Дана поезія — моє серце, втілене в словах. У ній я бачу Україну як молоду, але незламну дівчину, яка пройшла крізь біль, втрати й боротьбу, проте не скорилася. Вона — Берегиня, що огортає своїх дітей любов’ю та захищає їх від темряви. Кожен рядок — це біль народу, його жага до свободи та світла. Я вірю, що зовсім скоро над Україною засяє сонце миру, і ми знову навчимося жити без страху. Це не просто вірш — це моя віра, надія та любов до рідної землі.











