Пізнавальна активність у дітей дошкільного віку

Опис документу:
Зміст освітньої роботи дошкільного закладу, в якому виховується дитина, має враховувати її пізнавальні потреби. Педагоги з раннього віку починають розвивати пізнавальну активність малюків, знайомлячи їх із навколишнім світом.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

«Пізнайки навколо нас»

На четвертому році життя дитина із задоволенням починає наслідувати дорослих, виконуючи дії, що носять орієнтувально-випробувальний характер: хоче розглянути предмет, заглибитися в нього, бажає все знати. Вона пізнає предмет, відчуває новизну — дивується. Дитина прагне до всього доторкнутися рукою, покуштувати, роздивитися, дізнатися. Вона не встигає в усьому розібратися, тому ставить багато запитань. Починається період «чомучок». Часто, не дослухавши відповіді, малюк ставить нове запитання або починає займатися іншою справою. Деякі діти запитують про предмет, який їх цікавить, але не зосереджуються на ньому тривалий час. Їхню увагу привертають яскраві речі. Виникає потреба їх узяти, а розглянувши отримане, задовольнивши свою цікавість, малюки забувають про речі. Відбувається розвиток відчуттів, сприйняття дійсності. Дитина швидко і правильно розуміє те, що їй говорять, реагує на новизну ситуації. Вона вільно маніпулює різними речами. Під час найпростіших дій у неї виникає потреба пізнавати нове, отримуючи позитивні емоції. Дитина виявляє початкові форми дослідництва: вчиться формулювати запитальні речення, прагне здобути інформацію, визначає мету своїх дій відповідними словами: «піду», «намалюю», «побудую» тощо, вміє аналізувати об’єкти — порівнює одну або дві ознаки, знаходить зміни в об’єктах, цікавиться результатами своїх пошукових дій, пишається ними й очікує оцінки від тих, хто поряд.

«Пізнайки навколо нас»

На п’ятому році життя, пізнавши речі, які його оточують, малюк хоче більше про все дізнатися. Проста цікавість переростає в допитливість. Суть різних предметів пізнається нерівномірно. Малюк виділяє ті ознаки, які набули для нього найбільшого значення, описує предмет без будь-якої послідовності. Інколи дитина помиляється під час дій із предметами. Не прагнучи знайти причину, чому зламалася іграшка, намагається відновити її: трясе, стукає, перевертає, нахиляє, робить безліч хаотичних рухів. Дитині легше зробити що-небудь, аніж розповісти про зроблене. У деяких дітей спостерігаються розбіжності між тим, що вони роблять, виконуючи завдання, і тим, як пояснюють свої дії. Часто дитина запитує: «А навіщо думати?». Для неї дорослий є джерелом різноманітних відомостей про навколишній світ. Дитина хоче бути такою самою: знати, вміти, робити. Нерідко діти цікавляться тим, що побачили по телевізору, почули по радіо чи з розмови дорослих, хизуються перед однолітками отриманою інформацією. В одних дітей інтереси відзначаються широтою, а в інших — глибиною. Вони по-різному намагаються задовольнити свою цікавість: або самостійно, або за допомогою дорослих. Незнання викликає смуток, розгубленість, негативні емоції. На п’ятому році життя активна в пізнавальній діяльності дитина виявляє інтерес до того, що відбувається у групі та довкіллі; установлює причиново-наслідкові зв’язки між предметами та подіями; застосовує знання і до- свід у різних видах діяльності, у нових умовах; задовольняє свої інтереси в діяльності, яку обирає самостійно, особливо, якщо діяльність нова та цікава. Малюк диференціює за допомогою аналізаторів різні властивості предметів і явищ навколишнього світу, досліджує об’єкти звичним для себе способом, експериментує з предметами, проводить досліди, пізнає зовнішні ознаки предметів, матеріали, з яких вони виготовлені, а згодом і внутрішні властивості, можливі дії тощо, здійснює різні дії, радіє з відкриттів, обґрунтовує власні міркування з елементами доведення, здійснює самостійний пошук на окремих етапах розв’язання проблеми, діє відповідно до мети, робить вибір, розширює та поглиблює знання про предмети. Інтерес дитини цього віку має

пізнавально-оцінний характер. Вона вміє порівнювати, синтезувати, узагальнювати. Охоче і з радістю бере участь у відгадуванні загадок, проявляючи при цьому допитливість, уважність, спостережливість, пам’ять. Дитина сама вигадує загадки на теми з навколишнього світу.

