Символічною датою виникнення українського козацтва часто називають 1489 або 1492 р., коли козаків вперше згадано у скарзі кримського хана Менглі Герая. Однак це перший відомий випадок вживання слова «козак» до означення вільних здобичників українського степу. Умови ж Дикого Поля та сусідства двох цивілізацій – кочової та осілої – склалися задовго до цього. Як припускає частина вчених, спільноти, подібні козацьким, здавна існували на українських землях. Так, у давньоруських літописах згадуються «бродники» та «берладники» – вільні воїни, що мешкали у пониззі Дніпра, Дону та Дунаю.




