примусова ліквідація Греко-католицької церкви на Правобережжі в 1839 році та її приєднання до Російської православної церкви.
