Рухи літосферних плит указують на те, що на земній поверхні є відносно стійкі та рухомі ділянки.
Відносно стійкі ділянки, земної кори називають платформами. Це найдавніші за віком вирівняні ділянки літосферних плит, що лежать в основі материків і океанічних западин. Платформи мають двошарову будову: нижній ярус — фундамент, утворений кристалічними магматичними і метаморфічними породами; верхній — осадовий чохол, утворений осадовими породами.
На межах літосферних плит розміщуються області складчастості. Складчаста область — це ділянка земної кори, в межах якої шари гірських порід зім’яті в складки. Утворення більшої частини складчастих областей є закономірною стадією розвитку рухливих зон земної кори — геосинклінальних поясів.
