• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Мистецтво
  • План- конспект уроку мистецтва в 11 класі на тему: Століття українського кінематографу. Картини О. Довженка. Поетичне кіно.

План- конспект уроку мистецтва в 11 класі на тему: Століття українського кінематографу. Картини О. Довженка. Поетичне кіно.

Мистецтво

Для кого: 11 Клас

22.05.2020

594

61

2

Опис документу:
З 1919 р. в Радянській Україні починається тотальне одержавлення кіно. 1922 року було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а 1928 року ввести в дію київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О.Довженка)
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Урок 50: Століття українського кінематографу. Картини О. Довженка. Поетичне кіно.

Німе кіно

Мета: Ознайомити учнів з історією розвитку українського кінематографу;

Ознайомити з відомими акторами та режисерами українського кіно;

Навчати учнів характеризувати виразні засоби кінематографу, умінню розрізняти жанри та види українського кіно;

Розвивати інтелектуальні та творчі здібності учнів;

Розвивати емоційно – естетичну сферу школярів;

Виховувати інтерес до національного кінематографу, естетичні почуття, прагнення до прекрасного;

Тип уроку: Урок-подорож.

Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть назвати найвідоміші українські кінострічки, розповідати про видатних режисерів та акторів українського кіно;

Хід уроку

І. Організація пізнавальної діяльності.

Оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

III. Мотивація навчальної діяльності.

З 1919 р. в Радянській Україні починається тотальне одержавлення кіно. 1922 року було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а 1928 року ввести в дію київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О.Довженка) — одну з найбільших та найсучасніших на той час у світі. Разом з тим, ігрове кіно намагалося поєднати революційну тематику з традиційною для попереднього періоду мелодрамою та пригодницькими жанрами («Укразія» П.Чардиніна; «Сумка дипкур'єра», «Ягідка кохання» Олександра Довженка). У цей час в Україні з'явилися також екранізації класичних творів національної літератури — «Тарас Трясило», «Микола Джеря», «Борислав сміється».

У Одесі проходили зйомки багатьох фільмів, що ставили московські кінорежисери. У 1925 р. на екрани країни вийшов кінофільм Сергія Ейзенштейна «Броненосець Потьомкін», що увійшов в десятку кращих фільмів світового кінематографу і став візитною карткою Одеси. А документальна стрічка Д.Вертова «Людина з кіноапаратом» ввійшла до скарбниці світового кінематографа.

З іменем Дзиги Вертова, винахідника техніки монтажу, методу прихованої камери та інших операторських прийомів пов’язана поява першого вітчизняного документального фільму «Ентузіазм. Симфонія Донбасу» Цей фільм високо оцінив сам Чарлі Чаплін.

З появою звуку і кольору розпочався новий етап розвитку українського кінематографа. Першою кольоровою стрічкою в Україні стала комедія «Сорочинський ярмарок» режисера і сценариста Миколи Екка. Вона була першою стрічкою Національної кіностудії ім. О.Довженка.

Наприкінці 1920-х рр. в українському кінематографі дедалі гучніше почала заявляти про себе нова модерністська течія, що сформувалася у співпраці режисера Леся Курбаса з письменниками Майком Йогансеном та Юрієм Яновським. Неторовані шляхи долав у кіно самобутній режисер і сценарист, відомий скульптор Іван Кавалерідзе («Злива», «Перекоп»).

Український кінематограф веде свою історію з 1907р, коли в Одесі було створене перше кіноательє. Легендарною зіркою німого кіно була Віра Холодна.

Вона і знімалася на Одеській кіностудії, яка стала центром кіновиробництва, а згодом і в Києві було відкрито кінофабрику.

Якщо європейські кінематографісти віддавали перевагу жанрам комедії, мелодрами, то українські кіномитці приділяли увагу екранізації популярних вистав, у яких грали корифеї українського театру. Наприклад «Наталка Полтавка», «Наймичка» за оперою М.Вериківського та поемою Т.Шевченка та ін.

Від початку свого існування і до 40-х років 20ст. український кінематограф входив до світового кінематографа. Українська кінострічка «Броненосець Потьомкін» режисера С.Ейзенштейна (1925р) занесена до десятка найкращих фільмів світового кіно.

