Упродовж XVIII ст. Російська імперія спрямувала свої зусилля на відвоювання в Османської імперії південно-українських земель, Криму та виходу до Чорного моря.
Росія намагалася досягти цієї мети в російсько-турецьких війнах другої половини XVIII ст., у яких використовувала людські та матеріальні ресурси України.
У другій половині XVIII ст. південні українські землі увійшли до складу Російської імперії. Відтоді почалося їх активне заселення як у межах відповідної політики російського уряду, так і стихійно. На запорозьких землях засновувались господарські хутори і слободи козацької старшини та козаків. Тут широко практикувалося використання вільнонайманої праці селян-утікачів та запорозької сіроми. Відсутність кріпацтва і наявність вільних земель стимулювали переселення сюди людей з усієї України.
