План – конспект заняття-свята з елементами національно-патріотичного виховання «Рідна мова, звучи в нашім домі»

Опис документу:
Запропонований методичний матеріал стане у нагоді керівникам гуртків гуманітарного напряму багатопрофільних закладів позашкільної освіти, вчителям-філологам та класним керівникам при підготовці позаурочних пізнавально-розвивальних заходів національно-патріотичного спрямування.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Департамент з гуманітарних питань Кам’янської міської ради

Комунальний заклад «Будинок творчості дітей та юнацтва»

Кам’янської міської ради

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

«Рідна мова, звучи в нашім домі»

План – конспект заняття-свята

з елементами національно-патріотичного виховання

Автор:

РОЗУМНА

Валентина Миколаївна,

заступник директора з НВР,

керівник гуртка

«Мовне джерельце»

м. Кам’янське

2019

Рецензія

на методичну розробку «Рідна мова, звучи в нашім домі». План-конспект

заняття-свята з елементами національно-патріотичного виховання»

Розумної В.М., заступника директора з НВР,

керівника гуртка «Мовне джерельце»

КЗ «Будинок творчості дітей та юнацтва» КМР

Сучасний педагог, крім своєї закоханості у справу, яка стала частиною його життя, крім великої одержимості, відповідальності й жертовності, повинен перебувати в постійному пошуку, бо тільки та людина, яка є носієм змін, спроможна виховати творчу особистість. А секрет професійного успіху керівника гуртка напрочуд простий: бути самим собою і братися лише за те, що подужаєш, що тобі близьке, доступне, зрозуміле. Тоді й з’являється бажання удосконалення, осучаснення, змін освітнього процесу. Так і народжується педагогічна творчість, яка неодмінно передається вихованцям, і вони також долучаються до процесу творення. Пригадуються слова В.Сухомлинського: «Учитель повинен досягати успіху для того, щоб його досягали учні, а учні повинні досягати успіху, щоб його досягало суспільство».

Вважаю, що саме вищезазначене і є запорукою успіху професійної діяльності керівника гуртка «Мовне джерельце» Розумної Валентини Миколаївни.

Розумна Валентина Миколаївна – досвідчений педагог, володіє сучасною методикою викладання, вміло вирішує педагогічні проблеми за допомогою оригінальних рішень.

Матеріали, подані для рецензії, відповідають проблемі, над якою працює педагог: «Створення умов для активізації творчої діяльності вихованців на заняттях в гуртку».

Працюючи над проблемою щодо створення умов активізації творчої діяльності вихованців керівник гуртка загострює увагу на потребі уважніше вивчати творчу спадщину українських педагогів, цікаві думки яких можуть стати основою для створення вітчизняних методик і технологій.

«Творімо власний освітній простір, будуймо українську школу, спираючись передусім на свої традиції !» - вважає Валентина Миколаївна.

Запропонований методичний матеріал стане у нагоді керівникам гуртків гуманітарного напряму багатопрофільних закладів позашкільної освіти, вчителям-філологам та класним керівникам при підготовці позаурочних пізнавально-розвивальних заходів національно-патріотичного спрямування.

Методист

методичного кабінету

при департаменті з гуманітарних

питань Т.П.Згама

Зміст

Вступ………………………………………………………………………4

План-конспект заняття-свята

з елементами патріотичного виховання

«Рідна мова, звучи в нашім домі»……………………………………….5

Висновок………………………………………………………………….18

Література та інтернет-джерела…………………………………………19

Фотоматеріали……………………………………………………………20

Додатки……………………………………………………………………22

Вступ

Початок XX1 століття – це час визначення стратегічних орієнтирів, народження нової якості життя. Сучасні суспільно-економічні відносини змушують людину виявити активну життєтворчість, мобільність, самостійність. Майбутнє закладається в освіті, а освіта тримається особистостями. Особистостями педагогів та вихованців. Сьогодення переконує в тому, що в нас є це майбутнє. Тільки для його здійснення потрібно намагатися поважати себе і розуміти інших, об’єднуючись навколо величної та буденної одночасно справи – навчання та виховання майбутніх громадян України, тих людей, що житимуть на цій землі і любитимуть її.

