Походження і розвиток української мови (дидактичний матеріал для 9 класу)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Походження і розвиток української мови

Завдання 1. Порівняйте слова, граматичні форми і будову фрази «Повісті временних літ» (останній список 1116 р.) і переклад її на сучасну українську мову письменником

В. Близнецем. Зробіть висновок про зміни в мові, її розвиток.

1. И сьде Олегъ княжа въ Киевъ, и рече Олегъ: «Се буди мати градомъ рускимъ».

І став Олег князювати в Києві, і сказав Олег: - «Се буде мати городам руським».

2. «От чего ми есть умрети?» И рече ему кудесник один: «Княже! Конь, его же любиши и ъздиши на нем, от того ти умрети».

- Від чого мені вмерти? І сказав йому ворожбит один: «Княже! Від коня твого, якого ти любиш і на якому ти їздиш, від нього ти вмреш».

3. И рече Святославлъ: «Да не посрамимъ землъ рускиъ но ляжемъ костьми, мертвый бо срама не имамъ».

І сказав тоді Святослав: «Так не посоромимо землі Руської, а ляжемо тут кістьми, бо мертві не знають ганьби».

Завдання 2. Прочитайте висловлювання про мову. Дайте відповіді на питання:

  • Що таке мова?

  • Яка роль мови у суспільстві?

  • Коли виникла мова?

  • Як вона розвивалася?

  • Хто став основоположником української літературної мови?

  • Поясніть, як ви розумієте подані висловлювання (на вибір).

  • Доведіть, що без рідної мови немає людини, немає країни.

  • Подумайте, чому досконале володіння рідною мовою може допомогти у вивченні інших мов.

  • Вкажіть найбільш вдалі, на ваш погляд, вислови про мову.

1. Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.

О. Гончар

2. Мова –коштовний скарб народу.

І. Франко

3. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, - це людина без роду й племені.

В. Сухомлинський

4. Мова – найголовніший організатор духовного життя, єдності й розвитку народу. Там, де їй загрожує смерть, настає хворобливий розклад нації; де мова гине, помирає народ.

Д. Павличко

5. Давній період української мови тісно пов'язаний з багатющим українським фольклором: історичним, обрядовим, календарним, соціальним, господарським, побутовим. Це історичні думи та пісні, казки, легенди, перекази, оповіді, колядки, щедрівки, гаївки, веснянки.

З журналу

6. Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство.

П. Шафраник

7. Відомо, що мова кожного народу – явище давнє, її коріння сягають у доісторичні часи.

У великому творчому процесі народжується мова людини, а з нею народжується й найприродніше єднання – народ.

Г. Нудьга.

8. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

Панас Мирний

9. В уяві моїй мова завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною.

П. Тичина

10. Основоположником української літературної мови став Тарас Шевченко. Він синтезував усе найкраще з книжних традицій давньої мови, запозичень, з усної творчості та мовлення українців Наддніпрянщини.

З журналу

11. Людина, байдужа до рідної мови, - дикун. Вона шкідлива своїм єством уже тому, що байдужість до мови пояснюється цілковитою байдужістю до минулого, теперішнього і майбутнього народу.

К. Паустовський

12. Мова – духовне багатство народу… Але багатство, втілене в скарбницях мов інших народів, залишається для людини недоступним, якщо вона не оволоділа іншою мовою, не відчула її краси. Чим глибше людина пізнає тонкощі рідної мови, чим тонша її сприйнятливість до гри відтінків рідного слова, тим більше підготовлений її розум до оволодіння мовами інших народів.

В. Сухомлинський

13.О слово рідне! Орле скутий!

Чужинцям кинуте на сміх!

Співочий грім батьків моїх,

Дітьми безпам’яство забутий.

О. Олесь

14. Хай інша мова іншим гоїть рани,

Я буду тільки рідною співать.

І якщо завтра в нас її не стане,

То я сьогодні смерть ладен прийнять.

Р. Гамзатов

15. Усі слова були уже чиїмись

Хтось ними плакав, мучився, болів,

Із них почав і ними ж і завершив.

Людей мільярди, і мільярди слів,

А ти маєш вимовити вперше.

Л. Костенко

16. Мова наша, мова –

Літ минулих повість,

Вічно юна мудрість,

Сива наша совість.

Як вогонь у серці,

Я несу майбутнє

Невгасиму мову,

Слово незабутнє.

Ю. Рибчинський.

17. Ріднеє слово, в сторіччях не зменшене,

Сил і натхнення в тобі джерело!

Все ми ще зробимо, все ми ще звершимо,

Щоб ти над нами, як сонце, зійшло!

Є.Драч

Завдання 3. Нижче подаються спільнослов’янські слова. Розподіліть їх за тематичними групами: 1) назви спорідненості і свояцтва; 2) назви органів і частин тіла людини і тварини; 3) назви рослин; 4) назви явищ природи; 5) назви знарядь і продуктів праці; 6) назви дій. Що означає термін «спільнослов’янські слова»? Усно перекладіть ці слова на російську мову. Чи підтверджується при цьому думка, що вони спільнослов’янські?

