"Пісні-гімни в українській літературі".

Опис документу:
Пісня – душа народу, національні гімни – найвищий вияв його волелюбних прагнень, духовно-патріотичних устремлінь. Втративши свою державність, Україна кілька століть не мала свого національного гімну. Його заступали патріотичні пісні. Волелюбний дух українського народу, його прагнення до незалежності ніколи не зникали. Вони жили в цих патріотичних піснях.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2.

Порівняйте тексти, мелодію пісень-гімнів. Що об’єднує всі твори? Який із них найбільше зворушив? Чому?

Запропонуйте свій варіант проведення уроку вивчення національного гімну.

Пісня – душа народу, національні гімни – найвищий вияв його волелюбних прагнень, духовно-патріотичних устремлінь. Втративши свою державність, Україна кілька століть не мала свого національного гімну. Його заступали патріотичні пісні. Волелюбний дух українського народу, його прагнення до незалежності ніколи не зникали. Вони жили в цих патріотичних піснях.

Пісня «Молитва за Україну» є символом духовно-патріотичних почуттів.

У ній поєднані ніжно-ліричне та піднесено-величне звучання; розвиток образу простежується від молитовно-ліричного до енергійно-рішучого.

«Боже великий, єдиний» — одна з тих духовно-патріотичних пісень, що служили і служать високій меті національного відродження народу. Пісня широко знана в усіх країнах, де проживають українці, духовно об’єднує їх із батьківщиною.

Основна думка пісні: клопотання і звернення людей до Бога не тільки з власних інтересів, а й прагнення зберегти Україну, піклуватися і дбати про неї, дати українському народу волю, щастя і долю.

Наш народ має ще один музичний символ — це пісня «Реве та стогне Дніпр широкий».

Вірш Тараса Шевченка неможливо уявити без мелодії, яку впродовж тривалого часу вважали народною. Насправді ж її автором є Данило Якович Крижанівський. Він створив мелодію, яка чудово відтворює велич Шевченкового вірша.

Це пісня-роздум, забарвлена в суворі тони, але її м'якість нагадує нам ліричні українські пісні. Надзвичайна енергійність, характерна для пісень-гімнів, є однією з визначальних рис цієї пісні. Широка співуча мелодія змальовує безкраї обрії Дніпрового простору й створює відчуття наполегливої рішучості, нездоланної могутності нашого народу.

А ось що каже з приводу цієї пісні всесвітньо відомий співак Анатолій Кочерга: «Знаєте, який твір був би найкращим гімном України? "Реве та стогне Дніпр широкий..." Тараса Шевченка. І за музикою, і за змістом — це справжній гімн. Він примушує внутрішньо підтягнутися, стати суворішим у душі, з гордістю подивитися на свою країну, відчути її силу».

«Заповіт» (Г.Гладкова на слова Т.Шевченка) – своєрідна українська «Марсельєза». У творі органічно поєднуються революційні й патріотичні мотиви. Любити батьківщину для Шевченка означає боротися за волю народу, за побудову життя на нових засадах. Нове суспільство, яке має бути побудоване після того, як народ порве кайдани, уявляється поетові подібним до великої вільної сім’ї, де взаємовідносини між людьми будуть братерськими.

«Заповіт» Т.Шевченка – це духовний заповіт усьому народові побудувати вільну, незалежну державу.

Гордію Павловичу Гладкому пощастило створити хорову мелодію з величезною переконливою силою. В ній вражаюче поєднуються народний гнів до гнобителів і глибока любов до рідної України, заклик до боротьби за волю, за народне щастя і елементи ніжної лірики, яка характеризує українську природу. В музиці Г.Гладкого вдало відтворено узагальнений образ українського народу.

Як поетичний символ народного сумління, народної душі звучала й звучить «Ой у лузі червона калина» Степана Чарнецького, надихає відстоювати честь і долю України.

Ця пісня є поетичним символом визвольної боротьби стрілецької доби. Вона займала першу позицію у програмах різного роду концертів стрілецьких хорів

В стрілецьких піснях чоловік постає як носій лицарського духу, державницької ідеї, мотив священного обов’язку перед Батьківщиною завжди поєднаний з високими інтимними почуттями — любов’ю до матері, дружини, сестри, коханої. Тому, попри весь героїзм та пафос стрілецької творчості, тут присутні і лірика, і тонкий гумор, поетика та мелодика, багато в чому запозичені з давніших народних пісень.

