В даний час Україна потопає в смітниках. Замість заповнених звалищ створюються нові, часто нелегальні і неконтрольовані. На звалищах утворюються шкідливі речовини, які забруднюють воду, землю і повітря. Наші міста просто завалені сміттям. Подивіться, що твориться в лісах, полях, луках, озерах, морях? Сміття всюди. Зазвичай зона комфорту для людини обмежується порогом свого будинку, а далі - чуже. Тому деякі смітити починають вже на сходовій клітці. Довго так тривати не може. Нам потрібні чисті міста.
Як зараз виглядає збір сміття в місті, селищах міського типу, селах? У дворах стоять контейнери, куди жителі виносять весь свій мотлох. У контейнерах риються безхатченки в пошуках цінних речей. Далі все це вивозиться на міські звалища, де закопують ( в кращому випадку) в землю. Зрозуміло, що довго так тривати не може. Тому, в даній роботі моєю метою було довести:
якщо в місті налагодити цивілізовану систему збору сміття, то воно зможе заробляти на звалищах. У перспективі можна купувати на переробку сміття з сусідніх міст. Звичайно, тут дуже важливо знайти порозуміння у жителів, бо всі хочуть жити в чистому місті;
діти повинні доносити необхідність роздільного збору до батьків. Батьки будуть отримувати від міста гроші за сортування і через деякий час місто стане чистим;
розрахунки, які дозволять людям мегаполісів здійснювати свої мрії для комфортного життя;
людству треба замислитись: «Хто ми є на нашій планеті Земля?». Досить шукати причини, чому це зробити не можна. Краще знайти причини, чому більше не можна без цього! А то все життя можна прожити на звалищі.
Ця робота для тих, хто хоче зробити цей світ чистим та привабливим, це роздуми про те, що може зробити кожна людина для поколінь, які будуть жити після нас, для природи, для планети Земля, для свого міста, селища, села.
Виходячи з розуміння важливості проблеми, в роботі надані приклади застосування пластикового сміття, наведені цікаві розрахунки, які людина може отримати, якщо захоче щось змінити в своєму житті без збитків для себе. Проведені дослідження про створення моделі захоронення відходів і відкритого звалища, а також зроблені елементарні висновки, які рекомендовані кожній людині, щоб жити в безпеці далі.
Актуальність природоохоронної діяльності є загальновизнаною. Сьогодні вже недостатньо втручання у розв'язання екологічних проблем лише окремих груп людей та організацій. Сьогодні тільки особиста участь кожного з нас в охороні природи може дати позитивні результати.
А саме головне в роботі: необхідно подумати всім нам про країну, яку ми залишимо нашим нащадкам, адже навіть пластиковий пакет з продуктового магазину, якщо його не переробити, на сміттєзвалищі розкладатиметься сотні років.
Червоною ниткою в роботі виступає пластик, який стає сумним рекордсменом по тривалості розкладання в природі, становить серйозну загрозу для довкілля. І надійний та екологічний спосіб його утилізації - серйозне завдання для вчених-дослідників, інженерів та винахідників. Робота нагадує, що вчені- дослідники – це ті, хто колись навчалися в школі, тому саме в школах, гімназіях, ліцеях, навіть в дитячих садках все повинно починатися!
