Поглибленна презентація Відкриття Австралії

Опис документу:
Австралія - найбільший в світі острів і найменший континент. Його загальна площа - 7 687 000 кв.км - майже така ж, як площа континентальної частини Сполучених Штатів (за винятком Аляски).Ще в середні віки ходили розповіді, що в Південній півкулі існує великий континент. Але його ніхто не бачив. Люди хотіли дізнатися, як він виглядає і хто його населяє. Вони називали його "терра аустраліус інкогніто", або "невідома південна земля".Першими європейцями, що відвідали Австралію, були данці.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Відкриття в Австралії Підготувала Учениця 8 класу Дубівського НВК Томенко Софія /23/01/2019
Слайд № 1

Відкриття в Австралії Підготувала Учениця 8 класу Дубівського НВК Томенко Софія /23/01/2019

Як відкривали Австралію. Австралія - найбільший в світі острів і найменший континент. Його загальна площа - 7 687 000 кв.км - майже така ж, як площ...
Слайд № 2

Як відкривали Австралію. Австралія - найбільший в світі острів і найменший континент. Його загальна площа - 7 687 000 кв.км - майже така ж, як площа континентальної частини Сполучених Штатів (за винятком Аляски).Ще в середні віки ходили розповіді, що в Південній півкулі існує великий континент. Але його ніхто не бачив. Люди хотіли дізнатися, як він виглядає і хто його населяє. Вони називали його "терра аустраліус інкогніто", або "невідома південна земля".Першими європейцями, що відвідали Австралію, були данці. Вони відкрили її, здійснюючи подорож між Нідерландами і островом Ява; данською колонією в Південній Азії. Кораблі, що пливуть з Нідерландів на Яву, звичайно проходили навколо південного побережжя Африки (мис Доброї Надії), а потім перетинали Індійський Океан при західному вітрі. Багато мореплавців запливали дуже далеко на схід, перш ніж повернути на Північ у напрямі Яви, і потрапляли на західне узбережжя Австралії. Пізніше західна частина цього континенту одержала назву Нової Голландії.У 1642 році данці послали капітана Абеля Тасмана досліджувати, що знаходиться на схід від континенту . Він відкрив острів, який називається зараз Тасманією, а також Нову Зеландію. Пізніше він досліджував північне узбережжя Австралії.У 1770 році англійський капітан Джеймс Кук відкрив східне узбережжя Австралії і назвав його Новий Південний Уельс. Він плавав в Ботанічній Затоці біля того місця, де розташовується сучасний Сідней. У 1788 році недалеко від сучасного Сіднея виникла перша англійська колонія. Першими європейцями, що відвідали Австралію, були данці. Вони відкрили її, здійснюючи подорож між Нідерландами і островом Ява; данською колонією в Південній Азії. /23/01/2019

Як відкривали узбережя В 1526 португалець Жоржі де Менезеш відкрив біля екватора північно-західний виступ Нової Гвінеї (півострів Вогелкоп). В 1545...
Слайд № 3

Як відкривали узбережя В 1526 португалець Жоржі де Менезеш відкрив біля екватора північно-західний виступ Нової Гвінеї (півострів Вогелкоп). В 1545 іспанець Іньїго Ортіс де Ретес пройшов вздовж усього північного узбережжя Нової Гвінеї (власне саме він дав їй цю назву), а в 1606 іспанець Л. Торрес пливучи від Нових Гебрид до Філіпін відкрив південний берег Нової Гвінеї. При цьому він пройшов через протоку, пізніше названу його іменем, між Австралією та Новою Гвінеєю. В 1792 французька експедиція Ж. д 'Антркасто пройшла вздовж Західної та Південної Австралії, а в 1793 відкрила на півночі острови д'Антркасто і східне узбережжя Нової Гвінеї. В 1798-1799 роках британці Джордж Басс та М. Фліндерс відкрили протоку Басса, яка відокремлює материк від землі Ван-Дімена, обійшли її навкруги і назвали островом Тасманія. В 1801 француз Н. Боден відкрив півострів Перон на заході, затоку Жозеф-Бонапарт на півночі, а в 1801 острів Кенгуру на південному-сході. В 1801-1802 відкрив на півдні затоки Спенсера і Сент-Вінсент, розділені півостровом Йорк. В 1802-1803 Фліндерс обійшов навколо усієї Австралії. /23/01/2019

Дослідження Австралії Доправитись до берегів південного материка вдалось голландцям на початку XVII ст. Першим з європейців побував біля берегів Пі...
Слайд № 4