У пісні «Ой у лузі червона калина» прославляються основні риси січових стрільців-захисників – єдність, мужність, волелюбність, вміння захищати рідний край, прийти на допомогу братам, які перебувають у небезпеці.

Гімном національно свідомої інтелігенції, молоді Західної України став інший вірш І. Франка — "Не пора...". Вірш підносив почуття національної свідомості, людської гідності українців, відігравав помітну роль в історії національно-визвольної боротьби в Україні кінця XIX — початку XX ст. Мелодію на цей вірш опрацьовували різні композитори. Дуже популярною була музика Д. Січинського. Своє музичне оформлення зробив український історик і композитор М. Аркас.

Ліричний герой звертається до українців із закликами до боротьби. У вірші чітко видно, як він переймається долею України, в його словах закладене послання до нашого народу, яке він так прагнув здійснити.

Не пора, не пора, не пора

Москалеві й ляхові служить!

У цих словах — переконаність, що настав час звільнитися від монархічних режимів Росії та Австро-Угорщини, зайнятися національними справами.

За словами Ф. Погребенника, «такого сильного, могутнього революційного слова, сповненого віри у визволення народу, такого відчайдушного заклику до боротьби за святі ідеали українська поезія до Франка не знала».

За твердженням Б. Лепкого і В. Щурата, основою мелодії гімну є мотиви давнього німецького маршу.

«За Україну» — патріотичний вірш Миколи Вороного. Галицький композитор Я.Ярославенко поклав на музику цей твір. Так народився своєрідний гімн української революції.

Твір, сповнений віри у здійснення віковічних прагнень народу до соціального й національного визволення та розбудови незалежної держави, швидко став популярним по обидва боки Дніпра, пісня міцно ввійшла до репертуару багатьох тогочасних військових з'єднань українців: і галичан, і наддніпрянців.

У всіх піснях-гімнах сконцентрована жива історія народів, їх прагнення до волі, відображені шляхи визвольних прагнень, національно-політичні ідеали. Ці яскраві музичні твори підносять почуття національної свідомості, людської гідності українців. Патріотичні пісні-гімни обєднує урочиста мелодія; велична, піднесена музика, як правило, на ритм маршу.

Яскравим виявом патріотично-національних почуттів українців єдиної нашої землі стала поява вірша поета і етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Жодному іншому творові української літератури не судилася така велична і... трагічна доля. Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенним, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України.

В 1863 р. у Львівському місячнику «Мета» було надруковано патріотичний вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Молодий священик, а згодом відомий український композитор Михайло Вербицький написав музику і вперше сам виконав пісню у залі духовної семінарії у м. Перемишлі (тепер Польща) на зборах «Громади». Твір викликав загальне захоплення і став дуже популярним. Уперше з нотами його надруковано у Львові в 1885 р. З проголошенням Української державності у 1917 р. пісня стала національним гімном.

Центр світової спадщини ЮНЕСКО визнав гімн України найкращим в світі (Best National Anthem in the World). До рейтингу увійшли національні гімни 193 країн. Гімн України здобув перше місце в загальному рейтингу. При цьому, до уваги бралось 4 показники, по двох з них українських гімн отримав найвищий бал — милозвучність, гармонійне поєднання музичної та текстуальної частин. Високий бал також був за оригінальність музичного рішення та цілісність твору.

Хочу висловити свою думку стосовно того, які пісні-гімни зворушили мене найбільше. Беззаперечно це Державний гімн «Ще не вмерла України» завдяки поєднанню гармонії слова і музики та домінуючому в ньому мотиву. Хочу підкреслити особливу роль цього музичного твору, яку він відіграв в обєднанні прогресивних патріотичних сил українства навколо ідеї боротьби за незалежність держави.

Хочу виокремити ще пісню «Ой у лузі червона калина», в якій поетичність поєднується з нездоланим волелюбством, хоробрістю і почуттям бойового братерства. Пісня заполонює моє серце, наснажуючи незламною вірою в те, що відродимо славну Україну.

