• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Музика
  • План-конспект відкритого уроку з учнем 2 класу на тему: «Жанровість як засіб усвідомлення і виконавського втілення характеру музичного твору»

План-конспект відкритого уроку з учнем 2 класу на тему: «Жанровість як засіб усвідомлення і виконавського втілення характеру музичного твору»

Опис документу:
Активізація творчого відношення учня до роботи над музичними творами. Формування стійкої зацікавленості навчанням в музичній школі..Усвідомлення ролі жанрових ознак для визначення образно-емоційного змісту твору.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

КЗПМО «Чернігівська музична школа №1 імені Стефана Вільконського



План-конспект відкритого уроку з учнем 2 класу на тему:


«Жанровість як засіб усвідомлення і виконавського втілення характеру музичного твору»




Підготувала і провела
викладач по класу фортепіано
Юдіна Ірина Аркадіївна








м.Чернігів

Мета уроку:
Активізація творчого відношення учня до роботи над музичними творами. Формування стійкої зацікавленості навчанням ,розкриття творчого потенціалу юного музиканта.Усвідомлення ролі жанрових ознак для визначення образно-емоційного змісту твору.
Задачі уроку:
Освітня: виявлення поєднаних в одному творі засобів музичної виразності,характерних для різних жанрів.
Виховна: формування творчого відношення до роботи і досягнення виразності та цілісності виконання для артистичної включеності в момент виступу.
Розвиваюча: самостійне застосування асоціативних зв’язків між жанровими рисами та характером музики. Розвиток інтелекту:мислення,уяви,збагачення словникового запасу.
Тип уроку:закріплення отриманих навичок.
Методи уроку: словесний,аналітичний,практичний,метод емоційної драматургії.
Знаряддя: два фортепіано,ноти,стільці,ноутбук.
План уроку:
організаційний момент,повідомлення теми уроку;
вступне слово;
усвідомлення образно-смислової ролі кожного жанрового компоненту в контексті цілого твору;
розширення художніх задач та виховання мислення учня - составна частина всього педагогічного процесу; пісенність,маршевість,танцювальність як основа початкового навчання музиканта;
хід уроку;
висновок уроку.
Велика мета музичного виховання-ввести учня в світ музичного мистецтва,навчити любити та розуміти музику у всьому багатстві її форм та жанрів,виховати музичну культуру як частину духовної культури. Педагог повинен виховувати дбайливе відношення до тексту,до його смисловій розшифровці,до перетворення його в живе інтонування. Жанр-поняття складне та багатозначне. В перекладі з французької -це рід,вид художнього твору. Протягом року ми неодноразово говорили з учнем про жанри в широкому та вузькому розумінні цього слова. Він добре знає,що сама музика-один з жанрів мистецтва. Що музика теж в свою чергу має велику кількість різних жанрів та напрямків. Для усвідомлення масштабності такого розмаїття можна провести аналогію з тваринним і рослинним світом. Дуже сподобалась учню гра «Дерево музичних жанрів»,в якої треба було розкласти картки на основні гілки: інструментальний,концертний,культово-обрядовий та масово-побутовий жанри. Ще ми з учнем поміркували над тим, як переплелися коріння і гілочки цього дерева з іншими деревами-літератури,поезії та живопису. Таким чином ми усвідомили,як складно іноді виділити жанрове першоджерело в чистому вигляді,настільки воно переплітається з іншими. Багато педагогів не хочуть обмежуватися тільки трьома китами музики та для різноманітності розглядають ще такі характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів:
декламаційність, характерною рисою якої є опора на мелодико-ритмічні звороти,близькі мовним інтонаціям(заклики,речитативи,діалоги тощо);
звукозображувальність,яка грунтується на відтворенні звуків природи та оточуючого світу(шум дощу,вітру,хвиль,перекликання птахів, погойдування човна на воді,обертання веретена,тощо);
побутові рухи (гра,біг,їзда на велосипеді,прогулянка тощо)
Найчастіше в музиці ми зустрічаємо не одне жанрове першоджерело,а різноманітні комбінації жанрових основ:в маршовій музиці часто поєднуються моторика і сигнальність,в танцювальній-моторика і звукозображувальність,в пісенній-декламаційність і розспівність.
