Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Формування психологічної готовності працівників закладів освіти до конструктивної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій
»
Взяти участь Всі події

Початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Події 1648—1649 рр.

Історія України

Для кого: 8 Клас

01.04.2021

149

10

0

Опис документу:
Клас 8 Вчитель: Таранич О.В. Тема: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII СТ. Підтема: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Події 1648—1649 рр. Цілі уроку: • з’ясувати передумови та причини Національно-визвольної війни; охарактеризувати військові та політичні події 1648-1649 рр.; • розвивати вміння аналізувати та опрацьовувати історичні джерела; • виховувати в учнів патріотичне ставлення до героїчного минулого Батьківщини
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Дата______

Клас 8

Вчитель: Таранич О.В.

Тема: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Підтема: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Події 1648—1649 рр.

Цілі уроку

  • з’ясувати передумови та причини Національно-визвольної війни; охарактеризувати військові та політичні події 1648-1649 рр.;

  • розвивати вміння аналізувати та опрацьовувати історичні джерела;

  • виховувати в учнів патріотичне ставлення до героїчного минулого Батьківщини.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати:

  • пояснювати якими були причини та передумови Національно-визвольної війни;

  • тлумачити поняття «національно-визвольна війна»;

  • визначати за картою напрямки походів козацького війська у 1648-1649 рр.;

  • характеризувати Збаразько-Зборівську кампанію, її результати та наслідки;

Науково-методичне забезпеченняпідручник (автор В. С. Власов), атлас, шаблон «Фішбоун», мультимедійний проектор, презентація з ілюстративними та дидактичними матеріалами.

Основні терміни та поняття: Національно-визвольна війна.

Основні дати та події: січень 1648 р. – обрання гетьманом Б. Хмельницького, початок Національно-визвольної війни; лютий 1648 р. – укладення союзної угоди з кримським ханом про надання військової; 5-6 травня 1648 р. битва на Жовтих Водах; 16 травня 1648 р. ‒ битва під Корсунем; 11-13 вересня 1648 р. ‒ битва під Пилявцями; вересень-листопад 1648 р. – облога українськими військами Львова та Замостя; червень-серпень 1649 р. ‒ облога Збаража; 5-6 серпня 1649 р.битва під Зборовом; 8 серпня 1649 р. ‒ укладення Зборівського договору.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності

II. Вивчення нового матеріалу

Епіграф:

Усі люди є вільними і рівними у своїй гідності і правах.

Конституція України, стаття 21

Актуалізація опорних знань

  • Згадайте, діти, під владою якої держави опинилась більшість українських земель на початку XVII ст.

Гори високі, широкі поля,

Під чиєю владою рідна земля?

Праворуч – пан, ліворуч – шляхтич,

Під поляком Україна плаче.

  • Як жилося українцям під владою поляків?

  1. Уважно розгляньте хмару слів.

  2. Поясніть значення слів, що зустрічаються у хмарі.

  3. Розташуйте поняття у хронологічній послідовності.

Кафа ‒ місто, в якому зосереджувався найбільший невільничий ринок. Гетьман Війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний здобув 22 липня 1616 р.

Хотин – місто, біля якого відбулася вирішальна битва у війні Османської імперії проти Речі Посполитої (1620—1621 років). Головна роль у цій війні відводилася козацькому війську, на чолі якого стояв гетьман П. Конашевич-Сагайдачний.

П’ятка – місце вирішального бою під час селянської війни К. Косинського 1594 р.

Солониця – місце, де відбулася вирішальна битва 1596 р. під час постання С. Наливайка.

Кодак – фортеця збудована польським урядом у липні 1635 р. з метою ізолювати Запоріжжя і Дон від України, перекрити вихід до Чорного моря і перешкодити втечі селян на Запорозьку Січ. У ніч з 17 на 18 серпня 1635 року запорізькі козаки під проводом гетьмана Івана Сулими оволоділи Кодацькою фортецею.

Ординація («Ординація Війська Запорізького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої») ‒ постанова польського сейму, видана у грудні 1638 року після придушення  постання Павла Бута 1637 р., яка обмежувала права козаків. Наслідком прийняття цього документу стало десятиліття «золотого спокою».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

На сьогоднішньому уроці ми з вами розпочинаємо вивчення нової теми під назвою Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття під проводом Богдана Хмельницького. Військові дії 1648-1657 рр. відомі в історії Украни як «Хмельниччина», «козацьке повстання», «національне повстання»; «козацька війна», «громадянська (домова) війна», «велика війна 1648—1654 рр.», «польсько-козацька війна», «селянська війна», «визвольна війна», «козацька революція», «національна революція», «національно-визвольна революція», «українська революція», «велика українська революція» тощо. Однак більшість із запропонованих понять відображає лише певний сегмент цього багатоаспектного явища. Давайте спробуємо дати відповідь на питання: чому військове повстання 1648 р. прийнято називати саме національно-визвольною війною?