Дослідження Австралії Доправитись до берегів південного материка вдалось голландцям на початку XVII ст. Першим з європейців побував біля берегів Північної Австралії голландський капітан Віллем Янсзон, який докладно обстежив затоку Карпентарія та вперше висадився на західну частину узбережжя півострова Кейп-Йорк. В 1642 році інший голландець службовець Ост-Індської компанії Абель Тасман побачив в Тихому океані острів і назвав його на честь керівника цієї компанії Землею ван Дімена. Пізніше острів біля південно-східного берега Австралії назвали на честь його першовідкривача Тасманією . Згодом голландці, які тримали в секреті відомості про південний континент, втратили до нього інтерес. Лише більше як через сто років дослідження Австралії відновились. Історія відкриття Австралії.В 1769 році планета Венера проходила між Сонцем і Землею. Для спостереження за цим унікальним астрономічним явищем було споряджено експедицію на чолі з відомим мореплавцем Джеймсом Куком. До складу експедиції входили натураліст, ботанік та художники. Кук мав при собі таємний пакет, який необхідно було відкрити після завершення астрономічних спостережень за небесними тілами. В пакеті містився таємний наказ знайти п’ятий континент і за допомогою вчених – учасників експедиції дослідити його тваринний та рослинний світ. Крім того, необхідно було вивчити умови життя туземців та оголосити новий материк володіннями Великобританії.В квітні 1770 року англійський корабель ввійшов в затоку на східному узбережжі Австралії, і учасники експедиції висадились на берег. Тут науковцям вдалось зібрати чималу колекцію дивних рослин. Тому Кук назвав цю затоку Ботанічною. /23/01/2019

/23/01/2019 Далі корабель рушив на північ вздовж східного узбережжя Австралії. Невдовзі судно натрапило на підводні скелі Великого Бар´єрного рифа ...
Слайд № 5

/23/01/2019 Далі корабель рушив на північ вздовж східного узбережжя Австралії. Невдовзі судно натрапило на підводні скелі Великого Бар´єрного рифа і отримало пробоїну. Після тривалого ремонту корабля експедиція в повному складі повернувся на батьківщину. Новий материк було заново відкрито. В січні 1788 року до берегів Австралії прибув французький корабель під командуванням капітана Жана Франсуа Лаперуза, щоб оголосити Австралію володінням Франції. Однак французи запізнились всього на один день. На час висадки французького екіпажу на берег материка англійці уже встигли створити тут свою колонію.

Гіпотеза Античні та середньовічні європейські космографи створили гіпотезу про Південний материк який мав займати більшу частину Південної півкулі ...
Слайд № 6

Гіпотеза Античні та середньовічні європейські космографи створили гіпотезу про Південний материк який мав займати більшу частину Південної півкулі і врівноважувати масу суші Північної півкулі. Цей гіпотетичний материк в середньовіччя називали лат. Terra Australis incognita тобто «Невідома Південна Земля».Звісно і до відкриття Австралії європейцями вона не була повністю ізольованою від решти світу. Деякі племена аборигенів північної Австралії підтримували періодичні торгові контакти з папуасами Нової Гвінеї та малайцями. Так само здавна північна околиця континенту певно була відома деяким індонезійським племенам. Деякі факти дозволяють стверджувати, що біля північно-західного узбережжя Австралії свого часу зупинялися (чи розбивалися) кораблі що прямували з Африки (найімовірніше з Мадагаскару) в напрямку Індонезійського архіпелагу. /23/01/2019

Історія Австралії Першими з європейців побували в Австралії голландські мореплавці (1606). Для вивчення нового континенту — Нової Голландії — Корол...
Слайд № 7

