Поетичний марафон

Опис документу:
Сценарій підходить для свята книги, або до Дня бібліотеки.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Сценарій позакласного заходу

«Поетичний марафон»

Мета:

  • поглибити знання учнів про українську поезію;

  • розвивати творчі здібності учнів, артистичність;

  • виховувати любов і повагу до спадщини, яку нам залишили поети, вчити учнів наслідувати великих митців української літератури.

Обладнання: Написи на шкільній дошці цитат відомих людей, портрети письменників, виставка книжок, « місце для поета» (крісло, на якому накинута ковдра; розкидані аркуші паперу, які розписані недописаними віршами; чорнильниця, перо, свічки на підсвічнику, бюст поета, окуляри), парти розставлені колом (з одного боку учасники, з іншого гості заходу), в колі велика квітка, навколо якої на осінніх листях серед каштанів лежать книжки.

Автор: Жванія Марина Павлівна, вчитель української мови та літератури Бахмутської загальноосвітньої школи I-II ступенів №7 Бахмутської міської ради.

Ведуча: Доброго дня! Розпочинаємо наш поетичний марафон «Поезія єднає серця!». Поезія передає внутрішнє прагнення людини, адже ЛЮДИНА – найвища цінність на Землі! 

Сьогодні ми будемо читати наші улюблені вірши. Я хочу, щоб кожен із вас поділився часточкою своєї душі з усіма присутніми!

А розпочне наш марафон (Перший учень, ім’я) з віршом «Я - українка!»

Я – українка!

Горджуся й радію,

Що рідною мовою

Я володію,

Шевченковим словом

Умію писати

Слова мелодійні

І вірші складати.

Я - українка!

Живу в Україні,

На вільній, єдиній

Моїй Батьківщині,

Де все мені в радість:

Ліси і садки.

Озера й річки,

І глибокі ставки,

Лани неосяжні,

І гори, й долини,

Цвіт білосніжний

У лузі калини.

В душі моїй солодко

Грає сопілка,

Бо я з України,

Бо я - українка!

Ведуча: «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі…», — пише  Ліна Костенко. Можна багато говорити про Ліну Костенко, але краще за все про неї розкажуть її вірші! Зараз (Другий учень, ім’я) прочитає нам вірш «Між іншим»

Коли я буду навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
я для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось - відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
і боліла в мені іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
— Люди, будьте взаємно ввічливі! —
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!

Ведуча: Поезія допомагає нам жити: надихає і звеличує людину, спонукає до боротьби за свої права.

«Єдиний мужчина в українському письменстві». Так про неї сказав І. Франко. Ця жінкагеній української літератури. Її вірші вчать ще змалку, тож здавалось би, що ми знаємо про цю поетесу все. Адже про неї завжди багато говорять, багато пишуть, багато дискутують. Чи є серед нас хтось, хто хоче прочитати нам вірш Лесі Українки?

Відповідає третій учень: Я дуже люблю вірші Лесі Укранки, можна я прочитаю її вірш «Хотіла б я піснею стати»?

Ведуча: Звичайно!

Третій учень:

Хотіла б я піснею стати

У сюю хвилину ясну.

Щоб вільно по світі літати,

Щоб вітер розносив луну.

Щоб геть аж під яснії зорі

Полинути співом дзвінким,

Упасти на хвилі прозорі,

Буяти над морем хибким.

Лунали б тоді мої мрії

І щастя моє таємне,

Ясніші, ніж зорі яснії,

Гучніші, ніж море гучне.

Ведуча: Вірші найвідоміших поетів світу окриляють закоханих, запалюють відчайдушних! Та світ не обходиться без тих, хто пише для наймолодших читачів. Однією з таких письменниць є Марійка Підгірянка. Зараз (четвертий учень,ім’я) прочитає нам її вірша!

Четвертий учень:

Гей, гуртуймось та лучімся,

Українські діти!

Зранку, змалку вже учімся

Для Вкраїни жити.

 

Поставаймо пара в пару

У громаду бучну,

Затягнімо аж під хмару

Співаночку звучну.

 

Нехай вчує ненька мила

Й наші рідні поля,

Що росте в них наша сила,

А з силою - доля!

