Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Сучасні підходи до соціалізації дошкільника
»
Взяти участь Всі події

Переклад як спосіб розвитку творчих здібностей учнів.

Зарубіжна література

Для кого: Дорослі

30.08.2021

94

4

0

Опис документу:
У курсі сучасної шкільної програми іноземна мова та зарубіжна література – два предмети, які об’єктивно доповнюють один одного і стають для школяра інструментом пізнання світу. Саме тому у процесі навчання потрібно створити умови для того, щоб учні розуміли, як знання, отримані під час вивчення одного предмету (німецької мови), стають інструментом глибинного розуміння іншого(зарубіжної літератури).
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Черниш Т.М.,

учитель-методист,

учитель вищої категорії,

гімназія №117, м. Київ


Переклад як спосіб розвитку творчих здібностей учнів


У курсі сучасної шкільної програми іноземна мова та зарубіжна література – два предмети, які об’єктивно доповнюють один одного і стають для школяра інструментом пізнання світу.

Зважаючи на це, сформувалася необхідність розуміння учнями того, що вивчення іноземної мови просто заради якісного виконання граматичних вправ та спілкування – це замало для їх самореалізації. Саме тому у процесі навчання потрібно створити умови для того, щоб учні розуміли, як знання, отримані під час вивчення одного предмету (німецької мови), стають інструментом глибинного розуміння іншого(зарубіжної літератури). В навчальних закладах з поглибленим вивченням іноземних мов можна запропонувати такий вид роботи, як читання творів малої форми в оригіналі з подальшою творчою роботою – складанням перекладів та їх порівнянням з оригіналом. Спочатку слід зупинитися саме на малих формах – поезії зокрема, тому що вона доступна для сприйняття в оригіналі і є яскраві приклади перекладацької майстерності.

Якщо згадати слова відомого літературознавця і культуролога Г. Гачева, така робота тією чи іншою мірою відкриває учневі «національний образ світу». Читаючи твори української літератури, наші учні потрапляють у світ знайомий, зрозумілий, а «переклад завжди - вікно в інший світ, у світ іншого народу». А ще така робота стає для школяра одним із способів самовираження (ідентифікації своєї творчої особистості), стимулює процес самоствердження і створює умови для самостійного засвоєння навчального матеріалу, надаючи можливість учням демонструвати свої досягнення. Так підтримується мотивація вивчення іноземної мови та зарубіжної літератури.

Представлені уроки – це уроки з вивчення творчості німецькомовних письменників. Недоліками сучасних підручників з німецької мови є відсутність країнознавчого матеріалу та недостатня кількість текстів для читання, дуже малий обсяг матеріалу для ознайомлення з німецькою літературою, вивчення творчості відомих письменників та поетів. Компенсувати це можливо за рахунок об’єднання деяких уроків зарубіжної літератури та німецької мови у 7-ому-11-ому класах. На таких уроках учні уже в 7-8-ому класах зможуть прочитати під керівництвом учителів твори німецьких поетів в оригіналі, ознайомитися з їх біографією, розкрити художню своєрідність твору-оригіналу, вдосконалити граматичні навички німецької мови, познайомитися з азами перекладацької діяльності. Така форма роботи, як поступовий перехід від послівного перекладу до власної інтерпретації, допомагає учням глибше зрозуміти та проаналізувати поезію.

Інтегровані уроки формують уявлення учнів і про найскладнішу творчу професію – перекладача. Вони знайомляться з її тонкощами, особливостями.

Під час таких уроків висвітлюється проблема точності художнього перекладу, даються короткі відомості побудови відповідного поетичного жанру. Учні працюють над розкриттям ідейно-тематичної сутності і художньої своєрідності твору-оригіналу, підкреслюється перекладацька майстерність; з’ясовується роль підрядника (І етапу перекладу); розвиваються навички виразного читання та аналізу поетичного твору та перекладу; виховується повага до праці перекладача. Одним з основних етапів цих уроків є бесіда про «дух» і «букву перекладу» (за статтею Ж.В. Клименко «Сто тридцятий коштовний камінь», журнал «Зарубіжна література в навчальних закладах України» №4, 2000).

Тобто чи необхідно перекладати слово в слово, щоб усе було саме так, як в оригіналі, чи достатньо зберегти спільну назву з оригіналом і декілька деталей? Це питання питань, яке примушує замислитися над двома аспектами в осмисленні перекладу:

а) об’єктивістське уявлення про переклад як буквальне відображення оригіналу;

б) суб’єктивістська концепція перекладу як процесу, тотожного оригінальній творчості.

Один з українських теоретиків і практиків перекладу С. Ковганюк з цього приводу казав таке: «Мабуть, жодна з багатьох проблем не викликала стільки дискусій, розвідок, докладно аргументованих праць, як проблема точності» (Ковганюк С. Практика перекладу – Е.: Дніпро, 1968 – 267С., с.19)

В ході роботи з учнями важливо прийти до спільного висновку про те, що майстерним вважається не той переклад, який дослівно передає текст, а той, в якому відображено «дух» оригіналу. тобто розкрито його ідейно-тематичну сутність, відтворено особливості художньої форми. Яскравим підтвердженням цього висновку можуть стати слова М.Т. Рильського: «Треба перекладати не букву, а дух, треба пам’ятати ще гоголівську вказівку про те, що для наближення до оригіналу слід іноді відходити від нього. Ось чому особисто перед терміном «точність» надаю перевагу термінові «вірність» » (цитата за книгою М. Рильського «Мистецтво перекладу: Статті, виступи, нотатки. – К: Радянський письменник, 1975. – 344 с, С.67»)

Кінцевий результат такої роботи – від реалістичного (адекватного, повноцінного, правильного перекладу, коли перекладач, дотримуючись законів мистецтва, відображає художню дійсність першоджерела) до суб’єктивно-інтуїтивного (коли перекладач, ігноруючи об’єктивні закономірності оригіналу, виявляє необмежену свободу творчості, результатом якої є новий твір, значною мірою віддалений від першоджерела). Представлені уроки демонструють і цей вид роботи.

З метою відповідального ставлення до перекладу, виховання поваги до перекладацької діяльності, а також удосконалення мовної підготовки учнів

(як рідної, так і німецької у даному випадку) доцільно звернути увагу учнів на труднощі, з якими їм доведеться мати справу: лінгвістичні (рід іменників, граматична категорія числа, міжмовні омоніми), екстралінгвістичні(передача національного колориту: людей, побуту, пейзажу, відносин…), відтворення часового бар’єру (це не календарний час, а культурний).

Підсумовуючи такі уроки, варто поставити учням узагальнююче питання: «Чому, працюючи над перекладом, так важливо «ніде не порушити цієї рівноваги змісту і форми, яка притаманна творам їх автора?» (Коптілов В.В. теорія і практика перекладу. – К: Вища школа, 1982. – 168 с..)

Нижче пропонуються уроки іноземної мови та світової літератури з вивчення поезії Гете, Шіллера, Гейне у 7-11-их класах.

Учитель вищої категорії, учитель-методист Черниш Т.М.


Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.