Історія Австралії Першими з європейців побували в Австралії голландські мореплавці (1606). Для вивчення нового континенту — Нової Голландії — Королівство Англія організувало ряд експедицій (У. Демитера, 1688, та Джеймса Кука, 1770). Потреба британської буржуазії в нових ринках, а також втрата північноамериканських колоній змусили британський уряд звернути увагу на Австралію. У 1788 її оголосили британською територією і розпочали посилене заселення. Адміністрація колонії та військові чини захоплювали найкращі землі Південно-Східної Австралії, а тубільців, що за рівнем свого розвитку не могли бути використані як об'єкт експлуатації, витісняли в пустелі і фізично винищували. На початку 19 сторіччя процес вивчення і освоєння Австралії пожвавився. Британським мореплавець Метью Фліндерс у 1801—1803 роках протягом двох експедицій обплив Австралію. Він же запропонував називати цю землю «Австралія».Відкриття величезних пасовищ і розвиток вівчарства спричинили приплив британського капіталу. Землі роздавали переважно тим, хто мав капітал, тобто насаджувалось велике землеволодіння. Розвиток вівчарства та відкриття золотих родовищ 1851 створили велику потребу в робочій силі і пожвавили імміграцію до Австралії. Якщо 1851 року в Австралії проживало 438 тис. осіб, то 1861 — вже 1168 тис. В 1-й половині 19 ст. Австралія поставляла на світовий ринок лише вовну і шкіру. З появою рефрижераторного транспорту в 2-й половині 19 ст. Австралія почала вивозити багато м'яса і масла, що стимулювало розвиток тваринництва. /23/01/2019

У кінці 19 сторіччя поселенці австралійських колоній висунули вимогу про утворення з окремих частин, які користувались автономією, єдиної федерації...
Слайд № 8

У кінці 19 сторіччя поселенці австралійських колоній висунули вимогу про утворення з окремих частин, які користувались автономією, єдиної федерації. Велика Британія підтримала цю ідею, сподіваючись використати її в своїх імперіалістичних інтересах у районі Тихого океану. 1 січня 1901 року набрав чинності акт британського парламенту про створення Австралійського Союзу. Федерація у складі 6 штатів, колишніх колоній, дістала статус домініону. Був створений федеральний уряд на чолі з генерал-губернатором. Австралійський Союз став партнером Великої Британії з експлуатації колоній. 1906 року колонією Австралійського Союзу стала південно-східна частина Нової Гвінеї, а після першої світової війни Австралійський Союз одержав від Ліги націй мандат на управління колишньою німецькою колонією в північно-східній частині Нової Гвінеї.Робітничий рух зародився в Австралії у 2-й половині 19 ст. В 90-х роках виникла лейбористська партія, яка мала значний вплив і 1904 сформувала уряд. 1911—1912 років, на противагу поміркованим лейбористам, створюються революційні робітничі організації. Одним з їх організаторів був Артем (Сергєєв Ф. А.). 1920 року заснована Компартія Австралії. Великі робітничі страйки відбулись 1919—21, 1927 років, а також в роки світової економічної кризи 1929—33 років. Під час другої світової війни Австралійський Союз входив до антифашистської коаліції держав. Австралійський Союз отримав автономію від Великої Британії у внутрішніх справах і зовнішніх відносинах 1942 року. Уряд Австралійського Союзу виступив у ролі активного союзника Великої Британії і США в їхніх діях в Азії. Війська Австралійського Союзу брали участь у війні в Малайї, в американській корейській війні (1950—1953). 1951 року Австралійський Союз разом з Новою Зеландією уклав договір з США про взаємну допомогу (АНЗЮС), а 1954 став учасником СЕАТО. /23/01/2019

Перше кольорове зображення Австралії /23/01/2019
Слайд № 9

Перше кольорове зображення Австралії /23/01/2019

Факти про Австралію Омивається, зі сходу і півночі — морями Тихого океану: Кораловим, Тасмановим; Індійського океану: Арафурським та Тиморським. Бе...
Слайд № 10

Факти про Австралію Омивається, зі сходу і півночі — морями Тихого океану: Кораловим, Тасмановим; Індійського океану: Арафурським та Тиморським. Береги розчленовані слабко, великі затоки — Карпентарія на півночі і Велика Австралійська на півдні; єдиний великий півострів — Кейп-Йорк.Австралія — найменший з шести материків. Його площа становить 7631,5 тис. км² (з островами Тасманія, Кенгуру, Мелвілл та ін. близько 7704,5 тис. км²). Острів Тасманія відділений від Австралії Бассовою протокою шириною 224 км. Уздовж східного узбережжя Австралії на 2300 км простягається Великий бар'єрний риф. /23/01/2019

Наслідки подорожей до Австралії Після того як про Австралію дізнались дослідники почали їхати туди і проводити експеременти . Завозили тварин. Тому...
Слайд № 11

