Життя приносить в танець нові хореографічні вимірювання, нові пластичні інтонації і кожен хореограф, якщо він хоче бути сучасним не тільки в сенсі прочитаної на сцені сучасної тематики, але й у використанні всіх можливостей сучасного хореографічного мислення, повинен бачити і помічати в самій дійсності зародження і розвитку нові пластичні «фарби».
До бального танцю я ставлюся не як до виробленого століттями канону, в нього вкладається естетичний ідеал сучасності, танець наповнюється стрімким, пульсуючим ритмом життя, так як, мірилом художності для танцю і раніше залишається здатність сучасно бачити світ і перетворювати його в пластиці, близькою і зрозумілою сучасній людині.