Конспект інтегрованого уроку. 6 клас.

Інтеграція (українська література, музика)

Тема: Українські пісні літературного походження.

Мета: ознайомити учнів із піснями літературного походження, історією створення й текстом гімну України; розвивати навички виразного читання, аналізу поетичного твору, висловлення власних суджень; виховувати пошану до національних святинь народу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку:

І. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Учитель української літератури: Урок сьогоднішній може видатись незвичайним, бо проводять його аж два вчителі. Але якщо добре вдуматись, то що ж тут незвичайного, адже ми з вами вивчали українські народні пісні. І добре знаємо визначення, що таке народна пісня.

Діти (дають визначення): Пісня — це невеликій усний віршований твір, що співається.

Учитель української літератури: Отож, яка ж пісня без музики. Тому й працюватимемо сьогодні у творчому союзі із повелителькою музики Анастасією Павлівною.

Учитель музики: Українські пісні визнані наймелодійнішими після італійських. Перекладач українських пісень німецькою мовою Ф. Боденштедт ще в минулому столітті писав: «У жодній країні дерево народної поезії не дало таких великих плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так живо і правдиво, як в українців...».

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.

(Виразне читання колискових пісень, записаних учнями від своїх бабусь, прабабусь.)

2. Літературний диктант:

1) Українська різдвяна прикраса — символ урожаю, добробуту, багатства, безсмертного предка — це… (дідух).

2) Як українці називають зустріч зими з літом? (Стрітення, 15 лютого).

3) У якому народному обряді показана ця зустріч?( Масляна, спалюють опудало зими після зустрічі з літом).

4) Календарно-обрядові пісні поділяються на . . . цикли. (три).

5) Русальні, купальські та жниварські пісні належать до … циклу. (літнього).

6) Анафора — це… (єдинопочаток).

7) У колискових піснях часто з’являється образ кота, тому що… (пращури вважали його оберегом для дитини).

8) Пісню «Ой весна, весна — днем красна» побудовано у формі… (діалогу).

9) За українською міфологією, зозуля — це жінка… (яка перетворилася на птаха).

10) Хороводи та співи — це… (бажання людей прискорити прихід весни).

11) Рефрен — це… (приспів).

12) Глибокі почуття любові й ніжності в колискових мати передає за допомогою… (зменшувально-пестливих слів).

13) «Кривий танець» належить до пісень… циклу. (весняного).

14) Рослини, які захищають людей від русалок,— це… (часник, полин).

15) З яким жанром усної народної творчості споріднені русальні пісні? (З

казками)

16) Які календарно-обрядові пісні пов’язані зі збиранням урожаю? (Жниварські)

ІІІ. Формування і вдосконалення умінь та навичок.

Звучить запис пісні Т.Петриненка «Україна».

Вчитель української літератури:

  • Учні, чи сподобалась вам пісня? Чому?

  • Чи має ця пісня конкретного автора?

  • Чим відрізняється дана пісня від пісень, які ви вже вивчили?

Вчитель музики: Багатьох сучасних українських композиторів образ України надихає на творчість. Серед таких композиторів – Тарас Петриненко, талановитий український композитор-пісняр, патріот своєї країни. Одним із найвідоміших його творів є пісня «Україна», що стала сучасним музичним символом України.

Як виражає композитор любов до України у своєму творі?

За допомогою яких засобів музичної виразності замальовується образ України?

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Вчитель української літератури: Пісні літературного походження – це твори, що увійшли в народну словесність з професійної літератури. Найчастіше – пісня, створена автором і композитором, ставала популярною серед народу, а оскільки прийнятий текст передавався в усній формі, ім’я композитора затиралось, і пісня починала побутувати як народна. Було й таке, що на основі авторського тексту складався з подібними мотивами та образами, але інший народний текст, що існував паралельно з літературним. Кожна пісня літературного походження має свою історію, але все ж таки відрізняється від народної специфічними рисами: особисті переживання, своє бачення і розуміння світу, авторський стиль, філософське осмислення дійсності.

