🗂️🔍 Опис презентації: «Секретне досьє. Справа № 1873–1891» (§ 22)
Презентація візуально оформлена як засекречена справа Головного жандармського управління з картами, сургучевими печатками та архівами. Вона розкриває еволюцію українського національного руху від легальної наукової діяльності (Південно-Західний відділ РГТ) через імперську кризу та Емський указ 1876 року до переходу в політичний радикалізм і проголошення ідеї самостійності «Братством тарасівців» у 1891 році.
📌 Поетапний зміст слайдів:
Слайд 1. Титульний слайд:
Справа №: 1873–1891.
Назва справи: Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. «Братство тарасівців».
Об'єкти спостереження: В. Антонович, М. Драгоманов та інші діячі.
Ключова криза: Емський указ 1876 р. (до § 22 підручника «Історія України», 9 клас, за ред. О. Пометун).
Слайд 2. Від народної пісні — до ідеї незалежної держави (Еволюція українського спротиву):
Вузол 1 (1873–1876): Легальна наука. Південно-Західний відділ, діяльність під прикриттям імперських установ, збирання фольклору та статистики як доказ існування нації.
Вузол 2 (1876): Тотальна заборона. Емський указ, жорстка реакція імперії, знищення легального культурного простору, перехід у підпілля.
Вузол 3 (1891): Політичний радикалізм. «Братство тарасівців», усвідомлення молоддю, що культури недостатньо, вимога повної самостійності.
Слайд 3. Наука як зброя: Південно-Західний відділ РГТ (Київ, 1873):
Легальне прикриття: створено як філію імперського Російського географічного товариства; лідер — етнограф Павло Чубинський.
Реальна мета: вивчення географії, етнографії, економіки та статистики саме України, щоб довести її окремішність від Росії.
Здобутки: видання збірок чумацьких пісень, проведення III Археологічного з'їзду, створення етнографічного музею.
Головний удар: одноденний перепис населення Києва (1874) — результат шокував владу: виявилося, що більшість киян — українці, а не росіяни.
Слайд 4. Ігрове завдання № 1: Кабінет картографа:
Завдання для учнів: розподілити артефакти (збірка українських народних казок, таблиця кількості зібраної пшениці на Полтавщині, замальовка черепа скіфського воїна) за науковими секціями товариства (Етнографія, Статистика, Археологія) та пояснити, як кожен предмет доводить унікальність українського народу.
Слайд 5. Титани руху: Володимир Антонович:
Статус: історик, археолог, неформальний лідер київської «Старої громади».
Ідейний злам («Хлопоманство»): будучи поляком за походженням, свідомо відмовився від дворянських привілеїв заради служіння українському селянству.
Тактика боротьби: «Аполітичність», легальна культурницька праця, тиха наука без відкритих конфліктів з імперською владою, накопичення знань («Треба любити народ не лише в теорії, а й на практиці»).
Слайд 6. Титани руху: Михайло Драгоманов:
Статус: політолог, історик, публіцист, перший український діяч європейського рівня.
Ідейний вектор: поєднання українського національного руху з ідеями європейського демократичного соціалізму та федералізму.
Еміграція: звільнений з університету, виїхав за кордон, заснував у Женеві вільну друкарню та видавав журнал «Громада».
Тактика боротьби: політизація руху, вихід на міжнародну арену, критика «тихого культурництва» старшого покоління.
Слайд 7. Матриця стратегій: Антонович проти Драгоманова:
В. Антонович: головна сфера — культура, наука, освіта; центр — Київ (підпільна «Стара громада»); ставлення до влади — уникати конфліктів, діяти легально; кінцева мета — зберегти націю через просвіту до кращих часів.
М. Драгоманов: головна сфера — політика, соціальні реформи; центр — Женева (політична еміграція, вільна преса); ставлення до влади — відкрита конфронтація, тиск на імперію через Європу; кінцева мета — перебудувати Росію на федерацію вільних народів («Різні шляхи — одна національна мета»).
Слайд 8. Ігрове завдання № 2: Шифр Громадівців:
Завдання: визначити авторів двох зашифрованих телеграм (заклики збирати казки та досліджувати кургані vs заклик писати про політику, розповідати Європі про страждання та видавати вільну пресу за кордоном) виходячи з поглядів Антоновича та Драгоманова.
Слайд 9. Емський указ 1876 року: Імперський удар:
Підписаний імператором Олександром II у німецькому курортному місті Бад-Емс з метою повного витіснення української мови з публічного простору.
Заборони: друкувати будь-які книги українською мовою, ввозити українські видання з-за кордону, ставити театральні вистави та влаштовувати концерти українською, викладати українською мовою в школах.
Наслідки: ліквідація Південно-Західного відділу РГТ, звільнення Драгоманова з університету та його еміграція.
Слайд 10. Ігрове завдання № 3: Митниця Російської імперії:
Рольова гра (імперський цензор 1877 року): вирішити, які речі з валізи студента (російсько-французький словник, журнал «Громада», ноти з текстом української народної пісні, підручник з географії російською мовою) пропустити, а які конфіскувати згідно з Емським указом.
Слайд 11. Радикальна відповідь: «Братство тарасівців» (1891):
Місце і час: влітку 1891 року на Чернечій горі в Каневі, біля могили Тараса Шевченка.
Діючі особи: студентська молодь (Іван Липа, Микола Міхновський, Віталій Боровик, Борис Грінченко).
Причина виникнення: глибоке розчарування пасивністю старшого покоління («старих громадівців») та жорсткими репресіями після Емського указу.
Маніфест: написали свій програмний документ — «Profession de foi молодих українців» (Символ віри).
Слайд 12. Ідеологія Тарасівців: Зсув парадигми:
Соціальна рівність: захист економічних прав пригноблених верств — селянства та робітників.
Сепаратизм: перша організація, яка відкрито заявила про необхідність створення повністю незалежної української держави.
Мовний радикалізм: вимога розмовляти українською мовою всюди — в родині, на вулиці, у державних установах, незважаючи на заборони.
Безкомпромісність: відмова від подвійної лояльності («Не можна бути одночасно "малоросом" (вірним імперії) та українцем»).
Слайд 13. Ігрове завдання № 4: Клятва Тарасівця:
Завдання: відновити текст таємної клятни, обравши правильні концепції з-поміж запропонованих варіантів (мета — не просто збирання пісень, а створення політично незалежної, самостійної держави; спілкування українською мовою).
Слайд 14. Синтез: Еволюція українського руху (Кінець XIX ст.):
1. 1860–70-ті роки. Культурництво: Південно-Західний відділ РГТ (мета — довести науковими методами, що українці існують як окремий самобутній етнос).
2. 1876 рік. Репресії: Емський указ (імперія розуміє небезпеку культури і намагається повністю знищити українську ідентичність законом).
3. 1891 рік. Політизація: «Братство тарасівців» (усвідомлення гіркої правди: без здобуття власної політичної держави захистити націю неможливо).
Слайд 15. Місія дослідника: Домашнє завдання:
Опрацювати: § 22 підручника (Історія України, 9 клас, автор О. Пометун).
Письмово відповісти на запитання: 1) Якими були справжні мотиви створення Південно-Західного відділу РГТ під прикриттям імперської установи? 2) У чому полягала принципова різниця у поглядах та методах боротьби В. Антоновича та М. Драгоманова? 3) Як саме Емський указ вплинув на зміну тактики українського руху (на прикладі утворення «Братства тарасівців»)?
Творчий виклик: створити ескіз обкладинки для таємного статуту «Братства тарасівців», використовуючи символи їхньої ідеології.