Наслідки подорожей до Австралії Після того як про Австралію дізнались дослідники почали їхати туди і проводити експеременти . Завозили тварин. Тому що там різні природні райони такі як : На рівнинах Австралії чітко виражена географічна зональність субекваторіального, тропічного і субтропічного поясів. Розташування більшої частини Австралії у тропічному поясі обумовлює переважний розвиток ландшафтних зон цього поясу. Найбільшу площу займає зона пустель з річною кількістю опадів до 200–250 мм, але через інтенсивне випаровування (200–300 мм у рік) з високим індексом сухості (3 і більше). Переважають ландшафти піщаних пустель з епізодичним поверхневим стоком; значні запаси підземних вод підтримують існування злаків. Плато і плоскогір'я зайняті кам'янистими пустелями з рідкими ксерофітними чагарниками, із широким розвитком реліктових латеритних кор. Сучасні кори — сольові, головним чином крем'яні та гіпсово-сульфатні, займають найбільшу площу в пустелях Центрального басейну, де широко розвинуті глинисті і глинисто-солончакові галофітні пустелі. На сході Центральної низовини з підвищенням зволоження і зниженням індексу сухості до 2 зона чагарникових напівпустель змінюється зоною тропічних рідколісь, сухих лісів і саван.У субекваторіальному поясі Австралії на північ від 18° пд. до 12° пд ш. лежить зона саван, рідколісь і чагарників. Найбільшу площу займають підзони пустельних саван і сухих саван, рідколісь і чагарників, у ландшафтах яких провідне місце належить саванам і рідколіссям. На півостровах Арнемленд і Кейп-Йорк, де індекс сухості нижче 2, виділяється підзона вологих високотравних саван і саванних лісів.. /23/01/2019

У субтропічному поясі через різкі кліматичні розходження секторів найпомітніша диференціація ландшафтів. Індекс сухості підвищується від 2 і менше ...
Слайд № 12

У субтропічному поясі через різкі кліматичні розходження секторів найпомітніша диференціація ландшафтів. Індекс сухості підвищується від 2 і менше на окраїнах материка до 3 і більше на рівнині Налларбор. Зональні типи ландшафтів повторюються на західній і східній окраїнах субтропічної Австралії: зони субтропічних вічнозелених лісів і чагарників до центра переходять через ландшафти рідколісь і чагарників у зону чагарникових степів. Рівнина Налларбор зайнята зоною субтропічних напівпустель і пустель. Великий Вододільний хребет — єдиний зонально-орографічний бар'єр Австралії.Уздовж його навітряних східних схилів простягаються лісові зони: у субекваторіальному поясі на північ від 15° пд.ш. — постійних вологих вічнозелених лісів, між 15 і 28° пд. ш. — вічнозелених тропічних лісів, менш вологих, переважно евкаліптових, на південь від 28° пд.ш. — мусонних субтропічних лісів, евкаліптових. На західних підвітряних схилах переважають зони вічнозелених ксерофітних рідколісь і саван. В Австралійських Альпах найповніше виявляється висотна поясність ландшафтів /23/01/2019

Сучасний рельєф Австралії значною мірою успадковує риси стародавнього рельєфу, що не зазнав з докембрійського часу різких тектонічних рухів. Поверх...
Слайд № 13

Сучасний рельєф Австралії значною мірою успадковує риси стародавнього рельєфу, що не зазнав з докембрійського часу різких тектонічних рухів. Поверхня Австралії піддавалася тривалому впливові, у результаті якого на виступах фундаменту утворився пенеплен — великі рівнини з острівними горами. Місця найбільшого занурення платформи зайняті алювіально-озерними рівнинами Центрального басейну і рівнинами морської й озерної акумуляції басейну Муррея та узбережжя затоки Карпентарія. Дещо вищі пластові рівнини розвинуті на схилах синекліз і сідловинах між ними, а також на північному заході і півдні Західно-Австралійського плоскогір'я, в областях крайових синекліз древнього фундаменту. Цокольні плоскогір'я і рівнини переважають у Західній Австралії. Кількаразова зміна плювіальних і аридних епох у неогені і плейстоцені визначила сполучення стародавніх і сучасних форм різного генезису. Великий Вододільний хребет виник на місці палеозойських складчастих систем.Кайнозойський вулканізм обумовив появу тут лавових плато і рівнин, дрібних кратерів, вулканічних озер; з палеозойським вулканізмом пов'язане виникнення плато Антрим. Форми плейстоценового гірського заледеніння обмежені масивом Косцюшко. Найбільші райони карстового рельєфу: рівнина Налларбор, Блакитні гори, плато Барклі, плато Атертон. /23/01/2019

Дякую за увагу  /23/01/2019
Слайд № 14

Дякую за увагу  /23/01/2019

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
3
міс.
2
5
дн.
0
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!