Національно-визвольна війна – це збройна боротьба народу, спрямована на знищення іноземного панування, завоювання національної незалежності й утворення національної держави.

IV. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу:

  1. Причини війни

  2. Підготовка до війни

  3. Воєнна кампанія 1648 р.

  4. Воєнна кампанія 1649 р.

  1. Причини війни

За допомогою розданих фрагментів із історичних джерел, давайте визначимо головні причини початку Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст., та запишемо їх до нашої схеми.

Робота з історичними документами:

Документ 1. 

Документ 2. 

Документ 3.

Проаналізувавши дані джерела, учні працюють за методом «Фішбоун».

2. Підготовка до війни

Приводом до початку війни стали події, що розгорнулися у 1646 році. За відсутності господаря на хутір Суботів здійснив напад чигиринський підстароста Д. Чаплинський, який, пограбувавши хутір, убив його наймолодшого сина та забрав жінку, з якою мав намір одружитися овдовілий Богдан. Варто зауважити, що подібні випадки були звичним явищем з боку шляхти Речі Посполитої, тому Хмельницький спочатку намагався покарати підстаросту законними методами через короля, але всі прохання виявилися марними.  Цей випадок остаточно переконав його в необхідності докорінних змін у державі.

 Завдання: опрацювавши інформацію з підручника на стор. 115-116, вкажіть основні етапи підготовки Богдана Хмельницького до війни.

Прогнозована відповідь

  1. Встановив зв’язок із запорізькими козаками, захопивши Січ. (25 січня 1648 р.)

  2. Розіслав універсали до українського народу із закликом вступати до козацького війська.

  3. Налагодив виробництво пороху та домовився про постачання зброї та боєприпасів.

  4. Домовився про перехід на бік повстанців реєстрового козацтва.

  5. У лютому-березні 1648 р. уклав союзну угоду у Бахчисараї з Кримським ханством про військову допомогу у війні з Річчю Посполитою.

Отже, до кінця лютого 1648 р. Богдан Хмельницький мав усе для того, щоб розпочати війну проти поляків

3.Воєнна кампанія 1648 р.

Опрацюйте пункт 3 з параграфа 17 та заповніть запропоновану табличку.

Дата

Подія

Результат

5-6 травня 1648 р.

Битва на Жовтих водах

Перемога козаків, вцілілі поляки потрапили у татарський полон

15-16 травня 1648 р.

Битва під Корсунем

Перемога козаків; у татарський полон потрапили польські командувачі М. Потоцький та М. Калиновський

Червень-липень 1648 р.

Каральні походи на Правобережну Україну: польський під командуванням Я. Вишневецького, та український під проводом М. Кривоноса

Звільнено від польського панування Лівобережжя, Брацлавське, Київське та частина Подільського воєводства

23 вересня 1648 р.

Битва під Пилявцями

Польське командування тікало з поля бою; козакам дісталися значні трофеї; відкритий шлях на Галичину і Волинь.

Вересень-жовтень 1648 р.

Облога Львова

Переяславське перемир’я

Жовтень-листопад 1648 р.

Облога Замостя

23 грудня 1648 р. Б. Хмельницький повертається до Києва.

Завдання: уважно роздивіться на екрані картину Миколи Івасюка «В'їзд Богдана Хмельницького до Києва» (1912 рік) та дайте відповіді на запитання:

  1. Хто зображений на картині?(Б. Хмельницький з козаками, єрусалимський патріарх Паїсій, який був проїздом у місті, і київський митрополит Сильвестр Косів із духовенством, студенти Києво-Могилянської академії, кияни)

  2. В якому настрої перебувають люди?(радісний, щасливий)

  3. Як ставилося українське суспільство до постаті Хмельницького?(вітали як переможця, спасителя)

  4. Як автор відноситься до постаті Б. Хмельницького? (зобразив його як видатного полководця, зобразивши його на білому коні)

Військова кампанія Б. Хмельницького 1648 р. закінчилася рядом блискучих перемог для козацького війська, які надихали на продовження військових дій та здобуття права на власну державність у межах своїх етнічних територій.