Жанрові ознаки,особливо моторні(марш,танець)як правило,зосереджені в акомпанементі,тому насамперед доцільно ознайомитись з елементами фактури твору. Учень може помітити метро-ритмічні та артикуляційні особливості ,характерні певним жанрам та знайти виконавський засіб їх втілення в звучанні. Щоб подібне дослідження йшло направлено,треба перед учнем ставити чіткі і посильні задачі. Наприклад,якщо мова йде про вальсові елементи в творі,хід міркувань треба розгорнути наступним чином:
-До я кого жанру відноситься цей твір?(танець)
-Який вид танцю він представляє? (вальс)
-Як вальсовість впливає на характер твору?
-Які піаністичні дії необхідні,щоб передати характер вальсовості?
- Як діє кожна рука в своєму голосі?
-Як вони взаємодіють разом?
Учень згадує риси пісні,маршу,танцю та виявляє їхню роль в створенні характеру та настрою дослідженого твору.
Пісенність є основою інструментальної лірики,маршовість і танцювальність виступають, як характерний,образний світ. Поступово учень вчиться виявляти риси пісенності в жвавих темпах,в етюдах і сонатах. Це допоможе йому зв’язно збудувати мелодичну лінію,передати її пластичність,а в більш старших класах-уміння виявити сховану мелодичну лінію,яка ледь чутна крізь фігурації всієї фактури. Зіставляючи пісенність мелодії з елементами танцювальності в акомпанементі,учень усвідомлює роль артикуляції,динаміки та ритмічної організації у виявленні жанрових рис. Одночасно він завоює
координацію рухів двох рук в різних артикуляційних і динамічних співвідношеннях. Визначення зміни жанрових ознак впродовж твору визиває у виконавця необхідність активної емоційної перебудови,швидких змін піаністичних дій при чергуванні образних характеристик. Учень звертається до світу асоціацій за допомогою яких вибудовується програма твору,сюжет,що допомагає сприйняттю цілісності музики.
На матеріалі
маршовості доцільно провести закріплення навичок,які пов’язані з поняттям музичного метра. Учень відмічає сильну долю такту та кількість долей в ньому. Маршу властивий синкопований ритм,чіткість та впевненість. Він є дуже корисним матеріалом для вироблення навички рішучого занурення пальця і руки в клавіатуру,суміщення моменту опори з моментом звукоутворення. Слід нагадати учню про мажор-мінор,зі зміною ладу марш може перетворитись з урочистого на траурний. Таким чином ми нагадуємо учню,що характер музики створюється цілим комплексом засобів музичної виразності.
Танцювальна музика ще більш різноманітна. Це і вальсове кружляння,і легкі підскіки,і змінний крок,і притопування,і хороводний рух,і витончений танець балерини,і хвацька плясова. Учень має усвідомити емоційні характеристики танцювальної музики в залежності від темпу,метру,ритмічного малюнка,регістру,динаміки,артикуляції. Стимулюється пошук нової якості дотику до інструменту. Енергійність музики потребує активної дії зібраних пальців та застосування значної опори рук для вираження масштабності звучання.
Характерні риси
пісенності – гнучкість мелодії,протяжність дихання,текучість і зручний для співу регістр.
Усвідомлення пісенності в інструментальній музиці набуває особливого значення. Для піаніста-це дуже складна задача. Властивості інструменту,атака звуку і мимовільне його згасання потребує від виконавця постійної роботи над лінеарністю звучання,особливої уваги до смислової пов’язаності звуків,до слухового контролю,до інтонуванню мелодії. Емоційна включеність ,наявність асоціативних уявлень,усвідомлення характеру і засобів інтонування жанрових елементів прискорює процес прищеплення потрібних навичок,закріплюється деяка еталонність загальної уяви про жанри. Для знаходження потрібного настрою і потрібної інтонації я використовую такий матеріал: малюнок сонечка з різним настроєм: радісно усміхнене,капризне,зле,сумне,здивоване тощо.
Жанри,що склалися у музично-історичній практиці еволюціонували в результаті відгуку на естетичні ідеї часу,відображаючи національну своєрідність композиторських шкіл. Народжувалися все нові елементи в надрах існуючої жанрової системи,вони взаємодіяли,обмінювались стилістичними і композиційними засобами.

