«Пісня про Роланда» (Chanson de Roland) — це найдавніша та найвідоміша пам'ятка французького героїчного епосу (жанр «жеста», або пісня про діяння), яка уславлює патріотизм, вірність васальному обов'язку та релігійну відданість.
Паспорт твору
Дата створення: приблизно 1100 рік (Оксфордський рукопис датується приблизно 1170 роком).
Автор: невідомий (у кінці тексту згадується Турольд, який міг бути автором, переписувачем або виконавцем).
Рід літератури: епос.
Жанр: героїчна поема.
Тема: боротьба франків-християн проти маврів-мусульман, захист рідної «любої Франції» та християнської віри.
Ідея: засудження феодальних міжусобиць і зради; уславлення релігійної та державної єдності, лицарської честі та служіння королю.
Історична основа та художня вигадка
Твір демонструє класичне для середньовічного епосу переосмислення реальних подій.
Головні персонажі
Роланд: граф, пасинок Ганелона, воєначальник ар'єргарду. Мужній, патріотичний, але надмірно гордий (через що відмовляється вчасно сурмити в ріг Оліфант).
Карл Великий: імператор франків. Уособлює державну мудрість, справедливість та релігійний ідеал правителя. У поемі він сивобородий старець, якому допомагає Бог.
Ганелон: вітчим Роланда, який через особисту образу та заздрощі стає зрадником. Його образ втілює феодальний егоїзм, який руйнує державу.
Олів'є: найближчий друг Роланда. Мудрий, розважливий лицар, антипод імпульсивного Роланда («Роланд хоробрий, Олів’є розумний»).
Турпен: архієпископ, який поєднує духовне служіння з військовою доблестю.
Сюжетно-композиційні елементи
Експозиція: Сім років успішної війни Карла в Іспанії; залишилася нескореною лише Сарагоса короля Марсилія.
Зав'язка: Марсилій відправляв послів із фальшивою пропозицією миру. Роланд пропонує відправити амбасадором Ганелона, через що той вирішує помститися і вступає у змову з маврами.
Розвиток дії: Ганелон переконує Карла залишити Роланда в ар'єргарді. Військо маврів оточує загін франків у Ронсевальській ущелині. Завзятий бій. Роланд двічі відмовляється сурмити в Оліфант, аби покликати на допомогу Карла, щоб не заплямувати честь.
Кульмінація: Коли майже всі франки загинули, Роланд сурмить так сильно, що в нього лопаються жили на скронях. Карл чує звук і повертає військо. Смерть Роланда, який перед кончиною намагається розбити свій меч Дюрандаль об скелю, щоб той не дістався ворогам.
Розв'язка: Карл наздоганяє та знищує сарацинів. Суд над Ганелоном, якого за зраду піддають жорстокій страті (четвертуванню).
Художні особливості твору
Гіперболізація: перебільшення сили героїв (Роланд самотужки знищує сотні ворогів) та чисельності військ.
Психологічний паралелізм: природа реагує на події (буря і затемнення у Франції під час загибелі Роланда).
Повтори та епічні формули: тричі Олів'є просить засурмити в ріг; тричі Роланд відмовляється.
Релігійний відтінок: ангели (Гавриїл та Михаїл) особисто спускаються за душею померлого Роланда.
