Побут козаків XVI–XVII століть визначався суворими військовими умовами та глибоким побратимством. На Січі вони жили у спільних великих будинках — куренях, харчувалися простою та поживною їжею на зразок кулешу і дотримувалися жорсткої дисципліни. Поза походами козаки успішно займалися господарством на хуторах-зимівниках і розвивали демократичне самоврядування, де всі рішення приймалися спільно на козацькій раді.

























