Підбір матеріалів з природознавства для учнів початкових класів

Опис документу:
Ознайомити учнів початкових класів з червонокнижними рослинами та тваринами. Вчити учнів берегти рослинний та тваринний світ занесений до Червоної книги України. Презентація рекомендується для використання вчителям, учням, батькам.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Управління освіти, молоді та спорту Красилівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Підбір матеріалів з природознавства для учнів по...
Слайд № 1

Управління освіти, молоді та спорту Красилівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Підбір матеріалів з природознавства для учнів початкових класів Виконала вчителька початкових класів Росоловецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Звозчик Н. С. Красилів 2016

Історія виникнення червоної книги
Слайд № 2

Історія виникнення червоної книги

Ідея створення Червоної книги належить видатному англійському зоологові, професору Пітеру Скотту. Вона являє собою зібрання фактів про унікальних м...
Слайд № 3

Ідея створення Червоної книги належить видатному англійському зоологові, професору Пітеру Скотту. Вона являє собою зібрання фактів про унікальних мешканців нашої планети, над якими нависла загроза зникнення або які вже зникли. Історія створення Червоної книги розпочинається з того, що вчені і прогресивні суспільні діячі вже в кінці ХІХ – на початку ХХ століть усвідомили, яку велику загрозу природі несе суспільна діяльність усезростаючого людства. З ініціативи вчених світу в 1948 році на Міжнародній конференції в місті Фонтенбло (Франція) створюється Міжнародна спілка охорони природи, яка згодом отримала назву "Міжнародна спілка охорони природи і природних ресурсів" (МСОП). Цією спілкою у 1949 році була створена комісія для формування анотованих списків рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин. Списки таких рослин і тварин були названі "Червоною книгою", оскільки червоний колір є символом небезпеки, тривоги, попередження.

Формування першого видання Червоної книги тривало 14 років. У 1963 році вийшло в світ перше видання Червоної книги у двох томах. Перший том містив ...
Слайд № 4

Формування першого видання Червоної книги тривало 14 років. У 1963 році вийшло в світ перше видання Червоної книги у двох томах. Перший том містив відомості про 211 видів і підвидів ссавців, а другий – про 312 видів і підвидів птахів. Друге видання Червоної книги було здійснене в 1966-1971 роках. Це видання складалося з трьох томів. На сторінках цього видання, окрім інформації про ссавців і птахів, містилася інформація про плазунів та земноводних. При підготовці другого видання Червоної книги була вироблена нова класифікація рідкісних тварин, які до неї заносяться. Кожному видові відводилася окрема сторінка, на якій у стислій формі подавалися відомості про минуле, сучасний стан, розповсюдження та чисельність у природі; вказувалися причини, що обумовили гальмування їх розмноження та створили загрозу зникнення. Окрім того, пропонувалися заходи щодо охорони цих тварин у природі та неволі.

Класифікація включала п’ять категорій: Зникаючі – види, чисельність яких швидко скорочується, збереження яких уже неможливе без здійснення спеціаль...
Слайд № 5

Класифікація включала п’ять категорій: Зникаючі – види, чисельність яких швидко скорочується, збереження яких уже неможливе без здійснення спеціальних заходів. 2. Види, чисельність яких скорочується, – ці види ще зустрічаються в кількості, достатній для виживання, але чисельність їх швидко зменшується. 3. Рідкісні – ці види ще не знаходяться під загрозою зникнення, але знаходяться в такій невеликій кількості й на таких обмежених територіях, що можуть швидко зникнути. 4. Невизначені види – це маловідомі види; можливо, вони знаходяться під загрозою зникнення, але через недостатню вивченість про них відсутня достовірна інформація. 5. Відновлені види – види, чисельність яких почала зростати завдяки реалізації спеціальних заходів, що усунули небезпеку їх зникнення.

Третє видання Червоної книги вийшло у 1972 році. До цього видання була включена інформація про 528 видів і підвидів ссавців, 619 птахів, 153 плазун...
Слайд № 6

Третє видання Червоної книги вийшло у 1972 році. До цього видання була включена інформація про 528 видів і підвидів ссавців, 619 птахів, 153 плазунів. На сторінках цього видання опис тварин розпочинався з визначення статусу і сучасного стану виду чи підвиду, визначення їх географічного розповсюдження, вказувались їх популяційна структура і чисельність, заходи охорони та відновлення.

Четверте видання Червоної книги здійснене в 1978-1980 роках. Воно включає інформацію про такі види і підвиди: 226 видів та 79 підвидів ссавців, 181...
Слайд № 7

Четверте видання Червоної книги здійснене в 1978-1980 роках. Воно включає інформацію про такі види і підвиди: 226 видів та 79 підвидів ссавців, 181 вид та 77 підвидів птахів, 77 видів та 21 підвид плазунів, 35 видів та 5 підвидів земноводних, 168 видів та 25 підвидів риб прісноводних водойм. Уже в цьому виданні подається 7 видів ссавців, 4 види птахів та 2 види плазунів, які відновлені й занесені до п’ятої категорії.

Про Червону книгу люди вперше заговорили після другої світової війни. Історики й економісти, політики і громадські діячі, статистики і фінансисти п...
Слайд № 8

Про Червону книгу люди вперше заговорили після другої світової війни. Історики й економісти, політики і громадські діячі, статистики і фінансисти підсумували матеріальні і моральні втрати, що зазнало людство. Про це багато написано, але ніде не сказано й не підраховано, які колосальні збитки були завдані природі, її флорі та фауні. У результаті багаторічної роботи комісії служби виживання тварин і рослин МСОП у 1963 році вперше з’явився реєстр рідких і зникаючих видів диких рослин і тварин, якому була дана назва Red Date Book, тобто Червона книга фактів. У подальшому її назва дещо спростилась – ЧЕРВОНА КНИГА.

Червона книга України - це основний документ, що містить перелік рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, на підставі якого розробляються науко...
Слайд № 9

Червона книга України - це основний документ, що містить перелік рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

Які сторінки в Червоній книзі України В Червоній книзі України є різні сторінки: чорні, червоні, жовті, білі, сірі, зелені. На «чорних» сторінках з...
Слайд № 10

Які сторінки в Червоній книзі України В Червоній книзі України є різні сторінки: чорні, червоні, жовті, білі, сірі, зелені. На «чорних» сторінках записано назви рослин і тварин, які зникли з лиця Землі і яких ми більше ніколи не побачимо. Наприклад, тур, морська корова.

На «червоних» сторінках книги можна побачити рідкісних тварин і рослин, а також тих, які можуть зникнути найближчим часом. Це – амурський тигр, сні...
Слайд № 11

На «червоних» сторінках книги можна побачити рідкісних тварин і рослин, а також тих, які можуть зникнути найближчим часом. Це – амурський тигр, сніжний барс, леопард, бобер, червоний вовк та інші.

На «жовтих» сторінках перераховано ті рідкісні рослини і тварини, кількість яких швидко зменшується, яким загрожує знищення. Це чорний лелека, сон-...
Слайд № 12

На «жовтих» сторінках перераховано ті рідкісні рослини і тварини, кількість яких швидко зменшується, яким загрожує знищення. Це чорний лелека, сон-трава, пролісок. «Білі» сторінки відведено для тих, чисельність яких завжди була незначною. До них належить, наприклад, соня садова.

На «сірих» сторінках записані види рослин і тварин, які маловідомі, тобто невивчені місця їх перебування, спосіб життя. Люди допомагають відновити ...
Слайд № 13

На «сірих» сторінках записані види рослин і тварин, які маловідомі, тобто невивчені місця їх перебування, спосіб життя. Люди допомагають відновити втрачені види. Тому в Червоній книзі України є й «зелені» сторінки. Тут записано назви тварин і рослин, чисельність яких збільшилась завдяки турботі людей ( приміром зубр, річковий бобер, лось).

