На відміну від диких тварин, які живуть у природних умовах, свійських тварин розводить людина для задоволення своїх потреб. Характерна особливість цих тварин – значний розвиток у них ознак, потрібних для людини. Живуть і вільно розмножуються ці тварини в неволі. Місце їх існування, живлення і розмноження контролює людина.
Перш ніж стати домашніми, тварини повинні пройти стадію приручення.
Приручені тварини, на відміну від свійських, не є продуктом тривалого впливу людини. Праця, затрачена людиною на приручення тварини, обмежується лише даною особиною і не поширюється на наступні покоління. Приручених тварин використовують для відповідних господарських цілей. Приручені тварини, як правило в неволі не розмножуються, тому молодняк цих тварин відловлюють у місцях їх існування.
Одомашнювання – це процес перетворення диких тварин на домашніх. Першою одомашненою була собака (12–15 тис. років до нашої ери). Вона сама собі добувала корм, добре використовувала залишки їжі людини. Звернувши увагу на такі корисні якості, як здібність шукати дичину, охороняти домівку, собак почали приручати, а потім і одомашнили. Свині – всеїдні і стадні тварини. Дикі кабани близько підходили до домівки людини. Їх ловили, приручали до згодовування залишків їжі людини і використовували на м’ясо. Так поступово відбулося одомашнювання свиней.