4.Військова кампанія 1649 р.

На початку 1649 р. новим королем обрали Яна ІІ Казимира, який спробував помиритися з козаками. Проте жодну зі сторін не задовольняли запропоновані умови. Як наслідок – військові дії було відновлено.

Влітку 1649 р. на допомогу 100-тисячному війську козаків Хмельницького, рушив сам кримський хан Іслам-Гірей з 40-тисячною татарською кіннотою. Вони взяли в облогу значну частину шляхетських військ у Збаражі. На допомогу полякам пішов сам король Ян ІІ Казимир. Ворожі сили зустрілися під Зборовим. Виявити переможців у битві не вдалося через бажання хана якомога швидше завершити конфлікт. Йому було не вигідним надмірне посилення козаків і остаточна поразка будь-якої зі сторін. У результаті Збаражсько-Зборівської військової кампанії було підписано компромісний Зборівський договір, який складався із 12 статей і мав форму – жалуваної грамоти короля своїм підданим.

Завдання: ознайомитися з текстом Зборівського договору та дати відповідь на запитання – «Чому Зборівський договір не відповідав фактичним успіхам Національно-визвольної війни?»

"Декларація Його королівської милості Запорозькому Війську на дані пункти ".

  • Король визнавав самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств.

  • На землях Війська Запорозького влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалась в Чигирині. Уряди усіх рівнів на території Гетьманщини мали право займати лише православні шляхтичі.

  • У контрольованій козаками Україні не мали права перебувати війська коронні. Євреї не мали права займати державні посади й бути лихварями. Єзуїти не мали права утримувати освітні заклади.

  • Чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб. Усі ті, хто не потрапив до козацького реєстру, мали повернутися до панів.

  • Проголошувалась амністія всім учасникам Хмельниччини, православним і католицьким шляхтичам, які примкнули до козаків і воювали проти урядових сил.

  • Православна Київська митрополія відновлювалася у своїх правах, а київський митрополит мав увійти до сенату Речі Посполитої. Питання про унію передавалось на розгляд сейму.

Прогнозована відповідь: Зборівський трактат не відповідав ні фактичному успіху національно-визвольної боротьби, ні тим широким надіям, які плекали українські народні маси. За Зборівською угодою велика частина селян поверталася в кріпацтво. На феодальне гноблення була приречена козацька міська біднота. До того ж, татари жорстоко пограбували землі Волині, Галичини й, особливо, Поділля. Так, замість повного звільнення всього українського народу і створення своєї власної держави доводилося задовольнятися національно-територіальною автономією, і то лише для козацької верстви.

Такі події викликали в Україні надзвичайне обурення та стрімке наростання антифеодальної боротьби. Було зрозуміло, що перемир'я триватиме недовго.

V. Узагальнення та систематизація отриманих знань

На сьогоднішньому уроці, ми з вами вивчили нові події з історії козацької доби. Давайте спробуємо впізнати за описом ключові битви Національно-визвольної війни та знайдемо їх на карті.

1. «Сам Хмельницький з Тугай-беєм и з усім кіннім військом перетнув в іншому місці річку ... й міцно вдарили на поляків, які виїхалі проти нього зі своих окопів. Поляки не встояли проти нього й години і, лігші на кілька тисяч трупів, з великим тріском і жахом ледве вскочили на свої окопи в обоз». (Битва на Жовтих Водах)

2. «Частина польського обозу із твані ледве-ледве вибралася. І ... подерлася на круту гору, однак ніяк не могла на неї зібратися. Друга частина загрузла в болоті і затарасувала шлях іншим. Третя частина починала вже гинути». (Битва під Корсунем).

3. Вони тікали без пам'яті, як хто міг і куди міг, кинувшись всі свои велікії обози з численними пребагатими статками і скарбами, залишивши їх на користь і в нагороду Хмельницькому». (Битва під Пилявцями).

4. «Як почув король, яка буча зчинилася у переляканому таборі, зараз звелів подати йому коня і виїхав з непокритою головою, щоб усі могли бачити його поміж лавами його війська, вигукуючі:«Ось я, король ваш. Не тікайте, діти мої, не кидайте мене!» (Зборівська битва).

VI. Домашнє завдання

Опрацювати § 17, виконати завдання 1-3 у контурній карті.

Творче завдання: створити сторінку Б. Хмельницького у соціальній мережі, доповнюючи її новою інформацію протягом вивчення теми Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.