Пізнайте суть того «люблю»
У мирнім, добрім, світлім краї,
Де сонце радо зустрічали,
Здригнулась матінка-земля -
Міста і села застогнали.
То «Буратіно» б’є Донбас,
То «Смерч» лютує спозаранку,
І ось вже «Град» дістав до нас,
І плаче бабця на розбитім ганку.
Десь цуценя пищить від болю,
А кіт голодний шамотить.
І діти вже не ходять в школу,
Бо «град» з небес на них летить.
Вони ж стоять, бійці-вкраїнці,
На рідній, на своїй землі,
І не пускають лиходзвінців
В оселі затишні свої.
Мій друг пішов, куди - не знаю?!
Де він, в якім краю?
Та я вас, люди, заклинаю
І Бога нашого молю:
Зберіться в рать, мужі вельможні,
Заслін поставте на краю.
Душею станьте ж Ви заможні,
Пізнайте суть того «люблю».
Люблю країну, тата, маму,
Люблю Вітчизну я свою,
Тому невидимим туманом
За спиною бійців стою.
Їх закриваю пеленою,
Від куль ворожих бережу.
Врятуй їх, Боже, від побою,
Прошу тебе я і молю.