Тварини Червоної книги України Кишковопорожнинні Круглі черви Кільчасті черви Членистоногі Молюски Хордові
Слайд № 14

Тварини Червоної книги України Кишковопорожнинні Круглі черви Кільчасті черви Членистоногі Молюски Хордові

Кишковопорожнинні Таксономічна належність: Клас — Гідроїди (Hydrozoa), ряд — Атекати (Athecata). Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Ареал вид...
Слайд № 15

Кишковопорожнинні Таксономічна належність: Клас — Гідроїди (Hydrozoa), ряд — Атекати (Athecata). Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Ареал виду та його поширення в Україні: Середземне, Каспійське море, в Україні — Чорне та Азовське моря. Меризія азовська Таксономічна належність: Клас — Гідроїди (Hydrozoa), ряд — Лімномедузи (Limnomedusae). Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: Лимани на румунському та болгарському узбережжі Чорного моря та Азовське море. Оліндіас несподіваний

Круглі черви Таксономічна належність: Клас — Нематоди (Nematoda), ряд — Арелайміди (Araelaimida). Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал ви...
Слайд № 16

Круглі черви Таксономічна належність: Клас — Нематоди (Nematoda), ряд — Арелайміди (Araelaimida). Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: пониззя Дніпра. Таксономічна належність: Клас — Нематоди (Nematoda), ряд — Арелайміди (Araelaimida). Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Ареал виду та його поширення в Україні: р. Дніпро та Прут. Хромадоріна двоока Аксонолайм замковий

Кільчасті черви Археобдела каспійська Таксономічна належність: Клас — П’явки (Hirudinea), ряд — Безхоботні п’явки (Arhynchobdellida). Природоохорон...
Слайд № 17

Кільчасті черви Археобдела каспійська Таксономічна належність: Клас — П’явки (Hirudinea), ряд — Безхоботні п’явки (Arhynchobdellida). Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: Гирла річок, які впадають у Каспійське, Чорне та Азовське моря. В Україні зустрічається в пониззях Дніпра та Дністра. П'явка медична Таксономічна належність: Клас — П’явки (Hirudinea), ряд — Безхоботні п’явки (Arhynchobdellida). Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні:  Пн. обл. України. Мешканець великих слабкосолоних водойм та гирл річок. Живе у мулі. Місце проживання: ставки, водойми, що періодично пересихають, заплавні водойми, невеликі озера, річки з повільною течією. Існуванню виду сприяють наявність у водоймі жаб та відвідування його великими ссавцями; достатнє прогрівання води.

Кам'яний краб Таксономічна належність: Клас — Ракоподібні (Crustacea), ряд — Десятиногі (Decapoda). Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Ареал ...
Слайд № 18

Кам'яний краб Таксономічна належність: Клас — Ракоподібні (Crustacea), ряд — Десятиногі (Decapoda). Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Ареал виду та його поширення в Україні: біля Кримського п-ва та о. Зміїний. Рак широкопалий Таксономічна належність: Клас — Ракоподібні (Crustacea), ряд — Десятиногі (Decapoda). Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: на зх., пн. та в центральних регіонах. Членистоногі. Ракоподібні Вид мешкає на глибині до 30 м, переважно в місцях з кам’янистим ґрунтом. Вид мешкає в невеликих річках, струмках, а також евтрофних озерах (в останніх віддає перевагу прибережним зонам біля урвистих берегів зі щільним ґрунтом), зустрічається на глибині до 30 м, хоча надає перевагу норам на глибині 2–8 м.

Комахи. Одноденки  В України зустрічається тільки в Криму: передгірські ділянки р. Чорна, Салгір, БіюкКарасу. Зустрічається тільки в Криму: передгі...
Слайд № 19

Комахи. Одноденки  В України зустрічається тільки в Криму: передгірські ділянки р. Чорна, Салгір, БіюкКарасу. Зустрічається тільки в Криму: передгірські ділянки р. Чорна та Альма. За межами Криму невідомий. Ендемік. Гептагенія Самоха  Личинка темно-коричнева зі світлим жовтим контрастним малюнком, довжина без церок — до 14 мм. Тіло імаго світло-жовте, завдовжки до 15 мм. Екдіонурус єдиний Личинка жовто-коричнева, довжина без церок до 14 мм. Тіло імаго жовтуватокоричневе, завдовжки до 13 мм, тергіти черевця з чорнувато-коричневими смугами.

Бабки. Красуні Поширення в Україні: Кримський п-ів, гiрський Крим та передгір’я, пд. узбережжя. Ендемiк. Поширений в Україні переважно на Правобере...
Слайд № 20

Бабки. Красуні Поширення в Україні: Кримський п-ів, гiрський Крим та передгір’я, пд. узбережжя. Ендемiк. Поширений в Україні переважно на Правобережжі Красуня діва Зустрічається в заплавах вздовж берегів водотоків. Має дворічну генерацію. Літ імаго — з травня до вересня. Красуня блискуча кримська Зустрічається біля водойм та берегів гірських водотоків. Ймовірно, має дворічну генерацію. Літ імаго — у травні–червні. Хижак, поїдає дрібних комах. Личинки живляться водяними комахами.

Богомоли. Емпузиди В Україні знайдений в Херсонській і Миколаївській обл. Поширення в Україні: пд. Одеської обл. та Крим. Емпуза піщана Рідкісний в...
Слайд № 21

Богомоли. Емпузиди В Україні знайдений в Херсонській і Миколаївській обл. Поширення в Україні: пд. Одеської обл. та Крим. Емпуза піщана Рідкісний вид, реєструються лише поодинокі екземпляри. Зникає через розорювання цілини, степові пожежі, перевипас та застосування пестицидів. Емпуза смугаста Рідкісний вид (поодинокі особини). Чисельність зменшується внаслідок розорювання схилів, викорчовування шибляка, перевипасу і застосування пестицидів.

Прямокрилі. Коники справжні Один вид роду у фауні України. Ендемік пд. берега Криму. Поширений в Україні — на пд. від лінії, що з’єднує с. Бовшів Г...
Слайд № 22

Прямокрилі. Коники справжні Один вид роду у фауні України. Ендемік пд. берега Криму. Поширений в Україні — на пд. від лінії, що з’єднує с. Бовшів Галицького р-ну ІваноФранківської обл., м. Канів Черкаської обл. та с. Жовтневе Лебединського р-ну Сумської обл. Анадримадуза Ретовського Рідкісний вид, реєструються лише поодинокі екземпляри. Зникає через надмірне рекреаційне навантаження. Генерація однорічна. Зимують в фазі яйця. Личинки з’являються навесні. Дорослі комахи зустрічаються з середини липня до початку вересня. Дибка степова  Представлені самками, що розмножуються партеногенетично. Генерація однорічна.  Зустрічаються на степових та остепнених ділянках з густим різнотрав’ям і розрідженим чагарником. Хижак-засадник, ловить комах (саранові, жуки, клопи).

Твердокрилі. Жуки - стрибуни Стрибун Бессера Генерація 2–3-річна. Дорослі жуки зустрічаються з кінця травня до кінця липня. Активні вдень. Хижаки: ...
Слайд № 23

Твердокрилі. Жуки - стрибуни Стрибун Бессера Генерація 2–3-річна. Дорослі жуки зустрічаються з кінця травня до кінця липня. Активні вдень. Хижаки: полюють на павуків, дрібних прямокрилих, твердокрилих, двокрилих. Мешкають на помірно засолених ділянках узбережь моря, лиманів, солонуватих озер, зрідка в піщаних та полиново-типчаковоковилових степах. Поширений на півдні України.

Жуки - туруни Турун Менетріє В Україні зустрічається в Карпатах, Поліссі та на пн. зх. Лісостепу. Можливі знахідки і на пн. лівобережного Лісостепу...
Слайд № 24

Жуки - туруни Турун Менетріє В Україні зустрічається в Карпатах, Поліссі та на пн. зх. Лісостепу. Можливі знахідки і на пн. лівобережного Лісостепу. Красотіл пахучий Поширений майже по всій території України, частіше на пд. Одно- або дворічна генерація. Зимують дорослі жуки, зрідка личинки старшого віку. Парування і відкладання яєць відбувається навесні. Молоді жуки з’являються в першій половині літа і зустрічаються до початку осені. Імаго частіше трапляється в травні — липні.Зустрічається в листяних та мішаних лісах, біля боліт, а також на вологих луках. Нічний вид. Зимують жуки (рідше личинки ІІІ віку) в ґрунті та підстилці. Парування та відкладання яєць (близько 60 за весь період життя) спостерігається навесні — початку літа. Розвиток личинок триває 2–3 місяці. Молоді жуки з’являються в серпні–вересні. Зустрічається в широколистяних та мішаних лісах, чагарниках, парках, рідше — в полезахисних смугах та садах, як на поверхні ґрунту, так і в кронах дерев.

Сітчастокрилі Аскалаф строкатий В Україні зустрічається переважно в Криму. Відомі поодинокі знахідки в Луганській та Закарпатській областей. Доросл...
Слайд № 25

Сітчастокрилі Аскалаф строкатий В Україні зустрічається переважно в Криму. Відомі поодинокі знахідки в Луганській та Закарпатській областей. Дорослі активні вдень у сонячну погоду — з початку червня по серпень. Самка відкладає яйця на стебла трав’янистих рослин. У кладці 40–50 яєць. Личинки тримаються під камінням або опалим листям, у поверхневому шарі ґрунту. Вони, як і дорослі, хижаки, полюють на дрібних комах. Мантіспа штирійська В Україні відзначалась в Одеській, Миколаївській, Київській, Черкаській, Харківській, Донецькій, Луганській обл. та в Криму. Імаго активні з початку травня до вересня. Мешкає на узліссях лісу та чагарників. 