Процес навчання та виховання такої особистості є першочерговим завданням кожного педагога, керівника гуртка. Провідна роль у цьому належить викладанню української мови та літератури та робота гуртка «Мовне джерельце», яка покликана давати не тільки знання, але і різнобічно виховувати і розвивати особистість.

Створення умов для активізації творчої діяльності вихованців на заняттях в гуртку – одне з першочергових завдань кожного педагога-словесника. Творчий педагог не лише повинен знати мову, а й літературу, він постійно працює над самовдосконаленням. Він має бути і науковцем, і педагогом, і психологом,і організатором, і артистом.

Використання сучасних інтерактивних методик – це творча самореалізація педагога, а для вихованців – це свято активної творчої праці. Для активізації творчої діяльності вихованців в гуртку заняття будуються на підставі рівноправного партнерства і спілкування на творчих засадах з використанням інтерактивних форм і методів:

  • кооперативного навчання (робота в парах, у малих групах);

  • колективно-групового навчання («Мікрофон», «Мозкова атака», «Незавершені речення»);

  • моделювання (розігрування ситуацій за ролями);

  • опрацювання дискусійних питань (дискусія);

  • стимулювання інтересу вихованців до нових, більш глибоких знань (проектні технології).

Завдання керівника гуртка «Мовне джерельце», педагога-філолога вбачаю в тому, щоб розвивати потребу кожного вихованця бути у творчому пошуку, а отримані знання використовувати в повсякденному житті. Кожне заняття для мене – це урок виховання великої чутливості до Слова, це творча співпраця педагога й вихованців, яка є неможливою без відповідного емоційного настрою. Атмосферу зацікавленості до навчання необхідно створювати як на уроці, так і під час проведення позаурочних заходів.

Головне – розбудити в дитині бажання мислити й творити.

План-конспект заняття-свята

з елементами патріотичного виховання

«Рідна мова, звучи в нашім домі»

Мета:

Навчальна: ознайомити вихованців з різними версіями походження мови як засобу спілкування, відомостями з історії української мови, сприяти усвідомленню значення мови в житті суспільства й ролі української мови як державної.

Розвивальна: розвивати мовленнєві здібності, навички виразного читання, творчі здібності дітей.
Формуюча: формувати мовну культуру вихованців.

Виховна: виховувати почуття гордості за приналежність до українського народу, любов і повагу до рідного слова,пробуджувати пізнавальні інтереси до історії української нації.

Тип заняття: інтегроване заняття-свято.

Оформлення кабінету: плакати «9 листопада - день української писемності та мови», вишитий рушник, портрет Т.Г.Шевченко, зразки абеток «глаголиця» та «кирилиця», букет із гілок калини та верби.

Обладнання: словники української мови (орфографічний, перекладний, труднощів української мови, тлумачний), Конституція України, презентаційний матеріал, «Енеїда» І. Котляревського. Портрети до гри «Темна завіса»( О.Олеся. Т.Шевченка,В.Сосюри, Л.Костенко,Л.Українки)

Зв’язки з шкільними предметами: українська література, історія, ОТМ, художня культура.

Епіграф заняття: Не говори про Українську Мову,

Говори Українською!

Цього буде досить.

Якою мовою виховаєш дитину,таку країну вона і буде любити.

План заняття:

  1. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності вихованців.

  2. Актуалізація теми заняття.

  3. Основна частина.

  • Сприяння засвоєнню матеріалу.

  1. Закріплення знань, умінь і навичок.

  2. Підсумок заняття (рефлексія).

Хід заняття

** Звучить пісня Тіни Кароль «Україна – це ти»

Керівник гуртка: - Шановні учні! Шановні запрошені!

Сьогодні у нас особливий день. Ми з вами відзначаємо свято, що вшановує пам'ять українського письменника, автора «Повести временных лет». 21 рік потому 9 листопада 1997 року Постановою колишнього Президента України Л.Кучми «На підтримку громадянських організацій, з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації суспільства постановляю : «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця».

