! В а ж л и в о
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
7
міс.
1
1
дн.
1
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

План-конспект уроку "Урок розвитку комунікативних умінь" 11 клас

Опис документу:
План-конспект уроку на тему "Урок розвитку комунікативних умінь. Написання автобіографії" для 11 класу. Мета: подати відомості про особливості складання автобіографії як одного з важливих особистих документів, навчити правильно складати автобіографію

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок №

Тема. Урок розвитку комунікативних умінь. Написання автобіографії.

Мета: подати відомості про особливості складання автобіографії як одного з важливих особистих документів, навчити правильно складати автобіографію; виховувати охайність, точність.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

*Бесіда з учнями

Дайте відповіді на питання.

Пригадайте, що таке автобіографія.

Чим автобіографія відрізняється від біографії?

Що таке художня автобіографія?

Для чого пишуть автобіографії?

Засвоєння нового матеріалу

*Презентація теоретичних відомостей

Прочитайте текст. Простежте, які пункти в ній мають бути відображені.

Автобіографія (від грец. autos — сам, bios — життя, grapho — пишу) — це документ, у якому особа власноручно в хронологічному порядку подає стислий опис свого життя та діяльності.

Незважаючи на довільний виклад тексту, обов’язково зазначаються від імені першої особи такі відомості:

Назва документа.

Прізвище, ім’я та ім’я по батькові теперішні та колишні, якщо були зміни.

Дата народження: число, місяць (літерами), рік.

Місце народження: село, селище, місто, район, край, країна (якщо за межами України). Усі дані про місце народження пишуться так, як вони зазначені у свідоцтві про народження.

Відомості про навчання: повне найменування навчальних закладів (як вони називалися на час навчання), назви спеціальностей, які отримали (за дипломом).

Перебування на військовій службі, у місцях позбавлення волі та ін.

Відомості про трудову діяльність (повне найменування місць роботи та посада).

Нагороди, стягнення, заохочення.

Відомості про громадську роботу.

Короткі відомості про склад сім’ї (без займенників).

Якщо неодружені:

батько, мати (прізвище, ім’я та ім’я по батькові, рік народження, посада та місце роботи);

сестри, брати, якщо вони не мають свої сім’ї (прізвище, ім’я та ім’я по батькові, рік народження, місце навчання, роботи, посада).

Якщо одружені:

дружина, чоловік (прізвище, ім’я та ім’я по батькові, рік народження, місце роботи чи навчання);

діти (прізвище, ім’я та ім’я по батькові, рік народження, місце роботи чи навчання).

Повна домашня адреса, номер телефону.

Дата укладання (ліворуч).

Підпис укладача (праворуч).

Існують: а) автобіографія-розповідь, яку укладають в описовій (довільній) формі; б) автобіографія-документ, у якій точно викладають основні факти; в) автобіографія-документ спеціального призначення, у якій детально викладаються факти життя та діяльності як укладача, так і його родичів. Наприклад, зазначається точний термін (день і місяць) навчання чи роботи; причини зміни місця навчання чи роботи; дівоче прізвище (матері, дружини, матері дружини), теперішнє місце перебування родичів; паспортні дані укладача тощо (За М. Зубковим).

Заголовок («Автобіографія») пишеться посередині рядка, трохи нижче за верхнє поле. Кожне нове повідомлення слід починати з абзацу. Автобіографія — обов’язковий документ особової справи (С. Шевчук).

*Виконання практичних завдань

► Розгляньте зразок написання автобіографії та дайте відповідь на питання, наведені після автобіографії.

АВТОБІОГРАФІЯ

Я, Лазаренко Марина Володимирівна, народилася 7 лютого 1990 року в селищі Високе Балаклійського району Харківської області в родині службовця.

У 1996 році була зарахована до першого класу Харківської спеціалізованої школи № 3.

2006 року вступила до Національного університету імені В. Н. Каразіна на філологічний факультет, який закінчила в 2011 році.

З 2011 року по цей час працюю перекладачем у фірмі « TranslationCorp ».

Батько — Лазаренко Володимир Іванович, 1967 року народження, службовець, працює в управлінні освіти.

Мати — Лазаренко Лілія Михайлівна, 1970 року народження, вчитель біології в Харківській загальноосвітній школі № 118.

Сестра — Лазаренко Інна Володимирівна, 1999 року народження, студентка Харківського комп’ютерно-патентного коледжу.

17 травня 2012 року. Підпис

Чим визначається послідовність викладу матеріалу в автобіографії?

За допомогою чого в автобіографії досягається точність, сухість та офіційність викладу?

Яке значення при написанні автобіографії має значення дат та місця?

*Практикум із редагування

Знайдіть у тексті всі випадки порушення милозвучності мови й виправте їх. Виправте написання іменників на позначення власних назв. Чи всі реквізити, необхідні для автобіографії, наявні в тексті?

АВТОБІОГРАФІЯ

Я, Зуєв Олег Романович, народився 7 вересня 1986 року у м. Харкові.