Лускокрилі. Косатцеві Махаон В Україні зустрічається повсюдно. Мнемозина В Україні зустрічається майже на всій території, крім Криму та деяких посу...
Слайд № 26

Лускокрилі. Косатцеві Махаон В Україні зустрічається повсюдно. Мнемозина В Україні зустрічається майже на всій території, крім Криму та деяких посушливих районів степової зони. Дає 2 (на пд. іноді 3) генерації на рік. Літ метеликів — з кінця квітня до вересня. Самка відкладає по 1–2 яйця на кормові рослини. Розвиток яєць триває 5–12 днів. Гусінь живиться на рослинах родини зонтичних. Зимує лялечка. Зустрічається на узліссях та галявинах листяних та мішаних лісів, гірських луках, в долинах річок. Дає 1 генерацію на рік. Літ метеликів у зоні мішаних лісів починається наприкінці травня, у лісостеповій та степовій зоні — наприкінці квітня і триває до середини кінця червня. В Карпатах літ розпочинається пізніше і завершується у липні.

Лускокрилі. Білани Аврора біла В Україні знайдений лише у Одеській, Херсонській, Запоріжській, Донецькій обл. та Криму. Локальний. Жовтюх торфовищн...
Слайд № 27

Лускокрилі. Білани Аврора біла В Україні знайдений лише у Одеській, Херсонській, Запоріжській, Донецькій обл. та Криму. Локальний. Жовтюх торфовищний В Україні зустрічається на правобережному Поліссі, відома одна популяція на пд. Житомирської обл. Локальний. Дає 1–2 генерації на рік. Літ метеликів триває з квітня до червня, можливі міграції. Самки відкладають яйця по одному на нижню поверхню листка або у нерозвинуті суцвіття деяких хрестоцвітих. Гусінь з’являється через 7– 10 діб, розвивається 30–35 діб, живлячись квітками та листям, потім перетворюється у лялечку, 90% лялечок першої генерації зимують, їхній розвиток без діапаузи триває 26–27 діб. Перебуває майже виключно на торфовищах з заростями буяхів. Дає 1 генерацію на рік. Літ метеликів триває з кінця травня до липня. Самка відкладає до 600 яєць по одному на поверхню листків кормової рослини (буяхи), розвиток яєць триває близько 7 діб. Гусінь розвивається з липня до вересня–жовтня, зимує, у травні перетворюється на лялечку (стадія триває 1– 3 тижні).

Лускокрилі. Німфаліди Райдужниця велика В Україні зустрічається переважно в зоні мішаних лісів Правобережжя, на Поділлі, у Карпатах та Закарпатті, ...
Слайд № 28

Лускокрилі. Німфаліди Райдужниця велика В Україні зустрічається переважно в зоні мішаних лісів Правобережжя, на Поділлі, у Карпатах та Закарпатті, подекуди у Лісостепу. Сонцевик фау-біле В Україні зустрічається лише спорадично у майже всіх регіонах, окрім крайнього пд. та Криму.

Лускокрилі. Сатири Сатир залізний В Україні зустрічається на Поліссі, у лісостеповій та степовій зонах, у Гірському Криму. Локальний. Клімена В Укр...
Слайд № 29

Лускокрилі. Сатири Сатир залізний В Україні зустрічається на Поліссі, у лісостеповій та степовій зонах, у Гірському Криму. Локальний. Клімена В Україні зустрічається в основному на сх. степової зони. Дуже локальний. Місця перебування: рідколісся, узлісся, чагарники у степових ярах. Біологія в Україні вивчена мало. Дає 1 генерацію на рік. Літ метеликів відбувається у червні–липні. Метелики малопомітні, зазвичай сидять на стовбурах і гілках дерев та кущів, зрідка живляться на квітках. Гусінь розвивається на злакових.  Дає 1 генерацію на рік. Літ метеликів — з серпня до вересня–жовтня (у Гірському Криму — з липня). Гусінь живиться на рослинах родини злакових, розвивається з вересня до червня, зимує.

Лускокрилі.Сатурнії В Україні зустрічається майже повсюдно, крім Карпат та Полісся. Сатурнія руда В Україні зустрічається майже повсюдно, крім степ...
Слайд № 30

Лускокрилі.Сатурнії В Україні зустрічається майже повсюдно, крім Карпат та Полісся. Сатурнія руда В Україні зустрічається майже повсюдно, крім степових районів та Полісся. Сатурнія велика Зустрічається у широколистяних (переважно долинних та заплавних) лісах, у рідколіссі, серед чагарникових пустирів, у парках та садах. Протягом року розвивається 1 генерація. Літ імаго — у травні–червні, літають вночі. Зустрічається у мішаних (переважно грабових та букових) лісах. Протягом року розвивається 1 генерація. Літ імаго — з середини квітня до кінця травня. 

Лускокрилі. Шовкопряди - лемоніїди Ендроміс березовий Поширення в Україні: зона мішаних лісів, частково лісостепова зона. Локальний. Шовкопряд куль...
Слайд № 31

Лускокрилі. Шовкопряди - лемоніїди Ендроміс березовий Поширення в Україні: зона мішаних лісів, частково лісостепова зона. Локальний. Шовкопряд кульбабовий В Україні зустрічається спорадично у зоні мішаних лісів та у Лісостепу. Локальний. Зустрічається у мішаних лісах, особливо у молодих березняках. Протягом року розвивається 1 генерація. Літ імаго відбувається з кінця березня до початку травня. Протягом року розвивається 1 генерація. Літ імаго відбувається у серпні–жовтні. 

Лускокрилі. Совки Совка розкішна В Україні зустрічається локально на Поліссі, у Лісостепу, Степу та Криму (Київська, Житомирська, Чернігівська, Сум...
Слайд № 32

Лускокрилі. Совки Совка розкішна В Україні зустрічається локально на Поліссі, у Лісостепу, Степу та Криму (Київська, Житомирська, Чернігівська, Сумська, Черкаська, Луганська, Харківська обл., Крим). Стрічкарка блакитна Вид поширений повсюдно в Україні. Лускокрилі Совки Дає одну генерацію на рік. Літ імаго — з липня до жовтня. Активний у сутінках та вночі. Відкладає у тріщини кори дерев по 1 або кілька яєць (всього до 900). 

Лускокрилі. Ведмедиці Ведмедиця велика В Україні поширений у Карпатах, Закарпатті, на Поліссі, Поділлі, частково у лісостеповій зоні. Локальний. Ве...
Слайд № 33

Лускокрилі. Ведмедиці Ведмедиця велика В Україні поширений у Карпатах, Закарпатті, на Поліссі, Поділлі, частково у лісостеповій зоні. Локальний. Ведмедиця-господиня В Україні поширення вивчене недостатньо. Мабуть, поширений на всій території, крім майже всієї степової зони. Досить локальний. Зустрічається у листяних та мішаних лісах, особливо з густим підліском, на узліссях та вирубках. Генерація одно- або дворічна. Літ імаго відбувається у червні–липні.  Зустрічається у листяних та мішаних лісах, особливо з густим підліском, на узліссях, галявинах, серед чагарників, особливо у вогких місцях — по берегах струмків та річок, поблизу багнищ тощо. Дає 1 генерацію на рік. Метелики денні, літають у червні–липні (іноді до серпня). 

Перетинчастокрилі. Павутинні пильщики Ценеліда сітчаста В Україні знайдено у Львівській, Житомирській і Київській обл. Єдиний в Україні вид роду Ca...
Слайд № 34

Перетинчастокрилі. Павутинні пильщики Ценеліда сітчаста В Україні знайдено у Львівській, Житомирській і Київській обл. Єдиний в Україні вид роду Caenolyda. Дає 1 генерацію на рік. Імаго зустрічаються з кінця квітня до середини червня. Личинки живуть поодинці на гілках сосни звичайної, живляться хвоєю.

Севрюга звичайна В Україні поширений біля пн. берегів Азовського моря, вздовж Кримського п-ва та у пн.-зх. частині Чорного моря. Стерлядь прісновод...
Слайд № 35

Севрюга звичайна В Україні поширений біля пн. берегів Азовського моря, вздовж Кримського п-ва та у пн.-зх. частині Чорного моря. Стерлядь прісноводна В Україні траплялася в корінному руслі і в крупних притоках усіх великих рік Зараз відзначається в пониззі Дунаю і бас. Середнього і Верхнього Дністра, можливо, є в Дніпровському водосховищі. Прохідна придонна риба, яка постійно живе в морі, а для розмноження двічі на рік заходить у річки: восени (з кінця вересня до кінця листопада) і навесні (з березня до кінця квітня — початку травня).  Хордові Осетрові

Коропоподібні. Коропові Пічкур дунайський В Україні відзначений в річках Закарпаття (Ріці, Боржаві, Тересві, Шопурці) та Буковини (Сіреті). Марена ...
Слайд № 36

Коропоподібні. Коропові Пічкур дунайський В Україні відзначений в річках Закарпаття (Ріці, Боржаві, Тересві, Шопурці) та Буковини (Сіреті). Марена звичайна В Україні зустрічається в бас. Дунаю (пониззя, бас. Тиси, Пруту і Сірету), Дністра та Вісли. Прісноводна зграйна річкова донна риба чистих, руслових частин річок. 

