Бібліотека

Початок Руїни. Розкол Гетьманської держави. Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я.

Опис документу:
Підписання Слободищенського трактату призвело до політичного розколу українського суспільства. Якщо на Правобережжі козацька рада, що відбулася восени 1660 р. в Корсуні, схвалила його, то козаки деяких лівобережних полків відмовилися підтримати трактат й обрали своїм наказним гетьманом переяславського полковника Якима Сомка. Ю. Хмельницький за допомогою татар спробував відновити свою владу на Лівобережжі й усунути від влади Сомка.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема: Початок Руїни. Розкол Гетьманської держави. Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я.

1. Запишіть напроти прізвища діяча заходи, які він здійснював у внутрішній і зовнішній політиці

І. Виговський

Ю. Хмельницький















1. Поділ українських земель на Лівобережну і Правобережну Гетьманщину.

Підписання Слободищенського трактату призвело до політичного розколу українського суспільства. Якщо на Правобережжі козацька рада, що відбулася восени 1660 р. в Корсуні, схвалила його, то козаки деяких лівобережних полків відмовилися підтримати трактат й обрали своїм наказним гетьманом переяславського полковника Якима Сомка. Ю. Хмельницький за допомогою татар спробував відновити свою владу на Лівобережжі й усунути від влади Сомка. Проте це лише погіршило ситуацію: у травні 1661 р. майже все Лівобережжя визнало владу Москви. Наприкінці 1662 р., зневірившись у можливості об’єднати під своєю булавою всю Україну, Ю. Хмельницький зрікся гетьманства й постригся в ченці під ім’ям Гедеона. Після зречення влади Ю. Хмельницьким в обох частинах козацької держави було встановлено окремі гетьманати: на Правобережжі в січні 1663 р. козацька рада в Чигирині обрала гетьманом Павла Тетерю (1663-1665 рр.), на Лівобережжі після короткого гетьманування Якима Сомка (1662- р.), якого не визнала Москва, 27 червня 1663 р. на Чорній раді в околицях міста Ніжина гетьманом обрали Івана Брюховецького (16630-1668 рр.). Отже, у козацькій державі виникла глибока криза. Щоб об’єднати Україну, кожен гетьман покладався на силу.

Схема для запису в зошит

Політичний розкол в українському суспільстві

1660 р. Чорна рада (загальна рада)

правобережного козацтва в Корсуні

схвалила умови Слободищенського

трактату

1660 р. Рада лівобережних козацьких

полків, що проходила в Переяславі,

відмовилася визнати Слободищенський

трактат



Фактичний поділ території Гетьманщини на дві частини

Правобережна Україна поверталася

до складу Речі Посполитої

Лівобережна Україна визнавала залежність від московського царя



Політичне закріплення територіального поділу Української козацької держави виникненням двох окремих гетьманатів

Січень 1663 р. Рада правобережного

козацтва в Чигирині обрала П. Тетерю

гетьманом Правобережжя

Червень 1663 р. Чорна рада в околицях

Ніжина обрала І. Брюховецького

гетьманом Лівобережжя



Українська козацька держава як єдиний суспільно-політичний організм припинила існування. На її території виникли два державні утворення з окремими урядами, військами, фінансами, політикою, причому обидва перебували у стані війни.



Питання:

1. Яка угода призвела до поділу Гетьманщини?

2. В якому році майже вся Лівобережна Гетьманщина визнала владу Москви?

3. П. Тетеря був обраний гетьманом всієї Гетьманщини?

2. Спроби об’єднати Правобережну і Лівобережну Гетьманщину.