Виступ учня-музикознавця: До найдавніших пісень літературного походження фольклористи відносять пісні «Ой біда, біда мені, чайці», «Перепеличенька я не величенька», «Засвіт встали козаченьки», «В кінці греблі шумлять верби», «Чого вода каламутна», пісню C.Климовського «Їхав козак за Дунай» та ін. Як правило, це пісні ліричні, про кохання. Пісня «Грицю, Грицю, до роботи» - жартівливого характеру.

Народними піснями стали і твори поетів: «Всякому городу нрав і права» Г.Сковороди, «Ой доля людськая» І.Котляревського, «За Немань іду» C.Писаревського, «Ой казала мені мати» Г.Гулака-Артемовського та ін. Особливої популярності набули пісні М.Петренка «Взяв я бандуру", В.Забіли «Взяв би я бандуру», цикл пісень Т.Шевченка: «Реве та стогне Дніпр широкий», «Зоре моя вечірняя», «Садок вишневий коло хати», «Нащо мені чорні брови», «Така її доля».

Поети другої половини ХІХ ст. подарували такі пісні, як «Повій, вітре, на Вкраїну" C.Руданського, «Журба» Л.Глібова, «Ніч яка місячна, зоряна, ясная» М.Старицького, «На вулиці скрипка грає» М.Кропивницького, «Чорнії очі, карії очі» К.Думитрашка, «Ой ти, дівчино, з горіха зерня" І.Франка, «Стояла я і слухала весну» Лесі Українки.

Початок ХХ ст. приніс зміни в змістове наповнення пісень, національними гімнами стали поезії О.Кониського «Ой у лузі червона калина», «Боже, великий, єдиний», І.Франка «Вічний революціонер», патріотичні, філософські, любовні мотиви пронизують пісні Б.Лепкого «Чуєш, брате мій», Р.Купчинського «За рідний край», «Дівчино-рибчино", М.Гайворонського «Їхав стрілець на війноньку».

Покоління середини і другої половини ХХ ст. виросло на піснях О.Олеся

«Сміються, плачуть солов'ї», «Рідна мати моя», «Моя стежина», «Вчителько моя» А.Малишка, «На білу гречку впали роси» М. Рильського, «Виростеш ти, сину» В.Симоненка, «Марічка» М.Ткача , «Чорнобривці» М.Сингаївського, «Два кольори» Д.Павличка, «Червона рута» В.Івасюка та ін..

Виступ учня-літературознавця: До пісень літературного походження належіть і пісня-гімн. Гімн — урочиста пісня на честь держави, героя, яка виконується великими колективами на святах, офіційних прийомах та військових парадах.

Веде свій початок з давніх часів, коли в Єгипті, а згодом у Стародавній Греції

складалися Гімни, щоб прославити богів (культові Гімни) чи героїв (військові Гімни). Відомі такі пісні на честь князів чи героїв у Київській Русі.

Виступ 1 учня-історика: Окремо слід виділити протестантські гімни, які виникли в умовах, коли класова боротьба селян набирала релігійних форм війни в Чехії, Німеччині. В умовах розвитку капіталізму і утвердження національних держав, виникають державні національні гімни як символ державної єдності, як своєрідні поетично-музичні емблеми держави. Перші революційні гімни народилися в епоху Французької революції кінця 18 ст., таким чином «Марсельєза» стала державним гімном Франції. У жанрі гімну написано фінальний хор 9-ї симфонії Л.Бетховена, «Вічний революціонер» М.Лисенка.

Виступ 2 учня-історика: Отже, пісня-гімн прославляє і вшановує народ держави. А коли ці твори з’явилися на Україні?

Як засвідчує історія, вони прийшли на Русь разом із хрещенням. На честь визначних подій, осіб складалися урочисті пісні, які були широко поширені у

стінах Києво-Могилянської академії.

Виступ 3 учня-історика:

Чому на Україні раніше ніж, скажімо, в Росії народився національний гімн?

Наш народ віками терпів неволю. Спливали роки, з’явилася Запорозька Січ, але одним розчерком пера Катерина ІІ знищила козацьку вольницю. Тому й

поширився на Україні національний рух.

Виступ 4 учня-історика: Першими українським гімном, який народився у революційному 1848 році, який уособлював прагнення українців до свободи, був твір Івана Гумалевича «Мир вам, браття». Набула популярності пісня-гімн Івана Франка «Не пора». З’являються й інші гімни.