Земноводні. Хвостаті земноводні. Саламандрові. Саламандра плямиста Поширення в Україні — у передгір’ях (200−1500 м) та інколи на полонинах Закарпат...
Слайд № 37

Земноводні. Хвостаті земноводні. Саламандрові. Саламандра плямиста Поширення в Україні — у передгір’ях (200−1500 м) та інколи на полонинах Закарпатської, Львівської, Чернівецької, Івано-Франківської обл. Ведуть присмерково-нічний спосіб життя, при підвищеній вологості активні вдень. Мешкають в зволожених лісових біотопах, знаходили на полонинах. Температурний оптимум —17–18°С, інколи активні при 8°С. Зимівля — з жовтня–листопада у порожнинах під коренями дерев, де можуть збиратися до кількох сотень. З’являються в кінці лютого−березні, розмноження йде майже весь період активності, але найчастіше парування відбувається у червні−липні.

Безхвості земноводні. Джерелянки Кумка жовточерева Поширення в Україні — в Карпатах (до 2000 м) та Передкарпатті. Трапляються у хвойних, листяних т...
Слайд № 38

Безхвості земноводні. Джерелянки Кумка жовточерева Поширення в Україні — в Карпатах (до 2000 м) та Передкарпатті. Трапляються у хвойних, листяних та мішаних лісах, на полонинах, у чагарниках, на луках та в полях. Активні як удень так і вночі. Зимівля починається з вересеня–листопада, проходить в порожнинах під камінням, поваленими деревами, в норах гризунів тощо, інколи активні у термальних джерелах взимку.

Жаби. Бура трав’яна жаба Жаба прудка Поширення в Україні — в Закарпатській, Чернівецькій і зх. Вінницької обл., можливо, є на пд. зх. Одеської обл....
Слайд № 39

Жаби. Бура трав’яна жаба Жаба прудка Поширення в Україні — в Закарпатській, Чернівецькій і зх. Вінницької обл., можливо, є на пд. зх. Одеської обл. З’являється в березні, віддає перевагу широколистяним лісам, під час нересту активна цілодобово, після закінчення — у першу половину дня, при підвищеній вологості — цілий день. Зимують як у водоймах, так і на суші.

Плазуни. Ящірки. Справжні ящірки Ящірка зелена В Україні трапляється мозаїчно у степовій і лісостеповій зонах майже виключно Правобережної України,...
Слайд № 40

Плазуни. Ящірки. Справжні ящірки Ящірка зелена В Україні трапляється мозаїчно у степовій і лісостеповій зонах майже виключно Правобережної України, а також у Закарпатті. Активна з середини березня — середини травня до середини вересня — кінця жовтня. Дуже жвава рептилія: швидко бігає, добре стрибає і лазить по деревах і кущах, плаває. Ховається у власних та інших норах, порожнинах під корінням дерев, поваленими стовбурами, кам’яними брилами, у купах хмизу. Живиться різноманітними комахами, павуками, рідше — мокрицями, молюсками, дощовими червами, багатоніжками, інколи дрібними ящірками та гризунами або ягодами. 

Змії. Вужеві Мідянка звичайна Україна повністю входить в ареал виду. На більшій частині тери-торії країни трапляється спорадично, у Кар-патах та Гі...
Слайд № 41

Змії. Вужеві Мідянка звичайна Україна повністю входить в ареал виду. На більшій частині тери-торії країни трапляється спорадично, у Кар-патах та Гірському Криму — досить часто, де простежений до висоти 1381 і 1200 м н. р. м. відповідно. Полоз сарматський В Україні поширений на пд. степової зони та у Гірському Криму. Активна з другої половини березня — почат-ку травня до кінця вересня — середини жовт-ня. Ховається під кам’яними брилами, у тріщинах лесових урвищ та скель, у норах гризунів та ящірок, купах хмизу. Живиться в основному ящірками, рідше зміями, мишоподібними гризунами, землерийками, пташенятами горобиних птахів.  Активний з другої половини березня — квітня до кінця вересня — першої половини листопада. Сховищами слугують нори гризунів, щілини між камінням, дупла дерев, шпаківні. Добре лазить по деревах і кущах. Живиться мишоподібними гризунами, ящірками, птахами та яйцями.  Змія значних розмірів: у особин з України довжина тулуба може досягати 132 см, довжина хвоста — 30 см.

Змії. Гадюкові Гадюка степова В Україні населяє пд. частину Лісостепу та Степ, а також пн. макросхил Гірського Криму до висоти 1100 м н. р. м. Акти...
Слайд № 42

Змії. Гадюкові Гадюка степова В Україні населяє пд. частину Лісостепу та Степ, а також пн. макросхил Гірського Криму до висоти 1100 м н. р. м. Активна з другої половини лютого–березня до кінця жовтня — початку грудня. Ховається переважно у норах гризунів. Живиться весною дрібними гризунами (в основному полівками) та ящірками, влітку і восени майже виключно прямокрилими. Парування — у квітні–травні. Яйцеживородний вид. Молодь (1–31 ос.) народжується з середини липня до середини вересня. Отруйна, але загрози життю людини не становить. Має велике наукове значення. Отруйна, але загрози життю людини не становить. Має велике наукове значення.

Птахи. Пеліканоподібні. Пеліканові Пелікан кучерявий У межах України спорадично гніздиться на при-дунайських оз. Кугурлуй та Картал, На літуванні р...
Слайд № 43

Птахи. Пеліканоподібні. Пеліканові Пелікан кучерявий У межах України спорадично гніздиться на при-дунайських оз. Кугурлуй та Картал, На літуванні регулярно трапляється на водоймах Придунав’я. По Азово-Чорноморському узбережжю поза дельтою Дунаю є низка поодиноких спостережень. Пелікан рожевий Зараз є досить звичайним в усіх великих угіддях Азово-Чорноморського узбережжя. У найближчі роки можливі регулярні зальоти у центральні обл. країни. Перелітний птах. Тримається невеликими групами та поодинці. Заселяє багаті на рибу великі приморські водойми з мілководдями. Гнізда влаштовує поблизу відкритої води. У кладці 1–3 яйця. Насиджують обидва птахи, 30–40 днів. Відлітає у жовтні–листопаді, окремі реєстрації протягом усієї зими. Живиться майже виключно рибою малих та середніх розмірів. Перелітний птах. Тримається щільними зграями, іноді до 2–3 тис. ос. Гніздиться колоніями на великих прісних та солонуватих водоймах. У кладці 1–3 яйця. Насиджують обидва партнери, 29–36 днів.

Птахи. Лелекоподібні. Чаплеві Чапля жовта В Україні гніздиться у пониззі Дунаю, Дністра і Дніпра, в Криму (Лебедині о-ви, Сх. Сиваш), на пд. Запорі...
Слайд № 44

Птахи. Лелекоподібні. Чаплеві Чапля жовта В Україні гніздиться у пониззі Дунаю, Дністра і Дніпра, в Криму (Лебедині о-ви, Сх. Сиваш), на пд. Запорізької обл. (заплава р. Молочної) та в інших місцях пд. України. Під час міграцій трапляється майже на всіх водоймах пд. України. Перелітний птах. Моногам. Прилітає у квітні–травні. Заселяє зарості очерету на берегах прісних і солонуватих водойм, плавні річок з очеретяними заростями, кущами та деревами. Гнізда влаштовує в колоніях інших птахів на деревах, кущах та в очереті. Живиться безхребетними (жуки, бабки, павуки, ракоподібні), земноводними та дрібною рибою. 

Лелекоподібні. Ібісові Коровайка В Україні гніздиться на оз. Кугурлуй, Картал, Китай, о-ві Малий Татару, дельтах Дністра та Дніпра, заплаві р. Інгу...
Слайд № 45

Лелекоподібні. Ібісові Коровайка В Україні гніздиться на оз. Кугурлуй, Картал, Китай, о-ві Малий Татару, дельтах Дністра та Дніпра, заплаві р. Інгул, Сиваші. Косар В Україні гніздиться уздовж Чорноморського узбережжя; залітний у Кіровоградській і Дніпропетровській обл.

Лелека чорний В Україні гніздиться на Поліссі, в Карпатському р-ні, подекуди на пн. Лісостепу. По Україні чисельність досягає 400–450 пар.  Оселяєт...
Слайд № 46

Лелека чорний В Україні гніздиться на Поліссі, в Карпатському р-ні, подекуди на пн. Лісостепу. По Україні чисельність досягає 400–450 пар.  Оселяється в старих лісах поблизу водойм і боліт, у період міграцій трапляється на луках, пасовищах, полях поряд з водоймами. Прилітає наприкінці березня — у квітні. Гніздиться окремими парами. Відліт у серпні–жовтні.

Гусеподібні. Качкові Гоголь Гуска мала В Україні під час міграцій зрідка трапляється по всій території, регулярніше у Пн.-зх. Приазов’ї, де обмежен...
Слайд № 47

Гусеподібні. Качкові Гоголь Гуска мала В Україні під час міграцій зрідка трапляється по всій території, регулярніше у Пн.-зх. Приазов’ї, де обмежено може залишатися і на зимівлю. В Україні гніздиться групами на пн. Рівненської обл. і, можливо, на Шацьких оз., а також на Дніпрі.