Подивіться – як звучить тема нашого заняття, про що йдеться в нашому епіграфі… Рідне слово… Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська – невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона багата, порадник і вчитель тим, хто любить і шанує, і суддя тих, хто її зневажає.

Відомий український письменник ХІХ століття П.Мирний говорив: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздум, досвід, почування».

Отже, мова – це наш всенародний скарб, її треба берегти, примножувати і передавати нащадкам.

Постарайтесь сьогодні на занятті зрозуміти й запам’ятати різні версії походження, відомості з історії української мови. Прислухайтесь до мудрих слів письменників і поетів, любіть і вивчайте нашу рідну мову!

** Звучить українська мелодія

Керівник гуртка: Спробуйте уявити один день зі свого життя без мови. Ось ви прокинулись, мовчки одягаєтесь, снідаєте, ідете до школи. А що тут? Мовчазні учні походжають коридорами – ніхто ні з ким не сперечається, не розповідає про вчорашні пригоди… Стоїть мертва тиша.

Лунає дзвоник. Ви тихесенько заходите в клас, сідаєте за парту. А що далі? Підручників у вас нема, бо немає писемної мови. Вчитель теж мовчить.

Чи змогли б ви в таких умовах стати лікарем, робітником, інженером, менеджером?

Отже, мова – найважливіший засіб спілкування. Життя без неї уявити неможливо. А коли ж зявилася мова? Хто ж був її прабатьком? Як народилася писемність, абетка? Чи мали наші предки до цього якісь інші писемні знаки? Відповісти на ці запитання мені сьогодні допоможете ви, шановні вихованці, поділившись на чотири групи. Кожна група отримала випереджаюче завдання - підготувати тематичну інформацію.

І група «Джерела словянської писемності»

Виникнення писемності – епохальний крок поступу в історії кожного народу. Тривалий час у наукових джерелах усталеною була думка про те, що наші пращури здобули писемність нібито лише після Хрещення Русі, коли з Візантії та Болгарії прийшли в Київську Русь богослужбові книжки.

Перші перекладачі цих книжок Кирило та Мефодій – були творцями словянської азбуки. Брати з дитинства добре знали як грецьку, латинську, арабську, єврейську мови, так і південномакедонський діалект солунських словян. Здобувши освіту в Константинополі, Кирило працював у патріаршій бібліотеці, викладав філософію. Мефодій спочатку був військовим, потім обіймав посаду правителя однієї зі слов’яно-болгарських країв Візантії. Згодом став помічником братові у просвітницькій діяльності.

Кирило створив словянську абетку в 862 році, а вже в 863 брати привезли до Велеграда словянську Біблію та три-чотири богослужбові книжки, перекладені словянською.

Є два різновиди старослов’янської абетки: кирилиця і глаголиця. Кириличний алфавіт ХІ ст. широко вживали в духовній і світській літературі східних словян.

Початки української мови зафіксовані в памятках ІХ ст. Найвідомішою з них є «Велесова книга». Появу нової української літературної мови символізувало видання перших 3-х частин «Енеїди» І.Котляревського в 1798 році.

Ще одна важлива дата в історії нашої мови – 1840 р. Шевченків «Кобзар». Саме з цього часу українська мова стала на тернистий, але плідний шлях усталення і поступу.

Керівник гуртка: Так, дійсно поема І.Котляревського - це перший твір

сучасної української літератури, який написаний живою народною мовою.

Калинова, солов’їна називали українську мову поети. Це неповторна мова І.Франка, Л.Українки, Т.Шевченка, М.Коцюбинського, П.Тичини, В.Сосюри, М.Рильського та інших представників красного (в розумінні красивого) письменства. А скільки влучних висловів письменників та науковців про мову ми зустрічаємо на сторінках підручників з української мови.

До нас дійшли рукописи, записані старослов’янською азбукою. І зараз я пропоную кожній групі перекласти їх та записати українською мовою.