Борона, вила, тіло, чоло, пшениця, трава, морок, буря, відро, полотно, варити, киснути, батько, вихор, лопух, кропива, губа, рот, шия, чорнобиль, пряжа, ніж, лазити, молотити, гортань, палець, весло, шило, будяк, ліщина, мило, молот, читати, пустити, клин, брат.

Завдання 4. Чи були відомі в часи Т. Г. Шевченка поняття, названі виділеними словами й словосполученнями? Із чим пов’язане їх входження до мови?

Головний інженер у нагольному пальтечку і в товстому сукняному картузі з великим козирком …

Нема ротора, - показує на головний електродвигун блюмінга директор ще не пущеного заводу… Залізниця ріже нас без ножа…

В металургії безліч нестандартних операцій. Майже як у будівництві. Електроніку надзвичайно важко запроваджувати (П. Загребельний)

Завдання 5. Прочитайте і спишіть. Покажіть, як автор обстоює думку про єдність мови й життя народу, про значення мови як «життя духовного основу».

НАША МОВА

Мова наша, мова - …Я без тебе, мово,

Мова кольорова, Без зерна полова,

В ній гроза травнева Соняшник без сонця,

Й тиша вечорова. Без птахів діброва,

Мова наша, мова - Як вогонь у серці,

Літ минулих повість, Я несу майбутнє

Вічно юна мудрість, Невгасиму мову,

Сива наша совість. Слово незабутнє.

Ю. Рибчинський

Завдання 6. Відгомін тисячоліть у слові

Спираючись на поданий нижче матеріал, підготуйте усний виступ на тему «Значення рідної мови у житті людини і народу». Для підтвердження висловлених думок використовуйте відомі вам факти з життя, із преси, з художньої літератури

Слова сучасної мови

Глибинний зміст,

походження слів

Цуратися (уникати чогось);

цурка, цурпалок (короткий обрубок дерева, уламок); чурбан (обрубок дерева)

Цур (Чур) – у давньослов’янських віруваннях – найдальший предок, зачинатель роду

Пекти, піклуватися, печаль, безпека, запеклий

Пек – давньослов’янський бог живого вогню

Берегти, обережний, зберігати

Берегині – водяні русалки, які, за давніми віруваннями, охороняли береги річок

Відьма

Від в дат (знати): віщунка

Уділ, доля, щастя

Від слів «ділити», «часть» (частина) – з часів спільного добування і поділу здобичі.

Город, городити, нагорода

З часів, коли за вірну службу князі відплачували наданням земельних угідь.

Азбука

Від назви перших двох букв слов’янського алфавіту (аз, буки)

Байка

Від «баяти» - говорити

Відчай

Від «чаяти» - сподіватися

Лукавий, залучина (вигин у течії річки); влучити

Від «лук» (за ознакою «непрямий», «вигнутий»)

Стріляти, стрілець, стрільба

Від «стріла» - з часів, коли стріляли з лука

Захист (пор. рос. защита)

Оборона від нападу – від «хист», «вправність» (або від «щит»)

Виховання, виховати

Від «ховати» - з часів нападів татар і турків, (пор. рос. воспитание – від «питать» (годувати)

Спасибі, бігме

Від сполучень «спаси Бог», «Бог мені свідок» - свідчення релігійності наших предків

Відкоша (дати), кошовий

Від слова «кіш» - козацький табір

Молоти, молоток, мілкий (дрібний)

Колись – спільнокореневі слова: подрібнювали зерно ударами твердого предмета

Набої (патрони)

З того часу, коли в рушницю чи гармату насипали порох, а потім забивали у ствол кулю

Скоростріл (кулемет)

Слово, вживане в українському війську 1917 -1920 рр.

Безпардонний

Українське слово з префіксом без- могло з’явитися тільки після запозичення французького «пардон»; свідчить про міжмовні контакти

Від дошки до дошки – від початку до кінця прочитати щось

Давні книжки, переписувані від руки, часто мали дерев’яні палітурки

Напутнє слово

Добра порада (напр.., чумакові) перед далекою дорого. Від слова «путь»

На ясні зорі, на тихі води (повернутися)

Вислів з історичних дум: повернутися з полону на батьківщину

Пишіть і говоріть правильно

Гострий біль оптовий продаж

Довга путь струнка тополя

Далекий Сибір нова адреса

Високий насип сивий полин

Злий собака давній літопис

Весняний ярмарок яєчний шампунь

Науковий ступінь біла тюль

! Ласкаво (уклінно) просимо

Будь ласка, прошу

Дякую за пораду (допомогу, привітання)

Вдячна за послугу (теплий прийом, гостинність)

Смачного!

Вибачте, будь ласка, за турботу

Згоден з Вами

Ви дуже люб’язні

? Визначте основні орфограми у поданих словах

Нікчемний, ніяково, ні до кого, нітрохи, нероба, невтямки, невдало, недорослий, недолюблювати, незмінюване, нерозв’язана, не гаразд, не до вподоби, не до речі, не личить, не має, ні до чого не здатний, аж ніяк не новий, проблеми не вирішені, нефахівець, недочувати, не по-людськи.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
4
міс.
0
8
дн.
0
1
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!