Чернь червонодзьоба В Україні рідкісний гніздовий птах степової смуги приморських р-нів Азово-Чорноморського р-ну. Найстабільніші гніздові осередки...
Слайд № 48

Чернь червонодзьоба В Україні рідкісний гніздовий птах степової смуги приморських р-нів Азово-Чорноморського р-ну. Найстабільніші гніздові осередки знаходяться в нижній течії Дунаю, на Сиваші, озерах Нижнього Дністра. Нерозень В Україні охоплює долини Дністра, Дніпра, Прип’яті, у дельті Дунаю, пн. узбережжя Азовського та Чорного морів.

Соколоподібні. Яструбові Беркут Орлан-білохвіст
Слайд № 49

Соколоподібні. Яструбові Беркут Орлан-білохвіст

Канюк степовий Шуліка рудий Лунь степовий
Слайд № 50

Канюк степовий Шуліка рудий Лунь степовий

Соколоподібні. Соколові Балабан В Україні на гніздувані поширений у степовій і лісостеповій смугах. Взимку трапляється в Криму. Чисельність на тери...
Слайд № 51

Соколоподібні. Соколові Балабан В Україні на гніздувані поширений у степовій і лісостеповій смугах. Взимку трапляється в Криму. Чисельність на території України сягає не менше 250–300 пар. 

Боривітер степовий Поширений в Україні — в степовій смузі (останні роки тільки в Криму). Сапсан В Україні в Карпатах гніздиться номінативний підвид...
Слайд № 52

Боривітер степовий Поширений в Україні — в степовій смузі (останні роки тільки в Криму). Сапсан В Україні в Карпатах гніздиться номінативний підвид, у Кримських горах і на берегових урвищах Кримського п-ова — кавказький підвид, під час міграції і взимку на всій території трапляється тундровий підвид.

Куроподібні. Тетерукові Глушець Тетерук Орябок
Слайд № 53

Куроподібні. Тетерукові Глушець Тетерук Орябок

Журавлеподібні. Журавлеві Журавель сірий   В Україні гніздиться на Поліссі, у Лівобережному лісостепу і частково у Лівобережному степу, а також, мо...
Слайд № 54

Журавлеподібні. Журавлеві Журавель сірий   В Україні гніздиться на Поліссі, у Лівобережному лісостепу і частково у Лівобережному степу, а також, можливо, на Сиваші; мігрує по усій країні. Журавель степовий  В Україні гніздиться у Херсонській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій обл. та Cтеповому Криму.

Голубоподібні. Голубові Поширення в Україні: Карпати, Полісся, частково Лісостеп, Гірський Крим і, можливо, заплави Дунаю. Зимує в Україні — на пд....
Слайд № 55

Голубоподібні. Голубові Поширення в Україні: Карпати, Полісся, частково Лісостеп, Гірський Крим і, можливо, заплави Дунаю. Зимує в Україні — на пд., зрідка в інших місцях. Голуб-синяк Гніздовий, перелітний. У помірно холодні зими трапляється майже по усій країні. Прилітає на місця розмноження у березні–квітні. Заселяє ліси різного типу, перевагу віддає листяним і мішаним, старим, з дуплистими деревами, поряд з відкритими місцями. Синяки об’єднуються в осінні зграї, частіше по 10–20 ос. Осінній відліт у вересні–жовтні. Живиться насінням диких і культурних злаків, бобових, гречкових на полях, зрідка комахами і дрібними молюсками.

Совоподібні. Совові Сич волохатий Сова бородата В Україні поширений на пн. Житомирської, Рівненської та Волинської обл., а також на пн. зх. Київськ...
Слайд № 56

Совоподібні. Совові Сич волохатий Сова бородата В Україні поширений на пн. Житомирської, Рівненської та Волинської обл., а також на пн. зх. Київської обл. В Україні на гніздуванні у Карпатах (Львівська обл.), на Поліссі (Житомирська, Чернігівська, Сумська обл.), ймовірно гніздиться в соснових лісах Криму та на Розточчі. На решті території рідкісний залітний.

Ссавці. Комахоїдні. Їжакові Їжак вухатий Знахідки в Україні відомі з Луганщини і Донеччини. Веде сутінковонічний спосіб життя. В якості житла викор...
Слайд № 57

Ссавці. Комахоїдні. Їжакові Їжак вухатий Знахідки в Україні відомі з Луганщини і Донеччини. Веде сутінковонічний спосіб життя. В якості житла використовує нори, купи хмизу і бур’яну. Для тимчасових схованок використовує ямки в землі, щілини серед каміння. Характерна сплячка, яка триває з кінця жовтня до середини березня. 

Зайцеподібні. Зайцеві Заєць білий Зараз достовірно відмічений в пн. р-нах Сумщини, Чернігівщини та Житомирщини. Передбачається мешкання в сусідніх ...
Слайд № 58

Зайцеподібні. Зайцеві Заєць білий Зараз достовірно відмічений в пн. р-нах Сумщини, Чернігівщини та Житомирщини. Передбачається мешкання в сусідніх р-нах Рівненської обл.  В Україні мешкає кілька сотень біляків. Зустрічається у всіх типах лісових насаджень. Веде присмерковий спосіб життя Живиться рослинною їжею: злаками, різною травою та лісовими ягодами. Зимою їсть пагони та кору дерев, сіно.

Хижі. Ведмедеві Ведмідь бурий Наразі вид зберігся лише в регіоні Карпат. Заходи окремих особин трапляються на Поліссі (Київська та Сумська обл.) Не...
Слайд № 59

Хижі. Ведмедеві Ведмідь бурий Наразі вид зберігся лише в регіоні Карпат. Заходи окремих особин трапляються на Поліссі (Київська та Сумська обл.) Не перевищує 300 особин. Типовий лісовий вид. В гірських районах надає перевагу мозаїчному деревостану, розчленованому заростаючими вирубками та субальпійськими луками. Барлоги влаштовує під виворотнями, в дуплах старих дерев, на схилах в чагарнику, серед кам´яних завалів. Початок та строки зимової сплячки коливаються залежно від погодних умов. Всеїдна тварина, причому рослинні корми можуть складати основну частину раціону.

Котові Кіт лісовий  Сучасний ареал кота лісового в Україні охоплює Карпатський регіон, окремі райони Вінницької, Кіровоградської та Одеської обл. Р...
Слайд № 60

Котові Кіт лісовий  Сучасний ареал кота лісового в Україні охоплює Карпатський регіон, окремі райони Вінницької, Кіровоградської та Одеської обл. Рись В Україні номінативна форма поширена на території Полісся — окремі р-ни Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Чернігівської обл. Можна оцінити в 400–500 особин; більшість облікованих тварин при цьому припадає на Закарпатську область.  Тварини ведуть одиночний, переважно присмерековий та нічний спосіб життя. Наразі в Карпатах чисельність оцінюється в 350–400 особин. На території Полісся — до 80–90 особин.

Китоподібні. Дельфінові Афаліна  Протягом року трапляється по всій акваторії Чорного моря, включаючи територіальні води України. Зустрічається по в...
Слайд № 61

Китоподібні. Дельфінові Афаліна  Протягом року трапляється по всій акваторії Чорного моря, включаючи територіальні води України. Зустрічається по всій акваторії територіальних вод України в Чорному морі. Дельфін звичайний (білобочка)

Парнокопитні. Порожнисторогі Зубр В Україні зубр зберігся скрізь, крім Чернігівської обл. Величезний бик. Довжина тіла більш ніж 3 м, в плечах до д...
Слайд № 62

Парнокопитні. Порожнисторогі Зубр В Україні зубр зберігся скрізь, крім Чернігівської обл. Величезний бик. Довжина тіла більш ніж 3 м, в плечах до двох метрів, маса до 1 т. Волосся темно-коричневе. Голова опущена, з вираженою «бородою» і двома відносно невеликими рогами.

Непарнокопитні. Конячі Кінь дикий Поширений в Київській області. Характеризується високою екологічною пластичністю. В умовах Полісся переважно обир...
Слайд № 63

Непарнокопитні. Конячі Кінь дикий Поширений в Київській області. Характеризується високою екологічною пластичністю. В умовах Полісся переважно обирає для мешкання відкриті степові і лучні ділянки, пойми річок, узлісся. Коні харчуються трав’янистою рослинністю, також листям дерев, чагарників і водно-болотною рослинністю. Має значення для підтримки біорізноманіття трав’янистих екосистем, створення структурованих ландшафтів, підвищення мозаїчності відкритих місць мешкання та лісів.

