Підвищення освітнього рівня школярів на основі моніторинговогопідходу

Опис документу:
Розкрито питання необхідності проведення моніторингу для покращення ефективності навчання, висвітлено форми проведення моніторингу рівня навчальних досягнень учнів, наведено формули визначення показників визначення рівня успішності

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема. Забезпечення вимог Державного стандарту початкової освіти щодо

підвищення освітнього рівня школярів на основі моніторингового

підходу

Оцінювання якості освіти до недавнього часу здійснювалось через освітню статистику. Але в період освітніх реформ результати статистичних даних не можуть надавати вичерпну інформацію для здійснення якісного управління освітнім процесом. На сьогоднішній день актуальним стає впровадження системи моніторингу.

Головними учасниками навчально–виховного процесу завжди були і є учні та вчитель. Не кожен учитель початкової школи володіє технологією здійснення педагогічного моніторингу.

Моніторинг – безупинне, тривале спостереження навчального процесу й управління ним.

Якість шкільної освіти – це насамперед її відповідність певним еталонам вимог, що визначені стандартами і нормативами і можуть вимірюватися. Особливе значення у характеристиці якості початкової освіти має оволодіння молодшими школярами такими новоутвореннями цього віку як уміння вчитися, готовність для продовження навчання в основній школі, моральна вихованість, позитивний соціальний досвід. Якість початкової освіти визначається не лише засвоєнням учнями предметних компетентностей, а й ключових, які мають бути найважливішим особистісним надбанням кожного випускника початкової школи, а саме: уміння вчитися, здоров’язбережувальна, загальнокультурна, громадянська, підприємницька (основи економічної культури), соціальна, інформаційно-комунікативна. Кожна ключова компетентність дає учням «ключ» для розв’язання широкого кола навчальних і життєвих завдань, тому вони формуються на міжпредметній основі. Компетентнісний підхід передбачає особистісно-діяльнісне навчання, заохочуючи активність учнів.

Для покращення організації навчального процесу вчитель повинен володіти комплексним підходом до вивчення особистості школяра. Такий комплексний підхід спрямований, перш за все, на осмислення реальних навчальних можливостей школярів: ступеня навченості, рівня розвитку пізнавальної сфери, мотивації навчання, а також повинен сприяти з’ясуванню причин засвоєння учнями навчального матеріалу на початковому рівні. Реалізувати в початковій школі такий комплексний підхід допоможе моніторинг якості освіти, в основі якого лежать наступні показники:

  • якість знань учнів;

  • рівень розвитку пізнавальної сфери учнів;

  • рівень сформованості основних освітніх компетенцій;

  • професійно-педагогічні досягнення вчителів;

  • рівень розвитку здоров’язберігаючої функції навчання;

  • адаптація школярів до нового ступеня навчання;

  • ефективність освітнього процесу;

  • рівень розвитку соціокультурної компетентності.

Роботу з моніторингових досліджень краще розпочинати при складанні календарно-тематичного плану з урахуванням діагностики ключових компетенцій учнів початкової школи. Відслідкувати рівень засвоєння знань учнями вчителю допомагає аналітичне дослідження якості засвоєння навчального матеріалу. Це дає змогу правильно спланувати індивідуальну роботу з дитиною, яка спрямована на підвищення якості знань.

Моніторингові дослідження дають можливість отримувати необхідну об’єктивну інформацію, виявляти проблеми й визначати передумови для прийняття рішень й запровадження необхідних змін в навчальному процесі. Вони передбачають постійне спостереження за будь-яким процесом розвитку учня з метою виявлення його відповідності очікуваним результатам.

Оцінка освітньої діяльності учня важлива не тільки для навчального закладу, а, насамперед, для самого учня, щоби намітити програму дій для свого подальшого розвитку, представити інформацію батькам та іншим суб'єктам освіти, а тим самим поліпшити результати освітньої діяльності.

Моніторинг якості початкової освіти – це обов’язкова самостійна ланка. Щоб бути ефективним, він має стати системою, що поєднує усі види контролю і оцінювання, упорядковує об’єкти, процедури й інформацію у часі і просторі, передбачає види, форми, критерії оброблення даних та їх подальше використання з метою впливу на якість початкової освіти. За цією умовою можна буде відстежувати рівень реалізації цілей початкової освіти, у тому числі тих, які визначають особистісний розвиток дітей, їх здоров’я, помітити найважливіші зміни у її якості й здійснити відповідні кроки як для корекції стану.

Усвідомлюючи необхідність та важливість моніторингу, надаючи цій діяльності глибокої вдумливості ми навчились об’єктивно оцінювати мовленнєві, мовні та математичні навички і вміння учнів, грамотно здійснювати діагностику рівня навчальних досягнень учнів.

