Походження материків та океанічних западин внаслідок руху літосферних плит. Геологічні ери та епохи горотворення
Поверхня Землі постійно змінюється внаслідок руху літосферних плит — величезних блоків земної кори, які "плавають" на розплавленому шарі мантії. Ці рухи зумовлюють утворення материків, океанічних западин, гірських хребтів, землетрусів і вивержень вулканів.
Коли плити розходяться, виникають рифтові долини та океани, як-от Атлантичний. Якщо плити сходяться — утворюються гори (наприклад, Гімалаї) або глибоководні жолоби (як Маріанський). Рух плит також спричиняє дрейф материків — поступове зміщення континентів на глобальній карті.
Історія розвитку Землі поділена на геологічні ери: архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську. У кожній з них відбувалися важливі процеси горотворення (орогенези). Найвідоміші епохи — каледонська, герцинська (палеозой) та альпійська (кайнозой).
Саме під час цих епох виникли багато гірських систем, зокрема Альпи, Кавказ, Карпати. Водночас стародавні платформи (наприклад, Український щит) зберігають сліди найдавнішої історії Землі.
Отже, сучасний вигляд материків і океанів — результат мільйонів років тектонічних процесів.