У жовтні 1663 р. на територію Лівобережної України вторглося польське військо на чолі з королем Яном Казимиром, татари та правобережні козацькі полки на чолі з П. Тетерею. Цей похід тривав до березня 1664 р. і зазнав цілковитої поразки. Повернувшись із невдалого походу, польська шляхта завзято почала відновлювати шляхетські порядки на Правобережжі. У відповідь спалахнуло антипольське повстання. Новим гетьманом Правобережжя було обрано П. Дорошенка. Він зумів покінчити з безвладдям, що панувало в краї, відновити діяльність органів влади та зміцнити свою владу. Першочерговим завданням П. Дорошенко вважав об’єднання двох частин України. Обрання гетьманом Лівобережжя кошового отамана Запорозької Січі І. Брюховецького відбулося перш за все завдяки московській підтримці. Іншим претендентом на булаву був Я. Сомко, який виступав за сильну гетьманську владу й засуджував свавільні дії московських воєвод в Україні. Москва вирішила зробити ставку на Брюховецького, який не приховував своїх відверто промосковських настроїв. Новообраний гетьман неодноразово висловлювався за ліквідацію гетьманату в Україні й перетворення її на князівство, очолюване московським царевичем Федором. У листопаді 1663 р. новий гетьман підписав із представниками царського уряду Батуринські статті. Порівняно з попередніми вони містили п’ять нових пунктів: гетьманський уряд зобов’язувався безоплатно забезпечувати продуктами харчування московські гарнізони, розташовані в Україні; гетьманський уряд зобов’язувався здійснювати заходи для затримання й повернення московських втікачів (їх переховування каралося смертю); установлювалася заборона для українських купців у Московській державі продавати вино й тютюн, оскільки це завдавало збитків царській монополії на продаж цих товарів; заборонявся продаж хліба на Правобережну Україну й кримським татарам; необхідно було скласти перелік козаків, міщан і поселян та зазначити розміри їх земельних володінь. У вересні 1665 р. І. Брюховецький першим з українських гетьманів здійснив візит до Москви, де підписав нові статті, що значно посилювали залежність козацької України від царського уряду. Згідно з Московськими статтями: українські землі й міста проголошувалися володіннями московського царя, а з їх населення (крім козаків) стягувалися до царської скарбниці податки; вибори гетьмана відбувалися в присутності московських представників, а гетьманські клейноди новообраний гетьман отримував від царя; дипломатичні відносини гетьмана з іншими державами заборонялися; київську митрополію мав очолити московський ставленик; гетьман позбавлявся права надавати українським містам самоврядування, відтепер це здійснював тільки цар; збільшувалася кількість московських гарнізонів, вони розміщувалися в усіх основних містах, а повноваження московських воєвод суттєво зростали (збирання податей із некозацького населення, хліба на утримання гарнізонів, податків із купців, грошових зборів із винних оренд тощо). Сам І. Брюховецький за виявлену поступливість отримав від московського царя титул боярина та великі маєтки, навіть був одружений із московською бояринею.

Питання:

1. Кого залучив на допомогу приєднати Лівобережну Україну до Правобережної П. Тетеря?

2. Чому на Правобережній Гетьманщині розгорнулось антипольське повстання?

3. Які пункти Батуринських статей вас найбільше вразили і чому?

4. Як ви думаєте після підписання Московських статтей Лівобережна Україна зберігала незалежність?

3. Андрусівське перемир’я 1667 р.

У цей період також тривала війна між Московською державою та Річчю Посполитою. Виснаживши матеріальні й людські ресурси, обидві держави схилялися до примирення. Коли про початок переговорів довідався П. Дорошенко, він зрозумів, що розраховувати на допомогу Польщі в боротьбі проти Москви не варто. Тоді він за допомогою татар розгромив під Браїловом польське військо (19 грудня 1666 р.), тим самим не давши йому розміститися на Правобережжі. У той самий час у результаті тривалих переговорів 30 січня 1667 р. у селі Андрусово, що під Смоленськом, між Росією та Польщею було досягнуто угоди про перемир’я на 13,5 року. На підписання Андрусівського перемир’я не запросили ні лівобережного гетьмана І. Брюховецького, ні новообраного правобережного гетьмана П. Дорошенка, що вкотре засвідчувало ставлення Москви. й Варшави до України. Згідно з умовами перемир’я закріплювався поділ України: Правобережна Україна (без Києва) відійшла до Польщі, а Лівобережжя та тимчасово Київ (на два роки) залишилися за Московією. Запорожжя мало визнавати владу обох держав.

Питання:

1. Між якими державами укладався Андрусівський договір?

2. Чи приймали в укладанні договору участь гетьмани ?

3. Як ви думаєте укладання договору свідчило про збереження чи втрату незалежності Гетьманської держави?

ІV. Домашнє завдання

Опрацювати §

Виписати для себе пункти з Батуринських і Московських статтей, які стосуються території, війська, населення.



Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.