«Пізнайки навколо нас»

Дитина шостого року життя не лише дивиться, але й бачить, не лише слухає, але й чує, намагається пізнати навколишній світ. Помітним стає її інтерес не до самого предмета, а до способу його використання, механізму побудови, призначення. Дитина роздивляється іграшку, намагається висунути дротики, пластинки, крутити коліщата зламаного авто, самотужки віднайти причину поломки. Вона вже може «на око» встановити співвідношення предметів за розмірами. Сприйняття дитиною свого оточення узгоджується з її практичними діями, що є фундаментом для формування різноманітних дій обстеження. Дитина спочатку розглядає об’єкт, а діяти починає після того, як подумки вже знайшла розв’язок. Дії від хаотичних переходять у пошукові, осмислені, проблемні, щоє компонентом пізнавальної діяльності та показником її успіху. Якщо одні діти підходять до розв’язання завдання по-своєму, творчо, виявляють при цьому власне Я, ініціативність, самостійність, вольові зусилля, намагаються впоратися з труднощами, то інші бояться, що не зможуть виконати завдання самостійно. Їхня пізнавальна діяльність зводиться до простого копіювання. Часто діти експериментують, відповідаючи на свої запитання: «А що з цього буде?», «А якщо я зроблю по-своєму?» тощо. У такому віці вони вже можуть довго зосереджуватися на якомусь одному предметі й розглядати його, їм цікаво займатися тривалим пошуком. У старшому дошкільному віці дитина приймає від дорослих і самостійно ставить пізнавальні завдання. Вона сконцентрована на діяльності, якою зайнята, виявляє готовність долати труднощі, складає план дій, активно здійснює пошуки рішення, самостійно приймає рішення та готова відповідати за наслідки, добирає способи розв’язання завдання, досягає результату і перевіряє його, оцінює власні «можу», «не можу», «хочу», «не хочу», зважує «треба» й «хочеться», відрізняє головне від другорядного, наполегливо розв’язує проблему, доки не завершить розпочате, знаходить більше одного способу розв’язання проблеми, передбачає послідовність подій, переборює труднощі, які виникають, застосовує вольові зусилля, виявляє елементарні форми критичного мислення, творчої уяви, проявляє активність і уважність у діяльності.

«Пізнайки навколо нас»

На четвертому році життя дитина із задоволенням починає наслідувати дорослих, виконуючи дії, що носять орієнтувально-випробувальний характер: хоче розглянути предмет, заглибитися в нього, бажає все знати. Вона пізнає предмет, відчуває новизну — дивується. Дитина прагне до всього доторкнутися рукою, покуштувати, роздивитися, дізнатися. Вона не встигає в усьому розібратися, тому ставить багато запитань. Починається період «чомучок». Часто, не дослухавши відповіді, малюк ставить нове запитання або починає займатися іншою справою. Деякі діти запитують про предмет, який їх цікавить, але не зосереджуються на ньому тривалий час. Їхню увагу привертають яскраві речі. Виникає потреба їх узяти, а розглянувши отримане, задовольнивши свою цікавість, малюки забувають про речі. Відбувається розвиток відчуттів, сприйняття дійсності. Дитина швидко і правильно розуміє те, що їй говорять, реагує на новизну ситуації. Вона вільно маніпулює різними речами. Під час найпростіших дій у неї виникає потреба пізнавати нове, отримуючи позитивні емоції. Дитина виявляє початкові форми дослідництва: вчиться формулювати запитальні речення, прагне здобути інформацію, визначає мету своїх дій відповідними словами: «піду», «намалюю», «побудую» тощо, вміє аналізувати об’єкти — порівнює одну або дві ознаки, знаходить зміни в об’єктах, цікавиться результатами своїх пошукових дій, пишається ними й очікує оцінки від тих, хто поряд.

