Перспективне формування процесу формування загальнобіологічного поняття "Тканина"

В усі часи перед практиками і вченими поставали питання: як засвоюють знання учні, що покладено в основу засвоєння знань, у який спосіб необхідно розвивати поняття? Змінюється життя, змінюються і вимоги до рівня освіти, але незмінними залишаються ті самі питання. І сьогодні педагоги, фахівці з методики викладання займаються дослідженням якості засвоєння учнями біологічних знань при використанні учителем визначених методів, способів і результатів виховання і розвитку школярів на біологічному матеріалі відповідно до вимог, що ставить перед школою життя. За роки існування вітчизняної школи вчені-методисти, що досліджують ©Грицай Н.Б. шляхи рішення вищезгаданих питань (К. П. Ягодовський (1929), В. М. Корсунська (1946), Б. Є. Райков (1947) та ін.), неодноразово звертали увагу на розвиток понять у навчально-виховному процесі. В. Ф. Шалаєв, Б. В. Всесвятський, а потім М. М. Верзилін у своїх роботах значну увагу приділяли розвитку біологічних понять. У їхніх роботах (1950–1952 рр.) здебільшого представлена добірка фактичного навчального матеріалу за чітко вичленованими поняттями, і розкривається значення цих понять. Колектив учених (М. О. Риков, І. Д. Звєрєв, О. В. Козакова, В. М. Корсунська та ін.) під керівництвом М. М. Верзиліна досліджував питання про систему понять як спеціальних, тобто характерних для кожного біологічного предмета, так і загальнобіологічних, які повинні розвиватися, переходячи з одного курсу в інший. Результатом роботи колективу стало створення й обґрунтування теорії розвитку біологічних понять у 5–9 класах (1956 р.), що було ключем до вирішення цілої низки методичних проблем і насамперед її основного питання: взаємовідношення між змістом і методами навчання. На думку колективу авторів, вирішальною умовою високої якості знань є методично правильна організація планомірного формування та розвитку понять в учнів, що базується на активній пізнавальній і розумовій діяльності. Серед сучасних учених-методистів проблемою формуванння біологічних понять займаються Є. О. Неведомська, О. А. Цуруль та ін. Що ж таке поняття? «Поняття – це форма мислення, що відбиває істотні ознаки, властивості, зв'язки і відносини предметів та явищ у їхніх суперечностях і розвитку; думка чи система думок, що узагальнює та виділяє предмети певного класу за визначеними загальними і в сукупності специфічними для них ознаками». Знання людини складаються з понять, які установлюються наукою та словесно виражаються через терміни. «Термін – це слово чи словосполучення, що є назвою визначеного поняття певної спеціальної галузі науки, техніки, мистецтва». Термін без поняття не існує. Він одночасно виконує дві функції: слугує назвою поняття і відображає його зміст. Поняття, так само як і їхні назви (терміни), допомагають людині в її поступальному русі до пізнання світу. Правильно сформульовані поняття надають нашому мисленню чіткості й ясності. Поняттями людина мислить. Думка відбиває реальний світ і на шляху від незнання до знання проходить ряд стадій, етапів. Ці прості істини повинен добре засвоїти вчитель. І сьогодні, коли в практиці навчання біології наявне чимало прогалин у формуванні понять, тому що ряд учителів недостатньо добре володіють як теорією розвитку біологічних понять взагалі, так і методикою формування окремих понять зокрема, ми дозволимо собі звернутися до теорії розвитку понять, її окремим положенням і зробимо деякі пояснення до них. У першому положенні теорії йдеться про те, що біологія як навчальний предмет є системою понять, що розвиваються в логічній послідовності і взаємозв’язках. Це положення повністю відображено в шкільних програмах, у яких шкільний предмет «біологія» побудовано з урахуванням системи провідних понять біологічної науки.