Рослини Червоної книги України Судинні рослини Гриби Водорості Мохоподібні Лишайники
Слайд № 64

Рослини Червоної книги України Судинні рослини Гриби Водорості Мохоподібні Лишайники

Судинні рослини. Плауноподібні. Плаунові Зелениця альпійська  Поширення в Україні: Карпати (Боржава, Свидовець, Чорногора, Мармароські Альпи, Чивчи...
Слайд № 65

Судинні рослини. Плауноподібні. Плаунові Зелениця альпійська  Поширення в Україні: Карпати (Боржава, Свидовець, Чорногора, Мармароські Альпи, Чивчини). Трапляється на високогірних луках, серед скель, кам’яних розсипищ, до висоти 2000 м н.р.м. Кислі безкарбонатні слабо розвинені мінеральні ґрунти, кам’янисті розсипи. Карбонатофоб, мезофіт.

Плауноподібні. Плаункові Плаунок плауноподібний  Поширення в Україні — Карпати (хребти Чорногора, Свидовець, Ґорґани, Мармароські Альпи). Багаторіч...
Слайд № 66

Плауноподібні. Плаункові Плаунок плауноподібний  Поширення в Україні — Карпати (хребти Чорногора, Свидовець, Ґорґани, Мармароські Альпи). Багаторічна трав'яна рослина зі сланкими та частково підведеними стеблами 3–10 см заввишки, що утворює розсіяні або щільні куртини. 

Плауноподібні. Баранцеві Баранець звичайний Поширення в Україні — Карпати (звичайно), Розточчя-Опілля, на Поліссі. Гронянка ромашколиста В Україні ...
Слайд № 67

Плауноподібні. Баранцеві Баранець звичайний Поширення в Україні — Карпати (звичайно), Розточчя-Опілля, на Поліссі. Гронянка ромашколиста В Україні поширена на Закарпатті; у Карпатах; на Пн.-зх. Поділлі; на Середньому Придніпров’ї. Багаторічна вічнозелена трав’яна рослина 5–20 см заввишки. Зростає  у тінистих хвойних, мішаних та листяних лісах.  Трапляється в угрупованнях скель лісового поясу .

Папоротеподібні. Міхурницеві Міхурниця гірська Поширення в Україні — Карпати: Чорногора, Чивчини (Чивчин, Мокринів Камінь, Чорний Діл). Росте на во...
Слайд № 68

Папоротеподібні. Міхурницеві Міхурниця гірська Поширення в Україні — Карпати: Чорногора, Чивчини (Чивчин, Мокринів Камінь, Чорний Діл). Росте на вологих тінистих карбонатних скелях, осипищах карбонатних порід, на мо-крих затінених пн., пн.-сх. і пд.-сх. схилах, часто під наметом лісу у субальпійському та верхній частині лісового поясу  Багаторічна трав’яна рослина 20–30 см заввишки.

Папоротеподібні. Аспленійові Аспленій чорний  В Україні рідко трапляється у Криму, відомі чотири локалітети на Закарпатті й один на Поділлі. Багато...
Слайд № 69

Папоротеподібні. Аспленійові Аспленій чорний  В Україні рідко трапляється у Криму, відомі чотири локалітети на Закарпатті й один на Поділлі. Багаторічна трав’яна рослина з повзучим або прямим кореневищем, укритим чорними вузьколанцетними плівками без центральної жилки. Місце зростання: Затінені вогкуваті скелі, розщелини, кам’янисті місця, іноді у пристовбурових частинах дерев у дубових, дубово-грабових і букових лісах (до вис. 500 м н.р.м.).

Голонасінні. Тисові Тис ягідний  Поширення в Україні — Карпати (Передкарпаття, Закарпаття), Гірський Крим. Хвойне дерево або кущ 3–16 м заввишки, з...
Слайд № 70

Голонасінні. Тисові Тис ягідний  Поширення в Україні — Карпати (Передкарпаття, Закарпаття), Гірський Крим. Хвойне дерево або кущ 3–16 м заввишки, з пластинчатою або гладкою корою. Тривалість життя до 1–3 тис. років. Деревина міцна, червоного кольору. Хвоя голкоподібнолінійна, зверху темно-зелена, блискуча, знизу — світло-зелена, матова. Насіння оточене соковитим червоним арилюсом. Запилюється у квітні–травні. Плодоносить у вересні–жовтні. Розмножується насінням і вегетативно.

Голонасінні. Соснові Модрина польська  В Україні природно росте у Карпатах — Скибові та Вододільні Ґорґани й Чорногора. Сосна кедрова  Дерево 20–30...
Слайд № 71

Голонасінні. Соснові Модрина польська  В Україні природно росте у Карпатах — Скибові та Вододільні Ґорґани й Чорногора. Сосна кедрова  Дерево 20–30 м заввишки з м’якою хвоєю, що опадає на зиму. Росте швидко. Тривалість життя понад 500 років В Україні у вигляді смуги локалітетів з пн. зх. на пд. сх. по водозборах верхів’я р. Свіч, Лімниця, Бистриця Солотвинська, Бистриця Надвірнянська, від Брустурянки до Пруту. Хвойне дерево 20–25 (30 м) заввишки, тривалістю життя до 400 і більше років. 

Сосна крейдова  Сосна Станкевича Поширена в Україні — по берегах Сіверського Дінця в окол. сіл Богородичне та Лавреньовка Слов’янського району. Віч...
Слайд № 72

Сосна крейдова  Сосна Станкевича Поширена в Україні — по берегах Сіверського Дінця в окол. сіл Богородичне та Лавреньовка Слов’янського району. Вічнозелене хвойне дерево до 30 м заввишки. Крона широка, досить низько спускається по стовбуру, у старих екземплярів нагадує зонтик.  Розмножується насінням, яке достигає на третій рік. Поширення в Україні: Пд. берег Криму Вічнозелене дерево до 25 м заввишки. Росте швидко, плодоносити починає в 15–20 років. Хвоя світло-зелена, жолобчаста, 10–17 см завдовжки. Шишки жовто-бурі, яйцеподібні, 6–10 см завдовжки, поодинокі або розташовані по 2–3. Запилюється у квітні–травні. Плодоносить у вересні. Розмножується насінням.

Голонасінні. Кипарисові Яловець високий Поширення в Україні — Пд. берег Криму та Байдарська долина. Яловець смердючий Поширення в Україні — Централ...
Слайд № 73

Голонасінні. Кипарисові Яловець високий Поширення в Україні — Пд. берег Криму та Байдарська долина. Яловець смердючий Поширення в Україні — Центральна частина Головної гряди Кримських гір. Вічнозелене дерево до 15 м заввишки. Тривалість життя 600 років. Шишкоягоди близько 1 см в діаметрі, фіолетово-чорні. Запилюється у березні–квітні. Розмножується насінням. Одно-, дводомне дерево до 15 м заввишки. Тривалість життя до 1000 років. Шишкоягоди (діаметр близько 1 см) темно-бурі з сизим відтінком; дозрівають восени наступного року. Розмножується насінням.

Покритонасінні. Однодольні. Лілійні Тюльпан дібровний Поширення в Україні — Правобережний та Лівобережний Лісостеп і Степ Тюльпан Шренка В Україні ...
Слайд № 74

Покритонасінні. Однодольні. Лілійні Тюльпан дібровний Поширення в Україні — Правобережний та Лівобережний Лісостеп і Степ Тюльпан Шренка В Україні пд. та сх. частини степової зони, Крим.  Багаторічна трав’яна рослина 25–40 см заввишки.  Цвіте у квітні–травні, плодоносить у червні. Багаторічна трав’яна рослина 10–40 см заввишки. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у червні–липні.

Півникові Шафран Гейфелів  Поширення в Україні — Карпати, Передкарпаття, Зх. Поділля.  Шафран сітчастий  В Україні — Правобережний і Лівобережний Л...
Слайд № 75

Півникові Шафран Гейфелів  Поширення в Україні — Карпати, Передкарпаття, Зх. Поділля.  Шафран сітчастий  В Україні — Правобережний і Лівобережний Лісостеп, Степ. Багаторічна трав’яна рослина 10–19 см заввишки.  Цвіте у березні–квітні. Плодоносить у травні–липні. Багаторічна трав’яна рослина 8–30 см заввишки.  Цвіте у березні–квітні. Плодоносить у травні–червні. 

Гіацинтові Рястка Буше Гадюча цибулька гроноподібна Поширена на Закарпатті, на пд. Лісостепу, в Степу та Причорномор’ї. Багаторічна трав’яна рослин...
Слайд № 76

Гіацинтові Рястка Буше Гадюча цибулька гроноподібна Поширена на Закарпатті, на пд. Лісостепу, в Степу та Причорномор’ї. Багаторічна трав’яна рослина 20–50 см заввишки.  Багаторічна трав’яна рослина 12–30 см заввишки. Поширена в Україні на Закарпатті. 

Асфоделові Еремур кримський Золотень жовтий (асфоделіна жовта) В Україні поширений у різних висотних поясах Гірського Криму. Багаторічна трав’яна р...
Слайд № 77

Асфоделові Еремур кримський Золотень жовтий (асфоделіна жовта) В Україні поширений у різних висотних поясах Гірського Криму. Багаторічна трав’яна рослина до 1,5 м заввишки. Поширення в Україні — Гірський Крим. Багаторічна трав’яна рослина 60–70 см заввишки.