На п’ятому році життя, пізнавши речі, які його оточують, малюк хоче більше про все дізнатися. Проста цікавість переростає в допитливість. Суть різних предметів пізнається нерівномірно. Малюк виділяє ті ознаки, які набули для нього найбільшого значення, описує предмет без будь-якої послідовності. Інколи дитина помиляється під час дій із предметами. Не прагнучи знайти причину, чому зламалася іграшка, намагається відновити її: трясе, стукає, перевертає, нахиляє, робить безліч хаотичних рухів. Дитині легше зробити що-небудь, аніж розповісти про зроблене. У деяких дітей спостерігаються розбіжності між тим, що вони роблять, виконуючи завдання, і тим, як пояснюють свої дії. Часто дитина запитує: «А навіщо думати?». Для неї дорослий є джерелом різноманітних відомостей про навколишній світ. Дитина хоче бути такою самою: знати, вміти, робити. Нерідко діти цікавляться тим, що побачили по телевізору, почули по радіо чи з розмови дорослих, хизуються перед однолітками отриманою інформацією. В одних дітей інтереси відзначаються широтою, а в інших — глибиною. Вони по-різному намагаються задовольнити свою цікавість: або самостійно, або за допомогою дорослих. Незнання викликає смуток, розгубленість, негативні емоції. На п’ятому році життя активна в пізнавальній діяльності дитина виявляє інтерес до того, що відбувається у групі та довкіллі; установлює причиново-наслідкові зв’язки між предметами та подіями; застосовує знання і до- свід у різних видах діяльності, у нових умовах; задовольняє свої інтереси в діяльності, яку обирає самостійно, особливо, якщо діяльність нова та цікава. Малюк диференціює за допомогою аналізаторів різні властивості предметів і явищ навколишнього світу, досліджує об’єкти звичним для себе способом, експериментує з предметами, проводить досліди, пізнає зовнішні ознаки предметів, матеріали, з яких вони виготовлені, а згодом і внутрішні властивості, можливі дії тощо, здійснює різні дії, радіє з відкриттів, обґрунтовує власні міркування з елементами доведення, здійснює самостійний пошук на окремих етапах розв’язання проблеми, діє відповідно до мети, робить вибір, розширює та поглиблює знання про предмети. Інтерес дитини цього віку має пізнавально-оцінний характер. Вона вміє порівнювати, синтезувати, узагальнювати. Охоче і з радістю бере участь у відгадуванні загадок, проявляючи при цьому допитливість, уважність, спостережливість, пам’ять. Дитина сама вигадує загадки на теми з навколишнього світу.

Дитина шостого року життя не лише дивиться, але й бачить, не лише слухає, але й чує, намагається пізнати навколишній світ. Помітним стає її інтерес не до самого предмета, а до способу його використання, механізму побудови, призначення. Дитина роздивляється іграшку, намагається висунути дротики, пластинки, крутити коліщата зламаного авто, самотужки віднайти причину поломки. Вона вже може «на око» встановити співвідношення предметів за розмірами. Сприйняття дитиною свого оточення узгоджується з її практичними діями, що є фундаментом для формування різноманітних дій обстеження. Дитина спочатку розглядає об’єкт, а діяти починає після того, як подумки вже знайшла розв’язок. Дії від хаотичних переходять у пошукові, осмислені, проблемні, щоє компонентом пізнавальної діяльності та показником її успіху. Якщо одні діти підходять до розв’язання завдання по-своєму, творчо, виявляють при цьому власне Я, ініціативність, самостійність, вольові зусилля, намагаються впоратися з труднощами, то інші бояться, що не зможуть виконати завдання самостійно. Їхня пізнавальна діяльність зводиться до простого копіювання. Часто діти експериментують, відповідаючи на свої запитання: «А що з цього буде?», «А якщо я зроблю по-своєму?» тощо. У такому віці вони вже можуть довго зосереджуватися на якомусь одному предметі й розглядати його, їм цікаво займатися тривалим пошуком. У старшому дошкільному віці дитина приймає від дорослих і самостійно ставить пізнавальні завдання. Вона сконцентрована на діяльності, якою зайнята, виявляє готовність долати труднощі, складає план дій, активно здійснює пошуки рішення, самостійно приймає рішення та готова відповідати за наслідки, добирає способи розв’язання завдання, досягає результату і перевіряє його, оцінює власні «можу», «не можу», «хочу», «не хочу», зважує «треба» й «хочеться», відрізняє головне від другорядного, наполегливо розв’язує проблему, доки не завершить розпочате, знаходить більше одного способу розв’язання проблеми, передбачає послідовність подій, переборює труднощі, які виникають, застосовує вольові зусилля, виявляє елементарні форми критичного мислення, творчої уяви, проявляє активність і уважність у діяльності.