Ведуча: Та жоден поетичний марафон не обходиться без Тараса Григоровича Шевченко. Серед нас є юний читач, яких прочитає нам свого улюбленого вірша «Садок вишневий коло хати». (П’ятий учень,ім’я)

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Сем’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх,
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих. 

Майже кожен українець знає цей вірш, він є і моїм улюбленим! Це вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну!» і прочитає нам його (шостий учень,ім’я)

Володимир Сосюра

«Любіть Україну»

Любіть Україну, як сонце, любіть, 
як вітер, і трави, і води…
 
В годину щасливу і в радості мить, 
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву, 
вишневу свою Україну, 
красу її, вічно живу і нову, 
і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним, 
сіяє вона над віками… 
Любіть Україну всім серцем своїм 
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна 
в просторів солодкому чарі… 
Вона у зірках, і у вербах вона, 
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях, 
у пісні у кожній, у думі, 
в дитячий усмішці, в дівочих очах 
і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора, 
живе у стежках, у дібровах, 
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, 
і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах 
чужинців в зелених мундирах, 
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях 
до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх, 
і сльози, і все до загину… 
Не можна любити народів других, 
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе, 
люби її кожну хвилину. 
Коханий любить не захоче тебе, 
коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, у бою, 
як пісню, що лине зорею… 
Всім серцем любіть Україну свою — 
і вічні ми будемо з нею!

Ведуча: Серед українських поетів і письменників є багато видатних людей, одним з них є Іван Федорович Драч, поет, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч, перший голова Народного Руху України.

Серед нас є дівчина, якій поезія Івана Федоровича припала до душі. Будь ласка (сьомий учень, ім’я)

Без тебе світ — це тьмавий морок.

Без тебе не біжить вода.

Без тебе кожен камінь — ворог,

Подушка каменем тверда.

Без тебе сонце — повне ночі,

Без тебе ночі — без кінця,

Для тебе ж ночі я доточую,

Для тебе місяця — вінця.

Без тебе небо — повне криги,

Стоять в душі самі льоди,

Без тебе світ — це ж тільки крихти

Моєї зимної біди.

Без тебе, що мені без тебе —

Нема мене на всі світи…

Тож нахились блакитним небом,

Тож святом сонця освяти!..

Іван Якович Франко-видатний український письменник, філософ поетичний діяч.  Він був першим, хто вдягнув вишиванку під піджак. Саме таким головного українського революціонера зафіксували на 20-гривневій купюрі. Його твори перекладались польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами. Серед нас є учиниця 9 класу (восьмий учень, ім’я) ,яка за власним бажанням обрала і вивчила вірш під назвою «От се та я стежечка» то ж послухаєм.

Іван ФРАНКО

* * *

От се та я стежечка, 
Де дівчина йшла, 
Що з мойого сердечка 
Щастя унесла.

Ось туди пішла вона 
Та гуляючи, 
З іншим своїм любчиком 
Розмовляючи.

За її слідами я, 
Мов безумний, біг, 
Цілував з сльозами я 
Пил із її ніг.

Наче потопаючий 
Стебелиночку, 
Зір мій вид її ловив 
На хвилиночку.

І мов нурок перли ті 
На морському дні, 
Сквапно так мій слух ловив 
Всі слова її.

Отсе тая стежечка 
Ізвивається, 
А у мене серденько 
Розриваєтьтся.

Залягло на дні його 
Те важке чуття: 
Тут навіки згублений 
Змисл твого буття.

Все, що найдорожчеє, 
Найулюблене, 
Чим душа жива була, 
Тут загублене!

Чим душа жива була, 
Чим пишалася… 
От се тая стежечка, 
Щоб запалася!

Ведуча: Мало хто знає, та в нашій школі є вчителі і учні, які пишуть власні вірші! (Запрошуємо по черзі учнів і вчителів прочитати свого вірша.)

На такій приємній ноті ми завершуємо наш поетичний марафон. Запрошую всіх на спільне селфі з улюбленою книгою!

Додаток.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
3
міс.
2
9
дн.
1
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!