Цьому сприяла робота на корекційно-аналітичному етапі. Відпрацьовано різні форми (відкриті та закриті комбіновані комплексні тести, анкети, комбіновані та диференційовані контрольні роботи тощо) . З метою вивчення навчальних досягнень учнів використовую різні види контролю: діагностичний, поточний, підсумковий, що дає змогу перевірити оволодіння учнями основними знаннями та вміннями з курсів «Математика», «Українська мова», «Літературне читання», «Природознавство» на рівні обов’язкової підготовки, сформувати міцне підґрунтя для її підвищення. Протягом навчального року відслідковується динаміка засвоєння учнями знань. Позитивна динаміка, яка прослідковується, є результатом урізноманітнення форм організації навчальної діяльності. При цьому перевага надається формам, які передбачають застосування мовної, математичної теорії на практичному рівні, а основою стали сформовані уміння та навички учнів. Покращенню результатів сприяє системна поточна корекційна робота:

  • корегування календарного та поурочного планів;

  • складання індивідуального маршруту роботи для кожного учня;

  • залучення батьків до процесу корекційної роботи тощо.

Завдяки цій роботі рівень досягнень учнів поступово підвищується.

Моніторинг рівня навчальних досягнень учнів

Завдання:

  • дослідження якості знань учнів на їх відповідність Державному стандарту початкової освіти

  • виявлення та аналіз чинників, що впливають на рівень успішності учнів

  • підтримка мотивації навчання

  • виявлення обдарованих учнів, підтримка їхнього інтелектуального розвитку

  • дотримання вчителем вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів інваріантної складової

  • прогнозування на основі отриманих даних тенденцій розвитку

Прогнозовані результати:

1.Отримання обєктивної інформації стосовно окремого учня, класу, з відповідного предмета

2. Коригування навчального процесу на основі результату досліджень

3. Упровадження тестових технологій проведення підсумкового контролю знань.

Інструменти моніторингу:

  • діагностичні контрольні роботи

  • результати тематичного та підсумкового оцінювання

  • спостереження

  • анкетування

  • кваліметричні таблиці

При визначенні навчальних досягнень учнів аналізові підлягають:

  • характеристика відповіді учня (елементарна, фрагментарна, неповна, логічна, доказова, обгрунтована, творча)

  • якість знань (правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність)

  • ступінь сформоавності загальнонавчальних (навчально-організаційні, навчально-інтелектуальні, навчально-інформаційні, навчально-комунікативні) і предметних умінь та навичок

  • рівень оволодіння розумовими операціями(вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки)

  • ступінь самостійності учнів у навчальній діяльності

  • досвід творчої діяльності(вміння виявляти та розв’язувати проблеми,формулювати гіпотези)

  • самостійність оціночних суджень.

Вказані компоненти покладені в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень: початкового, середнього, достатнього, високого.

Типи показників для оцінювання

Формальні – не стосуються безпосередньо змісту конкретної теми. Наприклад, середній бал за тематичні роботи, підсумкова оцінка за семестр, рік.

Змістові – бал за тематичну роботу, або ж кількість учнів за рівнями навченості, середній бал класу, успішність учнів, якість засвоєння знань.

Показники, що використовуються при оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів:

  • успішність учнів

Р= А : С (А- к-сть учнів з сер., дост. і вис. рівнем, С – загальна к-сть учнів у класі)

  • якість засвоєння

Q= В : С (В – к-сть учнів, що мають вис. і дост. рівні)

  • коефіцієнт результативності контрольної роботи

К = Суму балів : на к-сть учнів, що виконували роботу (більше 75% -високий рівень навченості, 50-75% - достатній, 25-50%- середній, 25 % і менше – початковий)

Моніторинг результативності навчання проводиться у три етапи:

  • вхідний

  • проміжний

  • вихідний

Є ще над чим працювати. Необхідно посилити орієнтацію початкового мовного курсу на мовленнєвий розвиток учнів, працювати над формуванням в учнів навичок читання та літературних компетентностей у відповідності з сучасними вимогами, використовувати під час навчання завдання, які формують в учнів уміння нестандартно мислити та застосовувати свої знання в практичній діяльності, дотримуватися Державних стандартів освіти через систему контролю за якістю знань учнів. Треба вчитися працювати з тестовими завданнями, інтенсивніше переходити на інтерактивні форми і методи навчання; формувати в учнів вміння застосувати знання в змінених умовах і в різних життєвих ситуаціях; закладати основи ключових компетентностей. Щоб підвищити якість знань учнів початкових класів потрібно:

  • продовжити і вдосконалити відслідковування рівня моніторингових досліджень якості знань учнів,

  • визначати рівні навчальних досягнень та компетенції учнів за результатами навчання;

  • далі працювати над формуванням ключових компетенцій, щоб забезпечити комплексне досягнення освітніх цілей та реалізувати знання учнів в життєвих ситуаціях;

  • сприяти саморозвитку і самоорганізації молодших школярів шляхом тісної взаємодії учителя з учнем;

  • заохочувати батьків до співпраці з вчителем.

Для кожного небайдужого вчителя з високим рівнем професійної компетентності є справою честі запалити вогник жаги до знань у душі кожного учня. Тоді дитина стає шукачем, що прагне знань, невтомним, творчим, наполегливим, що відповідає сучасним вимогам.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Акція «Методичне літо»
Призовий фонд 50 000 грн!
Взяти участь

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з БІОЛОГІЇ залишилося:
0
1
міс.
0
5
дн.
1
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!