Рекомендації щодо розвитку пізнавальної активності у дітей дошкільного віку

Зміст освітньої роботи дошкільного закладу, в якому виховується дитина, має враховувати її пізнавальні потреби. Педагоги з раннього віку починають розвивати пізнавальну активність малюків, знайомлячи їх із навколишнім світом.

Ось деякі рекомендації для вихователів.

Четвертий рік життя

Дозволяйте дітям четвертого року життя

самим досліджувати, обстежувати нові матеріали, іграшки, інші речі, здійснювати з ними різні маніпуляції, намагаючись зрозуміти їх призначення. Діти мають ставити запитання щодо предметів, подій, явищ тощо. Підтримуйте бажання пізнавати невідоме. Пропонуйте порівнювати предмети та явища, співвідносити властивості одних предметів з іншими. Нехай діти вчаться спостерігати й орієнтуватися в навколишньому світі. Спри-яйте виникненню в дітей позитивних емоцій

і почуття радості від пізнання. Зацікавте їх новими іграшками, незвичними предметами

у груповій кімнаті, на прогулянці, дайте їм

змогу дивуватися всьому новому. Підтримуйте елементарну пошукову діяльність дітей. Можливо, спочатку їм буде потрібна ваша допомога та підтримка.

Діти люблять грати в такі дидактичні ігри:

«Відгадай, що в мішечку», «Чий голос?», «Відгадай, що сховано», «Відгадай за смаком».

П’ятий рік життя

На п’ятому році життя дуже важливо під-

тримувати всі дитячі «де?», «чому?», «куди?», «коли?». Здатність дивуватися — ґрунт для виховання інтересу до знань. Спробуйте ді знатися, які інтереси в дітей: постійні, глибокі, різнобічні чи поверхові. Схвалюйте їх, якщо вони не задоволь-няються простою констатацією, а хочуть дізнатися, чому саме так, а не інакше. Спрямовуйте увагу дітей на певні об’єкти. Нехай вони вчаться порівнювати, шукати подібне і відмінне, відображати відношення між предметами та їх частинами.

На основі власних бажань і накопичених

знань діти можуть глибше проникати у світ

речей, розкривати приховані сторони явищ,

установлювати зв’язки, що існують між різ-

ними явищами. Вихователь має створювати пізнавальні ситуації для розвитку мислення, мовлення, пам’яті дітей; стежити, чи вміють діти вислуховувати завдання до кінця, чи вико-нують його послідовно, не кваплячись, якісно, зосереджуючись на головному. Варто разом зробити висновок, що важливо схоплювати головне, істотне. Радимо частіше використовувати словесні вказівки, пояснення, а не показ дій. Нехай діти самостійно виконують завдання, включають мислення. Разом із дітьми узагальнюйте отримані знання, заохочуйте їх розмірковувати про суть предмета й інтерес до нього загалом. Виявляйте і підтримуйте стійку допитливість вихованців, прояв їхніх здібностей.

Шостий рік життя

На шостому році життя настає той час, коли

діти реалізовують свою активність у пізнанні через діяльність. Необхідно простежити, чи застосовують вони при цьому вольові зусилля та власні знання. Створіть проблемні ситуації, в яких діти займатимуться цілеспрямованою

пізнавальною діяльністю: скажімо, шукати певні відомості під час розв’язання завдання. На шостому році життя діти вже можуть самостійно шукати відповіді. Заохочуйте, щоб вони робили висновки, використовуючи власний досвід, аналіз ситуацій. Схвалюйте цілком закономірні

логічні відповіді. Обов’язково підтримуйте ініціативу дітей висловлювати свої міркування, допомагайте їм робити правильні узагальнення як за змістом, так і за формою. Дитина в цьому віці залюбки грає в дидактичні ігри, складає пазли, розв’язує логічні задачі, головоломки, знаходить вихід із лабіринтів, грає в дослідницькі ігри зі снігом, піском, водою.

Експериментує з різними за властивостями матеріалами. Робить узагальнювальні висновки, аргументуючи свої думки. Підказує одноліткам розв’язок пізнавального завдання.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розроблення і використання цифрового освітнього контенту в освітньому процесі Нової української школи »
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.