Учень-виконавець:

Гімн

Грицько Чупринка

Слава Вкраїні, Любій Отчизні

Слава довіку однині.

Єдність і згода,

Право й свобода –

Доля найкраща народу.

Учень-виконавець:

Не пора, не пора

Іван Франко

Не пора, не пора, не пора

Москалеві й ляхові служить!

Довершилась України кривда стара,

Нам пора для України жить.

Учень-виконавець:

В день Воскресіння

Роман Купчинський

Христос воскрес – воскресне й Україна” –

Ось заповіт, що йде од рода в род,

На нього жде століттями країна,

І ним живе і кріпиться народ.

Вчитель

Вчитель української літератури: Та в історичний час відродження державності України найпопулярнішим стає пісня «Ще не вмерла Україна», яку співають як національний гімн.

Виступ учня-біографа: Павло Платонович Чубинський (1839-1884) – вчений, етнограф, фольклорист. Народився біля м. Борисполя на Київщині у дворянській родині. Сім’я була добра, чуйна. Після навчання в київській гімназії закінчив юридичний факультет Петербурзького університету. Навчаючись в університеті , хлопець присвятив себе відродженню української культури рідного народу. Під впливом Т.Шевченка почав писати віші, збирав фольклор. Був двічі вигнаний царським урядом з рідної землі. Напівпаралізований, тяжко хворий Павло Чубинський повернувся на батьківщину. Помер, не доживши одного дня до свого 45-річчя у рідному хуторі поблизу Борисполя, де вже за часів незалежної України йому встановлено пам’ятник.

Павло Чубинський був сином українського народу і все своє життя, усі свої поневіряння віддав Україні. За наукові праці був удостоєний високих нагород. Визначна заслуга Чубинського в галузі народознавства супроводжувалося переслідуванням його як українського патріота, який мав сміливість демонструвати свою любов до України, її мови, культури. П.Чубинський 7 літ був відірваний від України, але ні переслідування уряду, ні заслання не змогли охолодити його відданості Україні.

Виступ учня-музикознавця: Михайло Вербицький – талановитий композитор, один з організаторів духовного і культурного життя на Західній Україні. Він – автор багатьох музичних творів. Та найбільшу популярність принесла Вербицькому героїко-патріотична музика до вірша П.Чубинського «Ще не вмерла Україна».

2. Опрацювання твору П.Чубинського «Ще не вмерла Україна».

Заслуховування тексту твору у музичному супроводі М.Вербицького (відеоролик).

Діти співають гімн разом із музичним супроводженням.

3. Аналіз твору за питаннями.

1) Про яке становище України говориться прямо або натякується в пісні? (Тяжке, підневільне; постійно доводиться змагатися з ворогами.)

2) Яке основне питання хвилює українців? (Здобуття волі, свободи.)

3) Що дає українцям надію на те, що і їм усміхнеться доля? (Патріотизм, відданість, мужність у боротьбі — «душу й тіло ми положим за нашу свободу»; традиції доброго козацького роду.)

4) Яке значення художніх засобів «чорне море ще всміхнеться», «Дніпро зрадіє», «доленька доспіє»? (Це метафори, які яскраво показують радість з приводу довгоочікуваної свободи.)

5) Чому негативне за значенням слово вороги вживається у зменшувально-пестливій формі? (Таке вживання є характерною особливістю української мови, у якій навіть дієслова вживаються у подібній формі — їстоньки, питоньки, спатусі.)

6) Чому, на вашу думку, гімн має таку назву?

4. Обговорення проблемних питань:

1) Для чого державі потрібен гімн?

  • символізує державу;

  • прославляє народ;

  • закликає до волі;

  • єднає людей;

  • виховує патріотизм;

  • гордість за свою державу;

  • готовність захищати рідний край.

2)Чи можна назвати громадянином України того, хто не знає слів цієї пісні?

V. Рефлексійно-оцінювальний етап.

Мікрофон: «Слухаючи гімн, я відчуваю…»

VI. Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять гімн «Ще не вмерла Україна…». Назвати інші твори, що за своїм духовним і патріотичним значенням можуть стати музичними символами українського народу.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Воркшоп як інноваційна освітня технологія»
Швень Ярослава Леонідівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.