Мова – наша зброя…Мова – втілення думки. (М.Рильський)

Слова росли із грунту мов жита. Добірним зерном колосилась мова.(Л.Костенко)

Плекатимеш мову – цвістимуть слова (Б.Олійник)

Мова – історія народу. Це шлях розвитку, культури (О.Купрін)

Мова – коштовний скарб народу (І.Франко)

Мова – це душа народу, а народ без мови не народ (В.Сосюра)

Мова – це лад мислення. Це цілюще народне джерело (В.Сухомлинський)

Мова – це пісня душі, покладена на слова (Д.Білоус)

** пісня «Рідна мова» (сл. Г Вієру, муз. П.Дворського)

Керівник гуртка: Та судилась нашій мові і страдницька доля. І я запрошую до слова учнів з ІІ групи.

Вихованка: Іван Огієнко (Митрополит Іларіон) «Тернистим шляхом»

Творилася віки Українська Мова

І потом, і кровю народу,

Як дар найсвятіший від вічного Слова

На зоряне щастя та згоду.

А ворог лукавий все клав перешкоди,

Все ставив розвоєві тами, -

Позбавив він Слово плідної свободи

І сіяв незгоду між нами.

Та вільної річки не спинять тирани,

І мчить вона чиста й весела,-

Зламала кайдани, загоїла рани,

І спала із Слова омела!

А Рідная Мова, як сонце, пречиста,

Як перли ясні та коштовні,

Велично всміхнулась разками намиста,

Зійшла нам, як місяць уповні!

Віками горіли полум’яні горна,

Народ чатував при ковалі,-

Й скувалася Мова, державна й соборна,

В шоломі з крицевої сталі!

І доти бринітиме Рідная Мова

У творчім розвої та в силі,

Ростиме нам доля, трава мов шовкова,

Мов наші пісні орлокрилі!

** мелодія пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»

ІІ група «Скорботний шлях української мови»

Керівник гуртка: Ви маєте на столах невеличкий календар трагічної долі української мови, з якого можете виділити основне.

Вихованець: Ви зустрічали слово лінгвоцид?

Це слововбивство, вбивство мови, слова.

Біль гноблення народів. Серце, цить!

Вершина це потворна двоголова… ( А.Білоус)

ХУП ст. 1627 – наказ царя Михайла з подання московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні «Учительського Євангелія» К.Старовецького.

1690 - собор православної церкви засудив книжки П.Могили, Л. Барановича

та ін., наклавши на них прокляття та анафему лише за те, що вони були писані українською.

1696 - ухвалою сейму у Варшаві українська мова виводиться з офіційного вжитку на українських землях і залишається виключно мовою церкви.

1720 - вийшов указ Петра І про заборону друкувати в Україні будь-які книжки, крім церковних. Та й ті лише російськомовним варіантом церковнослов’янської мови.

1862 - ліквідовано українські недільні школи.

1863 - циркуляром міністра внутрішніх справ П.Валуєва заборонено видавати підручники, літературу та книжки релігійного змісту українською мовою.

1876 - Указ Олександра ІІ (Ємський указ) заборонив увозити з-за кордону будь-які книжки й брошури, написані «малоросійським наріччям», а також друкувати українською мовою оригінальні твори і переклади, крім історичних пам’яток і художньої літератури, при цьому з неодмінним додержанням російської орфографії.

1884 - заборона українських театральних вистав.

1892 - заборона перекладати російські твори українською мовою.

1938 - вийшла постанова РНК УРСР і ЦК КП(б) У «Про обов’язкове вивчення російської мови в неросійських школах України».

1989 (28 жовтня) – Закон України «Про мови», де в статті йдеться про статус української мови як державної.

1990 - уряд видав постанову, яка закріпила російську мову в статусі загальнодержавної мови на теренах тодішнього СРСР.

За 400 років українську мову забороняли 134 рази.

1996(28 червня) – Конституція України, стаття 10 – статус державної.

2018 (22 серпня) – проект Нової редакції українського правопису.

Це лише невелика частина численних заборонних документів, спрямованих на нищення української мови, українським загалом.