Амарилісові Білоцвіт літній Нарцис вузьколистий Поширення в Україні — Закарпатська низовина та долини річок у нижньому поясі, степова зона. Багатор...
Слайд № 78

Амарилісові Білоцвіт літній Нарцис вузьколистий Поширення в Україні — Закарпатська низовина та долини річок у нижньому поясі, степова зона. Багаторічна трав’яна рослина. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у липні–серпні. Поширення в Україні у високогір’ї, у Закарпатському передгір’ї, на Закарпатській рівнині. Багаторічна трав’яна рослина. Цвіте у високогір’ї у середині червня, на рівнині у першій половині травня, плодоносить, відповідно, у липні та червні.

Цибулеві Цибуля пряма Цибуля ведмежа (черемша) В Україні росте на Поділлі: у Гологорах, Кременецьких горах, Медоборах (Товтрах), на Придністров’ї. ...
Слайд № 79

Цибулеві Цибуля пряма Цибуля ведмежа (черемша) В Україні росте на Поділлі: у Гологорах, Кременецьких горах, Медоборах (Товтрах), на Придністров’ї.  Багаторічна трав’яна рослина 20–50 см заввишки.  Цвіте в червні–липні. Плодоносить у серпні–вересні.  Поширення в Україні — Полісся (зрідка), Лісостеп (в основному Правобережний), Карпати та Передкарпаття — спорадично, сх. частина Лісостепу (зрідка).  Багаторічна трав’яна рослина 20–40 см заввишки. Цвіте в травні–червні.

Зозулинцеві Билинець довгорогий Зозульки м'ясочервоні  В Україні — Карпати (до вис. 2000 м н.р.м.), Полісся, Розточчя, Опілля, Лісостеп, Гірський К...
Слайд № 80

Зозулинцеві Билинець довгорогий Зозульки м'ясочервоні  В Україні — Карпати (до вис. 2000 м н.р.м.), Полісся, Розточчя, Опілля, Лісостеп, Гірський Крим. Багаторічна трав’яна рослина до 65 см заввишки. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у серпні– жовтні.  В Україні — Карпати, лісова зона, Лісостеп, Степ (рідко) та Гірський Крим. Багаторічна трав’яна рослина, 20–60 см заввишки. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у серпні–жовтні. 

Чорнянка (нігрітеля) карпатська Зозулинець шоломоносний  Україні відомий з шести місцезнаходжень: Чивчини — полонина Прелука, хр. Чорний Діл (урочи...
Слайд № 81

Чорнянка (нігрітеля) карпатська Зозулинець шоломоносний  Україні відомий з шести місцезнаходжень: Чивчини — полонина Прелука, хр. Чорний Діл (урочища Слатина і Жупани), Гринявські гори — хр. Яровиця. Багаторічна трав’яна рослина 7–18 см заввишки. Цвіте у червні–липні, плодоносить у серпні–вересні.  В Україні — Карпати, на Розточчі, Опіллі, Правобережному Поліссі, в Лісостепу, Степу (пн.), Гірському Криму. Багаторічна трав’яна рослина 15– 40 см заввишки, з яйцеподібними бульбами. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у червні– липні.

Пізньоцвітові Пізньоцвіт осінній Пізньоцвіт анкарський Поширення в Україні — Карпати Зрідка заходить на Поділля та Полісся.  Трав’яний багаторічник...
Слайд № 82

Пізньоцвітові Пізньоцвіт осінній Пізньоцвіт анкарський Поширення в Україні — Карпати Зрідка заходить на Поділля та Полісся.  Трав’яний багаторічник з тривалим (більше 25 років) життєвим циклом. Цвіте у вересні–жовтні, плодоносить у травні–липні наступного року. Поширення в Україні — Причорноморські степи, Рівнинний та Гірський Крим.  Зимово-ранньовесняний ефемероїд. Багаторічна трав’яна рослина 5–15 см заввишки. Цвіте у січні–березні. Плодоносить у квітні‑травні.

Дводольні. Айстрові Айстра альпійська Короличка пізня Поширення в Україні — Карпати. Багаторічна трав’яна рослина з довгими горизонтальними та коро...
Слайд № 83

Дводольні. Айстрові Айстра альпійська Короличка пізня Поширення в Україні — Карпати. Багаторічна трав’яна рослина з довгими горизонтальними та короткими висхідними кореневищами. Цвіте у липні– серпні, плодоносить у серпні. В Україні — на Закарпатській низовині в заплаві р. Латориця, у дельті Дунаю.  Багаторічна трав’яна рослина 30–150 см заввишки, з довгим розгалуженим кореневищем. Цвіте в серпні–жовтні. 

Березові Береза дніпровська Береза низька В Україні: пониззя Пд. Бугу, Дніпра та по Сіверському Дінцю.  Листопадне дерево до 10 м заввишки або кущ....
Слайд № 84

Березові Береза дніпровська Береза низька В Україні: пониззя Пд. Бугу, Дніпра та по Сіверському Дінцю.  Листопадне дерево до 10 м заввишки або кущ. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у серпні.   В Україні зростає на Поліссі, Розточчі, Волино-Подільській височині.  Кущ 1–2,5 м заввишки, максимальна висота 3,8 м. Цвіте в травні, плодоносить у липні.  

Капустяні Ложечниця піренейська Місячниця оживаюча (лунарія оживаюча) В Україні відомий з єдиного локалітету на пн.-зх. Поділлі у верхів’ях р. Зх. ...
Слайд № 85

Капустяні Ложечниця піренейська Місячниця оживаюча (лунарія оживаюча) В Україні відомий з єдиного локалітету на пн.-зх. Поділлі у верхів’ях р. Зх. Буг. Голий трав’яний напіврозетковий багаторічний монокарпік, 15–35 см заввишки. В Україні — Закарпаття, Карпати, Розточчя, Опілля, Зх. Поділля, Покуття. Багаторічна трав’яна безрозеткова рослина до 150 см заввишки.

Вересові. Журавлина дрібноплода Суничник дрібноплодий Поширення в Україні — Правобережне Полісся,Карпати.  Сланкий вічнозелений кущик з пагонами 10...
Слайд № 86

Вересові. Журавлина дрібноплода Суничник дрібноплодий Поширення в Україні — Правобережне Полісся,Карпати.  Сланкий вічнозелений кущик з пагонами 10–30 см завдовжки, до 5 см заввишки. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у серпні–вересні. В Україні: Зх. частина Пд. берегу Криму. Вічнозелене листяне дерево 5–10 м заввишки з викривленим розгалуженим стовбуром і зігнутими гілками. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у жовтні–січні.

Губоцвіті Льонові Змієголовник австрійський Льон бесарабський В Україні поширений лише на Подільській височині.  Багаторічна трав’яна рослина з май...
Слайд № 87

Губоцвіті Льонові Змієголовник австрійський Льон бесарабський В Україні поширений лише на Подільській височині.  Багаторічна трав’яна рослина з майже прямостоячими, розгалуженими стеблами 20–60 см заввишки. Цвіте у травні–липні, плодоносить у червні–серпні. В Україні трапляється на Поділлі, головним чином в басейні р. Дністра. Напівкущик 20–50 см заввишки, що галузиться від основи. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у серпні.

Маслинові Бузок угорський Ясен білоцвітий В Україні трапляється у витоках рр. Уж, Латориця, Ріка, Стрий. Невелике дерево або кущ 3–5 м заввишки. Цв...
Слайд № 88

Маслинові Бузок угорський Ясен білоцвітий В Україні трапляється у витоках рр. Уж, Латориця, Ріка, Стрий. Невелике дерево або кущ 3–5 м заввишки. Цвіте в травні–липні, плодоносить у вересні–жовтні.  В Україні відоме природне оселище виду в Закарпатті.  Кущ або невисоке дерево 4(5)– 10 (15) м заввишки. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у вересні-листопаді. 

Жовтецеві Сон великий Сон розкритий В Україні поширений— в ізольованих оселищах на Поділлі, Передкарпатті. Багаторічна трав’яна рослина з вкорочени...
Слайд № 89

Жовтецеві Сон великий Сон розкритий В Україні поширений— в ізольованих оселищах на Поділлі, Передкарпатті. Багаторічна трав’яна рослина з вкороченим каудексом. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у червні–липні.  В Україні поширений на Поліссі, у Пн. Степу, Лісостепу. Багаторічна трав’яна рослина, 7–15 (45) см заввишки. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у травні–червні. 

Розові Шипшина Чацького Вишня Клокова Поширення в Україні: Пд. відроги Придніпровської височини, р. Пд. Буг. Кущі 0,3–2 м заввишки, що утворюють ку...
Слайд № 90

Розові Шипшина Чацького Вишня Клокова Поширення в Україні: Пд. відроги Придніпровської височини, р. Пд. Буг. Кущі 0,3–2 м заввишки, що утворюють куртину. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у червні–липні. В Україні спорадично трапляється на пн.-зх. Поділлі, Опіллі, Придністров’ї; Невеличкий кущ до 45(60) см заввишки, з міцними столонами; Цвіте в червні–липні, плодоносить у серпні–вересні.

