Підсумкова контрольна робота з історії України для 8 класу НУШ з теми «Українські землі у складі сусідніх держав. Люблінська унія».
Розроблена відповідно до змісту підручника А. А. Галімова, О. В. Гісема, О. О. Мартинюка, О. М. Сирцової, 2025 року видання.
У комплекті — 2 повноцінні варіанти контрольної роботи. Кожен варіант містить 4 рівні складності по 3 бали. Максимальна оцінка — 12 балів.
ЩО ВСЕРЕДИНІ?
І рівень — початковий (3 бали).
У кожному варіанті — 6 тестових завдань по 0,5 бала.
Перевіряються знання про:
• українські землі у складі сусідніх держав у XVI ст.;
• Велике князівство Литовське та Корону Польську;
• Кримське ханство й Османську імперію;
• Чернігово-Сіверщину та Московську державу;
• Люблінську унію 1569 року;
• утворення Речі Посполитої;
• перехід Волині, Київщини та Брацлавщини під владу Польської Корони;
• державний устрій Речі Посполитої та виборного короля;
• князів, шляхту й магнатів;
• фільваркове господарство;
• панщину та земельну ренту;
• магдебурзьке право та міське самоврядування.
ІІ рівень — середній (3 бали).
Завдання на історичну хронологію, встановлення відповідності та роботу з ключовими поняттями.
Учні:
• встановлюють правильну послідовність переходу Кримського ханства у васальну залежність від Османської імперії, переходу Чернігово-Сіверщини до Московської держави, проведення волочної поміри та укладення Люблінської унії;
• працюють із поняттями «Річ Посполита», «магнат», «панщина», «магдебурзьке право»;
• визначають ознаки воєводства та федеративної держави;
• працюють із поняттями «кріпак» і «земельна рента»;
• самостійно пояснюють терміни «Люблінська унія», «фільварок», «панщина», «магнат».
ІІІ рівень — достатній (3 бали).
Практичні історичні ситуації на аналіз причин і наслідків Люблінської унії та особливостей устрою Речі Посполитої.
У І варіанті учні аналізують становище Волині, Київщини та Брацлавщини після 1569 року. Потрібно визначити подію та її дату, назвати дві соціально-економічні зміни — зростання магнатського землеволодіння, поширення фільварків і панщини — та пояснити, чому наслідки Люблінської унії були суперечливими для українського суспільства.
У ІІ варіанті учні аналізують державний устрій, сформований Люблінською унією. На основі інформації про спільного виборного правителя, сейм, зовнішню політику й монету та збереження Литвою власних законів, адміністрації, суду й війська потрібно визначити спільні й окремі риси устрою та пояснити, чому Річ Посполиту характеризують як федеративну державу.
IV рівень — високий (3 бали).
Завдання підвищеної складності на аналіз історичних даних, порівняння наслідків, аргументацію та формулювання самостійного висновку.
У І варіанті учні оцінюють вплив Люблінської унії на різні верстви українського суспільства — шляхту, міщан і селян. У таблиці представлені політичні, господарські та культурні зміни: участь шляхти в сеймах, розвиток торгівлі, зростання маєтків, посилення панщини, полонізація частини еліти та діяльність міських громад. Необхідно визначити найважливішу зміну, навести три аргументи, назвати позитивний і негативний наслідки та сформулювати висновок.
У ІІ варіанті учні мають комплексно оцінити наслідки Люблінської унії як переважно позитивні, переважно негативні або суперечливі. Для аргументації запропоновано політичні, економічні та суспільні наслідки: участь шляхти в сеймах, розширення ринку, зближення земель, втрата окремішності, посилення фільварків, зростання залежності селян, нові можливості та конфлікти. Учень наводить три аргументи, додає власний історичний факт і формулює підсумковий висновок.
Перевага роботи — не лише перевірка дат і термінів, а комплексне опрацювання теми. Учні працюють із хронологією, поняттями, територіальними змінами, державним устроєм, становою структурою та соціально-економічними процесами.
Особлива увага приділена Люблінській унії 1569 року та її неоднозначним наслідкам для українських земель. Завдання високого рівня вчать учнів бачити одночасно політичні можливості, економічні зміни, соціальні проблеми та суперечності історичного процесу.
Контрольна поєднує тести, хронологічні завдання, встановлення відповідності, роботу з поняттями, аналіз історичних ситуацій, таблиці та завдання на аргументований висновок.
Матеріал має готову 12-бальну систему оцінювання та підійде для підсумкового й тематичного контролю, самостійної роботи, дистанційного навчання та роботи в укритті.