Керівник гуртка: Так щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій землі - багатій і мальовничій Україні! В одному тільки слові бринить музика. Україна – це тихі води, ясні зорі, зелені сади, лани золотої пшениці. А найбільший скарб – мова.

В 10 статті першого розділу Конституції України записано: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

І зараз я пропоную приєднатися до нас ще одну групу.

ІІІ група «Невмируще наше слово»

За даними вчених, у світі є понад 5,5 тисяч мов. Більшість із них не мають власної писемності й державного статусу. Ними послуговується невелика кількість мовців.

Українська мова належить до східнослов’янської групи слов’янської гілки індоєвропейської мовної сім’ї. Це давньописемна мова, її писемності - понад тисячу років.

Українська мова налічує близько 256 тисяч слів та входить до другого десятка найпоширеніших мов світу, нею розмовляє близько 45 млн. людей, що проживають на різних континентах світу. За милозвучністю - на рівні італійської. На Всесвітньому конкурсі Краси Мови (1934 р.) в Парижі – українська мова зайняла Ш місце (І- французька, ІІ – перська). Багато українців, що живуть у США, Канаді, Австралії добре володіють рідною мовою. Цьому сприяє політика цих держав. Загальна кількість носіїв української мови більше 43 млн.чол.

Вихованець:Я українець, а не малорос,

Пишаюсь родом тисячокорінним..

Тарас за мене мучився й боровсь,

Щоб я зродився зерням України.

І ще по ненародженім мені

Топталися лакузи й недовірки,

І Україна корчилась в огні,

І мова рідна калиніла гірко.

Нехай ніхто себе не потіша,

Що зраджу я сімю свою велику.

Я – українець. І моя душа

Ні з ким не розмежована довіку. (В. Кочевський)

Керівник гуртка: А зараз пропоную вам побути в ролі редакторів-коректорів, попрацювавши з текстом – виправити помилки і вказати орфограми.

** мелодія пісні «Рушник»

Текст

Мова – один з самих дивовижних скарбів, що людина створила за свою історію. Тому кожен народ береже і плекає свою мову, бо без мови немає народу. У мові відбивається і пам'ять народу, бо майбутнє виростає з прошлого.

Українці чи невиникає у вас почуття гордості за нашу Країну, коли ви чуєте такі імена – Ярослав мудрий, Володимир великий,Тарас Шевченко, Іван Франко,Соломія Крушельницька. Чи немає в душі приємного щему, коли на змаганях підіймається прапор України? То чому ж ми дозволяємо собі розчаровуватись у нашій мові, забруднювати її, забувати?

Адже мова – це те, що єднає нас!

Керівник гуртка: У стрімкому вирі сучасного життя, в час інформбумів і постійних стресів лише слово здатне спонукати людину, спинитися й замислитися: хто ми, чиїх батьків діти, що принесли у цей світ, що залишили нащадкам?

ІY група «Ми є діти українські»

У 2004 р. створено міжнародну громадську організацію Конгрес захисту української мови. Мета її – збереження, розвиток та утвердження державної мови в Україні. Ці завдання не втрачають своєї актуальності, оскільки мовне питання в нашій державі належно не розв’язане.

Нині триває процес відродження й поширення української мови в усіх сферах громадського життя. Українська мова домінує в освітній сфері.

Істотно збільшилась частка української мови на телебаченні й у радіопросторі. Зростає кількість україномовного музичного продукту в шоу-бізнесі. Подолано тенденцію скорочення кількості української друкованої продукції, оживає україномовна література. Українська мова дедалі частіше звучить у якісно продубльованих кінострічках та й перемоги українських фільмів на фестивалях вже нікого не дивують, чимало створено комп’ютерних програм українською.

Пропоную кожній групі пройти невеличкий тест за участю головного героя Лепетуна, завантаживши додаток «Мова – ДНК нації» на свої мобільні.

** мелодія пісні «Смерекова хата» (П.Дворський, М.Бакай)

Керівник гуртка: В нашому місті цього року проходив конкурс «Бюджет участі», в якому перемогу виборов літературно-мистецький проект «Материк». А вчора, 8 листопада, відкрився П фестиваль сучасної української поезії.

