“Святковості” драматургія Кочерги набуває перш за все через звернення до казки – похідного від міфу феномену, і, відповідно, такого, що запозичив “сакрального” статусу. Спочатку “казковість” у Кочерги виявляється через опрацювання легендарного матеріалу. Потім, через “Иенского доктора” та “Девушку с мышкой” Кочерга приходить до пошуку казки саме у сучасній реальності. Про це красномовно свідчать тексти від “Женщины без лица” до “Выкупа”.