З 1991 по 2003 рік навчався у харківській загальноосвітній школі № 139.

2003 року вступив до харківського професійно-технічного училища № 32.

2006 року закінчив училище.

2011 року вступив до Харківського Технічного Університету «Харківський Політехнічний Інститут». Тепер студент II курсу.

Батько, Зуєв Роман Іванович, 1960 року народження, водій.

Мати, Зуєва Зінаїда Федорівна, 1960 року народження, бібліотекар.

*Написання автобіографії

► Запишіть автобіографії за поданою інформацією, використавши лише необхідні параметри.

Автобіографія № 1 Ім’я: Петренко Прізвище: Зоряна По батькові: Анатоліївна Місце народження: м. Харків Рік народження: 23.04.1983

Місце навчання: Харківська спеціалізована школа № 63 (1990- 2000); Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка (2000-2005)

Місце роботи: Харківська загальноосвітня школа № 64, учитель англійської мови.

Батьки: Іваненко Анатолій Іванович, 1949 року народження, вчитель української мови та літератури Харківської загальноосвітньої школи № 111; Іваненко (Коротенко) Аліна Денисівна, 1957 року народження, домогосподарка.

Чоловік / дружина: Петренко Олександр Святославович, 1977 року народження, програміст.

Діти: не має.

Адреса: вул. Ювілейна, буд. 2-6, кв. 34, м. Харків.

Телефон: (057)-94-83-36.

Автобіографія № 2 Ім’я: Стожар Прізвище: Мирослав По батькові: Максимович

Місце народження: м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. Рік народження: 01.11.1979

Місце навчання: Криворізька середня школа № 17 (1986- 1996) — закінчив із відзнакою; Київський національний університет імені Тараса Шевченка, хімічний факультет (1996-2001), має диплом з відзнакою.

Місце роботи: Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» Національної академії наук України, науковий співробітник

Батьки: Стожар Максим Олегович, 1944 року народження, пенсіонер; Стожар Марина Федорівна, 1952 року народження, медсестра міської клінічної лікарні № 2

Чоловік / дружина: неодружений

Діти: не має

Адреса: вул. Гамарніка, буд. 11, кв. 37, м. Харків

Телефон: (050)-470-52-29

Додаткові відомості: навчаючись в університеті, працював за сумісництвом лаборантом кафедри хімії; у 2007 році підготував методичні рекомендації щодо вивчення хімії; досконало володію комп’ютером

*Трансформація тексту художнього стилю в офіційно-діловий

► Перепишіть подану художню автобіографію в офіційно-діловому стилі.

У мене нема жодного сумніву в тому, що я народився, хоч і під час мого появлення на світ білий і потім — років, мабуть, із десять підряд — мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку. Трапилася ця подія 1 листопада (ст. стилю) 1889 року в містечку Груні, Зіньківського повіту на Полтавщині... Власне, подія ця трапилася не в самім містечку, а в хуторі Чечві, біля Груні, у маєткові поміщиків фон Рот, де мій батько працював у панів. Умови для мого розвитку були підходящі. З одного боку — колиска з вервечками, з другого боку — материні груди.

Батьки мої були як узагалі батьки. Батьків батько був у Лебедині шевцем. Материн батько був у Груні хліборобом. Глибшої генеалогії не довелося мені прослідити. Батько взагалі не дуже любив про родичів розказувати, а коли, було, спитаєш у баби (батькової матері) про діда чи там про прадіда, вона завжди казала:

Отаке стерво було, як і ти оце! Покою від їх не було.

Про материну рідню так само знаю небагато. Тільки те й пам’ятаю, що частенько, було, батько казав матері:

Не вдалася ти, голубонько, у свою матір. Царство небесне покійниці: і любила випити, і вміла випити.

А взагалі батьки були нічого собі люди. Підходящі. За двадцять чотири роки спільного їхнього життя, як тоді казали, послав їм Господь усього тільки сімнадцятеро дітей, бо вміли вони молитись милосердному.

Почав, значить, я рости.

Писатиме,— сказав якось батько, коли я, сидячи на підлозі, розводив рукою калюжу.

Справдилося, як бачите, батькове пророкування.

А от тепер сиди й думай, що на тебе вплинуло, що ти на письменника вийшов, яка тебе лиха година в літературу потягла, коли ти почав замислюватися над тим, «куди дірка дівається, як бублик їдять».

Бо письменники так, спроста, не бувають. І от коли пригадаєш життя своє, то приходиш до висновку, що таки справді письменника супроводять у його житті явища незвичайні, явища оригінальні, і коли б тих явищ не було, не була б людина письменником, а була б порядним інженером, лікарем чи просто собі толковим кооператором. Підскочать оті явища — і записала людина. Головну роль у формації майбутнього письменника відіграє взагалі природа — картопля, коноплі, бур’яни. Коли є в хлопчика чи в дівчинки нахил до замислювання, а навкруги росте картопля, чи бур’ян, чи коноплі — амба! То вже так і знайте, що на письменника воно піде. І це цілком зрозуміло. Коли дитина замислиться й сяде на голому місці, хіба їй дадуть як слід подумати? Зразу ж мати пужне:

А де ж ти ото сів, сукин ти сину?