М.Клементі Сонатина №3 тв.36 До мажор
Соната(сонатина) в перекладі з італійської означає звучати. Це один з основних концертних жанрів інструментальної музики. Основою сонати є танець і марш. Це багаточастинний твір з швидкими крайніми частинами і повільною середньою. Розглянемо структуру нашої сонатини: І частина написана в сонатній формі,тут є експозиція,розробка,реприза,є головна та побічна партії,є ще заключна партія. В сонатах завжди багата жанрова палітра,жанрові риси переплітаються і стають змішанними. Взагалі вся інструментальна музика йде від танцю,від її зв’язку з рухом. Соната,я к жанр склалася в епоху віденської класики (друга половина XVIIIст.)Клементі був сучасником всіх віденських класиків. Він був на 20 років молодший за Гайдна,на 4 роки старіше Моцарта і на 18 років старіше Бетховена . Йому судилося пережити їх усіх. Клементі був засновником і главою лондонської школи піанізму та одним з творців класичної сонати. Сучасники називали його «батьком фортепіанної музики» і «королем сонат». Його «Методика гри на фортепіано»-одно з найкращих посібників світу. Клементі був блискучим віртуозом. В 1781 році у Відені відбулась цікава подія: у виконавської майстерності перед імператором змагалися Клементі і Моцарт. Багато слухачів симпатизували саме Клементі і змагання закінчилося в нічию. Моцарт,хоч і виступив спочатку з критикою манери виконання, але згодом використав тему сонати сі-бемоль мажор,яку тоді виконував Клементі в опері «Чарівна флейта». Клементі,навпаки,був в захопленні від витонченості гри Моцарта. Піаніст Володимир Горовиць вважає,що Клементі допомагає пройти і осягнути розвиток класичної сонати від клавірного стилю Гайдна і Моцарта до фортепіанного стилю Бетховена.
Для виконання сонатини треба витривалість,емоційна витримка і душевний підйом. Самою великою складністю для нас виявилось швидке і гнучке переключення на зміну емоцій в середині кожної побудови. Ще одна складність:при зміні фактури важко утримати єдиний темп,тут потрібне почуття ритмічної і метричної пульсації,єдине мелодичне дихання. Треба відчути єдину наскрізну лінію музичного розвитку. Одразу внутрішньо відчути темп і ритм дрібних нот-це «діючи особи»,які ще знаходяться за кулісами. За допомогою визначення жанрових рис та образності ми подолали ці труднощі. Сонатина є прикладом абсолютної,тобто непрограмної музики,але ми разом з учнем придумали в неї сюжет і діючих осіб.