Особливу роль у становленні українського кіномистецтва відіграли фільми О.Довженка «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930). Цікаво також те, що Довженко, який знаходився у лавах Армії УНР, тепер знімав фільм Арсенал «з іншого боку». Його творчість піднесла вітчизняний кінематограф до світового рівня. У 1958 році на Всесвітній виставці в Брюселі (Бельгія) в результаті опитування, проведеного Бельгійською синематекою серед 117 видатних критиків і кінознавців із 26 країн світу, фільм «Земля» було названо у числі 12 найкращих картин усіх часів і народів. Стилістика, створена Довженком, поклала початок напряму, який визначають як «українське поетичне кіно».

Звукове кіно


У 1930 р. в Україні з'являється перший звуковий фільм — документальна стрічка Дзиги Вертова «Симфонія Донбасу», а наступного року глядачі почули голоси акторів у художньому фільмі О.Соловйова «Фронт».
Наприкінці 1930-х тотальний терор у СРСР поєднується з кон'юнктурним поверненням до національно-історичної тематики. Фільми «Щорс» (1939) Олександра Довженка і «Богдан Хмельницький» (1941) Ігора Савченка — дивовижне поєднання вимушеної заангажованості держзамовлення і очевидної режисерської та акторської обдарованості.
Українське кіно часів Другої світової війни, частково евакуйоване на схід, було переважно підпорядковане ідеологічним завданням воєнної доби. Разом з тим, у цей час були зняті і справжні кіношедеври. До них можна віднести фільм «Райдуга» Марка Донського за сценарієм Ванди Василевської, який з надзвичайною художньою силою передає трагедію окупованого фашистами українського села. Фільм здобув низку міжнародних нагород, серед них премія «Оскар» (1944) в номінації «кращий іноземний фільм».
Сценарій Олександра Довженка «Україна в огні», який Сталін спочатку сприйняв схвально, потім було піддано розгромній критиці, а автора — шельмуванню. Одною з причин цього, про що Довженкові натякнули, було те, що у сценарії нічого не було сказано про вирішальну роль Сталіна у перемозі над ворогом. Крім того, у фільмах воєнних років за вказівкою «вождя» пропагувалася ідея швидкої та легкої перемоги над фашизмом.

60-ті роки в українському кінематографі ознаменовані появою поетичного кіно. Цей напрям знайшов утілення в творчості видатних кінорежисерів Сергія Параджанова - «Тіні забутих предків», Юрія Іллєнка - «Білий птах з чорною відзнакою», Леоніда Осики – «Камінний хрест». У цих кінострічках показане життя людей, невід’ємне від природи, використано фольклорні мотиви, специфічні операторські прийоми, які сприяли відтворенню правдивих почуттів і водночас портрети героїв постали реалістичними і символічними.

Перегляд фрагмента фільму «Тіні забутих предків»

Дискусія про роботу творців кінострічки.

Інший напрям українського кінематографа «міська проза» повязаний з іменем режисера Кіри Муратової. Всесвітнє визнання дістали майже всі її кінострічки. Це і перший фільм «Короткі зустрічі» з Володимиром Висоцьким і самою режисеркою у головній ролі. Кінорежисера хвилювало відображення на екрані моральних проблем сучасності: людських взаємин городян, їхньої самотності.

Комедія «За двома зайцями» Віктора Іванова мала величезний глядацький успіх завдяки грі талановитих акторів, особливо Миколи Яковченкова. Цього актора називають «найнароднішим серед заслужених».

Перегляд фрагмента кінострічки «За двома зайцями»

Про долі видатних діячів України різних часів було знято історичні фільми:

«Богдан Хмельницький» І.Савченка, «Легенда про княгиню Ольгу» та «Молитва за гетьмана Мазепу» Юрія Іллєнка, «Нескорений» О.Янчука та багато інших.

Воєнну тематику репрезентує картина Л.Бикова «В бій ідуть тільки старики».

Перегляд фрагмента з кінострічки «В бій ідуть тільки старики»

Закріплення матеріалу уроку.

На цьому уроці я дізнався…

Найбільше мене вразило…..

Я б хотів дізнатися про….

Підсумок уроку: В українському кінематографі було багато яскравих, творчих особистостей: акторів і режисерів, які піднесли це мистецтво до рівня світового. На наступному уроці ми дізнаємося про українських майстрів мультиплікації.

Домашнє завдання: напишіть невеличке ессе: «Які українські художні чи мультиплікаційні стрічки мені запам’яталися найбільше?»




Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.