Ось короткий огляд матеріалу презентації «Анатомія незламності: Як вірш, написаний за пів години, став генетичним кодом української нації. Дослідження Державного Гімну України»:
Міфи та факти про походження: Розвінчання міфів про те, що автором є Тарас Шевченко чи що це давня народна пісня. Насправді текст створив восени 1862 року 23-річний етнограф та юрист Павло Чубинський.
Анатомія натхнення: Поштовхом до створення стала вечірка у Києві на вул. Великій Васильківській, де сербські студенти співали патріотичну пісню, яка надихнула Чубинського на синтез мотивів боротьби, польського «Маршу Домбровського» та духу «весни народів».
Два полюси — одна ідея: Роль Павла Чубинського (автора тексту, засланого в Архангельськ за «шкідливий вплив на розуми простолюдинів») та Михайла Вербицького (композитора й священника з Галичини, який створив музику), чий творчий тандем об'єднав Схід і Захід за пів століття до офіційної Злуки.
Секрет мелодії: Поєднання сакрального виміру (церковний розспів, молитовний початок) та бойового імпульсу (ритмічний, вольовий марш).
Еволюція тексту: Зміна в редакції 2003 року (за пропозицією Л. Кучми) першого рядка з фаталістичного «Ні слава, ні воля...» на життєствердне «...і слава, і воля».
Хронологія протистояння та радянський сурогат: Історія заборон твору імперіями, спроби радянської влади замінити його на сурогат (гімн УРСР на слова П. Тичини), який не прижився в народі.
Архітектура національної впевненості: Гімн розглядається як репрезентативний, консолідуючий та надихаючий механізм відтворення нації, що є справжньою «психологічною бронею» для українців.