-Перш,ніж зіграти сонатину,скажи,будь ласка,який в неї настрій?
(-Радісний,веселий)
-Так, а
llegro con spiritо означає з натхненням,із захопленням. Вона життерадісна,блискуча та легка,сповнена світла та оптимізму.Це святкове піднесення,радісне кипіння дитинства,надлишок сил та дотепність. Приготуй активні,жваві,веселі пальці з трохи «колючими» кінчиками.
Учень грає сонатину.
-Який ми придумали сюжет?
(В сонатині зібралися персонажі з популярних фортепіанних п’єс,які ми грали чи слухали. Вони з’їджаються на бал к «Маестро Муцио»)
Експозиція.
-Починається сонатина з головної партії,вона має неквадратний період типа розсортування,4+8 тактів.
-Перші 4 такти-це?
(-Це сам «Маестро», капельмейстер,який зустрічає гостей і керує балом,в лівій руці – пульс,це марш,в правій музика радіє)
-Так,радіє,наче світиться. Мелодія дзвінка,піднесена,як весела пісенька,під яку хочеться літати та підстрибувати. А у 5 такті з’являються гості з п’єси?
(-«Марш дерев’яних солдатиків» з твору П.І.Чайковського)
-Так ,тут поєднуються маршовість і речитативність,йде діалог капрала і солдатиків,яких стає все більше,бо тут
crescendo,зміна ладу.
(-Це вони шукають місце,де їм встати в великій залі)
-А ось ці 16ті нотки в 7 такті це хто?
(-Це зграйка хлопчиків,які біжать за солдатиками)
-Так, і тут головна партія закінчується досить енергійно.Побічна партія звучить в Соль мажорі,це на 5 поверсі в квартирі №13( 13 такт)вбирається до балу «Маленька танцівниця» з твору А.Гладковського
( -Вона і співає,і танцює одночасно,вона ж танцівниця)
-Вірно,але це не просто танець,це граціозні рухи балерини,в лівій руці ритмічні хвилі,схожі на вальс,треба опиратись на бас,ця тема пісенно-танцювальна. Та ось звучить гама Соль- мажор ,це наша маленька танцівниця злітає по сходинкам в зал до гостей і раптом в дверях стикається з…
(- З «Пустункою» із п’єси Д.Кабалевського,яку ми грали в 1 класі разом із «Плаксою» та «Злюкою»)
-Вірно,у 18 такті танцівниця стикається з кумедною,грайливою та віртуозною заключною партією. «Пустунка» мчить по залу.
(-Вона побачила мого улюбленого «Метелика» з п’єси С.Майкапара, який теж прилетів на бал. Я грав цю п’єсу. )
- Так-так!А можеш зараз її згадати,цю п’єсу?
Учень грає.
- «Пустунка» весело підстрибує,намагається впіймати метелика,кружляє в трелі,приносить пожвавлення,розчулення та захват. В заключній партії ми із задоволенням «об’їдаємося» пасажами,як гурмани.
( - Смаколиками).
-Ця партія танцювальна,але в лівій руці повертається маршовість головної партії. Це привносить чіткість та впевненість,зверни увагу, «Пустунка» у себе вдома,це дочка «Маестро». Перша частина закінчується в Соль мажорі.
Розробка.
-Головна партія- образ «Маестро»,але зовсім інший,тема звучить в оберненому вигляді,замість
f тут p,така трансформація потребує інші фарби.
(-«Маестро розповідає казку ,розважає гостей)
-Так,спершу вкрадливо та спокійно,але вже в 5-му такті з’являється рішучість з деяким драматизмом.
(-Раптом згасло світло)
-Всі гості спершу захвилювалися ,а потім напружено завмерли. Музика поступово згасає.
(-«Маестро» зник).
-Гості розгублені,вони в замішанні,останній такт розробки завмирає на рр, в лівій руці пауза.
Реприза.
-Дивись,образ «Маестро» знову змінився і звучить в більш низькому регістрі.
(-Це «Маестро» переодягнувся в Санта Клауса чи в Карлсона,а може в Шрека і став гладким)
-В репризі головна партія розширена шляхом її динамізації та ладо- тональним розвитком.
(-Починається турнір дерев’яних солдатиків)
-Музика звучить все драматичніше і раптом уводить нас в домінанту,в соль мажор,к будинку «Маленької танцівниці»,виявляється солдатики влаштували цей турнір заради її прихильності. Але у нашої «Танцівниці» зовсім інші плани. Побічна партія звучить вже в до мажорі. Вона все така ж витончена і ніжна,але звучить дуже світло,бо сповнена мрій та надії.
(-Це вона вирішила оселитися в домі «Маестро» для того,щоб брати у нього уроки музики,вона хоче навчитися грати.)
-Заключна партія все така ж весела і пустотлива,але «Пустунка» все ж трохи підросла,подорослішала і звучить нижче,вже не в соль,а в до мажорі.
Ось такі строкаті у нас вийшли образна сфера та жанрове підґрунтя,що дуже допомогло виконати цю сонатину яскраво і переконливо на Всеукраїнському конкурсі ім.Л.Ревуцького.

Висновок:
засвоєння знань;
творчий характер уроку,
активність учня;
доброзичлива атмосфера уроку.


Література:
А.Алєксєєв «Методика навчання гри на фортепіано» вид.«Музика»1982,288с.
І.М.Рябов,М.О.Мурзіна «Виховання та навчання в ДМШ.Фортепіано 1 клас» вид.»Музична Україна»1988,45с
Є.Ліберман «Работа над фортепианной техникой»-М.1993










Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»