Керівник гуртка: В день української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика – цьогоріч це вже ХУІІІ, ( учасниками якого є близько 5 млн. чоловік з понад 20 країн світу).

Пропоную всім присутнім взяти участь у конкурсі «Найкращий знавець української мови»

А оцінюватимуть вас наші гості. За кожну правильну відповідь учаснику-1 бал. Ми були б дуже раді, якби відсьогодні ви залишили у своєму серці краплину любові до рідної мови…

**пісня «Як же нам жити на рідній землі» (сл.Ф.Тишка, муз. Г Татарченка)

Гра «Одним словом»

Основна лексична одиниця…(Слово)

Наука про словниковий склад мови… (Лексикологія)

Антонім іменника експорт …(Імпорт)

Відступ у першому рядку тексту…(Абзац)

Неозначена форма дієслова…(Інфінітив)

Синонім іменника гроно…(Кетяг)

Незмінна частина мови, що виражає почуття, не називаючи їх…(Вигук)

Текст, написаний автором від руки..(Рукопис)

Різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців…(Стиль)

Документ, що підтверджує певні дії, які мали місце між двома особами чи особою та установою…(Розписка)

Той, хто любить свою Батьківщину…(Патріот)

Документ, який оповіщає, повідомляє про щось…(Оголошення)

Документ, у якому дається оцінка ділових і моральних якостей людини…

(Характеристика)

Чуже мовлення, передане дослівно…(Пряма мова)

Займенник, який не має називного відмінка…(Себе)

Без якої святині зникає народ…(Без мови)

Гра «Фразеологізм»

Язик – язик до Києва доведе, прикусити язика, ковтнути язика, розпустити язик, молоти язиком, висолопити язика, язик як лопата, вигострити язика, тримати язик за зубами, ледве язиком повертає, чесати язика.

Продовжити прислів’я та приказки

Не все, що знаєте….(треба говорити)

Умієш говорити….(умій і слухати)

Більше діла…(менше слів)

Гостре словечко…(коле сердечко)

Слово не горобець…(вилетить – не впіймаєш)

Дав слово – держись….(не дав – кріпись)

Слово не полова…(язик не помело)

Говори мало….(слухай багато)

Добре слово…(краще за гроші)

Слово до слова….(зложиться мова).

Конкурс «Темна завіса»

Умови конкурсу: на дошці стоять (перевернуті до дошки) портрети письменників. Учні повинні розгадати кого на них зображено , прослухавши кілька підказок.

Портрет - 1 (Олександр Олесь) – «Тонкий лірик і водночас поет з мужнім громадянським голосом, що гнівно засуджував реакційну політику переслідування української культури»

Як справжній патріот, письменник вважав:

Ні! В кім думка прагне слова,

Хто в майбутнім прагне жить,

Той всім серцем закричить:

«В рідній школі, рідна мова!»

Портрет - 2 (Тарас Шевченко) – «Ця людина завжди служила правді і боролася за щасливе майбутнє свого народу. І зброєю у цій боротьбі поет зробив слово»

Возвеличу

Малих отих рабів німих!

Я на сторожі коло їх

Поставлю слово.

Портрет - 3 (Ліна Костенко) – «На нинішньому поетичному Олімпі України серед інших майстрів слова вже кілька десятиліть живе вона, як «нерозгадане чудо», «голос народу». Маючи воістину дар слова, поетеса є ще взірцем честі, взірцем громадянської мужності».

Те, що принижує, - пронизує

Душа образ не забува.

Все, чим образили поета,

Акумулюється в слова.

А слово – струм, А слово – зброя.

А віще слово – вічове.

Портрет - 4 (Володимир Сосюра) – «Любити Батьківщину, любити Україну означає любити і знати рідну мову українську. Без неї немає нас, немає майбутнього»

Любіть Україну, як серце любіть

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її соловїну.

Портрет - 5 (Леся Українка) – «Ся хвора, слабосильна дівчина – трохи чи не єдиний мужчина на всю новочасну соборну Україну» (І.Франко)

Слово, чому ти не твердая криця,

Що серед бою так ясно іскриться?