Фіалкові Фіалка Джоя Фіалка кримська (скельна) В Україні — вершини високих яйл зх. та центральної частини Головної гряди Кримських гір. Багаторічна...
Слайд № 91

Фіалкові Фіалка Джоя Фіалка кримська (скельна) В Україні — вершини високих яйл зх. та центральної частини Головної гряди Кримських гір. Багаторічна трав’яна рослина до 15 см заввишки, з підземними повзучими ниткоподібними пагонами.  Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у липні.  Поширення в Україні — Покуття. (с. Назаренкове Городенківського р-ну, с. Герасимів Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл Багаторічна трав’яна рослина 5–15 см заввишки. Цвіте у квітні– травні. Плодоносить у червні–липні.

Гриби. Базидієві гриби. МУХОМОРОВІ Мухомор щетинистий В Україні відомий з Правобережного Полісся (пн. окол. Києва, Пуща-Водиця), Правобережного Ліс...
Слайд № 92

Гриби. Базидієві гриби. МУХОМОРОВІ Мухомор щетинистий В Україні відомий з Правобережного Полісся (пн. окол. Києва, Пуща-Водиця), Правобережного Лісостепу, Лівобережного Лісостепу. Шапинка майже напівкуляста, з віком опуклорозпростерта, білувата, в центрі світловохриста, блискуча, густо вкрита опуклими щетинистими лусочкоподібними бруднобілими бородавками (залишки загального покривала), з гладким пластівчастим краєм, 15–16 см в діаметрі. Плодові тіла з’являються у липні–жовтні. 

Боровикові Трихоломові Шишкогриб лускатий, лускач В Україні відомий з Карпат, Закарпаття, Західноукраїнських лісів та Розточчя. Умови місцезростанн...
Слайд № 93

Боровикові Трихоломові Шишкогриб лускатий, лускач В Україні відомий з Карпат, Закарпаття, Західноукраїнських лісів та Розточчя. Умови місцезростання: Листяні, хвойні (переважно ялинові) та мішані ліси, на ґрунті чи занурених у ґрунт залишках гнилої деревини. Феолепіота золотиста В Україні відомий з Правобережного Полісся, Лівобережного Лісостепу, Гірського Криму. Умови місцезростання: Листяні та хвойні ліси (на галявинах), парки (під кущами), рудеральні місця, інколи в кропиві, край доріг.

Водорості. Нітела струнка Хара Брауна  Поширення в Україні – Харківська, Волинська, Житомирська, Херсонська обл. Формує в Україні три локалітети: к...
Слайд № 94

Водорості. Нітела струнка Хара Брауна  Поширення в Україні – Харківська, Волинська, Житомирська, Херсонська обл. Формує в Україні три локалітети: карпатський, південно–центральний та приазово– чорноморський.

Толіпела проліферуюча Діктиота дихотомічна
Слайд № 95

Толіпела проліферуюча Діктиота дихотомічна

Червоні водорості. Родохортон пурпуровий Гельмінтора розчепірена
Слайд № 96

Червоні водорості. Родохортон пурпуровий Гельмінтора розчепірена

Лорансія чашоподібна Калітамніон зернистий
Слайд № 97

Лорансія чашоподібна Калітамніон зернистий

Зелені водорості. Бріопсіс адріатичний Стигеоклоніум пучкуватий
Слайд № 98

Зелені водорості. Бріопсіс адріатичний Стигеоклоніум пучкуватий

Сифонокладус маленький Кладофоропсис шкірястий
Слайд № 99

Сифонокладус маленький Кладофоропсис шкірястий

Мохоподібні. Печіночники Аталамія Спатиза Гапломітрій Гукера Кололеженея Россетта
Слайд № 100

Мохоподібні. Печіночники Аталамія Спатиза Гапломітрій Гукера Кололеженея Россетта

Мохи. Сфагнові Сфагн блискучий Сфагн Вульфа
Слайд № 101

Мохи. Сфагнові Сфагн блискучий Сфагн Вульфа

Сфагн балтійський Сфагн м'який
Слайд № 102

Сфагн балтійський Сфагн м'який

Фісидентові Фісиденс джерельний Фісиденс струмковий
Слайд № 103

Фісидентові Фісиденс джерельний Фісиденс струмковий

Фісиденс рудуватий Селанія сизувата
Слайд № 104

Фісиденс рудуватий Селанія сизувата

Псевдокаліергон плауноподібний Паламокладій справжньозелений
Слайд № 105

Псевдокаліергон плауноподібний Паламокладій справжньозелений

Лишайники. Сумчасті лишайники Кладонія зірчаста, кладонія альпійська Алекторія паросткова, алекторія лозовидна
Слайд № 106

Лишайники. Сумчасті лишайники Кладонія зірчаста, кладонія альпійська Алекторія паросткова, алекторія лозовидна

Ксантопармелія грубозморшкувата Тукнерарія Лаурера Поширення в Україні: Українські Карпати та Прикарпаття.  Умови місцезростання: Нижній та верхній...
Слайд № 107

Ксантопармелія грубозморшкувата Тукнерарія Лаурера Поширення в Україні: Українські Карпати та Прикарпаття.  Умови місцезростання: Нижній та верхній гірські лісові пояси, зрідка — передгір’я, вкриті мохом скелі, зрідка — оброблена деревина. Поширення в Україні: степова зона та пд. райони лісостепової; Умови місцезростання: На рівнинах — міждернинні проміжки (на ґрунті) степових угруповань, у горах — кам’янисті схили.

Паннарія шерстиста Солоріна двоспорова Поширення в Україні: Українські Карпати, Гірський Крим. Умови місцезростання: В горах; на корі старих листян...
Слайд № 108

Паннарія шерстиста Солоріна двоспорова Поширення в Україні: Українські Карпати, Гірський Крим. Умови місцезростання: В горах; на корі старих листяних дерев (переважно буків) та на вкритих мохом затінених безвапнякових скелях. Поширення в Україні: Українські Карпати, ширколистянолісова зона (реліктове місцезростання). Умови місцезростання: Частіше високо в горах, ніж реліктові рідкісні місцезнаходження на рівнинах; на ґрунті, багатому на вапно.

Рамаліна рвана Сейрофора ямчаста Поширення в Україні: Кримський п-ів (г. Опук, околиці с. Борисівка Ленінського р-ну). Умови місцезростання: Прибер...
Слайд № 109

Рамаліна рвана Сейрофора ямчаста Поширення в Україні: Кримський п-ів (г. Опук, околиці с. Борисівка Ленінського р-ну). Умови місцезростання: Прибережні вапнякові скелі (на сухих, добре освітлених місцях). Поширення в Україні: пд. райони степової зони. Умови місцезростання: Найчастіше — солонці та солончаки; на ґрунтах, що містять гіпс.

Для збереження зникаючих рослин створено природоохоронні території – заповідники, заказники, парки. В межах цих територій діють суворі правила пове...
Слайд № 110

Для збереження зникаючих рослин створено природоохоронні території – заповідники, заказники, парки. В межах цих територій діють суворі правила поведінки в природі. За дотриманням цих правил стежать спеціальні працівники – лісники, екологи.

Заповідники України Назва біосферного заповідника Рік створення Рослини, які охороняються Асканія - Нова (Херсонська обл.) 1921 Ковила, півонія вуз...
Слайд № 111

Заповідники України Назва біосферного заповідника Рік створення Рослини, які охороняються Асканія - Нова (Херсонська обл.) 1921 Ковила, півонія вузьколиста, крокуси, тис ягідний, папороть-листовик Карпатський(Закарпатська обл.) 1968 Дзвоники карпатські,підсніжники, нарцис вузьколистий, аконіт чорногорський, ялиця, рододендрон, тирлич жовтий, білотка альпійська (едельвейс) Поліський(Житомирська обл.) 1968 Дуб скельний, рододендрон жовтий, береза темнокора, сон-трава, водяний горіх, шафран вузьколистий, лілія лісова, конвалія, чина синювата, плющ Чорноморський (Херсонська, Миколаївська обл.) 1927 Анемона дводомна, валеріана розлога, гвоздикаприбузька, лілія лісова, тюльпанШренка

Список використаної літератури 1. Закон України “Про Червону книгу України”, Закон від 07.02.2002 № 3055-III 2. Червона книга України. Тваринний св...
Слайд № 112

Список використаної літератури 1. Закон України “Про Червону книгу України”, Закон від 07.02.2002 № 3055-III 2. Червона книга України. Тваринний світ / за ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2014. — 600 с. 3. Червона книга України. Рослинний світ / за ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2014. — 600 с. 4.Загороднюк І. Охорона тварин : методичний посібник для студентів спеціальностей «Екологія» та «Біологія». — Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2012. — 52 с.

Слайд № 113

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток цифрового інтелекту учителя: путівник по цифрових інструментах в ефективній організації і проведенні освітнього процесу»
Ілляхова Марина Володимирівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.