І натхнення з переляку розвіялось.

Тут і стає в пригоді картопля.

Так було й зо мною. За хатою недалеко — картопля, на підметі — коноплі. Сядеш собі: вітер віє, сонце гріє, картоплиння навіває думки. І все думаєш, думаєш, думаєш... Аж поки мати не крикне:

Піди подивися, Мелашко, чи не заснув там часом Павло? Та обережненько, не налякай, щоб сорочки не закаляв. Хіба на них наперешся?!

З того ото й пішло. З того й почав замислюватися. Сидиш і колупаєш перед собою ямку.

А мати, було, лається:

Яка ото лиха година картоплю підриває? Ну, вже як і попаду!!

Із подій мого раннього дитинства, що вплинули (події) на моє літературне майбутнє, твердо врізалася в пам’ять одна: упав я дуже з коня. Летів верхи на полі, а собака з-за могили як вискочить, а кінь — убік! А я — лясь! Здорово впав. Лежав, мабуть, із годину, доки очунявся... Тижнів зо три після того хворів. І отоді я зрозумів, що я на щось потрібний, коли в такий слушний момент не вбився. Неясна ворухнулася в мене тоді думка: мабуть, я для літератури потрібний. Так і вийшло. Отак між природою, з одного боку, та людьми — з другого, й промайнули перші кроки мого дитинства золотого.

Потім — оддали мене в школу. Школа була не проста, а Міністерства народного просвещенія. Вчив мене хороший учитель Іван Максимович, доброї душі дідуган, білий-білий, як білі бувають у нас перед зеленими святами хати. Учив він сумлінно, бо сам він був ходяча совість людська. Умер уже він, хай йому земля пухом. Любив я не тільки його, а й його лінійку, що ходила іноді по руках наших школярських замурзаних. Ходила, бо така тоді «система» була, і ходила вона завжди, коли було треба, і ніколи люто. Де тепер вона, та лінійка, що виробляла мені стиль літературний? Вона перша пройшлася по руці моїй, оцій самій, що оце пише автобіографію. А чи писав би я взагалі, коли б не було Івана Максимовича, а в Івана Максимовича та не було лінійки, що примушувала в книжку зазирати?

Оддали мене в школу рано. Не було, мабуть, мені й шести літ. Скінчив школу.

Прийшов додому, а батько й каже:

Мало ти ще вчився. Треба ще кудись оддавати. Повезу ще в Зіньків, повчись іще там, побачимо, що з тебе вийде.

Повіз батько мене в Зіньків, хоч і тяжко йому було тоді, бо вже нас було шестеро чи семеро, а заробляв він не дуже. Проте повіз і віддав мене в Зіньківську міську двокласну школу. Зіньківську школу закінчив я року 1903-го, із свідоцтвом, що маю право бути поштово-телеграфним чиновником дуже якогось високого (чотирнадцятого, чи що) розряду. Та куди ж мені в ті чиновники, коли «мені тринадцятий минало».

Приїхав додому.

Рано ти,— каже батько,— закінчив науку. Куди ж тебе, коли ти ще малий? Доведеться ще вчить, а в мене без тебе вже дванадцятеро.

Та й повезла мене мати аж у Київ, у військово-фельдшерську школу, бо батько як колишній солдат мав право в ту школу дітей оддавати на «казьонний кошт».

Та й закінчив школу, та й зробився фельдшером. А потім до університету вступив.

Книжки я любив змалку. Пам’ятаю, як попався мені Соломонів «Оракул». Цілими днями сидів над ним та кульки з хліба пускав на оте коло з числами різними. Пускаю, аж у голові макітриться, поки прийде мати, вхопить того «Оракула» та по голові — трах! Тоді тільки й кину. Взагалі любив я книжки з м’якими палітурками. їх і рвати легше, і не так боляче вони б’ються, як мати, було, побачить. Не любив «Руського паломника», що його років дванадцять підряд читала мати. Велика дуже книжка. Як замахнеться, було, мати, так у мене аж душа у п’ятах. А решта книг читалася нічого собі.

Писати в газетах я почав 1919 року за підписом Павло Грунський. Почав з фейлетону. У 1921 році почав працювати в газеті «Вісті» перекладачем. Перекладав я, перекладав, а потім думаю собі: «Чого я перекладаю, коли ж можу фейлетони писати! А потім — письменником можна бути. Он скільки письменників різних є, а я ще не письменник».

Зробився я Остапом Вишнею та й почав писати. І пишу собі... (Остап Вишня).

Підсумок уроку

Домашнє завдання

► Напишіть автобіографію.

5

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Креативний менеджмент в умовах змін (на прикладі управління закладами позашкільної освіти)»
Просіна Ольга Володимирівна
30 годин
590 грн
590 грн