Чом ти не гострий, безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч?

Керівник гуртка: Дивлячись за кількістю отриманих призів у нас є переможці. Вітаємо.

А зараз, підсумовуючи вивчене на занятті, запрошую всіх скласти так звану Оду Мові, продовживши речення…..

  • Мова кожного народу –…

  • Вона - символ ….

  • Національна мова – це…

  • Знати, берегти й примножувати багатства мови - ….

  • Українська мова одержала бажаний статус - …

  • Ці права закріплені в…

  • Спільна для всього суспільства мова….

  • Я рідною мовою вважаю…

  • Українська мова повинна бути рідною для……

  • Людина, яка……..віддаляє себе від культурно- історичного досвіду і досягнень свого народу, його культурно-духовних надбань.

  • Хто любить рідну мову… .

Керівник гуртка: Наше заняття добігає кінця. Сподіваюсь ви відчули, зрозуміли багатство, красу та мелодійність української мови… Нашої рідної мови…

Не шкодуйте часу і зусиль, для вивчення мови, борітеся за її красу і бережіть наш національний скарб. І хочу закінчити словами Гуру українознавства Олександра Авраменка :

«Насамкінець лише додам, що дбаючи про чистоту своєї мови,

ви поважаєте не тільки себе, але і своїх співрозмовників.

** пісня Т.Петрененка «Україно»

Висновок

Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення долі України.

Державотворчі процеси, що відбуваються в Україні, зумовлюють необхідність вирішення проблеми виховання національно свідомих громадян, патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів національно-патріотичних традицій.

Враховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції.

Керівник гуртка повинен не стільки піклуватися про збагачення знань, скільки про їх творче засвоєння, розвиток почуттів дітей. В позашкільному закладі вихованці залюбки беруть участь у народних святах і обрядах, пізнаючи їх зміст, розвиваючи творчі здібності, навички колективної взаємодії.

Отже, заняття в гуртку «Мовне джерельце» має стати для кожної дитини, яка відвідує його - осередком становлення громадянина – патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну суверенну, незалежну, демократичну, правову, сприяти єднанню українського народу.

Саме через розкриття тем « Художнє слово-мовний знак культури», «О слово рідне, хто без тебе я…», «Культурологія як наука» розділів програми гуртка «Мовне джерельце» відбувається процес виховання у підростаючого покоління національно-патріотичних почуттів, популяризації історичної спадщини, формування історичної пам’яті та прищеплення любові до українського слова, пісні,культури.

Застосування набутих знань на практиці, розвиток людської гідності, громадянськості, патріотизму, чесності, толерантності, працьовитості стане запорукою формування вільної патріотичної особистості, добробуту українського народу, правової держави, рівноправної інтеграції в європейське співтовариство.

«Для виховання національно мислячої особистості освоєння рідного фольклору, подібно як і рідної мови, має ніяк не менше ( якщо не більше!) значення, ніж належне студіювання здобутків вітчизняної писемності»

Богдан Луканюк.

Література та інтернет-джерела

  1. Підручник «Українська мова для 11 класу (рівень стандарт, академічний)

Група авторів Єрмоленко, Сичова /К., «Освіта»-2006 р.

  1. Підручник «Українська мова для 11 класу» (академічний рівень)

Група авторів С.Караман, О.Караман, М.Плющ, В.Тихоша / К., «Освіта», 2011 р.

  1. Настільна книга педагога: посібник для тих, хто може бути вчителем-майстром / упорядник В.Андреєв, В.Григораш.- Харків: «Основа»,2006 р.

  2. Підручник « Методологія наукових досліджень» Д.Стеченко, О.Чмир -2-е вид., перероб. І допов. –К, «Знання», 2007р.

  3. Інтернет-ресурси

http: // Icorp./ulif .org. ua/dictua/

ingresua tripod com/ domivka/ntm

vesna. Sammit. Kiev.ua

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
3
міс.
0
8
дн.
1
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!